«Біда Ю.О., студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ (НА ПРИКЛАДІ МИСТЕЦТВА ФОТОГРАФІЇ) У статті розглянуто деякі ...»
Біда Ю.О., студ.,
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(НА ПРИКЛАДІ МИСТЕЦТВА ФОТОГРАФІЇ)
У статті розглянуто деякі теоретичні особливості науковотехнічного підстилю та перекладу науково-технічних текстів. Значна
увага приділяється термінології, а саме особливостям перекладу термінів в цілому та термінів мистецтва фотографії зокрема.
Ключові слова: науково-технічний підстиль, термінологія, термін, номенклатура, термінолексика, омонімія і полісемія термінів, мистецтво фотографії.
В статье рассмотрены некоторые теоретические особенности научно-технического стиля и перевода научно-технических текстов.
Значительное внимание уделяется терминологии, а именно особенностям перевода терминов в целом и терминов искусства фотографии в частности.
Ключевые слова: научно-технический стиль, терминология, термин, номенклатура, терминолексика, омонимия и полисемия терминов, искусство фотографи.
The article deals with some theoretical features of scientific and technical style and translation of scientific and technical texts.
Considerable attention is paid to terminology, namely to the translation of terms in general and photography terms in particular.
Key words: scientific and technical style, terminology, terms, nomenclature, homonymy and polysemy of terms, photography.
Об'єкт дослідження – науково-технічна термінологія мистецтва фотографії.
Метою дослідження є визначення особливостей науковотехнічної термінології на прикладі термінів мистецтва фотографії.
Із розвитком науки й техніки розвивається і науковотехнічний переклад. Його головні принципи, особливості, методи досліджувались і продовжують досліджуватись багатьма вченими, зокрема і професорами Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Серед безлічі галузей науки й техніки та праць на науковотехнічну тему для розгляду нами було обрано мистецтво фотографії і присвячені йому посібники.
Розвиток мистецтва фотографії спирається на здобутки математики, фізики, хімії. У 1604 р. німецький астроном Іоганн Кеплер встановив математичні закони відбиття світла в дзеркалах, що пізніше лягли в основу теорії лінз, за допомогою яких інший італійський фізик Галілео Галілей створив перший телескоп для спостереження за небесними тілами. Принцип заломлення променів був встановлений, залишалося тільки навчитися якимось чином зберігати отримані зображення на відбитках за допомогою законів хімії. Таким чином, посібники з фотографії містять і математичні, і хімічні, і фізичні, а сьогодні до них додалися ще й комп'ютерні терміни. Наведемо деякі приклади: Megapixel – мегапіксель, metamerism – метамерія, pigment ink – пігментні чорнила, quadtone – чотиритонове зображення, layer opacity – непрозорість шару, interpolation (посібник Лі Фроста "Цифрова фотографія" ("The A-Z Creative Digital Photography") [Frost 2006, 156].
Повноцінне функціонування національної мови в науковотехнічній сфері великою мірою залежить від пізнавальнонформаційної досконалості термінології, а отже, й від лінгвістично виваженого підходу до проблем термінотворення. Сучасна науково-технічна термінологія продовжує розвиватися, поновлюватися, вдосконалюватися відповідно до розвитку і вдосконалення науки й техніки. Когнітивно-номінативний та структурно-лінгвістичний аспекти вивчення термінології, які ґрунтуються на принципі пріоритетності поняттєво-концептуального та предметно-практичного складника термінологічної лексики, сприяє усвідомленню специфіки науково-технічної сфери, її впливу на суспільну свідомість у цілому [Карабан, 2001, 46-47].
У процесі науково-технічної комунікації терміни виступають когнітивно-інформаційними моделями, співвідносними з поняттєво-концептуальною і предметно-тематичною сферами відповідних галузей науки, техніки й виробництва. На цих екстралінгвальних чинниках – науковому знанні та його застосуванні в техніці та виробництві – й базується функціонування терміна.
Вивчення когнітивних та структурних особливостей сучасної термінології з урахуванням екстралінгвальних чинників сприяє підвищенню інформаційно-мовної культури в сучасному суспільстві.
Науково-технічний працівник, як правило, добре обізнаний і з теоретичним підґрунтям певних явищ і процесів, і з практичним призначенням механізмів, інструментів і пристроїв, створених на основі певних теоретичних знань. Він водночас усвідомлює і пізнавальні, і прагматичні характеристики терміна. Саме тому термін у науково-технічній сфері має бути універсальним – придатним і для когнітивної, і для практичної діяльності фахівців [Михайлова, 2002, 51-52].
У зв'язку зі стрімким зростанням кількості інформації вимоги до систематизації термінології стають дедалі суворішими. Це пов'язано із залученням комп'ютерної техніки до пошуку, систематизації та зберігання знань. Системність науково-технічної термінології ґрунтується на позамовних чинниках – сукупності наукових і виробничих реалій, що їх обслуговують терміносистеми фундаментальних і технічних наук. Термінологічний ярус сучасної літературної мови – самостійна, багаторівнева система ієрархічно і концептуально пов'язаних елементів, які забезпечують процеси номінації спеціальних наукових і технічних понять.
З огляду на це, моделювання технічної терміносистеми на когнітивних засадах уможливлює ґрунтовне розуміння механізмів її організації [Полюга, 2006, 120-121].
Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення.
Проте деякі терміни з мистецтва фотографії показують, що термінолексика може використовуватися в якості загальновживаної лексики: Contrast – the range of tones in an image from highlights to shadows. A high-contrast image has a wider tonal range than a law-contrast image [Frost 2006, 156]; Контрастность – степень различия между тёмными и светлыми участками изображения.
Высококонтрастное изображение обладает более широким диапазоном оттенков и яркости [Фрост 2006, 155]; Контраст – діапазон відтінків зображення від світлих до темних. Висококонтрастне зображення має більш широкий діапазон відтінків і яскравості (переклад наш. – Ю.Б.). Даний термін мистецтва фотографії увійшов у широкий вжиток в таких словосполученнях:
"соціальний контраст", "політичний контраст" тощо.
Термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття, хоча на практиці так буває не завжди [Зарицький, 2007, 23-25]. Так, наприклад в мистецтві фотографії термін "канал" означає складову частину кольорового (або чорно-білого) зображення, котра описує окремим сірим півтоновим кольором кожен компонент кольору. Однак в словнику іншомовних слів подається перелік інших значень даного терміна:
1. Штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води.
2. Вузький довгий порожнистий простір всередині чогонебудь.
3. Сукупність пристроїв, якими передають сигнали інформації.
4. Перен. Шлях, засіб для досягнення якоїсь мети (напр., К.
дипломатичний).
5. Анат. В організмі людини, тварини – трубка, якою проходять речовини [9].
Термін "профіль" в мистецтві фотографії означає набір коректуючих параметрів, які містить зображення для оптимізації процесу виведення зображення на монітор і подальший друк.
Профіль описує особливості передачі кольору від пристрою до пристрою. Побудова кольорових профілів – основний крок в процесі управління кольором. Словник іншомовних термінів доповнює попереднє більш ніж конкретне значення терміна "профіль" наступними значеннями:
1. Вид, обрис обличчя чи предмета збоку.
2. Вертикальний переріз будь-чого.
3. Перен. Сукупність основних типових рис, які характеризують господарство, фах і т. ін.; спрямування, спеціалізація [9].
Термін "шум" в мистецтві фотографії вживається для позначення випадкових пікселів чи зернистості на зображенні. Словник "УСЕ" подає такі додаткові значення:
1. Випадкові флуктуації фізич. величини, що можуть накладатись на корисний сигнал (який переносить потрібну інформацію), утруднювати його прийом; також накладені один на одного незалежні сигнали з різних джерел, напр., набір звуків різної частоти й інтенсивності (акустичний ш.).
2. Небажаний або шкідливий для людини звук; шкідливість ш. залежить від його інтенсивності, частоти, тривалості дії; для зменшення ш. застосовують різні засоби (напр., звукоізоляційні матеріали, глушники).
Якщо ж говорити про науково-технічну літературу у перекладацькому аспекті, то, можливо, для перекладача найцікавішою є стадія, коли науково-технічна термінологічна система, якою учені в обмеженому колі фахівців користувались у своїй науковій роботі, переплітається із загальновживаною лексикою, тобто стає близькою до науково-популярного підстилю. Коли відбувається цей синтез науково-технічної лексики із загальновживаною, для перекладача процес перекладу стає, у деякій мірі, більш різноманітним та цікавим. Посібники з фотографії є яскравим прикладом такого синтезу, оскільки вони спрямовані на допомогу звичайним людям в досягненні практичних навичок фотографування. Проте, яким би доступним не здавався текст, основні необхідні терміни мають бути збережені в перекладі. Перекладач науково-технічної літератури, зокрема посібників з фотографії, повинен враховувати усі особливості термінів як таких, їх можливу омонімію та полісемію. Задля вдалого вибору потрібного відповідника при перекладі необхідно консультуватися зі словниками вузькотермінологічними, тлумачними, словниками іншомовних слів. Полегшує завдання перекладача глосарій до вихідного тексту, оскільки часто в таких глосаріях тлумачиться значення того чи іншого конкретного терміна.
1. Деркач Л.М. Актуальні проблеми науково-технічного перекладу / Національний гірничий ун-т; Інститут електроенергетики. Кафедра перекладу та педагогічної психології; Центр психологічних та інноваційних досліджень / Відп. ред. Л.М. Деркач. – Д.: Національний гірничий ун-т, 2007. – 257 с. 2. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства: начв. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Нац.
техніч. ун-т України "Київський політехніч. ін-т". – К: Политехніка, 2007. – 56 с. 3. Карабан В. І. Переклад наукової і технічної літератури.
– К., 2001. – 302 с. 4. Ли Фрост. Цифровая фотография, пер.
М.В.Разуваева – М.: Арт Родник, 2006. – 160 с. 5. Ліпінська А.В. Науково-технічна термінологія: навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". Інститут дистанційного навчання. – К.: Університет "Україна", 2007. – 218 с. 7. Михайлова О. Г., Сидоренко А. А., Сухопар В. Ф. Українська наукова термінологія: навч.посібник / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". – Х.: НТУ "ХПІ", 2002. – 119 с. 8. Полюга Л.М. Проблеми української термінології: збірник наукових праць учасників 9-ї Міжнародної наукової конференції "Проблеми української термінології СловоСвіт 2006", м. Львів, 19-21 вересня 2006 р. / Нац. ун-т "Львівська політехніка", Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології. – Львів: Львівська політехніка, 2006. – 210 с. 9. Lee Frost.
The A-Z Creative Digital Photography. – Cincinnati: David and Charles, 2006. – 160 p. http://slovopedia.org.ua/
САКРАЛЬНІ ПРЕСУПОЗИЦІЇ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ Р.М.РІЛЬКЕ
(на матеріалі поетичної збірки "Книга годин") У статті розглядається важлива мережа пресупозицій та переосмислених лінгвокультурних посилань у творчості Р.М.Рільке, які уможливлюють імпліцитну присутність ключових для його мовної картини світу сакральних понять. Дослідження проводиься на матеріалі збірки "Книга годин".Ключові слова: пресупозиція, Бог, Р.М.Рільке, "Книга годин", сакральне.
В статье рассматривается система пресуппозиций и лингвокультурных ссылок в творчестве Р.М.Рильке, обеспечивающая имплицитное присутствие в тексте ключевых для его языковой картины мира сакральных понятий. Исследование проводится на материале сборника "Часослов".
Ключевые слова: пресуппозиция, Бог, Р.М.Рильке, "Часослов", сакральное.
The article discusses the elaborate net of presuppositions and linguocultural links of mature poetry by R.M.Rilke that provide implicit textual presence of sacral notions which are of key importance for Rilke's conceptual picture of the world. The analysis is carried out on the material of the volume of poetry "The Book of Hours".
Key words: presupposition, God, R.M.Rilke, "The Book of Hours", sacral.
У творчості Р.М.Рільке особливе місце посідає збірка "Книга годин" ("Stundenbuch"); саме у ній кристалізується і вперше
«