WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«4) родові варіанти, оформлені у трьох родах: / – (літер.) –, (книжн.) – (книжн.) –, – (літер.) –. До родових варіантів, що відрізняються за стилем вживання належать іменники ...»

-- [ Страница 1 ] --

4) родові варіанти, оформлені у трьох родах: / – (літер.) –, (книжн.) – (книжн.) –, –

(літер.) –.

До родових варіантів, що відрізняються за стилем вживання належать іменники чоловічого та жіночого роду, що протиставляються за парадигмою відмінювання артикля:

– (розм.), – (книжн.), – (таміл.),

– (розм., нар.). У цій групі варіанти жіночого роду характерні для книжного стилю, а чоловічого роду обмежені сферою усного мовлення, оскільки вони виникли на основі перших унаслідок відповідності їхньої форми чоловічому роду в димотиці.

У родових варіантах – (книжн.) — варіант має звужене значення, а варіанти – є багатозначними і тотожними в усіх значеннях.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, словозмінні родові варіанти новогрецьких іменників протиставлено флективно. Вони можуть бути абсолютно тотожними (абсолютні дублети) або мати відмінності стосовно функціонального стилю свого вживання. Для запозичених невідмінюваних іменників характерним є співіснування двох родових варіантів, один з яких оформлено за допомогою середнього роду, а інший відповідає роду, в якому оформлено в новогрецькій мові його гіперонім. Таким чином, помітною є лексикалізація граматичного роду в новогрецькій мові.

1. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / О.С. Ахманова. – М.:

Учпедгиз, 1957. – 295с. 2. Виноградов В. В. О формах слова / В.В.Виноградов // Изв. АН СССР. Сер. ОЛЯ. - 1944. - Вып. 1. - Т.3. - С. 40 – 41. 3. Жовтобрюх М. А. Морфологічна будова сучасної української мови / Жовтобрюх М.А. – К., 1975. – 208с. 4. Ткаченко О.А., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка МіФологеМа СнУ Від антиЧноСті до Сьогодення (на матеріалі латинської, англійської та української мов) Стаття присвячена аналізу «оніричної» міфології. Дослідження проведено на базі лексикографічних джерел та джерелознавчої бази української, англійської та латинської мов. Розглядаються етимологічні особливості назв міфічних божеств на матеріалі трьох різноструктурних мов.

Ключові слова: «онірична» міфологія, етимологія.

Статья посвящена анализу «онирической» мифологии. Исследование проведено на базе лексикографических источников и источниковедческой базы украинского, английского и латинского языков. Рассматриваются этимологические особенности названий мифических божеств на материале трех разноструктурных языков.

Ключевые слова: «онирическая» мифология, этимология.

The article deals with the analysis oneiro mythology. The research is grounded upon the dictionaries and source base in Ukrainian, English and Latin. Etymological features of the names of mythological deities are singled out in languages with different structures.

Key words: oneiro mythology, etymology.

актуальність теми дослідження визначено загальною спрямованістю низки сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення лінгвокультурних особливостей окремих груп лексики.

об’єктом нашого аналізу слугувала «онірична» міфологія в українській, англійській та латинській лінгвокультурах, а предметом - етимологія назв міфічних божеств у різних культурах на матеріалі трьох різноструктурних мов.

Мета дослідження полягає в розкритті етимологічних властивостей «оніричної» міфологічної термінології у трьох різноструктурних мовах.

Кожна культура приділяла значну увагу таємниці сновидінь. Саме тому в міфології кожного народу існували божества, які насилали гарні або погані сновидіння (жахіття) на сплячих людей. Так, зокрема в римській міфології головним божеством сну був – Сон (Somnus) за грецькою міфологією, син ночі (Nox) брат близнюк Мора (Mors смерть), антропоморфне божество, а також його сини, божества сновидінь: Фобетор (Phobetor), Фантаз (Phantasus) і Морфей (Morpheus).

Овідій у «Метаморфозах» змальовує печеру на Кіммерійській землі, на північ від Чорного моря, де завжди панують сутінки і звідки витікає струмок забуття (Лета). Перед входом у печеру – велике макове поле. У центрі цієї печери на прекрасному ложі спить

Сомнус – бог сну, його очі завжди напівзакриті:

Est prope Cimmerios longo spelunca recessu,

mons cavus, ignavi domus et penetralia Somni:

quo numquam radiis oriens mediusve cadensve Phoebus adire potest. [Publius Ovidius Naso книга 11,592].

Неподалік од землі Кіммерійської, ген на відлюдді, У скелі заглибина є, де покоїться Сон бездіяльний.

Феб ні ранковим туди, ні південним, ані призахідним Променем не зазирне [Публій Овідій Назон 1985, книга 11, 592].

Його оточують напівпрозорі безтілесні та безформні божества-створіння – сновидіння, а також його сини, божества сновидінь: Фобетор (Phobetor) [Publius Ovidius Naso книга 11,640], який наслідує звірям, птахам і зміям, та Фантаз (Phantasus) [Publius Ovidius Naso книга 11,642], який з`являється сплячим людям у вигляді предметів та речей оточуючого їх світу – води, дерев, землі, каменю та Морфей (Morpheus), крилате божество, яке являлося людям у снах, приймаючи образ будь-якої людини [Publius Ovidius Naso книга 11,635]. Він вмів абсолютно ідентично наслідувати голосу і стилю вимови людини, яку зображував.

Тільки під час відпочинку він зберігав свою зовнішність. Морфей жив у царстві сну серед маків і кожного разу доторкався до сплячого однією з квіток, навіваючи приємні сни.

Окрім гарних та солодких сновидінь траплявся поганий сон, на ім`я Incubo – інкуб, нічний жах.

Давні римляни звертали свою увагу на сни і намагалися розтлумачити їх. Цю функцію виконували interpretes somniorum – тлумачі сновидінь. Давні римляни вірили в містичність своїх сновидінь. Вони вважали, що сни їм надсилають боги з певною метою.

Наприклад, жахливі сни виникали для застереження.

В українській «оніричній» міфології, Сон, син ночі та брат Смерті – «кудлатий чоловік з чотирма очима», добрий і зовсім не страшний. У нього є ще помічниця – дрімота

– та помічник – Здухач. Під час сну людини із нього виходить дух, який приводить за собою вітер, що розганяє грозові хмари, воює з іншими духами. Вночі у вигляді дівчаток прилітають у хати нічниці. У народі кажуть: «Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці».

Вони забирають сон у людей, але й присипляють; інколи бувають мстиві, нападають на дітей. До літніх людей найчастіше приходить дух безсоння [Войтович 2002, 495].

Змора – міфологічна істота, яка душить і мучить людину, що спить. Найчастіше змора – невидима істота, у неї прозоре тіло, але при місячному світлі можна бачити її ребра.

У неї сонний вигляд, повільні рухи, вона часто облизує губи. [Войтович 2002, 197] В українській міфології також існувала богиня Мара, донька Чорнобога, божество ночі, хвороб, тривожних сновидінь, неспокою, зла, привидів, втілення смерті, мору. Так зображається її народження: «…тоді пустив Чорнобог дві чорні сльози і вродилися з них Змій – Дракон із трьома головами та вогнедихаючими пащами і потворна жінка – Мара з гнилими очима та кублом зміюк на голові» [Плачинда 1993, 55].

За переказами Мара терзає людину чи тварину уві сні: як істота вчасно не прокинеться – може наслати хворобу, а то й смерть. Уявлялася блідою, з розкуйовдженим волоссям страшною жінкою, що з’являється як привид [Плачинда 1993, 37]. Одна з її дочок кікімора була духом сновидінь. Вона уявлялася сонною, блідою дівою, що жила в комині. Ця істота насідала на сонну людину, турбувала її, тоді сон був неспокійний, хворобливий.

Коли людина прокидалася – Кікімора враз зникала [Кононенко 2008,242].

За народними уявленнями, мандри душі в іншому світі – це і є сон. Коли душа вертаться до тіла, сон припиняється. Коли душа відлітає від тіла назавжди, настає смерть. Від того спілкування з іншим світом уві сні постали віра у сни й ворожіння по снах.

У англійському фольклорі існувала богиня Меб (Mab) королева фей. Про неї згадує

Меркуціо у трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта»:

O, then, I see Queen Mab hath been with you.

She is the fairies’ midwife, and she comes In shape no bigger than an agate-stone On the fore-finger of an alderman, Drawn with a team of little atomies Athwart men’s noses as they lie asleep [акт 1 сцена 4].

–  –  –

У англійській міфології також існувало божество Nightmare – жах, істота, яка сідала на груди сплячої людини та душила її та навівала нічні страхіття. Також є свідчення про відьму the Old Hag, яка мала ті ж самі властивості що і Мара в українській міфології.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Згадується також домовик (hob-goblin) який має здатність насилати нічні кошмари.

Етимологія назв цих міфічних божеств у трьох різноструктурних мовах виглядає так: імена римського бога Сну та українського походять від однієї лексеми «somnus» – сон, яка походить від і.-є. *suepnos, c. д.-і. svapnah “сон” [Тронський 1960, 234].

Ім’я Інкуба походить від лат. incubo «лежачий (на кладі); інкуб, нічний жах», далі від incubare «лежати, возлежати», далі з in- «в» + cubre «лежати, покоїтися» (походить з праіндоевр. *keu «клонитися») [Тронський 1960, 229].

У сучасній англійській мові лексема «nightmare» –- нічний жах, яка походить від складання двох слів: night + mare. Друга частина цієї лексеми походить від давньо-англійського mare – злий дух [Online Etymology dictionary: 9].

Українське божество Мара походить від давньослов’янського mara – привид, сновидіння, забуття [Болдирєв 1989, 389]. Для лексеми «кікімора» не існує загальноприйнятої етимології. Можливо перша частина слова походить від «кика» – коса, чуб або від «кикати» – кричати, кукати – звуконаслідувальне утворення, пов’язане з імітацією крику зозулі. Друга частина слова «мора» має значення – кошмар, домовик, привид та споріднене з давньо-англ. «mara» – надприродна жіноча істота, яка вночі сідає на груди сплячому і душить його, польське «mora» – привид; давньо-ірланд. «morrigan» – королева духів;

чеське «mra» – кошмар, нічний метелик; [Болдирєв 1989,511].

Отже, не зважаючи на плин часу ми маємо змогу спостерігати значну схожість в оніричній міфології трьох різних культур. Так наприклад, за уявленнями давніх римлян та українців, богиня Ночі є матір’ю Смерті та Сну. У кожній з трьох обраних нами культур існували окремі божества, які насилали лише гарні та погані сновидіння.

Таким чином, міфологема сну від античності до сьогодення у трьох різноструктурних мовах позначається лексемами, які мають своє специфічне емоційно наповнене забарвлення. Перспективним є подальший, детальний розгляд оніричної лексики у співставленні трьох різноструктурних мов.

1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім.

О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.

Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. 2. Овідій Назон, Публій.

Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. 304 с. // Електронний ресурс: http://ae-lib.org.ua/texts/

ovidius__metamorphoses__ua.htm 3. Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології:

- К.: Укр. письменник, 1993. – 63 с. 4. Ромео і Джульєтта. // Електронний ресурс:

shakespeare.mit.edu/romeo_juliet/ 5. Слов’янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / [упор. О. А. Кононенко]. – К.:2008. – 784 с. 6. Тронский И.М. Историческая грамматика латинского языка / Иосиф Моисеевич Тронский. – М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1960. – 320 с. 7. Шекспір В.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«В. М. Обухова, канд. філол. наук, Євпаторійський інститут соціальних наук РВНЗ Кримський гуманітарний університет ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОПОВІДАННЯ В. ВИННИЧЕНКА СТУДЕНТ У статті дається характеристика основних методів лінгвістичного аналізу художнього тексту. Ці методи застосовано для комплексного лінгвоаналізу оповідання Студент, що дозволяє зробити висновки про художні прийоми, використані автором для глибокого розкриття образів героїв. Ключові слова: художній текст, змістово-фактуальна,...»

«ципієнту відчуття стилю та духу чужомовного твору, та водночас пояснює те, що, на думку перекладача, не може бути відомим читачеві, а відтак ускладнить сприйняття. Незважаючи на труднощі, пов’язані з поетичною організацією вірша, яскравим стилістичним забарвленням оригіналів та часто невідтворюваним для німецькомовного читача екстралінгвістичним фоном, перекладач досить точно доніс до неукраїнської аудиторії палітру українського письменства. Подальші дослідження, проведені на ширшому матеріалі,...»

«Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск LІХ (60). – С. 27-35.2. Бабенко Т.В. Особливості формування внутрішньої мотивації до безперервної освіти засобами іноземних мов.// Мовні і концептуальні картини світу. – 2005. – Dип. 18. кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 18-22. 3. Бережной Н.М. Человек и его потребности / Под ред. В.Д. Диденко. – Московский Государственный Университет Сервиса, – 2000 г. – lib.wsu.ru/books. 4....»

«С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова. Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач; М.А. Фахурдінова, викладач (Житомирський педуніверситет) НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЖАРГОН: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ Й СУЧАСНИЙ СТАТУС Стаття присвячена розгляду особливостей німецького молодіжного жаргону, виявленню його основних лексичних рис. Розглянуто шляхи його формування як невід’ємного елементу соціо-функціональної...»

«системних зв’язків у лексичному складі мови. Створена у межах цього дослідження модель типологічного опису семантики соматизмів може бути екстрапольована на дослідження інших тематичних груп лексики. У найближчій перспективі дослідження вбачається проведення зіставного вивчення структурно-семантичних особливостей меронімів на матеріалі німецької та англійської мов.1. Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / О. В. Материнська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 295 с. –...»

«акустические данные русской поэзии по векам свидетельствуют о высоком уровне гармонически-обертонных колебаний, что усиливает вокаличность звучания поэтической речи. по объективным показателям исследования речевых континуумов констатировано стремление к золотому сечению в звучании как словарного состава русского языка, так и поэзии ХVІІІ – ХХ вв.1. Андреев Н.Д., Зиндер Л.Р. О понятиях речевого акта, речи, речевой вероятности и языка // Вопросы языкознания. – М., 1963. – № 3. – С. 15-21. 2....»

«УДК 82.0 Л.К. Оляндер, доктор філологічних наук, професор, почесний академік АН ВШ України (Волинський державний університет, Луцьк) ВІДНОСНІСТЬ І ТОЧНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ У СЛОВ’ЯНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Предметом статті є критичне осмислення постановки проблеми відносності й точності термінології в сучасному слов’янському літературознавстві; дослідження діалектики відносин цих взаємовиключних якостей, притаманних терміну текст. Відносність і точність розглядаються як нерівноправні складові...»

«дискурса: дис. к. филол. н.: 10.02.04 / О. В. Спиридовский; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 255 с. 27. Супрун А. Е. Текстовые реминисценции как языковое явление / А.Е. Супрун // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6. – С. 17-29. 28. Терских М. В. Реклама как интертекстуальный феномен: автореф. дис.. канд. филол. наук: 10.02.01 / М.В. Терских. – Омск, 2003. – 26 c. 29. Фатеева Н.А. Интертекст в мире текстов. Контрапункт интертекстуальности / Н.А. Фатеева. – М.: КомКнига, 2006. – 280 с. 30....»

«Universit de Turku, 2007. – Vol.1. – P. 16–44. 12. Foucault M. Polmique, politique et problmatisations: Entretien avec P. Rabinow, mai 1984 / Michel Foucault. – Режим доступу: http://1libertaire.free.fr/MFoucault262.html 13. Gaxie D. Dnie de ralit et dogmatisme de la doxa / Daniel Gaxie // Revue franaise de science politique. – 1994. – № 5. – P. 894–912. 14. L’analyse de discours: [sous la dir. de R.Ringoot et Ph.Robert-Demontrond]. – Editions Apoge, 2004. – 222 p. 15. Polmique autour de la...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 Збірник наукових праць Київ – 2014 УДК 800 ББК 81я43 П78 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – кандидат...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»