WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |

«ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР КІРОВОГРАДЩИНИ НА 2009 РІК ЛЮДИ. ПОДІЇ. ФАКТИ В. М. Босько. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік. Люди. Події. Факти. Кіровоград: Центрально-Українське ...»

-- [ Страница 1 ] --

Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені

Василя Сухомлинського

ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР КІРОВОГРАДЩИНИ

НА 2009 РІК

ЛЮДИ. ПОДІЇ. ФАКТИ

В. М. Босько. Історичний календар Кіровоградщини на 2009 рік. Люди. Події.

Факти. Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008.

Альманах містить відомості про ювілеї близько 400 визначних особистостей як минулих часів, так і сьогодення, пов’язаних з нашим краєм. Нагадує про пам’ятні події, що відбувалися на території Єлисаветградщини (Кіровоградщини) впродовж трьох століть. Історико-краєзнавчі нариси розповідають про драматичні долі відомих людей та пам’яток архітектури Степової Еллади. Видання ілюстроване, розраховане на широке коло читачів.

Автор-упорядник: В. М. Босько, методист з преси КОІППО імені Василя Сухомлинського; лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, лауреат обласної премії у галузі образотворчого мистецтва імені Олександра Осмьоркіна.

Рецензенти:

Г. Д. Клочек, доктор філологічних наук, академік, ректор КДПУ імені Володимира Винниченка.

А. С. Бик, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи КОІППО імені Василя Сухомлинського.

К. В. Шляховий, провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею.

Відповідальна за випуск: Л. В. Корецька, директор Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.

Скарга Нам буття не судилось. Ми – тільки потік.

Ми всі форми наповнюєм радо собою:

Форму ночі і дня, русло років і рік, Піднебіння печери і тишу собору.

І нема нам спочинку, нема вороття, Ми в дорозі, ми гості, ні поля, ні плуга.

Нас жене по світах вічна спрага буття, У завершеність форми не втілена туга.

Ми не знаємо, хто ми. Ми – сни у віках.

Мов крізь пальці проходим крізь час і природу.

Ми лиш глина покірна у Бога в руках, Котру ліплять, але не випалюють зроду.

Зупинитися! Бути! Зажевріть теплом!

Ось до чого ми прагнем у вічній тривозі.

Але прагнення ці – лиш міраж, лиш фантом, Що ніколи не стане спочинком в дорозі.

Герман Гессе, переклад з німецької Ліни Костенко Конец года Не символическая смена цифр, не жалкий троп, связующий два мига, не завершенье оборота звезд взрывают тривиальность этой ночи и заставляют ждать тех роковых двенадцати ударов.

Причина здесь иная:

всеобщая и смутная догадка о тайне Времени, смятенье перед чудом – наперекор превратностям судьбы и вопреки тому, что мы лишь капли неверной гераклитовой реки, в нас ос

–  –  –

10 СІЧНЯ – 70 РОКІВ ВІД ДНЯ УТВОРЕННЯ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОЛЯ МАЛИХ БАТЬКІВЩИН

У радянські часи народилося жахливе за своєю суттю формулювання-вирок «неперспективні села», що означало їхню смерть. У довіднику «Кіровоградська область. Адмі­ ністративно-територіальний поділ» станом на 1 липня 1977 року нараховувалось 163 населених пункти, про які сказано, що їх «виключено з облікових даних у зв'язку з переселенням людей».

Було село і нема! Понад 500 населених пунктів об'єднано з іншими, тобто укрупнено; ще 253 змінили свої назви.

Дивовижно, що все це відбувалося протягом якихось десяти років (1966-1976), а в підсумку майже тисяча(!) населених пунктів області так чи інакше змінили свій статус. Це не менш трагічна сторінка історії українського села XX століття, ніж колективізація та голодомори.

Боляче ж, передовсім, за рідні місця. Батьківщина вочевидь починається не з картинки у букварі, а все-таки з пам'ятних для тебе і твоєї родини місць. У зрілому віці все частіше замис ­ люєшся над тим, хто ти й звідки, якого роду-племені частка. Від багатьох наших «малих батьківщин» уже й згадки не лишилося.

Для автора цих рядків рідними є деякі села Знам'янського, Олександрівського та Бобринецького районів. В одному народилася мати, в іншому батько, в третьому пішов до школи, у четвертому щоліта гостював у діда й баби і т. п. От, приміром, маленьке село Антоновичі (за прізвищем поміщика) поблизу сіл Трепівки та Доніно-Кам'янки. Його спочатку перейменували у Червону Кам'янку, а потім взагалі ліквідували як неперспективне. Ну, гаразд, нехай Антоновичі село нічим не знамените. Інша справа, сусідня Мотронівка, увічнена в десятках картин всесвітньо відомим українським художником, уродженцем села Іваном Похитоновим. Нема вже на карті області й Мотронівки: її буцімто приєднали до села Зелений Гай. А насправді, недавно побувавши на батьківщині Похитонова, з сумом виявив, що від неї майже нічого не лишилося: десятки два напівзруйнованих або покинутих хат та з десяток мешканців, які й не чули про художника.

Зникло й не менш відоме село Орлова Балка, куди до Миколи Лисенка привозили на прослуховування юного Кароля Шимановського, і український композитор напророкував йому велике майбутнє. Воно розчинилося у с. Петровому Знам'янського району.

Помандруємо далі. Село Сентове Олександрівського району(звідки родом мій батько), де 90 років тому відбувся останній акт української трагедії часів громадянської війни (вбивство батьком Нестором Махном отамана М. Григор'єва), ні сіло ні впало перейменували у Родниківку (хоча б уже в Джерелівку). Нема більше на карті Кіровоградщини с. Громоклій у Бобринецькому районі, де минуло дитинство Левка Троцького.

Щодо перейменувань, то логіку комуністичних перейменовувачів збагнути неможливо.

Позбулись Єлисаветграда, однак залишили Єлизаветградку (на честь Єлисаветградського гусарського полку). Двічі невдало перейменовували Ерделівку (село належало почесному громадянинові м. Єлисаветграда О. Ерделі): спочатку в Чубарівку (на честь голови Раднаркому УРСР В. Чубаря), а потім у село Леніна. Зникло у Новоархангельському районі село з дивовижною назвою Іудина Криниця, і вже ніхто не розповість легенду, чому воно так на­ зивалось.

Подив викликає той факт, що недоторканою залишили назву села Трепівки, в якому я буцімто народився (хоч насправді це сталося в Кіровограді). Залізнична станція тут була збудована у 1868 році, поселення виникло у 1916 році. На честь кого названа? Та, очевидно, на честь Олександра Трепова, міністра шляхів сполучення Росії у 1915-16 роках, потім голови ради міністрів. Його батько сумнозвісний генерал Ф. Трепов, у якого стріляла В. Засулич і була виправдана, уславився ще й винятковою безграмотністю (у слові «еще» він робив чотири помилки, пишучи його, як «исчо»). Що не кажіть, а от не перейменували Трепівку, здавалось би, однією з перших приречену на цю процедуру, а чому і запитати нікого.

Приємно, що не зачепили село Рощахівку Бобринецького району, де я пішов у перший клас. Очевидно, його назва походить від прізвища Рощаківський – так звали поміщиків, які ним володіли. Лише недавно дізнався, що представник цієї родини, випусник Харківського університету Костянтин Олександрович Рощаковський (1815-1862) увійшов в історію як визначний громадський діяч і філантроп. В „Русском Биографическом Словаре” про нього сказано, що Рощаковський був людиною доброю і гуманною, багато сил віддав справі визволення селян: „Это был один из наиболее деятельных и честных служителей местного общества, которое многим ему обязано”. У 1843 році Костянтин Олександрович був обраний почесним наглядачем Бобринецького повітового училища, якому приніс багато користі своїми щедрими пожертвуваннями й турботою. З 1859 року і до самої смерті Рощаковський – Бобринецький і Єлисаветградський повітовий предводитель дворянства. Написав багато статей про селянську реформу для газети „Одесский вестник”, був одним з найшанованіших співробітників видання. „Мемуары времени освобождения крестьян” Рощаковського надруковані в „Киевской старине” (1887, июнь-июль).

Його сини Сергій та Володимир були шанованими земськими діячами, обирались гласними та мировими суддями. Зокрема перший у 1879 році подарував земельну ділянку для спорудження у с. Олександрівці (Рощахівці) земської школи.

Про історію сіл, наших «малих батьківщин», ми знаємо, як правило, до прикрого мало.

Зникали села втрачалась пам'ять народу. Певно ж, кожен мешканець області старшого покоління має, як і автор цих рядків, свій сумний реєстр втрат. Особливо прикро, що цей процес триває і в новітні часи. За часи незалежності України, приміром, у сільській місцевості закрилося понад тисячу шкіл. Що це означає, коментувати зайве!


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Січень

1(13) 110 років від дня народження (м. Єлисаветград) Михайла Ісайовича Торчинського(1899-1986), співака (бас). Вокальну освіту здобув у Харківському музичнодраматичному інституті (1925). У 1925-1930 – соліст Великого театру СРСР. У 1945-1949 – соліст Львівського театру опери і балету. Заслужений артист УРСР (1951).

1 – 90 років від дня народження (с. Трояни Добровеличківського району) Василя Калениковича Іщенка, військового діяча. Після семирічки вступив у 1937 до Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства, навчався у місцевому аероклубі, який закінчив у 1937. Під час ВВВ здійснив 310 бойових вильотів, провів 66 повітряних боїв, збив 14 ворожих літаків. Герой Радянського Союзу (1945).

1 – 80 років від дня народження (с. Полонисте Голованівського району) Петра Спиридоновича Сиволапа, поета-гумориста і сатирика. Закінчив Львівський університет.

З 1960 – на журналістській роботі в обласній газеті „Кіровоградська правда”. Автор поетичних збірок: „Душа і ноги” 1984), „Баранячий фасад” (1989), „Етикетка для колгот” (1994). Член Національної Спілки письменників України.

–  –  –

2 – 95 років від дня народження (на Луганщині) Миколи Гнатовича Бондаренка, художника. Навчався у Київському (1931-1934) та Одеському художніх інститутах (до 1940).

Учасник ВВВ, був співробітником СМЕРШу (до1946). Вів фронтовий щоденник, частково опублікований у кіровоградському часописі „Вежа” (1997, №8-9). З 1946 і до кінця життя мешкав у Кіровограді. Член Національної Спілки художників України.

–  –  –

18 – 135 років від дня народження (м. Олександрія) Доменіки Василівни ВанеєвоїТруховської(1874-1920), революціонерки, педагога. Закінчила Олександрійську гімназію.

З 1894 навчалася на Вищих жіночих курсах у Петербурзі. Разом з подругою Н. К. Крупською учителювала у недільних школах, познайомилась з її нареченим В. І. Ульяновим (Леніним).

Стала активним членом створеного ним „Союзу боротьби за визволення робітничого класу”.

У 1896 за розповсюдження листівок і прокламацій заарештована. Відбувши покарання, жила у м. Борі (Нижегородська губернія); у 1918 організувала тут дитячий садок. На фасаді цього дошкільного закладу встановлено меморіальну дошку на її честь.

19 – 100 років від дня народження (м. Єлисаветград) Олександра Григоровича Архангородського (1909-1977), інженера-суднобудівника. У 1931 закінчив Миколаївський суднобудівний інститут, де й викладав впродовж багатьох років. У 1935 створив лабораторію зварювання, читав курс лекцій з електрозварювання. Під час ВВВ в евакуації у Киргизії проектував озерні судна. З 1942 завідувач кафедри кораблебудування. У 1947-1952 декан кораблебудівного факультету. З 1952 по 1959 завідувач кафедри Миколаївського суднобудівного заводу. З 1959 по 1976 працював у Калінінградському технологічному інституті рибної промисловості й господарства.

–  –  –

23 – 40 років від дня народження (м. Кіровоград) Андрія Канчельскіса, спортсмена, футболіста. Закінчив Кіровоградську ДЮСШ (тренер В. П. Капінус) та Харківський спортінтернат.

Дебютував у кіровоградській „Зірці” у 1986, за два сезони 1986

-1987 провів 68 матчів, забив 4 голи.. Грав за київське „Динамо” (1988-1989) та донецький „Шахтар” (до 1991). У складі молодіжної збірної СРСР виграв чемпіонат Європи 1990. З 1991 по 1995 – гравець англійського клубу „Манчестер Юнайтед”, за який провів 158 матчів і забив 36 м’ячів. Чемпіон Англії 1993 і 1994, володар Суперкубка УЄФА 1992. У 1996-1997 грав за „Евертон”, забив 20 голів. У 1997-1998 – у складі італійської „Фіорентини”. У 1999-2000, граючи за „Глазго Рейнджерс”, двічі вигравав Кубок Шотландії і чемпіонський титул. З 2004 – у московському „Динамо”. Є підданим Великої Британії.

–  –  –

27 135 років від дня народження Івана Гавриловича Барбовича(1874-1947), військового діяча. У 1896 закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище. Учасник Першої світової та громадянської воєн у складі Добровольчої армії. Генерал-майор (1919). З 18.12. 1919 командир кавалерійського корпусу. Генерал-лейтенант (1920). Георгіївський кавалер, нагороджений орденом Св. Миколая Чудотворця. В еміграції почесний голова Товариства колишніх юнкерів Єлисаветградського кавалерійського училища, створеного в Бєлграді.

28 80 років від дня народження (с. Калмазове Вільшанського району) Олександра Опанасовича Жука, економіста. У 1952 закінчив Одеський кредитно-економічний інститут, у 1984 – Академію народного господарства СРСР Москва. З 1985 до 1994 – заступник міністра статистики УРСР, представник України в Комісії з питань народонаселення ООН та Комісії з питань статистики ООН. Голова Асоціації статистиків України (1990). Президент Федерації керівників аудиторських фірм України (1994). З 1993 до 1999 – голова редколегії науковопрактичного журналу „Інформаційний бюлетень Міністерства статистики України”, який з 1998 має назву „Статистика України”. Академік Академії економічних наук України (1995), професор (1999).

–  –  –

1.01.1909 (100 років тому) – В Олександрії почала виходити газета „Известия Александрийского уездного земства”.

5.01.1944 (65 років тому) Від німецько-фашистських загарбників звільнено с. Аджамку (тоді райцентр).

7.01.1769 (240 років тому) – Спробу захопити фортецю Св. Єлисавети здійснило військо татар на чолі з ханом Крим-Гіреєм, однак обмежилося лише спустошенням навколишніх сіл Лелеківки, Цибулевого та інших. Татари вивели із Єлисаветинської провінції понад тисячу полонених, багато худоби, спалили більше тисячі будинків. Це був останній напад татар на територію Російської імперії.

8.01.1944 (65 років тому) – Від німецько-фашистських загарбників звільнено м. Кіровоград.

9.01.1944 (65 років тому) – Від німецько-фашистських загарбників звільнено смт Олександрівку.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Чорноморський державний університет імені Петра Могили Попова Л.Г. Попова Л.Г. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з латинської мови МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для студентів І курсу спеціальності «Фізична реабілітація» з латинської мови для студентів І курсу спеціальності «Фізична реабілітація» Випуск № 135 Випуск № 135 Редактор Н. Савич. Технічний редактор Г. Лещенко. Комп’ютерна верстка К. Дорофеєва. Друк, фальцювально-палітурні роботи С. Волинець. Підп. до друку 29.12.2009 р....»

«Woodrow Wilson International Center for Scholars Інститут Кеннана Київський проект ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В УКРАЇНІ Семінар Київ, 18 грудня 2001 р. Kennan Institute Kyiv Project ЗМІСТ Дмитро НАЛИВАЙКО, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України Проект “Трансформація гуманітарної освіти в Україні” з’явився в середині 90-х рр. і тоді ж реалізувався. Цей проект справді був гарною нагодою зробити істотний крок по шляху...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С. 266-275 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 266-275 УДК 821.161.2–144:801.81 “БІДНА ГАЛЯ” В ТЕНЕТАХ ПОЛІАНДРІЇ Людмила ПЕТРУХІНА Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра польської філології, вул. Університетська, 1, Львів, Україна, e-mail: lpetrukhina@rambler.ru На матеріалі українських фольклорних балад про мандрівку дівчини з кількома чоловіками методом структурного аналізу зроблено спробу реконструкції...»

«Серія «Професійний довідник» Заснована 2011 року Книга скачана с сайта http://e kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги» Харків «Видавнича група “Основа”» УДК 37.016 ББК 74.26 К88 Серія «Професійний довідник» Заснована 2011 року Куцінко О. Г.К88 Професійний довідник учителя літератури. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 381, [3] с. : табл. — (Серія «Професійний довідник»). ISBN 978-617-00-1163-3. Найповніший довідник учителя української, світової та російської літератури...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»