WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«Сторожук І.Я., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка проБлеМа екВіВалентноСті У праЦяХ ВітЧиЗняниХ перекладоЗнаВЦіВ У статті висвітлено основні етапи розвитку вітчизняної ...»

-- [ Страница 1 ] --

Загалом, адекватними можна вважати способи відтворення модальної частки „мовнемов” за допомогою: 1) сполучників „como” та „como si”, причому зі сполучником

„como si” відбувається граматичне підсилення сумніву за рахунок вживання його з часами умовного способу; 2) дієслова „parecer”; 3) відтворення частки на рівні словосполучення; 4) компенсація значення сумніву та непевності модальної частки на рівні всього

речення за допомогою різних лексичних та граматичних засобів.

1. Franko I. Zajar Brkut. – Kev, 1983. 2. Калустова О.М. Частка як перекладознавча категорія // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філол. – 2004. – Вип.

37-38 – с. 95-98. 3. Колодій Б.М. Порівняльна характеристика часток української та французької мов // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філол. – 2003. – Вип. 34-36 – с. 91-94. 4. Кучма О.І. Великий потенціал маленьких часток (до питання засвоєння емоційно-експресивних часток німецької мови студентами-германістами) // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філол. – 1998. – Вип. 27 – с. 50-52.

5. Словник української мови за редакцією І.К. Білодіда. – К., 1974. 6. Франко І.Я. Захар Беркут. – К., 2009.

Сторожук І.Я., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка проБлеМа екВіВалентноСті У праЦяХ ВітЧиЗняниХ перекладоЗнаВЦіВ У статті висвітлено основні етапи розвитку вітчизняної теорії перекладу та відображення теорії еквівалентності в працях найвідоміших наших перекладознавців.

Ключові слова: еквівалентність, теорія перекладу, адекватність, відповідник, одиниця перекладу, синхронний переклад, комунікація, художній переклад, машинний переклад.

В статье освещаються главные этапы развития отечественной теории перевода и отображение теории эквивалентности в работах самих известных наших переводоведов.

Ключевые слова: эквивалентность, теория перевода, адекватность, соответствие, единица перевода, переводоведение, синхронный перевод, коммуникация, художественный перевод, машинный перевод.

This article deals with the main periods of the development of domestic theory of translation and the refletion of the theory of equivalence in works of the most famous our translators.

Key words: equivalence, theory of translation, adequacy, correspondence, unity of translation, simultaneous translation, communication, artistic translation, machine translation.

Говорячи про праці українських перекладознавців, які висвітлювали проблему еквівалентності, ми не можемо не згадати радянську школу перекладу, представники якої внесли вагомий вклад в розвиток теорії перекладу. Однією з перших спроб узагальнити досвід практичної діяльності перекладачів була стаття одного з основоположників радянської теорії перекладу К. І. Чуковського «Переводы прозаические» [30, 24], що написана з скромною метою – навчити новачків азів їхнього ремесла. Згодом матеріали цієї статті увійшли до опублікованої в 1936 р. книги К. І. Чуковського «Искусство перевода». У цій праці, написаною у формі літературно-критичного есе, підлягали аналізу першопричини перекладацьких помилок, було поставлене питання про соціальну природу перекладача, про передачу синтаксичних і стилістичних особливостей оригіналу, про переклад ідіом, про текстуальну точність і про принципи редагування художніх перекладів. Ця яскрава і талановита книга, що спирається на багатий практичний досвід, була згодом перероблена і розширена. В результаті вийшла в світ нова книга під назвою («Высокое искусство»)[32, 6].

Багато з положень, вперше висунутих К.І.Чуковським ще в 1936 р., зберігають свою цінність і у наш час. Так, наприклад, заслуговують уваги тонкі спостереження щодо детермінуючої ролі перекладача, особливо в художньому перекладі, де він, за влучним висловом К. І. Чуковського, в якійсь мірі «перекладає себе», про роль в художньому перекладі такого чинника, як літературна традиція [33, 17].

Однією з перших спроб розробки ключових понять теорії перекладу була стаття А.

А. Смирнова, опублікована в 1934 р. в «Літературній енциклопедії» [18, 56]. У цій статті вперше було сформульоване поняття адекватності, що включає не тільки прямі відповідники оригіналу, але і так звані «субститути», тобто заміни, засновані на спільності функції, на відповідності загальному характері перекладного твору. Це визначення перегукується з положеннями ще раніше написаної статті А. В. Федорова, в якій переконливо спростовувалося існуюче в той час уявлення про «ідеальну точність», під якою розуміли вичерпне відтворення всіх формальних елементів оригіналу [19, 45].

До 50-х років теорія перекладу розвивалася переважно в руслі літературознавства.

Разом з тим деякі загальнотеоретичні проблеми були висвітленні в роботах, присвячених художньому перекладу. Так, в книзі а. В. Федорова, що вийшла в світ в 1941 р., була зроблена спроба обгрунтувати ідею перекладності на прикладі успішного подолання перекладацьких труднощів [20, 17].

З 50-х років починається новий період розвитку теорії, період, що ознаменувався становленням і розвитком лінгвістичного перекладознавства.

Першим в цьому напрямку був Я. І. Рецкер, що опублікував в 1950 р. статтю «О закономерных соответствиях при переводе на родной язык», яка містила перший ескіз розробленою ним згодом теорії закономірних відповідників [16, 31]. У цій статті вперше висловлювалася думка про тісний зв'язок між перекладознавством і порівняльним мовознавством. Переклад, як писав автор статті, неможливий без міцної лінгвістичної основи. Такою основою повинні бути порівняльне вивчення мовних явищ і встановлення певних відповідників між мовою оригіналу і мовою перекладу. Ці відповідники в сфері лексики, фразеології, синтаксису і стилю повинні складати лінгвістичну основу теорії перекладу. Автор розрізняв наступні види закономірних відповідників: 1) еквіваленти, 2) аналоги (названі пізніше «варіантними відповідниками») і 3) адекватні заміни.

Перша група включає «постійні рівнозначні відповідники», не залежні від контексту.

У цю групу входять перш за все деякі терміни, причому, судячи з прикладів, терміни, рівнозначні і в вихідній мові, і в мові перекладу. Наприклад, франц. Socit des Nations, англ. League of Nations і укр. Ліга націй. Все це заздалегідь задані сталі відповідники, визначені не контекстом, а словником.

Ті випадки, коли багатозначній одиниці однієї мови відповідає декілька одиниць в іншій, називаються «аналогами», або варіантними відповідниками. На відміну від еквівалентів, вибір аналогів визначається контекстом. Так, франц. importance передається в словнику трьома синонімами – важливість, значність, значення. Але в контексті словосполучення attacher de l’importance (надавати) це слово передається лише укр. словом значення.

Третя група відповідників – адекватні заміни (ср. «субститути» у А. А. Смирнова) використовується тоді, коли ( за його словами) для «точної передачі думки перекладач повинен відірватися від букви оригіналу, від словникових і фразових відповідників і шукати вирішення проблеми, виходячи з цілого. По суті, включаючи в розгляд «адекватні заміни», згодом названі «прийомами перекладу», Я. І. Рецкер виходить за межі «закономірних відповідників» між двома мовами і робить спробу описати технологію перекладу як процесу.

Ось так, наприклад, були описані деякі прийоми досягнення адекватності перекладу:

конкретизація недиференційованих і абстрактних понять (англ. to miss а meal «залишитися без обіду»), прийом логічного розвитку поняття (англ. so different in basic matters «зовсім несхожі по характеру і складу»), антонімічний переклад (англ. take it easy «не хвилюйтеся»), компенсація (використання інших стилістичних засобів або тих самих, але в іншому відрізку тексту).

Заслугою Я. І. Рецкера є те, що він перший з радянських вчених аргументовано обгрунтував ідею лінгвістичної теорії перекладу, намітив контури подальших досліджень лексико-фразеологічних, синтаксичних і стилістичних закономірностей процесу перекладу, запропонував понятійний апарат для опису перекладацьких операцій, який значною мірою використовується і в даний час. Згодом він успішно розвивав ці ідеї в своїх подальших роботах, підсумок яких був підведений в його книзі “Теория перевода и переводческая практика”[15, 41].

Разом з тим відчувалася необхідність в уточненні самої лінгвістичної основи теорії перекладу. При всій своїй важливості, для лінгвістичного аналізу перекладу, порівняльне мовознавство зовсім не вичерпує того кола мовних проблем, які вирішуються в процесі перекладу.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Необхідно було точніше окреслити предмет теорії перекладу, її місце серед інших філологічних дисциплін, її внутрішню структуру. Вирішення всіх цих завдань узяв на себе відомий радянський теоретик перекладу А. В. Федоров, який вперше в мовознавстві опублікував в 1953 р. лінгвістичний ескіз теорії перекладу [21, 16]. Вперше лінгвістична теорія перекладу заявила про себе як самостійний напрям науки про мову.

Заслугою автора було те, що він поставив проблему перекладу як мовознавчу проблему, загальну для всіх жанрів і різновидів перекладу. Разом з художнім, А. В. Федоров включив в розгляд газетно-інформаційний і науковий переклад.

Його книга “Основы общей теории перевода” й до цього часу користується найширшою популярністю як в нашій країні, так і за кордоном [23]. Проте спочатку сама ідея побудови лінгвістичної теорії перекладу зустріла різкі заперечення, особливо з боку теоретиків художнього перекладу. Так, відомий радянський перекладач і дослідник художнього перекладу І. А. Кашкин, полемізуючи з А.В.Федоровим, писав, що лінгвістична теорія перекладу за необхідністю обмежена рамками співвідношення двох мов, в той час як підхід літературознавства до теорії художнього перекладу дозволяє висунути ті критерії, які можуть узагальнити будь-які літературні переклади з будь-якої мови на будь-яку іншу мову, підпорядковувавши їх загальним літературним закономірностям і вводячи їх в загальний літературний процес [5, 12].

Хоча, з часом стало зрозуміло, що лінгвістична теорія перекладу зовсім не претендує на те, щоб підмінити теорію літературознавства, що у кожної з цих теорій свої цілі і свої завдання і, більш того, що обидві вони при правильній розстановці акцентів можуть вдало доповнювати одна одну в рамках загальної теорії перекладу.

У останньому виданні своєї книги (1983) А. В. Федоров формулює завдання теоретичного вивчення перекладу, робить екскурс в історію перекладу і перекладацької думки, детально зупиняється на основних віхах розвитку теорії перекладу і розробки поняття перекладності у нас в країні і за кордоном [24, 31]. В зв'язку з цим А. В. Федоров підкреслює здійсненність принципу перекладності, маючи при цьому на увазі, що те, що неможливе відносно окремого елементу, можливе відносно складного цілого. І далі, торкаючись певних обмежень цього принципу, він справедливо вказує на те, що неможливість передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу не суперечить принципу перекладності, оскільки останній відноситься до твору як до цілого. Звідси можливість замін і компенсацій в системі цілого, що відкриває для цього різноманітні шляхи». Передача вихідного співвідношення частини і цілого є, на думку А. У. Федорова, найважливішою умовою адекватності перекладу.

Далі A.B. Федоров зупиняється на найважливішій проблемі перекладу як процесу

– на умовах добору мовних засобів в перекладі. В зв'язку з цим розглядаються питання передачі слова як лексичної одиниці, перекладу фразеологічних одиниць, граматичні проблеми перекладу. Особлива увага приділяється варіюванню перекладу залежно від жанру перекладного матеріалу.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА РЯБИХ ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА УДК 811.111’42 ЛЕКЦІЯ ЯК ЖАНР АМЕРИКАНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ Спеціальність 10.02.04 – германські мови АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2014 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРОБЛЕМИ СЕМАНТИКИ, ПРАГМАТИКИ ТА КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ВИПУСК 25 Збірник наукових праць Київ – 2014 УДК 800 ББК 81я43 П78 Відповідальний редактор – доктор філологічних наук, професор Корбозерова Н.М. Відповідальний секретар – кандидат...»

«УДК 35:061.1 О. Ю. Оржель, кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри європейської інтеграції Національної академії державного управління при Президентові України ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОСТОРУ У статті розкрито зміст поняття “європейський адміністративний простір”, визначено джерела його формування. Ключові слова. Європейський адміністративний простір, європейське врядування, європейські принципи адміністративного права, інституційний розвиток. The...»

«Юрій Яновський Весна предоставлено правообладателями http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5807010 Юрій Яновський «ЧОТИРИ ШАБЛІ». Оповідання. Есеї. Романи. Серія «Шкільна бібліотека української та світової літератури»: Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-5618-4 Аннотация «.Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг, хоч і вчилися вони на різних факультетах. Віку були не зовсім похилого – близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років. Звали їх Воля, Рада й...»

«ISSN 2222-551Х. ВІСНИК ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ. Серія «ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ». 2013. № 1 (5) УДК 821.162.1 – 3.09 В.В. ОСТАПЧУК, кандидат філологічних наук, асистент кафедри слов’янської філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) ДІТИ І СВІТ У ПОЛЬСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ століття У статті через поетику творів М. Конопніцької, Е. Ожешко, Г. Сенкевича і Б. Пруса розкривається проблема взаємовідносин дітей зі світом у польській...»

«Усі вони усуваються редагуванням, оскільки редактор може помітити ці неадекватності. Найскладнішим для редагування є такий тип малопомітних зсувів, які порушують стиль автора оригіналу, не позначаючись на ідеї твору.1. Коптілов В.В. Актуальні теоретичні питання українського художнього перекладу Автореф. дис. докт. філол. наук. – К., 1987. – 40 с. 2. Кортасар, Хуліо Продовженість парків / пер. з ісп. Ю. Покальчука // Всесвіт. – 2008. – № 3-4, – С. 106-107. 3. Мишустина А.А. Структурные...»

«Universit de Turku, 2007. – Vol.1. – P. 16–44. 12. Foucault M. Polmique, politique et problmatisations: Entretien avec P. Rabinow, mai 1984 / Michel Foucault. – Режим доступу: http://1libertaire.free.fr/MFoucault262.html 13. Gaxie D. Dnie de ralit et dogmatisme de la doxa / Daniel Gaxie // Revue franaise de science politique. – 1994. – № 5. – P. 894–912. 14. L’analyse de discours: [sous la dir. de R.Ringoot et Ph.Robert-Demontrond]. – Editions Apoge, 2004. – 222 p. 15. Polmique autour de la...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ Програма вступного випробування для філологічних спеціальностей ОКР «Магістр» з іноземної мови (другої) Автор: к.філол.н., доц. І.В.Ситдикова Затверджено Вченою радою Інституту філології (Протокол № 6 від 28 січня 2014 р.) Київ – 2014 Програма розрахована на вступників до Інституту філології на ОКР «МАГІСТР», які мають диплом ОКР «БАКАЛАВР» з відповідного напряму...»

«УДК 81’25:82-6 ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЕПІСТОЛЯРНОЇ СПАДЩИНИ ПРОФЕСОРА ІВАНА ДЕНИСЮКА С.С. Кіраль, доктор філологічних наук* Докладно вивчено цікаві факти зі щедрої неопублікованої епістолярної спадщини Почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка І.О.Денисюка (12.12.1924–10.10.2009), які висвітлюють малознані широкому загалові окремі аспекти його діяльності як видатного літературознавця, перекладача, зрештою, висвітлюють його високі й шляхетні людські якості....»

«Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск LІХ (60). – С. 27-35.2. Бабенко Т.В. Особливості формування внутрішньої мотивації до безперервної освіти засобами іноземних мов.// Мовні і концептуальні картини світу. – 2005. – Dип. 18. кн. 1. – К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго. – С. 18-22. 3. Бережной Н.М. Человек и его потребности / Под ред. В.Д. Диденко. – Московский Государственный Университет Сервиса, – 2000 г. – lib.wsu.ru/books. 4....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»