WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК: 168.5 ОНТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЇ Готинян-Журавльова В.В. В науковій літературі розглядаються логічні, гносеологічні аспекти класифікації, але не розглядаються онтологічні ...»

-- [ Страница 1 ] --

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (65). 2012. № 4. С. 333–338.

УДК: 168.5

ОНТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЇ

Готинян-Журавльова В.В.

В науковій літературі розглядаються логічні, гносеологічні аспекти

класифікації, але не розглядаються онтологічні аспекти. Чим насправді є

класифікація: поділом понять або сортуванням речей? Для пошуку відповіді на

це питання можна застосувати онтологію буття Аристотеля.

Ключові слова: класифікація; поділ понять; сортування речей; види буття.

Мета даної статті – це пошук взаємозв’язку видів буття за онтологією Аристотеля і тим, що насправді міститься у класифікаційних чарунках – поняттями або речами.

Сьогодні майже кожна розвинена наука використовує в своєму арсеналі методів пізнання класифікацію. Неможна уявити біологію без відомої класифікації Карла Ліннея, хімію – без таблиці Д.І. Менделєєва, без геохімічної класифікації елементів, астрономію – без спектральної класифікації зірок. Крім того, існують класифікації мінералів, генетична класифікація мов, цінних паперів, товарів, документів, автомобілів, ретельно розроблена бібліотечно-бібліографічна класифікація, міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, тощо.

Проблеми побудови, пошуку підстав і використання класифікації, тобто логічні та гносеологічні проблеми класифікації є доволі обговорюваною темою. Зокрема, «класичними» стали дослідження в цей галузі Розова М.А., Розової С.С., Чупахіна І.Я., Якушина Б.В. Крім того, більшість підручників з логіки розглядають визначення і сутність класифікації. Зазначена дискусія точиться навколо питання значення терміну «класифікація» і його двоїстого використання для позначення процесу побудови класифікації та для позначення класифікації як продукту – готової системи.

Історично уявлення про класифікацію як результат поділу понять на види, видів на підвиди і т.д. сягає до «відомого «древа Порфірія» – ієрархії понять, які дійсно нагадують схему дедуктивної дихотомічної класифікації» [1]. Але з часів Порфірія наука сягнула далеко уперед, що і привело до певних змін в розумінні поняття «класифікація». Так в сучасній науковій літературі існує принаймні три різні значення поняття «класифікація»: процедура створення класифікації, класифікацію як таку і процедуру її використання [2]. В цьому питанні більш-менш прийнятну рівновагу дістали завдяки домовленостям: термін «класифікація» доцільно використовувати в першому значенні (як найменування вже існуючої класифікації), а термін «класифікування» – для процесу створення класифікації. Отже термін Готинян-Журавльова В.В.

«класифікування» «можна розуміти і як процес створення, і як процес використання вже створеної класифікації» [2, с.6].

Але не слід забувати, що крім логічних, гносеологічних і методологічних існують і онтологічні питання, пов’язані з природою об’єктів, що класифікуються.

Виникає питання: чим є насправді елементи, які містяться у класифікаційних чарунках – ідеальними конструкціями (тобто поняттями) або фрагментами матеріального світу (реальними об’єктами)? Тому іншою важливою темою щодо обговорення проблем класифікації є питання: чим є насправді класифікація – поділом понять або сортуванням речей.

Думки провідних філософів і методологів науки розділилися. Так М.Г. Тофтул вважає класифікацію як «складний, багатоступінчатий поділ (тобто система поділів), який проводиться з метою одержання нових знань стосовно членів поділу і систематизації цих знань» [3, с.44]. І далі «внаслідок класифікації поділюване поняття мислено розбивається на видові поняття, кожне з яких (за наявністю підстави) у свою чергу поділяється на підвиди тощо» [3, с.44]. І.В. Хоменко визначає класифікацію як «багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу» [4, с.71]. А.Д. Гетманова розрізняє класифікацію як «різновид поділу понять, яка являє собою вид послідовного поділу і утворює розвиту систему, в якій кожній її член (вид) поділяється на підвиди» [5, с.49]. В.П. Плавич вважає що «про важливість поділу красномовно свідчить те, що ця операція лежить в основі будьякої класифікації» [6, с. 42].

Іншу думки висловлює Г.І. Челпанов, розуміючи класифікацію як розділення речей по класах згідно до подібностей між ними [7]. Дж. Ст. Міль підкреслював, що одне лише надавання речам загальних імен, акт їх називання вже здійснює класифікацію, тому що усяке називання, яке означає будь-яку властивість, самим цим актом розділяє усі речі на два класи: на ті, що мають класифікацію і на ці ті, які не мають її [цит.

за 1] М.І. Кондаков зазначає, що класифікацією називається «розподіл предметів будь-якого роду на класи згідно з найбільш суттєвими ознаками, що належать предметам даного роду і мають відмінність від предметів інших родів, при цьому кожен клас займає в здобутій класифікації певне постійне місце, і в свою чергу поділяється на підкласи» [8, с.373]. А.Є. Конверський визначає класифікацію як «систематизацію предметів на основі угоди чи певних практичних міркувань і на основі ознак, що випливають з природи систематизованих предметів»

[9, с.155]. Автори [10] визнають класифікацію за «багатоступеневий, послідовний поділ предметів на групи (класи), при якому кожний клас має своє постійне, певне місце» [10, с.79]. І ще одне визначення: «класифікація являє собою стійку і, як правило, досить складну систему поділу множини досліджуваних об’єктів на підмножини таким чином, що кожний предмет займає в цій системі строго визначене місце, опиняється в одній з рубрик, які називаються «класом», «родом», «видом» тощо» [10, с.188]. Дещо подібної думки дотримується А.Л. Суботін [1].

Аналізуючи підстави класифікації, він вказує на основні елементи класифікації, серед яких є підстава поділу, класифікаційні групи та загальний принцип.

Класифікаційну групу, на його думку, «утворюють подібні за своїми властивостями об’єкти; і в змісті поняття, що означає таку групу, уявляються загальні до них подібні властивості» [1].

Онтологічні аспекти класифікації

Але, якщо вже ми аналізуємо онтологічні питання, питання, що пов’язані з природою об’єктів, речей, то, на нашу думка, слід звернутися до класичної онтології, до онтології буття за Аристотелем.

В онтології Аристотеля центральним поняттям є категорія сутності: «Якби не існувало первинних сутностей, не могло б існувати нічого іншого» [11, 2в 6-7]. В «Категоріях» Аристотель виділяє дві ознаки, два параметра, за якими він поділяє буття: знаходиться у підлягаючому і позначатися про підлягаюче. Знаходитися у підлягаючому може все те, «що не будучи частиною, не може існувати окремо від того, у чому воно знаходиться» [11, 1а 20-25]. Наприклад, знаходяться у підлягаючому різні якості предметів. Позначатися про підлягаючий може все те, що можна приписати йому як властивість. Далі Аристотель дихотомічно поділяє кожну ознаку на два види: знаходиться у підлягаючому та не знаходиться у підлягаючому, позначається про підлягаюче та не позначається про підлягаюче. Далі філософ комбінує їх: «Із всього існуючого одне позначається про будь-яке підлягаюче, але не знаходиться ні в якому підлягаючому, наприклад, людина; про підлягаюче – окрему людину говориться як про людину, але людина не знаходиться ні в якому підлягаючому; інше знаходиться у підлягаючому, але не позначається ні про яке підлягаюче…; наприклад, певне уміння читати і писати знаходиться у підлягаючому – в-душі, але ні про яке підлягаюче не говориться як про певне уміння читати і писати. І певне біле знаходиться у підлягаючому – у тілі (тому що будь-який колір – у тілі), але ні про яке підлягаюче не позначається як про певне біле. А інше і позначається про підлягаюче, і знаходиться в підлягаючому – у душі – і про підлягаюче – уміння читати і писати – позначається як про знання. Нарешті, інше не знаходиться у підлягаючому і не позначається про будь-яке підлягаюче, наприклад, окрема людина й окремий кінь» [11, 1а 20-25 1в 5]. Таким чином, Аристотелем бути виділені чотири категорії буття: 1-а сутність, 2-а сутність, 3-е суще, 4-е суще, котрі як запропоновано в [12] можна представити у вигляді таблиці.

Таблиця сутностей і сущого Сутності Знаходиться у Позначається про підлягаючому підлягаюче 1-а сутність ні знаходиться не позначається 2-а сутність ні знаходиться позначається 3-е суще знаходиться не позначається 4-е суще знаходиться позначається Перша сутність має наступну комбінацію: «не знаходиться ні в якому підлягаючому» і «не позначається ні про яке підлягаюче».

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До першої сутності Аристотель відносить: «вочевидь всього, як думають, сутність властива тілам; тому ми називаємо сутностями тварин, рослини і їхні частини, а так само природні тіла такі, як вогонь, вода і земля і кожне тіло цього роду, а також усе те, що є частиною їх чи складається з них – або з їхніх частин, або з усієї сукупності їхній, - наприклад, небо і його частини, Місяць і Сонце» [13, 1028а 8 14].

Другі сутності існують окремо, тобто не знаходяться ні в якому підлягаючому, але можуть позначатися про підлягаюче. До других сутностей не відносяться окремі предмети, які можна вказати за допомогою знаків чи імен, це сутності, які стосовно предметів будуть їхніми родами чи видами. «Що стосується других сутностей,

<

Готинян-Журавльова В.В.

пише Аристотель, - то про підлягаюче позначається і їхнє визначення, і їхнє ім’я:

адже визначення людини стосується до окремої людини і визначення живої істоти – точно також» [11, 3а 15-20].

Третя суще «знаходиться у підлягаючому» і «не позначається ні про яке підлягаюче». Оскільки знаходиться у підлягаючому, то неможна назвати сутністю, бо сутність – усе те, що має самостійне існування, Аристотель назвав сущим. Це здатність читати і писати, що знаходяться в душі людини; це синява, що властива тільки серпневому небу. Відокремити ознаку третього сущого, наприклад, від душі (якщо вона знаходиться в душі) неможливо.

Четверте суще «знаходиться у підлягаючому», «позначається про підлягаюче».

Жодна з цих властивостей не існує від природи сама по собі і не може відокремлюватися від предмету. Це властивості, що виявляються не в окремому об’єкті, а в цілому ряді класів чи об’єктів.

Звернімося до наведених вище визначень поняття «класифікація» і пригадаємо що до цього часу логіки і методологи науки не відповіли на питання: чим насправді є класифікація – багаторівневим поділом поняття чи сортуванням речей? Що повинні містити у собі класифікаційні чарунки – видові поняття або реальні речі? І як може вплинути багатозначність терміну «класифікація» на онтологічний «зміст»

класифікаційних чарунок.

Пригадаємо деякі з наведених вище визначень класифікації і проаналізуємо як пов’язано зміст класифікаційних чарунок і те, до якого з виду сутностей (за класифікацією Аристотеля) можна віднести зміст цих чарунок.

Пригадаємо, М.І. Кондаков, зазначає, що класифікацією називається «розподіл предметів будь-якого роду на класи згідно з найбільш суттєвими ознаками, що належать предметам даного роду» [8, с.373]. Тієї ж думки дотримується і Г.І.

Челпанов, який розуміє класифікацію як розподілення речей за класами згідно до подібностей між ними [7] і А.Є. Конверський, який називає класифікацією систематизацію предметів [9]. Дещо подібну думку має А.Л. Суботін, вказуючи на класифікаційну групу, що утворюють подібні за своїми властивостями об’єкти [1].

Б.В. Якушин зазначає, що «інколи терміном «класифікація» позначають процес рознесення об’єктів по класах» [цит за 2, с.6].

Таким чином, розуміючи класифікацію як сортування речей, в рамках онтологічних уявлень Аристотеля, ми аналізуємо перші сутності – окремі речі і їх частини. Основним принципом цього процесу є порівняння об’єктів, що розглядаються, з заданими зразками, так званими еталонними представниками класів. Якщо ми пригадаємо, що способів створення класифікації може бути два:

дедуктивний та індуктивний, то нашому випадку відповідає саме індуктивний спосіб створення класифікації, при якому аналізуються окремі об’єкти, що об’єднуються у класи, на основі подібності або відмінності ознак.

Далі, на думку М.Г. Тофтула, «класифікація – складний, багатоступінчатий поділ» [3, с.44], внаслідок якого поділюване поняття мислено розбивається на видові поняття, кожне з яких у свою чергу за наявністю підстави може бути поділене на підвиди. Пригадаємо, що І. Хоменко теж розуміє класифікацію як багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття [4]. Подібної думки дотримується і Гетманова А.Д., визначаючи класифікацію як різновид послідовного поділу понять [5]. Тієї ж думки дотримується і В.П. Плавич [6].

Онтологічні аспекти класифікації

Розуміючи класифікацію як поділ понять, в рамках онтології буття Аристотеля, ми аналізуємо роди, виокремлюємо з них види за певними правилами, тобто аналізуємо другі сутності. При цьому ми не наповнюємо класифікаційні чарунки реальними об’єктами – зоряними сузір’ями чи різновидами мінералів, чи гірськими породами. В даному випадку вчених цікавлять питання аналізу понять, дедуктивного аналізу понять. Пригадаємо, що при дедуктивному створені класифікації «оперують з поняттями і на основі подібностей або відмінностей їх ознак встановлюють між ними родо-видове відношення» [2, с.12].

Подальший аналіз змісту поняття «класифікація» вказує на те, що найчастіше це поняття використовується, принаймні, в двох значеннях: як найменування вже створеної класифікації і як позначення процесу її створення, побудови. Найчастіше для позначення вже існуючої класифікації використовується термін «класифікація», а для позначення процесу створення – термін «класифікування».

Безумовним є той факт, що класифікація – це особливий вид поділу. Її особливість ґрунтується на ретельній розробці відносно до простого поділу, що додає будь-якій класифікації усталеності. Створена класифікація отримує усталений характер і зберігає його доти вона не буде замінена новою, більш вдалою класифікацією. Але для цього, на думку М.І. Кондакова, необхідно як підставу для поділу обирати найбільш істотні і важливі в практичному відношенні ознаки [8].

Але за логічним законом зворотного відношення між обсягом та змістом, поділ понять не може відбуватися безвідносно до змісту, адже поділяємо обсяг за певною ознакою, що входить до змісту. Саме тому найчастіше класифікація розуміється як систематизація наявного знання.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Кафедра фізики і методики навчання фізики, астрономії Навчальний фізичний експеримент (8-9 класи) Вінниця 2013 Заболотний В.Ф. Навчальний фізичний експеримент (8-9 класи)/ В.Ф. Заболотний, М.О. Моклюк, Н.А. Мисліцька. – Вінниця, 2013. – 60 с. Навчально-методичний посібник містить опис демонстраційних експериментів з шкільного курсу фізики. Призначений для студентів IV курсу інституту математики, фізики та технологічної...»

«Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. – 2014. – Випуск І. УДК 821.161.2:305“312” Філоненко С. О., доктор філологічних наук, Бердянський державний педагогічний університет ЛІТЕРАТУРА ПЛЮС КУЛІНАРІЯ: ФОРМУВАННЯ НОВОГО ЖАНРУ МАСОВОГО ПИСЬМЕНСТВА Українська література має багату й розкішну кулінарну традицію. Цитатами із найкращого твору зачинателя нового вітчизняного письменства – “Енеїди” Івана Котляревського – і досі щедро ілюструють кулінарні книги. Практично...»

«УДК: 524.7:524.77; 524.8: 524.83+524.8 № державної реєстрації 0107U009720 Інв. № Національна академія наук України Головна астрономічна обсерваторія (ГАО) “Затверджую” Директор ГАО НАНУ академік НАНУ _ Я.С. Яцків “” _ 2007 р. ЗВІТ про науково-дослідну роботу “СПОСТЕРЕЖНІ ПРОЯВИ БАРІОННОЇ І НЕБАРІОННОЇ КОМПОНЕНТ ТЕМНОЇ МАТЕРІЇ” в рамках наукового проекту “ВЛАСТИВОСТІ РАННЬОГО ВСЕСВІТУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОДАЛЬШОГО ФОРМУВАННЯ ЙОГО ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ СТРУКТУРИ” Керівник НДР: Пров.наук.співр., д.ф.-м.н....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА БЕНДЕС Юрій Петрович УДК 378.371:53 ТЕОРЕТИКО–МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова,...»

«О. С. Істер О. С. Істер ПІДРУЧНИК ДЛЯ 7 КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України КИЇВ «ОСВІТА» ББК 22.151я721 І 89 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України, Протокол № 5/1—19 від 12.04.07, Лист № 1/11—2183 від 28.04.07) Права авторів та видавничі права ДСВ «Освіта» захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. (зі змінами від 11.07.2001 р.)....»

«Н А Рівненський міський виконавчий комітет В Управління освіти Ч „Школа-ліцей” А м.Рівне Л Ь Н О В И Х О В Н И Й К О М П Л Е К С Рівне 2012 Бондарук Л.В., Курилюк Н.В. Тиждень фізики та астрономії в школі. – Рівне, 2012, 60 с. В посібнику вміщено методичні рекомендації щодо організації та проведення предметних тижнів в школі, зокрема тижня фізики та астрономії. Пропонуються розробки різнопланових заходів, які можуть бути використані вчителями як основа для позакласної роботи з предметів....»

«162 Національна академія наук України. Головна астрономічна обсерваторія Відьмаченко А.П. Мороженко О.В. Порівняльна планетологія. Навчальний посібник Textbook Comparative Planetology Відьмаченко А.П., Мороженко О.В. Порівняльна планетологія. Навчальний посібник // Київ: Національна академія наук України, Головна астрономічна обсерваторія. ТОВ ДІА. 2013. – 552 с. © А.П. Відьмаченко, О.В. Мороженко, 2013 ISBN 978-966-02-6521-9 Розділ 3. Методи визначення фізичних характеристик тіл Сонячної...»

«Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах Серія перша Від давнини до Нового часу Переказала Катерина ГЛОВАЦЬКА Художник Рафаель МАСАУТОВ КИЇВ «ВЕСЕЛКА» ТЕРНОПІЛЬ «НАВЧАЛЬНА КНИГА–БОГДАН» ББК 84(0) 3 Г64 Прозовий переказ для дітей славетної Гомерової поеми про мандри й пригоди героя Троянської війни Одіссея на шляху додому. Автор передмови доктор філологічних наук А. О. Білецький Віршований переклад Бориса Тена Друкується за виданням: К. : Веселка, 2005 Редакційна колегія Бібліотеки...»

«ISSN 1561-8889. Космічна наука і технологія. 2012. Т. 18. № 6. С. 81–85. УДК 629.78(091) І. Б. Вавилова1, С. С. Вавілов2 1 Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України, Київ 2 НЦ «Мала академія наук», Київ До 50-ї річниці польоту у космос першого космонавта-українця Павла Романовича ПОПОВИЧА Ми знали, що обирали. На цій дорозі немає місця для страху. Ми знаємо: у розвідці не можна без ризику. Але ми впевнені: після польоту побачимо землю і квіти на землі. Нап’ємося після...»

«А. Г. Мерзляк Д. А. Номіровський В. Б. Полонський М. С. Якір АЛГЕБРА І почАтки АнАЛІзу Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів Академічний рівень Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Харків «Гімназія» УДК [373.5 : 372.851]:[512.1 + 517.1] ББК 22.141я721 М5 Видано за рахунок державних коштів Продаж заборонено Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ від 03.03.2010 р. № 177) Мерзляк А. Г. Алгебра і початки аналізу : підруч. для 10 кл. загальноМ52...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»