WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«В. М. Обухова, канд. філол. наук, Євпаторійський інститут соціальних наук РВНЗ Кримський гуманітарний університет ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОПОВІДАННЯ В. ВИННИЧЕНКА СТУДЕНТ У статті дається ...»

-- [ Страница 1 ] --

В. М. Обухова, канд. філол. наук,

Євпаторійський інститут соціальних наук

РВНЗ "Кримський гуманітарний університет"

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОПОВІДАННЯ

В. ВИННИЧЕНКА "СТУДЕНТ"

У статті дається характеристика основних методів лінгвістичного

аналізу художнього тексту. Ці методи застосовано для комплексного лінгвоаналізу оповідання "Студент", що дозволяє зробити висновки про художні прийоми, використані автором для глибокого розкриття образів героїв.

Ключові слова: художній текст, змістово-фактуальна, змістовопідтекстова і змістово-концептуальна інформація, ключові і домінантні слова, тематичні поля.

В статье дается характеристика основных методов лингвистического анализа художественного текста. Эти методы применяются в комплексном лингвоанализе рассказа "Студент", что позволяет сделать выводы о художественных приемах, использованных автором для глубокого раскрытия образов героев.

Ключевые слова: художественный текст, содержательно-фактуальная, содержательно-подтекстовая и содержательно-концептуальная информация, ключевые и доминантные слова, тематические поля.

This article describes the basic methods of linguistic analysis of the artistic text. These methods are used in integrated linguistic analysis of the story "The student", which allows drawing conclusions about the artistic techniques used by the author to reveal images of characters.

Keywords: artistic text, discreetly-factual, discreetly-undertextual and discreetly-conceptual information, key words and dominant words, thematic fields.

Попри поширеність словосполучення "аналіз художнього твору", значення цього терміна є доволі розмитим і варіативним у різних джерелах. Хоча літературознавчий аналіз художніх текстів має давні традиції, його певну "недостатність" відчували і теоретики літератури, і вчителі-практики. Можливо, саме цим пояснюється поява терміна "цілісний аналіз художнього твору" [Гиршман 1991, 7], де саме визначення "цілісний" вимагає застосування не тільки літературознавчого, а й лінгвістичного "інструментарію".

Вивчення проблем лінгвістичного аналізу художніх творів має як теоретичне значення – у плані комплексного підходу до аналізу, що повинен включати і літературознавчу, і лінгвістичну методологічну базу, так і практичне значення, оскільки студентивипускники філологічних факультетів повинні довести державній комісії свою здатність ґрунтовно аналізувати художній текст.

В українській лінгвістиці значний внесок у дослідження цієї проблеми зробив Ю.І. Ковбасенко, який, правда, називає свій підхід "філологічним аналізом" твору [Ковбасенко 1995, 55].

Такий термін, безумовно, має право на існування, однак він не розкриває специфіки аналітичної роботи, яку проводить дослідник. Незважаючи на це, слід зауважити, що Ю. Ковбасенко дає досить чітку і послідовну систему завдань, яка дозволяє ефективно проаналізувати художній текст. Він поділяє всю текстову інформацію на три види: змістово-фактуальну, змістовопідтекстову і змістово-концептуальну [Ковбасенко 1995, 55].

Саме виявлення змістово-підтекстової і змістово-концептуальної інформації шляхом аналізу конкретного мовного матеріалу є метою лінгвістичного аналізу художнього твору.

Зрозуміло, що цей поділ є значною мірою умовним, оскільки ці три види текстової інформації переплетені у живій тканині твору, взаємодіють і впливають один на одного.

Мова в художньому творі передає художню інформацію, оскільки вона єдиний засіб визначення, що і як повідомляє автор читачеві. Лінгвістичний аналіз не руйнує цілісності художнього тексту і цілісності його сприйняття. Навпаки, він дозволяє бачити естетичне ціле таким, яким автор його творив і хотів, щоб його власне таким сприймали. Тому й ключі до розуміння авторського задуму у системі мовно-художніх засобів твору.

Тому й глибинне прочитання, лінгвоаналіз чи інтерпретація художнього тексту прерогатива фахівців-філологів.

У системі суміжних наук, що досліджують феномен художнього мово мислення, лінгвоаналіз посідає основне місце і є фундаментом літературознавчого і стилістичного вивчення тексту, оскільки власне мова виступає першоелементом літературного твору.

Питання про послідовність проведення лінгвістичного аналізу переплітається з питанням про використання тих чи інших методів. Можливі два підходи до вирішення питання про послідовність проведення лінгвістичного аналізу.

Перший, традиційний, передбачає насамперед усебічне вивчення студентами історично-культурних особливостей часу, коли було написано твір, біографії автора твору, специфіки його світогляду.

Після цього вивчення йде ознайомлення з художнім текстом, визначення ідейного спрямування твору, і тільки після цього власне лінгвістичний аналіз, що є основним етапом роботи.

Другий підхід – це аналіз художнього тексту без додаткових матеріалів, "витягання" підтекстової інформації безпосередньо з твору і вже потім узгодження цієї інформації з відомостями про час, життя і світогляд письменника.

Власне лінгвістичний аналіз повинен виявити змістовопідтекстову інформацію твору, авторську точку зору. Ця мета досягається за допомогою використання як загальних лінгвістичних методів дослідження, так і специфічних методів лінгвістичного аналізу художнього тексту.

Оскільки лінгвістичний аналіз дуже тісно пов'язаний зі стилістикою, він широко застосовує семантико-стилістичний метод, який визначає залежність стилістичної функції мовної одиниці від семантики цієї одиниці. У цій же площині лежить статистично-стилістичний метод. Він передбачає врахування кількості однотипних мовних одиниць, спроможних виконувати якусь однотипну функцію.

Велике поширення має контекстуальний метод, який вбирає в себе риси інших методів і має метою дослідження значення і функції певного слова у конкретному контексті. Специфічним для лінгвістичного аналізу є метод "слово-образ", "суть якого полягає у виявленні того комплексу мовних засобів різних рівнів.., який служить для створення даного мікрообразу в системі художньо-образного мислення письменника… Окремий образ (мікрообраз) відображає ідейно-художній задум цілого тексту" [Крупа 2005, 24].

Цікавим у практиці лінгвістичного аналізу є метод дослідження лексики за тематичними полями, який використано й у цій статті. Найбільш ефективним вважається поєднання кількох методів у залежності від особливостей художнього тексту, що досліджується.

Одним з важливих понять, що входять у сферу лінгвістичного аналізу художнього тексту, є поняття "тематичного поля".

М. Крупа, посилаючись на Ю. Шевельова та М. Горелікова, вважає, що "повторювані у тексті значення слів виступають семантично найбільш важливими. Повтори утворюють тематичне поле (поля) слів, пов'язаних між собою парадигматичними відношеннями, характерними для лексико-семантичних груп... Одне і те ж слово у тексті може реалізовувати декілька своїх семантичних функцій і в такому випадку належати до різних тематичних полів" [Крупа 2005, 386].

Беручи за основу це визначення, ми, однак, вважаємо, що головним критерієм належності слова до тематичного поля є не повторюваність, а саме лексичне значення, яке дозволяє слову вступати з іншими словами цього тематичного поля у синонімічні, антонімічні, паронімічні та інші відносини. При цьому, як слушно зауважує М. Крупа у наведеній раніше цитаті, у тому чи іншому контексті одне й те ж саме слово може реалізувати різні значення. Більш того, іноді саме вибір цього влучного слова є проявом особливостей індивідуального стилю митця.

Якщо виходити з поділу інформації у художньому тексті на змістово-фактуальну, змістово-підтекстову і змістово-концептуальну, то тематичні поля, на нашу думку, пов'язують усі ці типи інформації. Позначаючи певні реалії, слова, що формують тематичні поля, апріорі виражають змістово-фактуальну інформацію. Однак, сприймаючись у тканині художнього твору не відокремлено, а як члени тематичного поля, вони, безумовно, виражають також змістово-підтекстову і змістово-концептуальну інформацію.

"Заслуга художника не у тому minimum змісту, який продумувався йому при творенні (в процесі творчості), а у відомій гнучкості образу, в силі внутрішньої форми викликати (збуджувати) найрізноманітніший зміст" [Потебня 1993, 131].

Одним з основних методів лінгвістичного аналізу є метод компонентного аналізу лексичної семантики. "Людина, яка володіє методикою такого аналізу,...відчуває найменші семантичні нюанси, зміни значень слів, причому може визначити ці зміни не тільки інтуїтивно, але і науково обґрунтовано..." [Ковбасенко 1995, 56].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Обовязковою частиною цього методу є компонентний аналіз семантики ключових і домінантних текстових одиниць.

Поняття "ключові слова" і "домінантні слова" не досить чітко розділяються у практиці лінгвоаналізу. Ю. Ковбасенко [Ковбасенко 1995, 55–61] вважає, що ключові слова – це ті, що часто повторюються і мають важливе смислове навантаження в одному творі, а домінантні слова виконують ті ж самі функції у кількох творах автора.

На наш погляд, ключові (домінантні) слова – це слова, які у художньому тексті характеризуються комплексом ознак як формальних, так і семантичних, а саме:

• вони мають високу частотність вжитку (у різних формах);

• у тексті трапляються слова, що є однокореневими до ключових;

• навколо ключових слів групуються слова одного з ними тематичного поля, у тому числі контекстуальні синоніми;

• ключові слова доносять до читача не тільки змістовофактуальну, але й змістово-підтекстову, а також змістовоконцептуальну інформацію;

• досить часто ключові слова входять до складу назви твору чи до складу його першого речення.

З урахуванням всього сказаного нами здійснимо лінгвістичний аналіз оповідання В. Винниченка "Студент".

Перші два абзаци оповідання у сконцентрованому вигляді містять слова, що належать, на нашу думку, до двох тематичних полів. Перше з них, домінантним словом якого є "жах", належить до "світу емоцій людини", друге, з домінантним словом "полум'я", належить до "світу природних стихій".

До останнього тематичного поля входять слова і словосполучення "палало", "полум'я", "головні", "вогонь", "обгорілі сволоки, балки", "недогоріла солома". Слід зауважити, що у першому абзаці іменник "полум'я" повторено чотири рази, у кожному з речень. У другому абзаці реалізація тієї ж семантики трансформується: тут переважають дієслова минулого часу і дієприкметники доконаного виду ("вогонь став погасати", "згоріла половина села", "обгорілі сволоки", "недогорілі балки").

Загалом у другому абзаці бачимо вісім дієслів доконаного виду ("утік", "посіріло", "стомився" тощо) і п'ять дієприкметників того ж виду. Такий авторський прийом ненав'язливо, проте цілком однозначно показує незворотність пожежі та масштаб її наслідків. Якщо у першому реченні твору "Уночі палало село" події подаються як незавершені, такі, що дають можливість різного їх розвитку, у другому абзаці все закінчено і нічого вже зробити не можна. Ця авторська оцінка підкріплюється контрастною згадкою про сонце, весняне і радісне. "Воно собі умите, веселе, сміючись, плило з того боку, звідки нісся всю ніч вітер, звідки тікали і хмари, і місяць".

Полум'я, яке руйнує все, викликає природний жах у людей.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 Збірник наукових праць Київ – 2014 УДК 800 ББК 81я43 П78 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – кандидат...»

«Астаф’єв О.Г., д. філол. н., проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка киЇВСький текСт В «ANNALES» яна длУгоШа У статті вперше в українському літературознавстві досліджено рецепцію і трансформацію Київського тексту – Літопису руського за Іпатіївським списком – у давньопольській хроніці Яна Длугоша. Встановлено елементи і функцію Київського тексту, семантику міжтекстових референцій, цитат і алюзій у текстах-реципієнтах. Ключові слова: Київський текст, текст-реципієнт, рецепція,...»

«Творення нового світу стає справою двох закоханих, їхня близькість не потребує яскравого світла, тому сонце сховається в морі. Удаючись до такого делікатного жесту, автор мимоволі перемикає солярну енергію в тіла й душі наречених, інспіруючи їхню творчу силу, що забезпечує продовження життя. Разом з тим сонце означає чоловіче начало, без якого неможливе існування жіночого, символізованого морем, тобто безмежною водою як першоосновою всього сущого. Входження сонця в море має еротичний підтекст....»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 59. Філологічні науки УДК 82.09 С. Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, доцент (Житомирський державний університет імені Івана Франка) ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ У СТРУКТУРІ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ Стаття присвячена вивченню художньої деталі як компонента образної системи у драмі Б. Брехта Добра людина із Сичуані. Проаналізовано способи вербальної організації художнього простору у драматичному творі, розглянуто аспекти, важливі для розуміння...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ СЛОВА, РЕЧЕННЯ ТА ТЕКСТУ Випуск 28 Збірник наукових праць Київ – 2012 Видавничий центр КНЛУ ББК81я П78 УДК 800 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – доктор філологічних наук, професор Швачко С.О. Редакційна колегія: доктор філологічних наук, професор Гетьман З.О. доктор філологічних наук, професор Гуйванюк...»

«ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2010, №2 (4) ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕДАЧИ СОДЕРЖАНИЯ УКРАИНОЯЗЫЧНЫХ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ СТАТЕЙ НА АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК Васильева Эльза Вячеславовна Данная статья посвящена проблеме передачи содержания украиноязычных публицистических (газетных) статей средствами английского языка с использованием различных переводческих трансформаций. Автор рассматривает особенности публицистического стиля и рубрики новостей как подвиду газетной статьи, а также...»

«3. Земская Е.А. Русская разговорная речь/Е.А. Земская. – М.:Наука, 1973. – 484с. 4. Краснова О. Синтаксичні особливості речень у молодіжному дискурсі (на матеріалі англомовних Інтернет-статей)/О. Краснова//Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009.– Випуск 81(2). – С. 95 – 98. 5. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі персональних сайтів учених): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 10.02.15 / С.А. Матвєєва. – Донецьк, 2006. – 20 с. 6....»

«С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова. Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач; М.А. Фахурдінова, викладач (Житомирський педуніверситет) НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЖАРГОН: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ Й СУЧАСНИЙ СТАТУС Стаття присвячена розгляду особливостей німецького молодіжного жаргону, виявленню його основних лексичних рис. Розглянуто шляхи його формування як невід’ємного елементу соціо-функціональної...»

«ПАРАДИГМА ПІЗНАННЯ: ГУМАНІТАРНІ ПИТАННЯ № 4 (7), 2015 УДК 80:22 А16 СОТЕРІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ «ПРОПОВІДНИКА» («КНИГИ ЕККЛЕЗІЯСТОВОЇ») доктор філологічних наук, професор, академік АН ВО України Абрамович С. Д. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна, Чернівці Предметом дослідження у статті є проблема сотеріологічного змісту біблійної книги Проповідника. За мету покладається аналіз структури часу в цьому творі, яка й досі часто сприймається як циклічна....»

«ни человеческого познания. – М.: Прогресс – Традиция, 2001. 10.Мелетинский Е.М. Начало романа. Античный роман. Влияние античного романа на средневековый роман // Введение в истоическую поэтику эпоса и романа. – М.: Наука, 1986. 11.Полякова С. Об античном романе // http://izbakurnog.historic.ru / books / item / f00 / s00 / z0000010/ st000.shtml 12.Протопопова И.А. Ксенофонт Эфеский и поэтика иносказания. – М., 2003. 13.Фрейденберг О.М. Архивные разыскания. Вступление к греческому роману //...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»