«На правах рукопису МАЙСТЕР ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА УДК 658.3:331.108 (477) МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління ...»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МАЙСТЕР ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 658.3:331.108 (477)

МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович Хмельницький – 2015 ЗМІСТ ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 11

1.1. Наукові підходи у формуванні конкурентоспроможності персоналу виробничих систем 11 1.2. Закономірності, принципи та методи управління конкурентоспроможністю персоналу підприємств 30

1.3. Сучасна парадигма підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу в системі оцінки конкурентних переваг та стимулювання результативності 47 Висновки до розділу 1 65 РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА РІВНЯ, ФАКТОРІВ ТА КРИТЕРІЇВ ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ 67

2.1. Аналіз рівня конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування Вінницької області 67

2.2. Вплив факторів на процеси формування конкурентоспроможності персоналу підприємств 87

2.3. Критерії побудови ефективної структури системи оцінки, стимулювання і активізації персоналу 113 Висновки до розділу 2 130

РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Взаємодія складових елементів механізму оцінки, стимулювання та підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування

3.2. Моніторинг процесів підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств

3.3. Автоматизація та інформаційне забезпечення механізму підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств Висновки до розділу 3 189 ВИСНОВКИ 193

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 237

ВСТУП Актуальність теми. В умовах розбудови ринкової економіки, якій притаманна конкурентна боротьба та глобалізація економічного розвитку, зростає потреба ефективного використання персоналу для забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Важливим є створення нової гуманістичної моделі розвитку економіки за рахунок зростання ролі такого значущого інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств, як персонал. За таких обставин зростає роль та значення внеску кожного працівника в досягнення цілей підприємства, а одним з головних завдань кожного суб’єкта господарювання стає пошук сучасних способів управління персоналом, що забезпечується ефективністю застосування методів оцінки його особистих якостей, результатів діяльності та конкурентоспроможності, зокрема.

Для забезпечення успішного функціонування підприємств, актуальними стають завдання, спрямовані на підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу, пошук стратегічних та оптимізаційних напрямів його активізації.

Питання розробки теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо формування та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу у науковій та економічній літературі висвітлено у працях таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як: І. Бажан, Д. Богиня, М. Ведерніков, М. Войнаренко, О. Герасименко, С. Гринкевич, О. Грішнова, О. Грошелева, В. Данюк, О. Денисюк, Г. Завіновська, А. Колот, В. Крамаренко, О. Крушельницька, Г. Куліков, Л. Лісогор, В. Лукашевич, І. Луцький, Д. Мельничук, В. Нижник, В. Петюх, В. Савельєва, Г. Савіна, М. Семикіна, О. Славгородська, О. Смірнов, О. Сталінська, С. Струмілін, А. Тельнов, О. Орлов, Р. Фатхутдінов, Т. Хлопова, Б. Холод, Н. Хрущ, І. Цвєткова, С. Цимбалюк, А. Шабурова.

Однак, аналіз наукової літератури із зазначеної проблематики свідчить про те, що окремі питання, пов’язані з формуванням конкурентоспроможності персоналу досліджено недостатньо та не мають цілковитого практичного впровадження на вітчизняних підприємствах. Саме тому, визначення напрямів вирішення завдань, пов’язаних із застосуванням закономірностей, принципів та методів активізації діяльності персоналу в системі управління машинобудівними підприємствами, має бути спрямованим на розробку, формування та забезпечення функціонування механізму оцінки, стимулювання та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства.

Дослідження процесів формування, функціонування та взаємодії складових елементів ефективного, економічно-обґрунтованого, узгодженого із загальною системою управління підприємства механізму оцінки, стимулювання та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства, а також пошук нових підходів щодо визначення основних аспектів та напрямів системи оцінки конкурентоспроможності персоналу, побудованої на основі оптимізації всіх її елементів із урахуванням особливостей діяльності машинобудівних підприємств, визначили актуальність теми дисертації, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати і висновки були одержані у процесі виконання науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету під час розробки теми «Підвищення конкурентного потенціалу в системі ефективного управління промисловими підприємствами» (номер державної реєстрації 0112U02248), де автором досліджено вплив ринкових чинників на формування конкурентного потенціалу підприємства; розглянуто та обґрунтовано вибір методів формування конкурентоспроможності персоналу на рівні виробничих економічних систем, що забезпечує ефективність реалізації його конкурентоспроможності;

запропоновано поетапну схему оцінки конкурентоспроможності персоналу;

розроблено пропозиції щодо побудови механізму оцінки, стимулювання та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу задля використання його в практичній діяльності промислових підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування, функціонування та впровадження механізму підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу в управлінні машинобудівними підприємствами, який ґрунтується на взаємодії складових елементів оцінки, стимулювання та активізації персоналу.

Для досягнення поставленої мети дослідження у процесі виконання роботи необхідно було вирішити наступні завдання:

- уточнити основні поняття і категорії, що використовуються при дослідженні конкурентоспроможності персоналу в системі управління підприємством;

- визначити концептуальні підходи до встановлення поняття конкурентоспроможності персоналу;

- дослідити закономірності, принципи та методи управління конкурентоспроможністю персоналу;

- довести необхідність підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на основі оцінки його конкурентних переваг та результатів діяльності з метою прийняття управлінських рішень;

- провести аналіз рівня конкурентоспроможності персоналу окремих машинобудівних підприємств Вінницької області та дослідити умови і чинники, які впливають на рівень конкурентоспроможності персоналу;

- проаналізувати вплив факторів на процеси формування конкурентоспроможності персоналу виробничих систем;

- визначити основні критерії побудови ефективної структури системи оцінки, стимулювання і активізації персоналу;

- обґрунтувати та запропонувати науково-методичні підходи щодо оцінки та підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств;

- розробити науково-практичні основи формування та функціонування механізму оцінки, стимулювання та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств;

- розробити систему моніторингу процесів оцінки конкурентоспроможності персоналу в механізмі її підвищення та обґрунтувати основні етапи;

- побудувати алгоритм стимулювання персоналу, спрямований на реалізацію механізму підвищення його конкурентоспроможності.

Купить саженцы и черенки винограда Более 140 сортов столового винограда.

Об’єктом дослідження є процеси підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та науково-практичні основи розробки механізму оцінки, стимулювання та підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу в системі управління підприємством.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували загальнонаукові та спеціальні методи економічної теорії, які базуються на системному підході, згідно з яким усі процеси аналізуються у взаємозалежності та взаємозв’язку. Дослідження ґрунтується на використанні таких методів, як:

історичного аналізу та теоретичного узагальнення – для визначення та встановлення еволюційного розвитку наукових підходів щодо сутності поняття «персонал», «конкурентоспроможність персоналу»; порівняльного аналізу та синтезу – для оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств; експертні – для виявлення факторів впливу на конкурентоспроможність персоналу; економіко-статистичного аналізу, зокрема, ранжування та групування – для визначення груп та вагомості впливу факторів на результативність підприємств; графічні – для наочної ілюстрації та побудови схем і графіків стосовно предмету дослідження.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, дані фінансової та статистичної звітності машинобудівних підприємств Вінницької області, офіційних сайтів підприємств, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, результати анкетних опитувань, особисті розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та науковому вирішенні завдання розробки механізму підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств. Основні наукові положення, які отримані особисто автором та виносяться на захист, визначають їх наукову новизну і полягають у наступному:

вперше:

– розроблено структурно-логічну модель формування та функціонування механізму підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства, яка включає блок формування на основі визначених принципів з урахуванням проходження управлінсько-розпорядчих, інформаційно-комп’ютерних, конструкторсько-технологічних, економічних, матеріально-технічних, основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, що виконуються, відповідно, керівниками, фахівцями та службовцями, основними, допоміжними та обслуговуючими робітниками, а також блок функціонування, який включає етапи: оцінки, стимулювання і активізації персоналу, а також підвищення рівня його конкурентоспроможності (с. 145-148);

удосконалено:

– визначення категорії «персонал» та систематизацію персоналу підприємства за ознакою – відповідно до рівня оплати праці: на високооплачувані, середньооплачувані та низькооплачувані професійні групи та категорії, що дозволить звернути увагу керівників підприємств в умовах поглиблення інфляційних процесів на рівень, соціальні виплати, індексацію заробітної плати низькооплачуваних категорій працюючих (с. 19-22);