WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Карпік М.І., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ВПЛИВ ПРЕСИ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ Стаття присвячена розгляду впливу друкованих мас-медіа ФРН ...»

-- [ Страница 1 ] --

3. Земская Е.А. Русская разговорная речь/Е.А. Земская. – М.:Наука, 1973. – 484с. 4. Краснова О. Синтаксичні особливості речень у молодіжному дискурсі (на матеріалі англомовних Інтернет-статей)/О. Краснова//Наукові записки. Серія: філологічні науки. – 2009.

– Випуск 81(2). – С. 95 – 98. 5. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на

матеріалі персональних сайтів учених): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.

техн. наук : спец. 10.02.15 / С.А. Матвєєва. – Донецьк, 2006. – 20 с. 6. Слюсарева Н.А.

Проблемы функціонального синтаксиса современного английского языка/Н.А. Слюсарева. – М., 1981. – 206с. 7. Смашнюк О. І. Маркери емоційності у спонтанній комунікації (на матеріалі Британського національного корпусу текстів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец.: 10.02.04/О.І. Смашнюк – К., 2009. – 20с. 8. Boyd D., Ellison N. Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://jcmc.indiana.edu/vol13 /issue1/boyd.ellison.html. 9.

Buzarov V.V. Essentials of conversational English syntax / V.V. Buzarov. – M.: Просвещение, 1986. – 127р. 10. Crystal D. The Language Revolution/ D. Crystal. – Cambridge : Policy Press, 2004. – 142р. 11. Foley M., Hall D. Longman dvanced Learner’ Grammar: a self-study and practice book with answers/M. Foley, D. Hall. – Harlow, 2008. – P. 320-328. 12. Haase

M. Internetkommunication und Sprachwandel//Sprachwandel durch Computer. – Opladen:

Birkhauser, 1997. S. 51-85. 13. Internet grammar [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://uncyclopedia.wikia.com/wiki/Internet_grammar 14. Twitter. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://en.wikipedia. org/wiki/Twitter.

Карпік М.І., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ВПЛИВ ПРЕСИ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ

ВАРІАНТІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ Стаття присвячена розгляду впливу друкованих мас-медіа ФРН на австрійський варіант німецької мови. Окреслено основні тенденції дивергентного та конвергентного розвитку лексичної системи національних варіантів німецької мови Австрії та ФРН.

Обґрунтовано функціональні особливості дивергентної лексики австрійського субстандарту.

Ключові слова: мова мас-медіа, дивергентний розвиток мов, конвергентний розвиток мов.

Статья посвящена рассмотрению влияния печатных масс-медиа ФРГ на австрийский вариант немецкого языка. Очерчено основные тенденции дивергентного и конвергентного развития лексической системы национальных вариантов немецкого языка Австрии и ФРГ. Обосновано функциональные особенности дивергентной лексики австрийского субстандарта.

Ключевые слова: язык масс-медиа, дивергентное развитие языков, конвергентное развитие языков.

The article deals with the analysis of influence ofprinted mass media of FRG on the Austrian version of German language. The main tendencies of divergent and convergent development of the lexical system of national version of German language of Austria and FRG are described in the article. The functional particularities of the divergent lexis of Austrian substandard are reasoned here.

Key words: mass media of German language, divergent and convergent development of German language Однією з основних ознак сучасного суспільства є наявність розвинутої системи масової комунікації. На сучасному етапі розвитку наук мова ЗМІ, зокрема газет, є достатньо добре вивченою. Її дослідження здійснюється в різних аспектах (психологічному, соціологічному, соціолінгвістичному тощо). У 70 – 80 рр. минулого століття виник соціолінгвістичний підхід до вивчення ЗМІ, який аналізує мовні явища, зумовлені функціонуванням мови в масовій комунікації. Розглядаються питання впливу системи масової комунікації на розвиток мови в умовах зростання її ролі як основного засобу спілкування, передачі інформації та впливу на аудиторію [4], досліджується вплив ЗМІ на становлення та формування літературної мови [3].

Проте недостатньо дослідженим і тому актуальним залишається питання функціонування варіантів полінаціональних мов у сучасному медіа-дискурсі. Така постановка питання зумовлює вибір об’єкта дослідження, яким виступають національні варіанти німецької мови в Австрії та Німеччині. Предметом дослідження є їхні дивергентні та конвергентні характеристики, зафіксовані в текстах друкованих мас-медіа. Мета дослідження полягає в представленні основних дивергентних і конвергентних ознак розвитку австрійського субстандарту німецької мови у порівнянні з мовною нормою сучасної ФРН. Наукову новизну даного дослідження визначає функціональний підхід до розкриття впливу преси ФРН та Австрії на процеси розвитку австрійського субстандарту.

Для будь-якої державної мови медіадискурс є одним із найбільш динамічних мовних контекстів, де постійно з’являються інновації: лексичні новотворення, семантичні неологізми, реанімовані архаїзми, перифрази, крилаті вислови, запозичення з інших мов [2, c.318]. Австрійський медіадискурс не є винятком, адже в ньому сконцентровано все, що відбиває різні сфери життєдіяльності країни та народу. Причому мовний колорит національних друкованих мас-медіа має неабияке значення для функціонування та подальшого розвитку дивергентного варіанта німецької мови в Австрії.

Преса впливає на розвиток національних варіантів німецької мови, оскільки саме через друковані мас-медіа відбуваються мовні контакти між національними центрами німецької мови. З проведеного німецьким мовознавцем У. Аммоном дослідження німецької мови в Німеччині, Австрії та Швейцарії випливає, що співпраця національних інформаційних агенцій Німеччини, Австрії та Швейцарії є в мовному плані певною мірою збалансованою. Хоча дослідник вважає, що контакти між різними національними мас-медіа, розглянуті більш широко, виявляють певне домінування варіанту німецької мови ФРН. Ця домінантність спостерігається не лише у значній кількості друкованих текстів, які імпортуються з Німеччини до інших національних центрів німецької мови, але і в їхньому мовному втіленні [6, c. 466].

З огляду на те, що джерелом мовного «імпорту» з ФРН для Австрії є німецька преса, слід докладніше проаналізувати вплив друкованих мас-медіа на розвиток національного варіанта німецької мови в Австрії. Цей сектор інформаційного простору Австрії виявляє різний ступінь залежності від ФРН. Найменший ступінь залежності виявляють щоденні газети. Усі вони видаються та розповсюджуються в Австрії. Хоча серед них є газети, які мають найбільші наклади та працюють для читачів і в Австрії, і у ФРН (наприклад, „Kronenzeitung“, „Kurier“). Існують також газети, цільовою групою яких є представники еліти та наукових кіл (наприклад „ die Presse“). В Австрії видається також ціла низка газет із яскраво вираженим регіональним спрямуванням (наприклад, „die Obersterreichischen Nachrichten“ у Верхній Австрії, „die Tiroler Tageszeitung“ у Тіролі, „die Vorarlberger Nachrichten“ у Форальберзі, „die Sdost Tagespost“ у Штірії). Проте, як слушно зауважує Петер Візінгер, незважаючи на їхнє австрійське походження та прийняття ними до уваги мовної специфіки австрійського читача, варто не забувати про те, що інформаційний простір є інтернаціональним [8, c.222]. Тому багато журналістів з Австрії працюють за кордоном чи складають у межах своєї професійної групи німецькомовних журналістів порівняно нечисленну групу австрійських журналістів. На противагу їм кількість німецькомовних журналістів з ФРН є значною, а тому домінантною, що не може не мати мовних наслідків для друкованих ЗМІ.

Щодо співвідношення між загальнонімецькою лексикою та австріацизмами у повідомленнях преси на території Австрії можна стверджувати, що певною мірою уніфікованою слід вважати в цьому відношенні мову газет, які розраховані на увесь німецькомовний ареал чи принаймні на загальноавстрійський мас-медійний простір. Кількість мовних відхилень у цій сфері є незначною. У газетних статтях, яким притаманний більше розмовно-побутовий стиль, чи в локальних виданнях, розмовна лексика із регіональним колоритом має вагоме значення. Адже розмовна мова виявляє чітко виражені диференціації у кожному окремо взятому мовному ландшафті. Таке регіональне розходження стосується, насамперед, назв городини, виробничих процесів, робочих інструментів, приміщень тощо [7, c.215-216]. Регіональна преса є важливим фактором збереження мовної самостійності австрійського національного варіанта німецької мови та його розмаїття в межах самої Австрії.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Австрійський національний варіант відіграє важливу роль у загальному процесі розвитку сучасної німецької мови. Особливо чітко ця дивергентна потенція проступає при аналізі композит. Дослідження, проведене під керівництвом австрійського мовознавця Петера Візінгера, довело, що австрійські газети „Kurier“ та „Presse“ виявляють тенденцію до вживання незвичних для німецькомовного ареалу ФРН композит. Вони не кодифіковані у жодному німецькому словнику та вважаються спонтанними утвореннями, що свідчать про мовотворчу потенцію австрійського субстандарту. Петер Візінгер виділяє дві групи таких «миттєвих» новоутворень: 1) „unverstndliche“ (незрозумілі), які важко зрозуміти поза певним контекстом; 2) „ungewhnliche“ (незвичні), які на основі образності їх елементів та через незвичне утворення справляють неочікуване враження.

Загальна частка таких новоутворень в австрійських газетах становить в залежності від публікації 3 – 5 %. Прикладами „незрозумілих“ композит можуть слугувати Angstdreieck, Titellapsus, Markenkollege, Auschwitzsatz, Schlsselressort, Revolutionsarchitekt. «Незвичними» утвореннями можна вважати Liebesstreik, Handballdamen, Kaugummimund, Zehenpantoffel, Gegenhauptstadt, Arbeitsplatztod. Основним мотивом утворення таких лексичних одиниць є прагнення здивувати, вразити читача, як у випадку із Liebesstreik чи Kaugummimund. Іншими причинами можуть бути прагнення до лаконічності висловлювання, що інколи має наслідком порушення мовної норми, наприклад, Arbeitsplatztod замість Tod am Arbeitsplatz чи Tiefgaragennhe замість Nhe zur Tiefgarage. [8, c.229-230].

Спираючись на вищенаведені приклади П. Візінгера, ми проаналізували архівні джерела австрійської газети «die Presse» за період 2001 – 2011 рр. Мета аналізу – виділення частотності вживання незвичайних композитів або констатація повної відсутності їх у матеріалах статей однієї газети за певний період.

Виходячи з того, що існують дві функції газетної мови, а саме інформативна та експресивна, проаналізовані композити можна cхарактеризувати наступним чином:

«rbeitsplatztod» ми вважаємо ситуативним авторським неологізмом, який був, напевно, використаний з інтенцією отримати несподіваний, незвичний іменник та викликати тим самим підвищену увагу у читача, сподіваючись на його реакцію – здивування. Це слово як порушення мовної норми не випадає все ж із потенційно можливих. Його внутрішня форма – прозора. Але в архівах газети «die Presse» воно не зафіксоване, тому вважатимемо, що такого роду новотвори є одноразовими, хоча й користуються усталеною моделлю словотвору. Подальші приклади «Titellapsus», «uschwitzsatz», «Originalkilometer», «Kombibuszetrum» важко інтерпретувати без контексту. Їхня внутрішня форма непрозора, особливо у словах «uschwitzsatz», «Kombibuszetrum». Ми можемо лише здогадуватися про можливі семантичні значення. Це свідчить про оказіональне вживання цих композит у пресі. Функціональний аспект прикладів 1 – 5 ми характеризуємо як експресію з підсиленою виражальністю з інтенцією створити додаткову динаміку в сприйнятті будь-якого факту, загострити увагу читача.

Наступні приклади, проаналізовані нами з архівних джерел «die Presse», відзначаються відносно частим вживанням. Так, композита «Revolutionsarchitekt» вживається лише один раз, має звичну конструкцію і є оцінювальним епітетом. Подальші приклади вживаються частіше:



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«В.В. Дяченко. Розвиток та характер синонімії зв’язаних кореневих компонентів інтернаціонального характеру в російській мові УДК 811.161.1’ 373.421’36 В.В. Дяченко, кандидат філологічних наук, в.о.доцента (Житомирський державний університет) РОЗВИТОК ТА ХАРАКТЕР СИНОНІМІЇ ЗВ’ЯЗАНИХ КОРЕНЕВИХ КОМПОНЕНТІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ У статті розглянуто характер і типи синонімії зв’язаних кореневих компонентів інтернаціонального характеру в російській мові Проблеми словотворчої...»

«Г.М. Доброльожа. Образна парадигма фразеологізмів з компонентом собака УДК.413.18 Г.М. Доброльожа, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ОБРАЗНА ПАРАДИГМА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ СОБАКА Вивчати фразеологічну спадщину рідного краю можна і за підручником. Однак значно цікавіший шлях це конкретна образна характеристика фразеологічного персонажа – собаки. Коли в людській господі з’явився собака – не відомо, однак найімовірніше – це 17 тисячоліть тому...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА РЯБИХ ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА УДК 811.111’42 ЛЕКЦІЯ ЯК ЖАНР АМЕРИКАНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і...»

«акустические данные русской поэзии по векам свидетельствуют о высоком уровне гармонически-обертонных колебаний, что усиливает вокаличность звучания поэтической речи. по объективным показателям исследования речевых континуумов констатировано стремление к золотому сечению в звучании как словарного состава русского языка, так и поэзии ХVІІІ – ХХ вв.1. Андреев Н.Д., Зиндер Л.Р. О понятиях речевого акта, речи, речевой вероятности и языка // Вопросы языкознания. – М., 1963. – № 3. – С. 15-21. 2....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»