WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«дискурса: дис. к. филол. н.: 10.02.04 / О. В. Спиридовский; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 255 с. 27. Супрун А. Е. Текстовые реминисценции как языковое явление / А.Е. Супрун // ...»

-- [ Страница 1 ] --

дискурса: дис. к. филол. н.: 10.02.04 / О. В. Спиридовский; Воронеж.

гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 255 с. 27. Супрун А. Е. Текстовые

реминисценции как языковое явление / А.Е. Супрун // Вопросы

языкознания. – 1995. – № 6. – С. 17-29. 28. Терских М. В. Реклама как

интертекстуальный феномен: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.01

/ М.В. Терских. – Омск, 2003. – 26 c. 29. Фатеева Н.А. Интертекст в

мире текстов. Контрапункт интертекстуальности / Н.А. Фатеева. – М.:

КомКнига, 2006. – 280 с. 30. Филинский А.А. Стратегия манипуляции в политическом дискурсе // Языковые подсистемы : стабильность и динамика / А.А. Филинский. – Тверь, 2002. – C. 171-178.

31. Чудинов А.П. Политическая лингвистика/ А.П. Чудинов. – М.:

Флинта: Наука, 2006. – 256 с. 32. Kristeva J. Bakhitne, le mot, le dialogue et la roman / J. Kristeva. // Critique P. – 1967. – № 23. – P. 438 Україна Молода – 17.10.2008. 34. Україна Молода – 12.09.2008. 35. Україна Молода – 15.11.2008.

36. http://www.washingtonpost.com/wpdyn/articles/A155182004Jun4.html

37. http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/12/03/ AR2010120301345.html. 38. http://www.huffingtonpost.com/robertnaiman/robin-hood-taxes-to-pay. 39. http://www.washingtonpost.com/ wpdyn/content/article/2010/12/04/AR2010120401980.html 40. http://www.

washingtonpost.com/wpdyn/content/article/2010/09/09/AR2010090904735.html?hpid=opinionsbox1.41. http://www.huffingtonpost.com/cenkuygur/an other-john-mccain-gaffe_b_114797.html; http://www.washingtonpost.com/ wpdyn/content/article/2010/11/18/AR2010111804879.html.

42. http://voices.washingtonpost.com/politics/blognetwork/2010/11/sadly_t here_are_no_more_sherwo.html/ 43. http://voices.washingtonpost.com/ politics/blog-network/2010/12/economic_liberalism_now_in_cry.html/

44. http://voices.washingtonpost.com/politics/blognetwork/2010/12/meyer_ on_arnold_fail_obama_cir.html.

Слічна В.М., асист., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАТЕГОРІЇ РОДУ

У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ) Стаття присвячена виявленню особливостей діахронічного розвитку категорії роду в німецькій мові. В роботі здійснено аналіз змін у вираженні категорії роду та встановлено причини змін родової приналежності іменників.

Ключові слова: категорія роду, родова приналежність, показник, значення, словотворча основа.

Статья посвящена выявлению особенностей диахронического развития категории рода в немецком языке. В работе осуществлен анализ изменений в выражении категории рода и определены причины изменения родовой принадлежности существительных.

Ключевые слова: категория рода, родовая принадлежность, показатель, значение, словообразовательная основа.

The article is devoted to identify the characteristics of diachronic development of the category of gender in the German language. The paper analyzes the changes of the expression of the gender as a category and specifies the causes of the change of noun gender.

Key words: category of gender, gender affiliation, indicator, meaning, derivational base.

Актуальність. У лінгвістичній літературі категорія роду іменників у німецькій мові досліджена з різних точок зору.

Існує багато монографій та окремих статей, присвячених питанням походження категорії роду, структурі цієї категорії, зв’язку категорії роду з категорією істот та неістот, засобам вираження грамматичного роду, родоваріантним формам (Грімм Я., Бругман К., Нікішин А.С., Маньков А.Є. та ін.).

Окремі аспекти даної граматичної категорії розглядалися в числі інших проблем граматики (Шмідт В., Бругман К. та Дельбрюк Б., Кресс Б.). Метою нашої роботи є встановлення співвідношення між граматичним родом іменника та його значенням Дане питання є малодослідженим, оскільки вже в найбільш ранньому засвідченому періоді індоевропейської прамови категорія роду є не тільки повністю сформованою, але й десемантизованою категорією. Деякі науковці (наприклад, А. Мейє, В.В. Левицький та А.Є. Маньков) пов’язують приналежність іменників до того чи іншого роду з попереднім поділом на класи істот та неістот, з класу істот утворилися іменники чоловічого та жіночого роду, а клас неістот став підґрунттям для виникнення іменників середнього роду, той факт, що деякі неістоти належали до чоловічого або жіночого роду, вчені пов’язують із давнім міфологічним світосприйняттям людини [Маньков 2004, 8]. В.В. Виноградов, О.O. Потебня вважають, що семантичний зв’язок між родом та його значенням повністю втрачений [Виноградов,1947, 66].

Відповідно, завдання нашої роботи полягає у дослідженні зміни ролі категорії роду протягом історичного розвитку німецької мови та в аналізі історичних змін родової приналежності іменників. Об’єктом дослідження є особливості вираження категорії роду протягом трьох періодів існування німецької мови, предметом – зміни у маркерах вираження категорії роду, що виникли внаслідок перебудови словозмінної системи. Матеріалом дослідження є корпус лексичних одиниць, поданий в "Етимологічному словнику" К. Дудена та в "Німецькій граматиці" Г. Пауля. Наукова новизна полягає у встановленні причин зміни родової приналежності іменників протягом трьох історичних періодів.

Вже в індоєвропейській, загальногерманській прамові та давньогерманських мовах розрізняються три граматичні роди:

чоловічий, жіночий та середній. Для даних періодів характерним є розподіл іменників за словотворчими основами.

Важко сказати напевно, який характер мало співвідношення роду та основи у найдавнішу епоху розвитку індоєвропейської прамови. Але не підлягає сумніву, що ще в епоху індоєвропейської мовної спільності спостерігалося тяжіння певних основ до того чи іншого граматичного роду [Гухман 1963, 136].

У загальногерманський період можна вже прослідкувати чітку диференціацію основ за іменниками певного роду, починаючи з найбільш ранніх ранніх пам’яток. Так, основи на n- чітко розрізняються за родами: основи на -on- закріплюються за чоловічим родом, основи на -an- та -in- – за жіночим родом, до основ на -а- (і.-є. -о-) належать іменники чоловічого і середнього роду, а до основ на -о- – іменники жіночого роду.

Основи на -s- містять лише іменники середнього роду. На думку Е. Прокоша, всі інші типи основ у загальногерманській прамові у родовом відношенні не були диференційовані [Прокош 1954, 245].

Існує гіпотеза про походження словотворчих основ від самостійних лексичних одиниць: іменники, що належали до тієї чи іншої основи були семантично об’єднаними [Левицкий 2004, 22]. Але з усіх словотворчих основ, що може слугувати підтвердженням даної гіпотези, лише основи на -r- у давньогерманських мовах зберегли свій колишній семантичний зміст – родинні звязки, наприклад, д.-в.-н. fater, muoter, brooder, tohter, swester.

Слід зазначити, що не всі основи були продуктивними, деякі були малочисельними, деякі зникали. З близько 20 основ індоєвропейської та загальногерманської прамови у давньоверхньонімецькій мові збереглися лише 9 основ – на нашу думку, це свідчить про руйнування вже в даний період давньої словозмінної системи – на голосний (на -а-, -о-, -і-,-u-), на приголосний (на -n-, -r-, -s-, -nd-) та кореневі основи.

Приналежність іменників до того чи іншого роду, до певної словотворчої основи можна відобразити за допомогою такої таблиці:

-a- -o- -i- -u- -n- -r- -s- -nd- Кореневі Словотворчі (і.-є. -о-) (і.-є. -а-) основи основи + ++++ + + Чоловічий рід

–  –  –

Отже, до основи на -а- належали іменники чоловічого (tag, berg) та середнього роду (wort, jar), до основи на -о- – іменники жіночого роду (erda) до основ на -і-, -r- та кореневих основ – іменники чоловічого та жіночого роду (gast, kraft, muoter, naht), до основи на -s- – іменники середнього роду (lamb, kalb), до основи на -nd- – чоловічого роду (friunt, heilant) та до основ на u- та -n- – іменники всіх трьох родів (wilwa, augo, tuggo). Слід зазначити, що показник роду, числа та відмінка був зосереджений на одному маркері (на словотворчій основі).

Розподіл іменників за основами та розподіл іменників за родами співіснували, не замінюючи одне одного. Окремих показників для вираження родової приналежності іменників не існувало. Зв’язок між поняттєвою категорією статі та категорією граматичного роду був утрачений.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У давньоверхньонімецький та у середньоверхньонімецький періоди відбувається руйнування давньої словозмінної системи та остаточне зникнення словотворчих основ. Причинами даного явища деякі науковці (наприклад, Левицький В.В., Гухман М.М.) вважають зміну типу індоевропейського наголосу, в результаті чого флексії стають ненаголошеними, відбувається редукція та уніфікація закінчень іменників, проникнення закінчень одних основ в парадигми інших.

Найбільший вплив на інші основи здійснили основи на -а- та на

-n-. Наприклад, майже всі іменники, що належали до основ на s-, поступово перебудували свою парадигму за зразком основ на

-а- [Левицкий 2004, 43-49]. У свою чергу, відбулося переосмислення категорії роду і, як наслідок, – виникнення нових показників для її позначення. Так, триморфемна будова слова змінилася на двоморфемну, виникли три нові типи відмінювання: сильна, слабка та жіноча відміни, головною морфологічною ознакою іменника стає не його словотворча основа, а рід, показником роду стає артикль, саме за граматичним родом визначається відміна і тип відмінювання іменника, а також утворення множини іменника, але разом із тим, виникають окремі маркери для позначення роду, числа та відмінка (наприклад, der Wald/die Wlder / den Wldern, артикль вказує на рід, показник -er – на множину, -n – на давальний відмінок множини). Для визначення роду іменника з’явилися нові принципи.

У сучасній німецькій мові рід визначається за структурою (формою) або за значенням слова. Наприклад, за значенням до чоловічого роду належать іменники, що позначають осіб та тварин чоловічої статі (der Mann, der Lwe), дні, місяці, пори року та сторони світу (der Mittwoch, der April, der Sommer, der Sden), вітри та опади (der Fhn, der Schnee), назви каміння, мінералів, назви гір (der Basalt, der Kalk, der Harz) та ін., а за структурою до чоловічого роду належать п’ять іменників на -ee (der Kaffee, der Tee, der Klee, der Schnee, der See), безсуфіксальні іменники дієслівного походження (der Tanz, der Schritt), іменники з суфіксами -er, -el, -ling, -ips, -ich, -ig, -and, -ant, -ast, iker та ін. (der Lehrer, der Schmetterling, der Schlips, der Zwilling, der Teppich, der Doktorand, der Aspirant, der Fantast) [Duden 1998, 198-201]. Перебудова словозмінної системи та переоцінка граматичної категорії роду викликала зміну родової приналежності багатьох іменників переважно у середньоверхньонімецький період, що й стало матеріалом нашого дослідження.

При аналізі матеріалу "Етимологічного словника" К. Дудена та "Німецької граматики" Г. Пауля було виявлено 500 іменників, що змінили рід. Нами здійснена спроба виявити причини подібних змін: 1. Граматичні причини, а саме перехід іменника з однієї словотворчої основи в іншу (більш продуктивну), нестійкість іменникової парадигми призводили до зміни типу відмінювання і часто до зміни роду. Так, іменники основи на -n- чоловічого роду стали жіночого роду (Blume, Borte, Brille, Flocke, Grille, Knospe, Koralle, Saite, Schlange, Blindschleiche, Schnecke, Traube, Zwiebel та ін).



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 808.3 – 087 (043) Л 50 ЛЄСНОВА Валентина Володимирівна НОМІНАЦІЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ РИС У СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРКАХ Спеціальність 10.02.01 – українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Запоріжжя – 1999 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано у відділі діалектології Інституту української мови НАН України. Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Гриценко Павло Юхимович, Інститут...»

«В.В. Дяченко. Розвиток та характер синонімії зв’язаних кореневих компонентів інтернаціонального характеру в російській мові УДК 811.161.1’ 373.421’36 В.В. Дяченко, кандидат філологічних наук, в.о.доцента (Житомирський державний університет) РОЗВИТОК ТА ХАРАКТЕР СИНОНІМІЇ ЗВ’ЯЗАНИХ КОРЕНЕВИХ КОМПОНЕНТІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ У статті розглянуто характер і типи синонімії зв’язаних кореневих компонентів інтернаціонального характеру в російській мові Проблеми словотворчої...»

«Теорія і практика викладання української Theory and Practice of Teaching Ukrainian мови як іноземної. 2010. Вип. 5. С. 22–28 as a Foreign Language. 2010. No 5. P. 22– УДК 811.161.2’243’38’42(079.1) НАУКОВИЙ СТИЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ВИДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ Тетяна ЛАГУТА Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра української та російської мов як іноземних, Майдан Свободи, 4, 6177 Харків, Україна тел.:(057)707 51 03 Розглянуто види тестових завдань для іноземців,...»

«3. Земская Е.А. Русская разговорная речь/Е.А. Земская. – М.:Наука, 1973. – 484с. 4. Краснова О. Синтаксичні особливості речень у молодіжному дискурсі (на матеріалі англомовних Інтернет-статей)/О. Краснова//Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009.– Випуск 81(2). – С. 95 – 98. 5. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі персональних сайтів учених): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 10.02.15 / С.А. Матвєєва. – Донецьк, 2006. – 20 с. 6....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ Програма вступного випробування для філологічних спеціальностей ОКР «Магістр» з іноземної мови (другої) Автор: к.філол.н., доц. І.В.Ситдикова Затверджено Вченою радою Інституту філології (Протокол № 6 від 28 січня 2014 р.) Київ – 2014 Програма розрахована на вступників до Інституту філології на ОКР «МАГІСТР», які мають диплом ОКР «БАКАЛАВР» з відповідного напряму...»

«акустические данные русской поэзии по векам свидетельствуют о высоком уровне гармонически-обертонных колебаний, что усиливает вокаличность звучания поэтической речи. по объективным показателям исследования речевых континуумов констатировано стремление к золотому сечению в звучании как словарного состава русского языка, так и поэзии ХVІІІ – ХХ вв.1. Андреев Н.Д., Зиндер Л.Р. О понятиях речевого акта, речи, речевой вероятности и языка // Вопросы языкознания. – М., 1963. – № 3. – С. 15-21. 2....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ СЛОВА, РЕЧЕННЯ ТА ТЕКСТУ Випуск 28 Збірник наукових праць Київ – 2012 Видавничий центр КНЛУ ББК81я П78 УДК 800 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – доктор філологічних наук, професор Швачко С.О. Редакційна колегія: доктор філологічних наук, професор Гетьман З.О. доктор філологічних наук, професор Гуйванюк...»

«Юрій Яновський Весна предоставлено правообладателями http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5807010 Юрій Яновський «ЧОТИРИ ШАБЛІ». Оповідання. Есеї. Романи. Серія «Шкільна бібліотека української та світової літератури»: Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-5618-4 Аннотация «.Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг, хоч і вчилися вони на різних факультетах. Віку були не зовсім похилого – близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років. Звали їх Воля, Рада й...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 Збірник наукових праць Київ – 2014 УДК 800 ББК 81я43 П78 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – кандидат...»

«Клименко Н.Ф., акад. НАН України, д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У ЗІСТАВНОМУ АСПЕКТІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ МОВ) У статті в зіставному плані розглянуто семантичну структуру лексико-словотвірної категорії композитних темпоральних прикметників, її моделі та засоби вираження, окреслено словотвірний паралелізм похідних з семантикою темпоральності, продуктивність способів словотворення. Ключові...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»