WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«П.Є. Новікова, студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка РОСЛИННА СИМВОЛІКА В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ТА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА Присвячено аналізу рослинної символіки ...»

-- [ Страница 1 ] --

Творення нового світу стає справою двох закоханих, їхня близькість не

потребує яскравого світла, тому "сонце сховається в морі". Удаючись до такого делікатного жесту, автор мимоволі перемикає солярну енергію в тіла й

душі наречених, інспіруючи їхню творчу силу, що забезпечує продовження

життя. Разом з тим сонце означає чоловіче начало, без якого неможливе існування жіночого, символізованого морем, тобто безмежною водою як першоосновою всього сущого. Входження сонця в море має еротичний підтекст.

М. Рильський не визнавав ні моралізаторських настанов, здатних нівелювати справжні почуття, ні псевдоцнотливої манірності, обстоював право на повноту життя як маскулінно-фемінної єдності на найвищих регістрах їхнього самоствердження, у перспективі існування людського роду.

1. Квятковский А. Поэтический словарь / А. Квятковский. – М.: "Советская энциклопедия", 1966.

2. Літературознавча енциклопедія: В 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – К. : ВЦ "Академія", 2007. – Т. 1.

3. Лучук Іван. Дивосвіт української еротичної поезії / Іван Лучук. – Біла книга кохання: Антологія української еротичної поезії. – Тернопіль : "Богдан", 2008. 4. Рильський Максим. Зібр. тв.: У 20 т. / Максим Рильський. – К.: "Наукова думка", 1983. – Т. 1. 6. Стабрила Станіслав. Міфологія для дорослих: Боги, герої, люди / Станіслав Стабрила. – К.: В-во "Юніверс", 2006.

П.Є. Новікова, студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

РОСЛИННА СИМВОЛІКА В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ

МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ТА ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Присвячено аналізу рослинної символіки творчості Максима Рильського та Олеся Гончара. З'ясовано використання фольклоризмів у творчості митців для тлумачення рослинних символів як у загальнонаціональному масштабі, так й індивідуальноавторське тлумачення рослинних символів.

Ключові слова: рослинна символіка, фольклоризм, індивідуально-авторське тлумачення.

Статья освещает анализ растительной символики творчества Максима Рыльского и Олеся Гончара. Выяснено использование фольклоризмов в творчестве художников, как трактовка растительных символов в общенациональном масштабе и индивидуально-авторская трактовка растительных символов.

Ключевые слова: растительная символика, фольклоризм, индивидуальноавторская трактовка.

Article considers the analysis of vegetative symbolics of creativity of Maxim Rylsky and Olesya Gonchara. Use folklorisms in creativity of artists, as treatment of vegetative symbols in national scale, and individually-author's treatment of vegetative symbols is found out.

Keywords: vegetable symbolism, folklore, individually-author interpretation.

Звернення митців до рослинної символіки є характерним для усіх часів.

На думку О. Старостенко, "Індивідуальні знання символіки фітонімів формуються переважно на підсвідомому рівні під впливомміфів, легенд, пісень, фразеологізмів, літературних творів, звичаїв, обрядів, ритуалів тощо. Рослинні символи виникли з найдавніших міфологічних уявлень про світобудову й виражають загальнолюдські та національні архетипи" [12]. Тому рослинна символіка є невід'ємним елементом національної картини світу людини, супроводжує людину ще з дитинства та формується під впливом фольклору.

Дослідженням рослинної символіки займався О. Потебня, зокрема у праці "О некоторых символах в славянской народной поэзии" (Харків, 1860), у якій вчений визначив основну групу слов'янських символів на матеріалі народних пісень, приділивши значну увагу саме рослинним символам. Також рослинну символіку досліджували та досліджують такі науковці, як Г. Булашев, Л. Голомб, Д. Зеленін, Л. Колесников, П. Соботко, В. Кононенко, О. Сімович, О. Таран, М. Торен, В. Усачева, І. Коломієць та ін. Рослинним символам присвячено розгляд у "Словнику символів" за ред. О. Потапенка та М. Дмитренка;

у словнику-довіднику "Знаки української етнокультури" В. Жайворонка; розділ у книзі "Сто найвідоміших образів української міфології"; в ілюстрованому етнографічному довіднику "Українська минувшина" за ред. А. Пономарьова; в етнолінгвістичному словнику "Славянские древности" Н. Толстого та у "Словнику символів" Дж. Тресідера й ін. За словами О. Коваля, фольклорні символи й образи – неодмінний складник національної поетики.

Фольклоризму творчості М. Рильського присвячені: розділ у праці "Сторінки з історії української фольклористики" О. Дея, стаття "Лірика і ліричний епос Максима Рильського" Ю.

Лавриненко. Розглядав це питання О. Білецький у книзі "Літературно-критичні статті". Згадується побіжно, і майже не досліджується, фольклоризм творчості О. Гончара. Проблема дослідження фольклоризмів у творчості Олеся Гончара є об'єктом уваги науковців, зокрема фольклорні елементи в його творах розглядаються в наукових розробках А. Будніка, В. Біляцької, В. Святовця, Н. Малинської, А. Погрібного, М. Наєнка й ін. Відсутність комплексних досліджень рослинної символіки у творчих доробках М. Рильського й О. Гончара надає підстави говорити про актуальність і наукову новизну, адже "сформована тисячоліттями традиційна фольклорна символіка українців … має яскравий національний колорит і своєю речовою основою узгіднена з особливостями флори і фауни краю, життям і побутом народу…" [13, 339]. Пізнавши глибше українську символіку, особливо рослинний код, можна по-новому сприйняти глибинний смисл у поезії М. Рильського й у прозі О. Гончара. Метою нашого дослідження є тлумачення часто вживаних фітонімів та особливості функціонування українських рослинних символів у творчості М. Рильського й О. Гончара. Предметом дослідження стала творчість М. Рильського й О. Гончара. Їхня творча спадщина пронизана фольклоризмом, багато репрезентує рослинну символіку. Тому рослинна символіка є об'єктом цього дослідження. Джерелами для досліджень стали низка поезій Максима Рильського та проза Олеся Гончара (роман у новелах "Тронка" та трилогія "Прапороносці").

Максим Тадейович Рильський перейняв любов до українського фольклору ще з дитинства. Його мати – проста селянка, передала синові рідну мову, пісню, той особливий ліризм, яким пройнята вся творчість поета. Адже природа була завжди поруч з поетом, і Рильський завжди помічав її, надихався та переосмислював у своїй творчості. Саме тому М. Рильський вважається найвизначнішим поетом-художником рідної природи. Олесь Гончар зазначав, що "Рильський, бувши істинним співцем природи, зображував живий довколишній світ не приблизно, не поверхово, а з високою достовірністю і, сказати б, шанобою та закоханістю, і це в ті роки, коли часом ставало гаслом дня боротися з природою, коли навіть і дітям прищеплювалось, що їхнім обов'язком буде підкоряти, приборкувати природу, хоча нині всім ясно, що треба було вчити людину насамперед дружити з природою, шукати з нею розумніших взаємин і турботливої злагоди і, може, якраз на цьому шляху відкривати для себе саму суть життя" [5, 178–182]. А за словами О. Дея: "Враження дитинства від пісенності та поетичних обрядів села настільки були гострими й певними, в таких деталях їх зберегла пам'ять поета, що потім він не раз користувався ними, малюючи картини сільського побуту. Своєрідними ліричними відступами М. Рильський "паспортизував" ці свої описи, завдяки чому вони мають не лише художнє, а й науково-пізнавальне значення. Природа і народна пісня – це ті дві стихії вражень юності М. Рильського, які вплинули на всю його діяльність, ставши невичерпними джерелами творчості" [7]. М. Рильський говорить про фольклор: "Говорити про цю творчість спокійно, в суто академічному тоні... дуже важко – стільки прекрасної, винятково багатої і різноманітної за змістом і засобами художнього вислову поезії містить у собі український фольклор" [8, 152]. Яскравим виявом фольклоризму є наявність символів у літературному творі. Отже, М. Рильський був не лише талановитим поетом, письменником, фольклористом та перекладачем, а носієм українського фольклору, прагнув своєю творчістю передати глибинне значення української символіки, зберегти її для нащадків.

М. Рильський належав до угруповання "неокласиків", що, звісно, не могло не вплинути на стиль його поезій, символіку та образність. Найактивніший процес трансформації фольклоризмів – оновлення їхньої семантики за рахунок розширення асоціативних зв'язків у мові, перенесення фразеологічних зворотів на ґрунт нової поетичної символіки. Оспівуючи традиційні сади, лани, явори, тополі, "неокласики" створюють оригінальні, неповторні картини. Образи-символи стають засобами вираження індивідуально-авторського світобачення та неповторного відкриття світу. Український фольклоризм постійно живив мовотворчість М. Рильського, його поетичний словник насичений народнорозмовними елементами, макро- та мікрообразами – традиційними епітетами із символічним змістом, усталеними поетичними зворотами.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Отже, вагомим джерелом виражально-зображальних засобів є українська народнорозмовна мова. Саме через переосмислення традиційних образів фольклоризм "неокласиків" має свій власний неповторний вияв. Це є авторським відображенням ідейно-естетичних засад поетичних творів. Таким чином, творчій доробок М. Т. Рильського яскраво репрезентує використання фольклоризму у літературних творах.

Олесь Терентійович Гончар також з дитинства знайомий із фольклором, народним життям і психологією українського народу. Твори О. Гончара відзначаються багатотемністю, гуманізмом, глибиною розкриття народного життя, правдиво зобразити яке просто неможливо без залучення фольклору як безцінної спадщини українського народу. У формуванні особистості О. Гончара значну роль відіграла бабуся, яка замінила йому матір. Фольклор осмислюється письменником на різних рівнях та різними засобами. Це сміливе творче "переплавлення митцем у своїй індивідуальній манері народнопісенних зразків з метою художньої реалізації ідей своєї доби і загальнолюдського звучання" [6, 6]. В. Святовець у статті "Краса і сила художньої деталі Олеся Гончара" вказує: "художні деталі О. Т. Гончара широко використовуються також в епопеї "Прапороносці", романах "Тронка", "Собор" та інших.

Вони, як правило, також виразні, яскраві, нерідко мають фольклорне забарвлення" [2, 136]. А. Буднік, досліджуючи літературознавчий та фольклорний аспекти творчості, О. Гончара акцентує увагу, що "українські письменники завжди знаходили в народнопоетичному мистецтві джерело глибокого художнього пізнання навколишньої дійсності. Причому в кожну епоху митці відкривали у фольклорі все нові й нові ідейно-естетичні цінності. Народнопоетична творчість підкреслює самобутність кожного з митців, бо значний художник збагачує арсенал зображувально-виражальних засобів, прийомів і принципів освоєння народної творчості та літературний процес" [1].



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»

«3. Земская Е.А. Русская разговорная речь/Е.А. Земская. – М.:Наука, 1973. – 484с. 4. Краснова О. Синтаксичні особливості речень у молодіжному дискурсі (на матеріалі англомовних Інтернет-статей)/О. Краснова//Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009.– Випуск 81(2). – С. 95 – 98. 5. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі персональних сайтів учених): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 10.02.15 / С.А. Матвєєва. – Донецьк, 2006. – 20 с. 6....»

«Довкілля, 2006. – 716 с. 8. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с. 9. Смычковская Ю.А. Снтаксис современного испанского языка. – К.: Вища школа, 1979. – 192 с.10. Тетерукова И.М. Грамматические трансформации текста при переводе. / Автореф. на соиск. уч. степ. канд. филол. н. – М., 2009, режим доступу: http://www.dissercat.com/content/grammaticheskietransformatsii-teksta-pri-perevode 11....»

«Г.М. Доброльожа. Образна парадигма фразеологізмів з компонентом собака УДК.413.18 Г.М. Доброльожа, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ОБРАЗНА ПАРАДИГМА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ СОБАКА Вивчати фразеологічну спадщину рідного краю можна і за підручником. Однак значно цікавіший шлях це конкретна образна характеристика фразеологічного персонажа – собаки. Коли в людській господі з’явився собака – не відомо, однак найімовірніше – це 17 тисячоліть тому...»

«ни человеческого познания. – М.: Прогресс – Традиция, 2001. 10.Мелетинский Е.М. Начало романа. Античный роман. Влияние античного романа на средневековый роман // Введение в истоическую поэтику эпоса и романа. – М.: Наука, 1986. 11.Полякова С. Об античном романе // http://izbakurnog.historic.ru / books / item / f00 / s00 / z0000010/ st000.shtml 12.Протопопова И.А. Ксенофонт Эфеский и поэтика иносказания. – М., 2003. 13.Фрейденберг О.М. Архивные разыскания. Вступление к греческому роману //...»

«ратури, І. Корунець зичить любові до своєї справи та мати хоч на макове зерно таланту (за І. Франком) [з архіву автора].1. Вінні та його друз і/ [гол. ред.: К. Демя'нчук, ред.: М. Сапко, З англійської переказав В. Радчук]. – 2007-2012. – № 1-60. 2. Італійські казки / Пер. з італ. І. Корунця; Іл. Ю. Радіч-Демидьонок. – К.: Країна мрій, 2009. – 272 с. 3. Купер Дж. Ф. Слідопит, або Суходільне море / Джеймс Фенімор Купер. Пер. з англ. І. Корунець; Іл. Г. Брок. – К.: Веселка, 1972. – 790 с. 4. Тріз...»

«С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова. Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач; М.А. Фахурдінова, викладач (Житомирський педуніверситет) НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЖАРГОН: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ Й СУЧАСНИЙ СТАТУС Стаття присвячена розгляду особливостей німецького молодіжного жаргону, виявленню його основних лексичних рис. Розглянуто шляхи його формування як невід’ємного елементу соціо-функціональної...»

«УДК 82.0 Л.К. Оляндер, доктор філологічних наук, професор, почесний академік АН ВШ України (Волинський державний університет, Луцьк) ВІДНОСНІСТЬ І ТОЧНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ У СЛОВ’ЯНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Предметом статті є критичне осмислення постановки проблеми відносності й точності термінології в сучасному слов’янському літературознавстві; дослідження діалектики відносин цих взаємовиключних якостей, притаманних терміну текст. Відносність і точність розглядаються як нерівноправні складові...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ Програма вступного випробування для філологічних спеціальностей ОКР «Магістр» з іноземної мови (другої) Автор: к.філол.н., доц. І.В.Ситдикова Затверджено Вченою радою Інституту філології (Протокол № 6 від 28 січня 2014 р.) Київ – 2014 Програма розрахована на вступників до Інституту філології на ОКР «МАГІСТР», які мають диплом ОКР «БАКАЛАВР» з відповідного напряму...»

«Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск LІХ (60). – С. 27-35.2. Бабенко Т.В. Особливості формування внутрішньої мотивації до безперервної освіти засобами іноземних мов.// Мовні і концептуальні картини світу. – 2005. – Dип. 18. кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 18-22. 3. Бережной Н.М. Человек и его потребности / Под ред. В.Д. Диденко. – Московский Государственный Университет Сервиса, – 2000 г. – lib.wsu.ru/books. 4....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»