WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 97 |

«КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО Збірник наукових праць Випуск 18 Засновано 1999 року Київ-2012 УДК 81-115:82.091=16 ISSN ...»

-- [ Страница 1 ] --

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут філології

КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР

ПАМ’ЯТІ АКАДЕМІКА

ЛЕОНІДА БУЛАХОВСЬКОГО

Збірник наукових праць

Випуск 18

Засновано 1999 року

Київ-2012

УДК 81-115:82.091=16 ISSN 2075-437X

ББК 80/84Слав

Затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 10 від 28 травня 2012 р.

Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу інформації видано Міністерством юстиції України серія КВ № 1190077ІР від 30.10.2006 р.

Видання затверджено ВАК України. Постанова Президії ВАК України від 14.04.2010 р. № 1-05/3 (філологічні науки).

У збірнику висвітлюються актуальні проблеми динаміки розвитку та функціонування слов’янських мов, а також різні аспекти слов’янського літературознавства. Залучено матеріали з української, російської, чеської, польської, болгарської, сербської, хорватської та інших мов і літератур.

Для науковців, викладачів вузів, гімназій, ліцеїв, учителів середніх шкіл, студентів.

Ткаченко А.О., д-р філол.наук, проф.;

Рецензенти:

Кудрявцева Л.О., д-р філол.наук, проф.

Редакційна колегія: Астаф’єв О.Г., д-р філол. наук, проф.; Баландіна Н.Ф., д-р філол. наук, проф.; Грицик Л.В., д-р філол. наук, проф.; Костенко Н.В., д-р філол. наук, проф.; Мережинська А.Ю., д-р філол. наук, проф., Моторний В.А., канд. філол. наук, проф.; Наєнко М.К., д-р філол. наук, проф.; Нарівська В.Д., д-р філол. наук, проф.;

Паламарчук О.Л., канд. філол. наук, проф.; Пахомова С.М., д-р філол. наук, проф.;

Пащенко Є.М., д-р філол. наук, проф.; Пригодій С.М., д-р філол. наук, проф.;

Радишевський Р.П., д-р філол. наук, чл..-кор. НАНУ.; Рудяков П.М., д-р філол. наук, проф.; Скрипник Г.А., акад. НАНУ; Слухай Н.В., д-р філол. наук, проф.; Снитко О.С., д-р філол. наук, проф.; Черниш Т.О., д-р філол. наук, проф.; Сиваченко Г.М., д-р філол. наук, проф.; Шевченко Л.І., д-р філол. наук, проф.

Головний редактор: к.філол.н., проф. Паламарчук О.Л.

Науковий редактор: д.філол.н., проф.Булаховська Ю.Л.

Відповідальний секретар: к.філол.н., доц. Білик Н.Л.

Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць. – Випуск 18. – К.: «Освіта України», 2012. - 377 с.

Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних, відповідної галузевої термінології, власних імен та інших відомостей.

Редколегія залишає за собою право скорочувати та редагувати подані матеріали.

Рукописи та дискети не повертаються.

Адреса редакційної колегії: 01030, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 14, Київський національний університет імені Тараса Ш

–  –  –

МОВОЗНАВСТВО

МОВОЗНАВСТВО

Айдачич Д. (Київ –Белград, Україна–Сербія) Сербські лексеми зі значенням ‘фантастичне’, ’фантастика’ Автор аналізує сербські лексеми зі значенням ‘фантастичне’, ’фантастика’, виокремлюючи лексичні групи 1) диво, дивовижне; 2) слова, які виражають заперечення (реального, звичайного, можливого) дійсного; 3) слова, які хибно пояснюють що-небудь як дивовижне; 4) запозичені та адаптовані слова з давньогрецької мови і з західної літературознавчої термінології.

Ключові слова: лексема, семантика, сербська мова, фантастичне, фантастика, диво, дивовижне, десакралізація, запозичені слова.

Автор анализирует лексемы со значением ‘фантастическое’, ‘фантастика’, выделяя лексические групи 1) чудо, чудесное, волшебное; 2) слова, которые отрицают свойства реального, обыкновенного, возможного; 3) слова, которыми ошибочно интерпетируется существование чудесного; 4) заимствованные и адаптированные слова из древнегреческого языка и западноевропейской литературоведческой терминологии.

Ключевые слова: лексема, сербский язык, семантика, фантастическое, фантастика, чудо, чудесное, десакрализация, заимствованные слова.

Author analyzes words with lexical meaning ‘miraculous’, ‘fantastic’ and distinguish lexical groups 1) miracle, miraculous, marvel; 2) words which deny real, usual, real, possible; 3) words that misinterpret existence of miraculous; 4) borrowed and adapted words of the ancient Greek languge and west European literary critics terminology.

Key words: lexeme, semantics, serbian language, miracle, miraculous, fantasy, fabulousness, fiction, borrowed word.

У дослідженні семантично аналізуватимуться і групуватимуться лексеми сербської мови на позначення чудесного. Цей аналіз в межах змінюваної мовної картини світу і поділ близьких за значенням слів на чотири лексичні групи мають наглядно вказати на лексичні засоби і можливості в називанні і описі чудесного і фантастичного протягом історії сербської мови.

З метою уникнення сплутувань, які сьогодні викликає синонімічна взаємозамінність слів чудесне і фантастичне, потрібно сказати, що чудесне в сербській мові означає надреальні сили і явища, в існуванні яких людина впевнена, у той час, коли фантастичне спрямовує на те, що у явищі чудесного світу свідомо активується творча фантазія. Відмінність двох поглядів на надреальне полягає в тому, що чудо і чудесне вважається дійсністю, що не викликає сумніву, а фантастика представляє творчий плід людської фантазії.

Звідси постає питання: чи потрібно слова, що належать до двох концептів, розглядати разом чи окремо. У нашій статті розглядаємо разом, оскільки відмінності у значеннях менш виражені в живому використанні, порівняно з лексикографічними визначеннями.

1. Чудесне у мові віри/релігії. Слово чудо широко розповсюджене в

Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. 2012. Випуск 18

слов’янських мовах і має давнє індоіранське коріння. Як перше з чотирьох значень в Сербському електронному словнику подається: «релігійно-міфологічне явище, в якому відображається дія надприродних сил, явище, що стоїть на противагу природнім законам, щось надприродне, фантастичне» [8]. Серби використовують слово чудо в множині чуда, чудеса, і прикметники чудан і чудесан, прислівник чудесно. Незважаючи на походження з одного кореня, в сербській мові дійшло до розрізнення значення. Так, чудан позначає менший відступ від дійсності, а чудесан

– значно більший відхід, який перекреслює закони цього світу.

Про сприйняття чудесного в язичницьких віруваннях можна говорити на основі реконструкцій лексем праслов’янської мови, спираючись на давні уявлення за записами усної традиції і вірування. Для язичників чудесними були аномальні явища природи (наприклад, вигравання сонця на небі), чудесне перевтілення чи набуття людиною надприродних можливостей. Язичницькі предки сербів, як і інші слов’янські політеїсти вірили в дійсне існування духів і нечистих сил, тому для них вони не були частиною чудесного світ. Пізніше ці вірування реінтерпретувалися як віра в те, чого не існує, і тлумачилися як поетичні погляди на природу, або ще пізніше як плід первісного, міфічноміфологічного мислення. Так вірування й уявлення, представлені в усних легендах, філологи раціонального світогляду сприймають як фантастику.

У дослідженні «Походження і первісне значення слов’янського слова ‘чудо’»

Александар Лома подає етимологічні інтерпретації в індоєвропейському мовному просторі В. Порціха, Е. Бенвеніста, Ф. Славського, В. Бориша і О. Трубачова. А. Лома повертається до інтерпретації слова ‘чудо’ В. Порціха і Е. Бенвеніста як релікту праіндоєвропейської пісенної мови і пропонує своє бачення етимології слова чудо в праслов’янських та індоєвропейських межах, підтверджуючи його прикладами з російських билин і сербських народних епічних пісень. За цим автор чудо бачить: видети чудо, чудо невиђено, а дар бачити чудо є даром розуміння пророчих знаків [7, 18-20].

Християнство розширило новий концепт чуда як надлюдського, благого діяння Христа і Богородиці, святих та їхніх нетлінних мощів, зображених уявлень Бога і Богородиці як чудотворних і сльозоточивих ікон. Віра в боже чудотворіння була частиною середньовічного життя. Вендина пише: «чудо вражало людину, викликало в неї захоплення, здивування і зачудування перед тим, що було по той бік від звичайного і зрозумілого» [1, 273].

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У середньовічній сербській літературі в межах християнської православної кирило-мефодіївської слов’янської і візантійської традиції використовувалися і словотвірні можливості старослов’янської мови через використання слів чудодејаније, чудотвореније, чудотворац в описах чуда. Деякі явища чуда мали окремі назви – знамен, мироточење, сузоточење і були тісно пов’язані з теологічними уявленнями свого часу.

1.2. Десакралізоване чудо. Починаючи від просвітництва наприкінці 18 століття, посилюється раціоналістичного погляду на світ, згідно з яким чудесні явища мають своє логічне пояснення чи є омиленням, що призводить до втрати значення слів, які означали чудесне, а раніше вживані слова з цим значенням

МОВОЗНАВСТВО

отримують нові конотації, змінюючи і відношення близьких за значенням слів у цілому значеннєвому полі. Відбувається десакралізація і деміфологізація значення слів чудо, чудесне, які втрачають міфологічно-релігійне значення, а отримують «знижене», реальне значення – рідкісний, окремий, винятковий, як, наприклад, у виразах чудо од детета (дуже обдарована дитина), чудо технике (останній винахід техніки). Десакралізованість слова чудо в сучасній літературній і розмовні мові свідчить про розширені можливості чудом і чудесною назвою назвати зовсім реальні об’єкти, ситуації, особливості і предмети. У словнику друге значення для слова чудо подається: «те, що викликає загальне зачудування, дивні, незвичайні явища[8]».

Давнє значення чуда і чудесного збереглося в теологічних церковних кругах.

Слово чудесне отримало значення – особливо красивий, прекрасний.

1.3. У деяких випадках слова тајанствено (укр. таємниче) і навіть загонетно (укр. загадково) можуть використовуватися зі значенням чудесного, але в період обережного ставлення до самої можливості чудесного, таке використання відносно рідке. Їхнє значення чогось такого, що важко пояснити чи зрозуміти, переноситься в область чудесного, але мовець вибором слова тајанствено подію не називає, як таку, що повністю порушує відомі закони світу.

У сербській мові для називання чудесних явищ використовуються слова, для яких спільним у корені є зв'язок з виконанням магічних вмінь: чаробњак (чаробница), чарати, бајалица, бајати, бајалица – і похідні бајно, волшебно, чаробно, бајословно, які можуть мати значення чогось дуже красивого і небуденного, що могло б бути чудесним, але ці слова більше використовуються на позначення виняткової краси. Слова чаробно і волшебно можуть бути пов’язані з винятковими вміннями, а осіб, які ними володіють, називають волшебник, чаробница.

Естетичне та емоційне ставлення до чудесного може бути назване прикметниками і прислівниками в парах бајно/дивно : грозно/ужасно, прелепо :



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 97 |
Похожие работы:

«С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова. Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач; М.А. Фахурдінова, викладач (Житомирський педуніверситет) НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЖАРГОН: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ Й СУЧАСНИЙ СТАТУС Стаття присвячена розгляду особливостей німецького молодіжного жаргону, виявленню його основних лексичних рис. Розглянуто шляхи його формування як невід’ємного елементу соціо-функціональної...»

«перекладацьких прийомів, їх вдале поєднання та баланс передають тональність твору та дають змогу відтворити діалект як важливу жанрово-стилістичну особливість комедії Колотнеча в Кьоджі Карло Гольдоні.1. Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. – Х: Фоліо, 2005. – 767 с. 2. Гольдоні К. Комедії = Commedie / Карло Гольдоні; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ; пер. з італ. І. Стешенко; передмова Чезаре Де Мікеліса. – Х: Фоліо, 2008. – 346 с. 3. Зорівчак Р.П. Реалія...»

«1. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по истоической поэтике // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. – М.,1976. 2. Большой психологический словарь. / [Сост. Мещеряков Б., Зинченко В]. – М., 2002. 3. Віра Вовк. Поезії. – К., 2000. 4. Коцюбинська М. Метаморфози Віри Вовк// Віра Вовк. Поезії. – К., 2000.5. Лотман Ю.М. О мифологическом коде сюжетных текстов//Сборник статей по вторичным моделирующим системам. – Тарту, 1973. С.86. 6. Поети «Нью-Йоркської групи». Антологія...»

«Ю.А. Зацний. VІР-неологізми англійської мови ХХІ століття УДК 81'373.43 Ю.А. Зацний, доктор філологічних наук, професор (Запорізький національний університет) VІР-НЕОЛОГІЗМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ХХІ СТОЛІТТЯ У статті проаналізовано інновації англійської мови останніх років, авторами яких вважаються американські державні і політичні діячі. Результати вербокреативної діяльності VIРперсон пов’язані з антитерористичними війнами ХХІ століття. Трагічні події 11 вересня 2001 року та їх наслідки, особливо...»

«Актуальні проблеми філології та перекладознавства Література 1. Валимова Г.В. К вопросу о коммуникативных единицах // Вопросы синтаксиса русского языка. – Ростов н/Д, 1971. – С. 78–84.2. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.3. Грамматика русского языка / Под ред. В.В. Виноградова. – Т. 2, ч. 2. – М., 1960. – 440 с.4. Гуйванюк Н.В., Агафонова А.М., Шабат-Савка С.Т. Синтаксис неповного речення. Еквіваленти речень: Навч.-метод. посібник. – Чернівці:...»

«системних зв’язків у лексичному складі мови. Створена у межах цього дослідження модель типологічного опису семантики соматизмів може бути екстрапольована на дослідження інших тематичних груп лексики. У найближчій перспективі дослідження вбачається проведення зіставного вивчення структурно-семантичних особливостей меронімів на матеріалі німецької та англійської мов.1. Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / О. В. Материнська. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 295 с. –...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА РЯБИХ ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА УДК 811.111’42 ЛЕКЦІЯ ЯК ЖАНР АМЕРИКАНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і...»

«ни человеческого познания. – М.: Прогресс – Традиция, 2001. 10.Мелетинский Е.М. Начало романа. Античный роман. Влияние античного романа на средневековый роман // Введение в истоическую поэтику эпоса и романа. – М.: Наука, 1986. 11.Полякова С. Об античном романе // http://izbakurnog.historic.ru / books / item / f00 / s00 / z0000010/ st000.shtml 12.Протопопова И.А. Ксенофонт Эфеский и поэтика иносказания. – М., 2003. 13.Фрейденберг О.М. Архивные разыскания. Вступление к греческому роману //...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ СЛОВА, РЕЧЕННЯ ТА ТЕКСТУ Випуск 28 Збірник наукових праць Київ – 2012 Видавничий центр КНЛУ ББК81я П78 УДК 800 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – доктор філологічних наук, професор Швачко С.О. Редакційна колегія: доктор філологічних наук, професор Гетьман З.О. доктор філологічних наук, професор Гуйванюк...»

«С.І. Потапенко. Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз УДК 81’42=111 С.І. Потапенко, кандидат філологічних наук, доцент (Ніжинський державний університет) НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ КОМПОЗИЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ЖУРНАЛЬНОГО ДИСКУРСУ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ У статті показано, що, активуючи різні концептуальні структури, назви розділів і рубрик журналу Newsweek визначають структуру заголовків і підзаголовків статей. Основу композиції часописів складають...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»