WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«1. Гусейнов  Г. Введение в эрратическую семантику / Гасан Гусейнов // Integrum: точные методы и гуманитарные науки – М.: «Летний сад», 2006. – С. 383-405. 2. Гусейнов  Г. Заметки к ...»

-- [ Страница 1 ] --

специфічних орфографічних, морфологічних та лексичних стилістичних засобів, що обслуговують неофіційні стилі мовлення.

подальші перспективи дослідження. Ератографія, як відносно нове мовне явище,

потребує подальшого дослідження умов його появи та функціонування. Також дослідження ератографії та подібних до неї явищ російської, української та іноземних мов

може слугувати основою дослідження новоутворень в стилістичній системі мов у зв’язку

з їх функціонуванням у поліглотному комунікативному середовищі з переважним використанням неофіційного стилю мовлення.

1. Гусейнов  Г. Введение в эрратическую семантику / Гасан Гусейнов // Integrum:

точные методы и гуманитарные науки – М.: «Летний сад», 2006. – С. 383-405. 2. Гусейнов  Г. Заметки к антропологии русского интернета: язык и литература сетевых людей / Гасан Гусейнов // Новое Литературное Обозрение – М.: Издательский дом «Новое литературное обозрение», 2000. – № 43. – C. 289-321. 3. Гусейнов  Г. Неполная коммуникация в блогосфере: эрративы и литуративы / Гасан Гусейнов // From Poets to Padonki: Linguistic Authority and Norm Negotiation in Modern Russian Culture – Bergen, 2009. – С.139-143. 4.

Уткин Ю. Об эрратографии как орфографическом стилевом средстве / Юрий Уткин // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук – М., 2009. – № 2. – C. 203Janecek G. Zaum: The Transrational Poetry of Russian Futurism / Gerald Janecek. – San Diego, 1996. – 428 p. 6. Pattee F.L. A History of American Literature Since 1870 / Fred Lewis Pattee. – New York, 1917. – P. 34. 7. Watkins М. On the Real Side: Laughing, Lying, and Signifying – the Underground Tradition of African-American Humor that Transformed American Culture, from Slavery to Richard Pryor / Mel Watkins. – New York, 1994. – P. 60джерела ілюстративного матеріалу

8. Керролл Л. Курзу-Верзу / Льюіс Керролл // Від Бокаччо до Аполлінера: Переклади М. Лукаша / Ред.-упоряд. Михайло Никонович Москаленко – К.: Дніпро, 1990. – С. 134.

Малікова О.В., к.філол.н., доц., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка оСоблиВоСті МоВної реаліЗаЦії МетапрагМатики адреСата У текСтаХ екСпериМентальної теологіЧної проЗи У статті розглядаються особливості мовної реалізації прагматики адресата у теологічних текстах.  Ключові слова:  метапрагматика,  прагматично  марковані  одиниці,  інтерактивні  тактики.  В статье рассматриваються особенности реализации прагматики адресата в теологических текстах.

Ключевые слова: метапрагматика, прагматически маркированные единицы, интерактивные тактики.

The article considers peculiarities of realization of addressee’s pragmatics in theological  texts.

Key words: metapragmatics, pragmatically marked units, interactive tactics.

Антропоцентрична парадигма в лінгвістиці найповніше розкриває природу людського чинника у різних ситуаціях спілкування, центральною ланкою якого є текст. Це зумовлює основну тенденцію сучасних текстодосліджень: розглядати текст крізь призму комунікації і презентувати текст як комунікативну дію. Згідно з цією концепцією, будова тексту є залежною від прагматичної ситуації породження тексту, а саме від суб’єкта, адресата та мети комунікації. Сучасні текстолінгвістичні праці розкривають наявну в сучасному мовознавстві трансформацію лінгвістики тексту у комунікативну теорію тексту. Сучасний лінгвістичний аналіз тексту організований як метапростір за низкою координат: автор – текст; читач – текст; автор – читач; текст – контекст [1; 3]. Відповідно створюється новий концептуально-термінологічний апарат, який передбачає опис комунікативних компонентів текстотворення: намір адресанта, інтенція тексту, прагматична ситуація, фактор адресата та їх зв’язків з текстовими корелятами. Комунікативна структура тексту досліджується на тлі домінуючої нині мовознавчої теми – мова і людина, взаємодія людського та мовного чинників. Це дає можливість досліджувати текст як продукт мовленнєвої діяльності людини, тобто як текст-комунікант [2, 23].

Сприйняття тексту як комунікативного цілого, як процесу реалізації концептуальних картин світу передбачає розгляд його частин як елементів реальної комунікації з урахуванням комунікативної суті мовленнєвого акту і аналіз його структурних властивостей в комунікативному аспекті. Тексти фіксують фрагменти людського досвіду і його осмислення і рівночасно є наслідком соціально орієнтованої і комунікативної діяльності. Отже текст – це мова у її реалізації, мова у дії, яка репрезентує розумовий процес творця і одночасно є відображенням цього процесу.

Дана стаття присвячена дослідженню проблеми адресованості тексту у метапрагматичному аспекті на матеріалі текстів філософсько-теологічної англомовної Текст є інформаційно самодостатнім мовленнєвим повідомленням з конкретною метою, скерованою за своїм задумом на адресата. Конститутивною ознакою тексту є авторське начало.

Будь-який твір визначає свого автора й водночас виявляє адресата. Автор і адресат є суб’єктами культурних процесів: автор – як суб’єкт культурної творчості, адресат – як суб’єкт сприйняття культури. Отже, проблема адресованості як один з параметрів тексту має вагоме значення для аналізу тексту у комунікативно-прагматичному аспекті.

Створюючи текст, автор враховує фактор адресата, орієнтується на певну групу гіпотетичних читачів. Адресованість тексту не задається апріорно, а формується відповідно до текстового розгортання і виявляється за певними сигналами у тканині тексту. Іншими словами, адресованість тексту – це його семантико-структурна і змістовно-наративна характеристика, яка опредмечує спрямування тексту на уявного адресата [3, 14]. Дискурс тексту – це дискурс опосередкованого звертання до свідомості адресата-читача, яке загалом може виконувати різні прагматичні завдання, зокрема формування, збагачення, трансформування, корегування картини світу читача і наближення її до письменницької світоглядної позиції.

Сприйняття й інтерпретація тексту охоплює сприйняття та трансформацію складної ієрархії кодів, рівнів, систем мовної комунікації. Процес естетично-філософського впливу на читача і результат його сприйняття є власне продуктом співтворчості автора і читача. Визначення закономірності соціального функціонування твору і здійснення його входу у реальний світ відбувається завдяки участі адресата-читача. Тому, текстові властиві такі прагматичні параметри, як автор мовлення, його комунікативне спрямування, адресат і пов’язаний з ним перлокутивний ефект [4,35]. Отже, текст є прагматично визначеним, оскільки процес комунікації при читанні твору є двостороннім: автор-адресант

– текст – читач-адресат; читач-адресат – текст – автор-адресант. В обох випадках сполучною ланкою між письменником і читачем є текст – зовнішній вияв внутрішньої ідеї задуму автора. Тому цільове спрямування залежить від прагматичного спрямування та комунікативних інтенцій автора.

Текст є однією з форм діалогу автора з читачем і одночасно внутрішньою формою діалогу. Тому процес осмислення твору – це складна інтеракція між мовленням, текстом і суб’єктивними асоціаціями читача. Читач є важливою ланкою у формуванні комунікативного світу твору. Читач-адресат – учасник акту текстової комунікації, до якого спрямований мовленнєвий продукт – текст.

Шляхи реалізації співтворчості автора та читача набувають значення в аналізі кореляції письменницького задуму з читацьким сприйняттям. Зацікавленість проблемою співтворчості автора та читача (вперше актуалізована школою О.О. Потебні) з часом зросла через вивчення комунікативно-прагматичного спрямування літератури. Так, наприклад, М.Б. Храпченко запропонував вивчати життя літературного твору в одній площині з історичним буттям читача [5, 30]. Г.В. Колшанський зауважував, що читач змушений співпереживати думкам і почуттям автора через недомовленість у самому тексті [6,131]. У лінгвістичній інтерпретації це означає індивідуальне використання багатозначності слів і неповністю розкритого контексту для їх однозначної реалізації.

Антропоцентрична парадигма виокремлює два підходи у вивченні особливостей мовної реалізації метапрагматики адресата: 1) дослідження функціонування мовних засобів номінації адресата мовлення; 2) вивчення прагматичних рис мовних засобів виявлення впливу на адресата мовлення. У нашому дослідженні ми використовуємо саме ці підходи. Мета прагматика, або когнітивна прагматика, пояснює природу дискурсу на підставі фрагментів концептуальних систем комунікантів: моделей ситуацій, установок, фреймів, інтерпретацій, макро- і супер структур, сценаріїв, декларативних і процедурних знань, уявлень, бажань, оцінок, фонових знань тощо.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Один із засновників метапрагматики, Т. ван Дейк, підкреслював, що фундамент, на якому побудовані прагматичні теорії, є, з одного боку, концептуальним, що виявляється в загальному аналізі діяльності та взамодії. З іншого, – емпіричним, що передбачає дослідження психологічних і соціальних особливостей породження та сприйняття мовлення у процесі комунікації [7,612]. Вивчення мовної реалізації метапрагматики адресата передбачає аналіз взаємодії читача і тексту з урахуванням психологічних і соціальних особливостей породження та сприйняття тексту адресатом.

Читання й сприйняття тексту – це активний процес динамічної взаємодії читача і тексту, оскільки текст є потенціалом впливу, який актуалізується в процесі читання.

Сприйняття тексту є кінцевою фазою взаємодії у системі автор-текст-читач. Тому комунікативний аспект вивчення тексту пов’язаний з розробленням когнітивних і соціальних проблем мовного застосування. Інтерпретація смислу філософсько-теологічного тексту певною мірою залежить від комплексу соціокультурних, естетичних і психологічних чинників, від належності до певної дискурсивної спільноти і психічного типу мовної особистості читача. З точки зору психології, сприйняття тексту є процесом синтагматичного другосигнального відображення дійсності, процесом розкриття опосередкованих словами зв’язків, що в комплексі приводять до розуміння цілого тексту [8, 56]. Процес розуміння тексту містить не лише текст як лінгвістичну даність, як матеріалізований продукт творчої діяльності, а й враховує зв’язок тексту з епохою, історичною ситуацією і гіпотетичним читачем.

Проблема визначення і поглибленого лінгвістичного аналізу філософськотеологічного дискурсу залишається не висвітленою у сучасній лінгвістиці. Ми розглядаємо цей тип дискурсу як особливу систему комунікації, яка формує світоглядний, пізнавальний та емоційний досвід людини у розв’язанні найважливіших проблем буття.

Основою релігійно-теологічної комунікації є передавання життєво важливих для людини і суспільства філософсько-етичних смислів духовних істин і настанов. Теологічний дискурс – це сукупність актуалізованих прагматекстів різних жанрів релігійної тематики, які характеризуються аргументативністю, експресивністю, авторитарністю, інтертекстуальністю, інтердискурсивністю. Інтегруючим і дискурсотворчим для теологічного дискурсу є концепт БОГ, який також можна розглядати як метамовний принцип організації теологічного дискурсу. Тому відмінною рисою теологічного дискурсу є теоцентричність.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Спільні риси українського перекладу Біблії 1903 року УДК 811.161.2'255:27-23+821.161.2Фра1/7.08 © Т. В. Мороз СПІЛЬНІ РИСИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ БІБЛІЇ 1903 РОКУ ТА МОВИ ТВОРІВ ІВАНА ФРАНКА: ЛЕКСИКА ВИСОКОГО СТИЛЮ Виявлено спільні риси у використанні лексики високого стилю в мові творів І. Франка та в українських перекладах Біблії 1903 року, з’ясовано джерела використання церковнослов’янізмів та лексики староукраїнської мовної спадщини, а також проведено паралель між письменниками щодо...»

«4.1. Зразок оформлення Фонограми інтерв’ю Касета №697 сторона А Отець Роман Чайковський народився 2 липня 1905 р. в с. Черемилові, Гусятинського району. Батько – Василь, священик. Мати– Ольга, з дому Свєнціцьких, сестра Іларіона Свєнціцького. Закінчив гімназію у Станіславові. Вступив у Львівську духовну гімназію. Прийняв його на навчання митрополит Андрей. Після двох років навчання виступив із семінарії через те, що преосвященний Миколай Чарнецький представив йому обов’язки священика, а він...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 55. Філологічні науки УДК 821.161.2-5 Баранович.09 О. Ю. Матушек, кандидат філологічних наук, доцент (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) olenam2002@mail.ru ПРЕСВЯТА ТРІЙЦЯ В УКРАЇНСЬКІЙ БАРОКОВІЙ ПРОПОВІДІ У статті розглядаються способи зображення Пресвятої Трійці в українській проповіді другої половини XVII століття. Джерелами вивчення стали тематичні проповіді Лазаря Барановича та Антонія Радивиловського. Для...»

«дискурса: дис. к. филол. н.: 10.02.04 / О. В. Спиридовский; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 255 с. 27. Супрун А. Е. Текстовые реминисценции как языковое явление / А.Е. Супрун // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6. – С. 17-29. 28. Терских М. В. Реклама как интертекстуальный феномен: автореф. дис.. канд. филол. наук: 10.02.01 / М.В. Терских. – Омск, 2003. – 26 c. 29. Фатеева Н.А. Интертекст в мире текстов. Контрапункт интертекстуальности / Н.А. Фатеева. – М.: КомКнига, 2006. – 280 с. 30....»

«В результаті аналізу виявилось, що семантика семного комплексу 2. «Talent» збігається з першим, окрім випадків, які вказують на природні задатки в області мистецтва [Duden 1996, 1511]. В зазначеному контексті нараховано 28 ВВ: «Durch den spielerischen Umgang mit den Instrumenten sollen musikalische Begabungen frh gefrdert werden [Welt: 20.01.2008]»; «Unter der Schirmherrschaft von Kultursenatorin Prof. Dr. Karin von Welck konnten auch 2007 elf Stipendiaten zwischen 15 und 21 Jahren zehn Wochen...»

«акустические данные русской поэзии по векам свидетельствуют о высоком уровне гармонически-обертонных колебаний, что усиливает вокаличность звучания поэтической речи. по объективным показателям исследования речевых континуумов констатировано стремление к золотому сечению в звучании как словарного состава русского языка, так и поэзии ХVІІІ – ХХ вв.1. Андреев Н.Д., Зиндер Л.Р. О понятиях речевого акта, речи, речевой вероятности и языка // Вопросы языкознания. – М., 1963. – № 3. – С. 15-21. 2....»

«Загалом, адекватними можна вважати способи відтворення модальної частки „мовнемов” за допомогою: 1) сполучників „como” та „como si”, причому зі сполучником „como si” відбувається граматичне підсилення сумніву за рахунок вживання його з часами умовного способу; 2) дієслова „parecer”; 3) відтворення частки на рівні словосполучення; 4) компенсація значення сумніву та непевності модальної частки на рівні всього речення за допомогою різних лексичних та граматичних засобів.1. Franko I. Zajar Brkut. –...»

«С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова. Німецький молодіжний жаргон: шляхи формування й сучасний статус УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач; М.А. Фахурдінова, викладач (Житомирський педуніверситет) НІМЕЦЬКИЙ МОЛОДІЖНИЙ ЖАРГОН: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ Й СУЧАСНИЙ СТАТУС Стаття присвячена розгляду особливостей німецького молодіжного жаргону, виявленню його основних лексичних рис. Розглянуто шляхи його формування як невід’ємного елементу соціо-функціональної...»

«УДК 811.161.2:37.026 Г. Д. Швець, кандидат філологічних наук, доцент (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) ЛІНГВОДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ УКЛАДАННЯ ЗБІРОК ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАЧІВ-ІНОФОНІВ Постановка проблеми. Поруч із провідними напрямками вітчизняної лінгводидактики, розвиток яких зумовлений специфікою національно-мовної ситуації в державі (викладання української мови як рідної, як другої та як державної), в останні десятиліття активно розвивається ще один – дослідження...»

«С.Ф. Соколовська. Полісемія в тексті: типи реалізації та функції УДК 821.112.2-2.09 С.Ф. Соколовська, кандидат філологічних наук, старший викладач (Житомирський педуніверситет) ПОЛІСЕМІЯ В ТЕКСТІ: ТИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ У статті аналізуються основні типи реалізації полісемії у художньому тексті і пропонується їх класифікація. Явище мовленнєвої полісемії пов’язане з основними проблемами лексичної семантики, контекстології, лінгвістики тексту. У вітчизняній лінгвістиці склалися...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»