WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК 821.162.1 – 3.09 В.В. ОСТАПЧУК, кандидат філологічних наук, асистент кафедри слов’янської філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) ...»

-- [ Страница 1 ] --

ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ.

Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2013. № 1 (5)

УДК 821.162.1 – 3.09

В.В. ОСТАПЧУК,

кандидат філологічних наук,

асистент кафедри слов’янської філології

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

(м. Луцьк)

ДІТИ І СВІТ У ПОЛЬСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ століття

У статті через поетику творів М. Конопніцької, Е. Ожешко, Г. Сенкевича і Б. Пруса розкривається

проблема взаємовідносин дітей зі світом у польській літературі ХІХ ст., проаналізовано художні способи розкриття внутрішнього світу дитини та вплив зовнішніх обставин на її психіку, розглянуто типологічні риси та індивідуальні підходи кожного письменника до теми.

Ключові слова: світ, діти, психічний стан, внутрішній світ, портрет, наратор, типологія, специфіка.

Т ема дитинства хвилювала і продовжує хвилювати майстрів слова різних народів і поколінь. Не були осторонь цієї проблеми і польські письменники епохи позитивізму – М. Конопніцька, Е. Ожешко, Г. Сенкевич, Б. Прус та ін. Польське літературознавство, зокрема Г. Маркевич, А. Бродзка, М. Кнотге, Л. Кручковський, М. Плахецький, З. Швейковський, різнобічно висвітлили шляхи розкриття цими письменниками дитячих характерів і доль.

Дослідників насамперед цікавили генетичні зв’язки, з одного боку, Б. Пруса з Г. Сенкевичем, а з іншого – М. Конопніцької з Е. Ожешко та Б. Прусом, типологічні збіги в їхніх творах, а також проблема спадковості мотивів, зокрема тоді, коли йшлося про взаємини дитини зі світом, що було визначено З. Швейковським, який, досліджуючи творчі відносини Б. Пруса з Г. Сенкевичем, писав: «Dla pokolenia, w ktrym Sienkiewicz dziaa takie utwory jak Szkice wglem, Janko Muzykant czy Jamio byy olniewajcymi rewelacjami. Prus si nimi zachwyca..., tote nic dziwnego, e od Sienkiewicza wiele skorzysta; szczeglnie widoczne jest to w tematyce ludowej, chociaby w przejciu przez Prusa motywu uzdolnionego artystycznie chopca, ktrego nie rozumie otoczenie (Antek)»1 (курсив наш – В.О.) [10, с. 31].

Акцентація З. Швейковського на tematyce ludowej свідчила про те, що захоплення Б. Пруса Г. Сенкевичем ґрунтувалося не лише на майстерності останнього, а й на спільних демократичних засадах.

На відміну від З. Швейковського, А. Бродзка зосередилася не на впливах, а на жанровій специфіці оповідань про дитинство, взявши їх у контексті доробку М. Конопніцької:

«Utwory Prusa, Orzeszkowej, Dygasiskiego, wkrtce za – modego eromskiego, Wadysawa Orkana, Reymonta, – пише дослідниця, – to niewtpliwie nieodzowny kontekst w spojrzeniu na mae formy Konopnickiej...»2 (курсив наш – В.О.) [3, с. 300]. На соціальні аспекти вказуДля покоління, в якому творив Сенкевич, такі твори, як Szkice wglem (Шкіци вугіллям), Janko Muzykant (Янко музикант) чи Jamio (Янгол) були блискучими сенсаціями. Прус ними захоплювався [...], тому зрозумілим є те, що від Сенкевича багато використав; особливо це видно в народній тематиці, зокрема в розробці Б. Прусом мотиву обдарованого хлопця, якого не розуміє оточення (Aнтек).

Твори Пруса, Oжешко, Дигасінського, а незабаром – і молодого Жеромського, Владислава Оркана, Реймонта – це, безсумнівно, необхідний контекст в погляді на малі форми Конопніцької.

В.В. Остапчук, 2013

–  –  –

вав Г. Маркевич, який писав про «bezbronno krzywdzonego dziecka»3 у Г. Сенкевича та про вплив його і Б. Пруса на народні новели О. Свєнтоховського [4, с. 130–131].

Детальний аналіз праць, присвячених дитячій тематиці у творчості М. Конопніцької, Е. Ожешко, Г. Сенкевича і Пруса, не входить до завдань цієї статті. Проте зауважимо, що досягнення польського літературознавства дають можливість зробити наступні кроки у дослідженні проблеми дитинства в польській літературі, зокрема через поетику показати, як зображали М. Конопніцька, Е. Ожешко, Г. Сенкевич і Б. Прус взаємовідносини дітей зі світом та його вплив на їхній психічний стан, в чому й полягає мета статті.

Підставою для порівняння творчості М. Конопніцької, Е. Ожешко, Г. Сенкевича і Б. Пруса є не лише спільність тематики оповідань, а й уболівання письменників за долю і психологічний стан дитини в сучасному для них суспільстві та глибоке проникнення в дитячу трагедію, яка яскраво виражає трагічний стан народу загалом: «Wspczujc ludzkiemu nieszczciu Prus najsilniej uczulony jest na krzywd dziecka, – зауважує M. Кнотге. – wiat dziecicy, jego bohaterowie, ktrych losem godnym litoci porusza pisarz czytelnika, zajmuj zawsze czoowe miejsce w jego twrczoci. Nawet wtedy, kiedy rozwj talentu pozwoli mu w wielkich powieciach przedstawia panoram ycia spoecznego i wielkie problemy historii, pamita zawsze o dzieciach, ktrych dola przejmuje go do gbi»4 [8, с. 7].

Зображуючи талановитих дітей, яких не розуміє оточення, польські письменники ХІХ ст. показують ворожість і лицемірність світу, в який входять маленькі слабкі істоти. Дуже часто недоброзичливі люди й тяжкі обставини руйнують їхні чисті душі.

І Г. Сенкевич, і Е. Ожешко, і Б. Прус, розкриваючи внутрішній світ своїх маленьких героїв, підкреслюють їхню беззахисність, вразливість та незахищеність через типологічно схожі портретні характеристики. Щоб довести це положення, доцільно порівняти портретні уривки з творів Г. Сенкевича «Janko muzykant» («Янко музикант»), Е. Ожешко «Dobra pani»

(«Добра пані»), Б. Пруса «Grzechy dziecistwa» («Гріхи дитинства»).

Г. Сенкевич «Janko muzykant»:

«Przyszo to na wiat wte, sabe... Chudy by zawsze i opalony, z brzuchem wydtym, a zapadymi policzkami… wytrzeszczone oczy… jakby w jak niezmiern daleko wpatrzone. W zimie siadywa za piecem i popakiwa cicho z zimna, a czasem i z godu, gdy matula nie mieli co woy ani do pieca, ani do garnka... Matka... moe go tam i kochaa po swojemu, ale bia do czsto i zwykle nazywa „odmiecem”»5 [9, с. 257].

Е. Ожешко «Dobra pani»:

«...malestwo i wylke, i zachwycone, drobnymi kroczkami drepczce po liskiej posadzce, gotowe... wybuchn paczem albo i miechem. Koralowe usteczka dray i krzywiy si do paczu, wielkie szafirowe renice paliy si od zdumienia i ciekawoci...»6 [5, с. 122].

Б. Прус «Grzechy dziecistwa»:

«By to chopczyk garbaty, karze na swj wiek, mizerny… By tak wty, e musia odpoczywa idc z domu do szkoy, a taki bojaliwy, e gdy go wyrwano do lekcji, traci mow ze strachu. Nigdy nie bi si z nikim, tylko prosi innych, aeby jego nie bili…»7 [7, с. 15].

Беззахисність скривдженої дитини.

Співчуваючи людському нещастю, Прус найбільш гостро сприймає кривду дитини. Дитячий світ, його герої, долею яких, вартою співчуття, тривожить письменник читача, займають завжди центральне місце в його творчості. Навіть тоді, коли розвиток таланту дозволить йому у великих романах представляти панораму суспільного життя і значні проблеми історії, пам’ятає завжди про дітей, доля яких проймає його до глибини душі.

Прийшло воно на світ тендітне, слабке… Худий був завжди і засмаглий, з надутим животом і впалими щоками… витріщені очі… ніби в якусь незмірну далечінь вдивлялися. Зимою сідав за піччю і тихенько плакав від холоду, а часом і від голоду, коли матуся не мали що покласти ні до печі, ні до горщика… Мати може його там і любила по-своєму, але била досить часто і називала зазвичай «виродком».

Маля і злякане, і захоплене, дрібними крочками топталося по слизькій підлозі, готове… вибухнути плачем або й сміхом. Коралові губки дрижали і кривилися для плачу, великі сапфірові зіниці горіли від здивування і цікавості… Був це хлопчик горбатий, карлик на свій вік, мізерний… Був такий тендітний, що мусив відпочивати, йдучи з дому до школи, а такий боязливий, що коли його викликали до дошки, зі страху втрачав мову. Ніколи ні з ким не бився, тільки просив інших, щоб його не били…

–  –  –

З цих фрагментів видно, що всі три письменники, створюючи портрет дитини, підкреслюють її тендітність і беззахисність епітетом wty (тендітний) та його контекстуальними синонімами: sabe, сhudy (Г. Сенкевич) wylke, mizerny, wty, bojaliwy (Е. Ожешко і Б. Прус).

І Е. Ожешко, і Г. Сенкевич, і Б. Прус у різний спосіб підкреслюють затурканість дітей. Г. Сенкевич наголошує, що маленький Янко – постійно голодний, тому у нього zapade policzki (впалі щоки) і brzuch wydty (надутий живіт). Е. Ожешко акцентує увагу на лабільності психіки дитини (gotowe... wybuchn paczem albo i miechem), на її рухах (drobnymi kroczkami drepczce). Б. Прус, крім використання уточнюючих контекстуальних синонімів, безпосередньо вказує на боязливість хлопця Юзя: traci mow ze strachu (зі страху втрачав мову), prosi innych, aeby jego nie bili (просив інших, щоб його не били). Так само чинить і Г. Сенкевич, говорячи про те, що дитина часто плаче і буває бита (popakiwa cicho, matka bia


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


do czsto). На відміну від них, Е. Ожешко опосередковано зображує заляканість дитини:

usteczka dray i krzywiy si do paczu (губки тремтіли і кривилися для плачу).

Треба зауважити, що в розкритті відносин дітей зі світом велику смислотворчу роль відіграє портретна деталь – очі. Так, у героя Г. Сенкевича, Янка музиканта, wytrzeszczone oczy (витріщені очі), w jak niezmiern daleko wpatrzone (що вдивляються в якусь незмірну далечінь) – риса, яка свідчить, що хлопець був допитливим і мрійливим.

Інакше характеризують очі героїню Е. Ожешко wielkie szafirowe renice, які paliy si od zdumienia i ciekawoci (горіли від здивування і цікавості). Погляд маленької Хелі відрізняється від погляду Янка музиканта: дівчинка – здивована і зацікавлена незнайомою обстановкою, блиском панського будинку, а герой Г. Сенкевича – талановита дитина, музикант – цікавиться і дивується звуками природи, в які він вслухається.

Часто деталь великі очі свідчить не лише про дитячу допитливість і мрійливість, а й про недитячий тяжкий життєвий досвід. В очах одного з персонажів оповідання Б. Пруса «Grzechy dziecistwa», як і в очах героїні Е. Ожешко, – zdumienie, але воно – інше: це – не просте здивування, хлопчик Валєк вражений жорстокістю оточуючого світу: «W duych oczach siedziao wieczne zdumienie jak u ludzi, ktrzy przez dugie lata patrzyli na niesychane rzeczy...»8 [7, с. 31]. Тому герой Б. Пруса ніколи не сміявся (nigdy si nie mia) – риса також непритаманна дітям: «Sowem – bawi si doskonale, tylko nigdy si nie mia. Do jego dziecinnej twarzy przypi si wyraz niewzruszonej powagi...9 [7, с. 30]. Не менш вражаючою деталлю в дитячому портреті у Б. Пруса є зітхання: «Wyledziem go raz… a bdc do blisko syszaem, jak westchn. Nie wiem dlaczego, westchnienie tak maej figurki przerazio mnie...»10 [7, с. 30]. Ця деталь органічно пов’язується з міркуваннями оповідача: «Wtedy zrodzia mi si w gowie myl szczeglna, e Bg, ktry wci patrzy na takie dziecko, musi mie dusz smutn»11 [7, с. 31].

Подібним шляхом іде й Е. Ожешко: її герой, Костик, споглядає світ не великими і цікавими очима, а spod brwi, nieufnie (спідлоба, недовірливо), інколи дитина дивиться przebiegle

i ze zoci (хитро і зі злістю). Важкі умови, в яких формується свідомість дитини – материнські лайки і побої, батьківське пияцтво – негативно відображаються на дитячому обличчі:

у дванадцятирічного героя – неприродно зморщене чоло (сzoo zmarszczone), як у літнього чоловіка. Е. Ожешко, щоб підкреслити завчасну дорослість Костика, вживає словосполучення stare dziecinne serce (старе дитяче серце). Письменниця простежує, як старе серце під впливом незнаних раніше проявів до нього доброго ставлення раптом перетворюється:



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«УДК 82.0 Л.К. Оляндер, доктор філологічних наук, професор, почесний академік АН ВШ України (Волинський державний університет, Луцьк) ВІДНОСНІСТЬ І ТОЧНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ У СЛОВ’ЯНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ Предметом статті є критичне осмислення постановки проблеми відносності й точності термінології в сучасному слов’янському літературознавстві; дослідження діалектики відносин цих взаємовиключних якостей, притаманних терміну текст. Відносність і точність розглядаються як нерівноправні складові...»

«ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2010, №2 (4) ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕДАЧИ СОДЕРЖАНИЯ УКРАИНОЯЗЫЧНЫХ ПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ СТАТЕЙ НА АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЫК Васильева Эльза Вячеславовна Данная статья посвящена проблеме передачи содержания украиноязычных публицистических (газетных) статей средствами английского языка с использованием различных переводческих трансформаций. Автор рассматривает особенности публицистического стиля и рубрики новостей как подвиду газетной статьи, а также...»

«3. Земская Е.А. Русская разговорная речь/Е.А. Земская. – М.:Наука, 1973. – 484с. 4. Краснова О. Синтаксичні особливості речень у молодіжному дискурсі (на матеріалі англомовних Інтернет-статей)/О. Краснова//Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009.– Випуск 81(2). – С. 95 – 98. 5. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі персональних сайтів учених): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 10.02.15 / С.А. Матвєєва. – Донецьк, 2006. – 20 с. 6....»

«С.Ф. Соколовська. Полісемія в тексті: типи реалізації та функції УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ПОЛІСЕМІЯ В ТЕКСТІ: ТИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ У статті аналізуються основні типи реалізації полісемії у художньому тексті і пропонується їх класифікація. Явище мовленнєвої полісемії пов’язане з основними проблемами лексичної семантики, контекстології, лінгвістики тексту. У вітчизняній лінгвістиці склалися...»

«дискурса: дис. к. филол. н.: 10.02.04 / О. В. Спиридовский; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 255 с. 27. Супрун А. Е. Текстовые реминисценции как языковое явление / А.Е. Супрун // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6. – С. 17-29. 28. Терских М. В. Реклама как интертекстуальный феномен: автореф. дис.. канд. филол. наук: 10.02.01 / М.В. Терских. – Омск, 2003. – 26 c. 29. Фатеева Н.А. Интертекст в мире текстов. Контрапункт интертекстуальности / Н.А. Фатеева. – М.: КомКнига, 2006. – 280 с. 30....»

«Довкілля, 2006. – 716 с. 8. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с. 9. Смычковская Ю.А. Снтаксис современного испанского языка. – К.: Вища школа, 1979. – 192 с.10. Тетерукова И.М. Грамматические трансформации текста при переводе. / Автореф. на соиск. уч. степ. канд. филол. н. – М., 2009, режим доступу: http://www.dissercat.com/content/grammaticheskietransformatsii-teksta-pri-perevode 11....»

«РОЗДІЛ V. Когнітивна лінгвістика: теоретичні засади дослідження. 5, 2009 УДК 81’276.6:636=111 С. А. Вискушенко – аспірант кафедри англійської філології та перекладу імені Д. І. Квеселевича Навчальнонаукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка Категорія дії в часі та просторі й засоби її вираження в англійській фаховій мові тваринництва Роботу виконано на кафедрі англійської філології та перекладу ННІІФ ЖДУ ім. І. Франка Стаття присвячена...»

«ципієнту відчуття стилю та духу чужомовного твору, та водночас пояснює те, що, на думку перекладача, не може бути відомим читачеві, а відтак ускладнить сприйняття. Незважаючи на труднощі, пов’язані з поетичною організацією вірша, яскравим стилістичним забарвленням оригіналів та часто невідтворюваним для німецькомовного читача екстралінгвістичним фоном, перекладач досить точно доніс до неукраїнської аудиторії палітру українського письменства. Подальші дослідження, проведені на ширшому матеріалі,...»

«Г.М. Доброльожа. Образна парадигма фразеологізмів з компонентом собака УДК.413.18 Г.М. Доброльожа, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ОБРАЗНА ПАРАДИГМА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ СОБАКА Вивчати фразеологічну спадщину рідного краю можна і за підручником. Однак значно цікавіший шлях це конкретна образна характеристика фразеологічного персонажа – собаки. Коли в людській господі з’явився собака – не відомо, однак найімовірніше – це 17 тисячоліть тому...»

«ни человеческого познания. – М.: Прогресс – Традиция, 2001. 10.Мелетинский Е.М. Начало романа. Античный роман. Влияние античного романа на средневековый роман // Введение в истоическую поэтику эпоса и романа. – М.: Наука, 1986. 11.Полякова С. Об античном романе // http://izbakurnog.historic.ru / books / item / f00 / s00 / z0000010/ st000.shtml 12.Протопопова И.А. Ксенофонт Эфеский и поэтика иносказания. – М., 2003. 13.Фрейденберг О.М. Архивные разыскания. Вступление к греческому роману //...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»