WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 66 |

«Збірник наукових праць • Філософія • Політологія • Історія Випуск 9 Київ 2007 Випуск 9 Збірник засновано 2004 року Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць/ Гол.ред. В.М. ...»

-- [ Страница 1 ] --

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова

Українська Академія Наук

Збірник наукових праць

• Філософія

• Політологія

• Історія

Випуск 9

Київ 2007

Випуск 9

Збірник засновано 2004 року

Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць/ Гол.ред. В.М. Вашкевич. —

Вип. 9.— К., 2007. — 340 с.

Фахове видання з історичних, філософських та політичних наук затверджено постановою

Президії ВАК України від 14 вересня 2006 року № 1 05/8 (доповнення до переліку № 18, Бюлетень ВАК України № 10, 2006) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 11192 72 ПР від 5 травня 2006 р.

Редакційна колегія:

З філософських наук:

Андрущенко В.П., доктор філософських наук, професор, академік Академії педагогічних наук України Бех В.П., доктор філософських наук, професор, академік Академії політичних наук Вашкевич В.М., доктор філософських наук, академік Української академії наук (головний редактор) Волинка Г.І., доктор філософських наук, професор Гавеля В.Л., доктор філософських наук, професор Закович М.М., доктор філософських наук, професор Лепський М. А., доктор філософських наук Михальченко М.І., доктор філософських наук, професор, член кореспондент Національної академії наук України Оніпко О.Ф., доктор технічних наук, академік Української академії наук Акопян В.Г., кандидат філософських наук, академік Української академії наук Хімченко О.Г., кандидат філософських наук, професор, член кореспондент Української академії наук

З політичних наук:

Бабкіна О.В., доктор політичних наук, професор Бидзюра І.П., доктор політичних наук, професор Бойко О.Д., доктор політичних наук, професор Іванов М.С., доктор політичних наук, професор Картунов О.В., доктор політичних наук, професор, академік Академії політичних наук Котигоренко В.О., доктор політичних наук, член кореспондент Академії

–  –  –

Сутність людини: теоретико методологічний аналіз проблеми Обґрунтовується евристична продуктивність марксистської концепції соціальної сутності людини та аналізується антропологічний і постмодерністський підходи до цієї проблеми.

Дослідники відзначають, що в останні десятиліття у соціальних науках, в тому числі і у філософії, спостерігається так званий «антро пологічний бум» [1,33]. Зрозуміло, мова не йде про те, що вивчення людини почалося тільки у цей час. У межах статті неможливо навіть просто перелічити філософські праці, у яких людина була предме том дослідження чи точкою відліку у вирішенні будь яких філософсь ких проблем, оскільки для такого переліку знадобилося би чимало сторінок.

Однак надзвичайна увага сучасних філософів до феномена лю дини – до нього звертаються представники релігійної філософії, гер меневтики, структуралізму,постструктуралізму, постмодернізму тощо – має свої причини: це очевидно пов’язано з викликами епохи постіндустріального суспільства, перш за все з різким загостренням соціально гуманістичних проблем у світі. Предметом дослідження стають різноманітні аспекти проблеми людини: місце людини у сис темі філософського знання; правомірність існування різного роду «антропологій» (філософської, соціальної, соціально філософської, культурологічної тощо) як самостійних наукових дисциплін, у яких людина досліджується за допомогою різних підходів (методів): біо логічного, релігійного, духовно культурного, гносеологічного, фено менологічного та інших; взаємовідносини людини і суспільства;

природа, сутність людини тощо.

Предметом нашого аналізу є згаданий останнім, але не такий за значенням, аспект, що стосується природи (сутності) людини. Заува жимо, що деякі автори схильні розмежовувати поняття «сутність людини» і «природа людини», розглядаючи перше як таке, що відоб ражає лише соціальне в індивіді, а друге – і соціальне, і природне.

Таке розрізнення цих понять нам здається штучним та надто умов

Випуск 9 ФІЛОСОФІЯ

ним. Відзначимо також, що у минуле десятиліття вийшло чимало робіт як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, які присвячені саме про блемі сутності людини [1;2;3;4;5;6;7;8;9].

Метою нашої статті є обґрунтування евристичної продуктивності відомої тези К. Маркса – автора, якого нині модно лише критикува ти – про сутність людини як сукупність усіх суспільних відносин, тези, яка, на наш погляд, не втратила теоретичної цінності у сучасній науці і може й надалі служити методологічною основою досліджень проблеми людської сутності.

Наукові «гріхи», які критики К. Маркса необґрунтовано приписують йому у зв’язку з вищез гаданою фундаментальною ідеєю, сформульованою ним у «Тезах про Фейєрбаха», зводяться до наступного: це – і розчинення людської особистості в контексті соціума, і зведення людської самості до про стого агента соціально класових ролей, і ігнорування природного в людині тощо. Таким критикам слід звернути увагу на те, що словами «сукупність усіх суспільних відносин» К. Маркс визначив не люди ну, а її сутність. Як відзначалося на ХVIII му Всесвітньому філософсь кому конгресі у Брайтоні (1988р.), визнання соціальної сутності людини зовсім не означає розчинення індивідуального буття у цілісності соціума, нібито існуючого поза індивідуальною діяльністю людей і над нею, навпаки – уся індивідуальна діяльність усіх людей даного соціуму і складає зміст суспільних відносин [10,19 105]. Крім того, треба зазначити, що спроби перетворити марксизм у вульгар ний соціологізм на основі одного положення, висмикнутого з кон тексту «Тез про Фейєрбаха» в цілому, у відриві від теоретичного матеріалу інших робіт («Німецької ідеології», «Економічно філо софських рукописів 1844 р.» та інших) є штучними та безперспек тивними.

Складність досліджуваної проблеми спричинила появу великої кількості підходів. Проаналізуємо насамперед ті з них, які представ лені у вітчизняній філософській літературі. До середини минулого століття сутність людини розглядалася як дещо соціальне, а потім паралельно з таким розумінням природи людини набула поширення й інша концепція, у відповідності до якої сутність людини визначала ся вже не як соціальна, а як біосоціальна. Такий підхід став панівним у вітчизняній філософській літературі радянського періоду і знайшов відповідне відображення у навчальній та довідковій літературі з філо софії. Наприклад, у «Філософському словнику» людина визначаєть ся як «…біосоціальна істота (представник виду homo sapiens), генетично пов’язана з іншими формами життя...» [11,651].

Як слушно зауважує П. С. Дишлевий, прибічники цієї концепції залишають нез’ясованим питання про те, чи узгоджується трактовка людина як біосоціальної істоти з тим, що «сутність людини не є абст ракт, властивий окремому індивідові. У своїй дійсності вона є су купність усіх суспільних відносин» [12,2 3]. По друге, для такої позиції характерна відсутність диференційованого підходу у процесі засто сування понять «природа», «біологічне», «соціальне» та «сутність»

при розгляді проблеми людини. Без конкретного аналізу понять «біо логічне», «природа» та «соціальне» дуже легко можна прийти до без глуздих висновків. Наприклад, автори визначення сутності людини як біосоціальної без будь яких підстав вважають, що у біологічному

Випуск 9 ФІЛОСОФІЯ

на рівні живої речовини взагалі (виключаючи людину) фізичне та хімічне містяться у перетвореному вигляді ( і, отже, не можуть бути одношереговими), у той час як біологічне чомусь є «одношереговим»

із соціальним у людині [5,38 39].

Більшість аналітиків погоджуються на тому, що головним у трак товці сутності людини є розуміння соціального [4,27;5,39;13,17 18].

Однак єдиної думки про те, що саме розуміти під соціальним немає.

Деякі автори виділяють широкий (суспільне взагалі) та вузький (дещо відмінне від економічного, політичного та духовного) сенс терміну «соціальне». Зміст цього специфічно соціального тлумачиться по різному: одні автори бачать його об’єкт у сукупності класових, ро доплемінних, національних, сімейних відносин, виключаючи з цієї сукупності виробничі колективи та інші соціальні спільноти. Інші під соціальним розуміють стосунки людей (колективів) як носіїв якісно різних видів праці та трудових функцій.

На наш погляд, соціальне як у широкому, так і вузькому сенсі – це певна грань усього життя суспільства, усіх сфер суспільних відно син: економічних, політичних, духовно ідеологічних.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Соціальне скла дається з усіх основних елементів суспільного життя, але разом с тим не зводиться до простої суми економічного, політичного, духовного і тим більше до суми соціальних утворень, таких, як клас, нація, сім’я, плем’я тощо. Соціальне взагалі являє собою особливу систему орган ізації економічного, політичного, духовного життя людей, воно є «про дуктом синтезу... економічного, політичного, релігійного, морального тощо» [13,18], а також виступає як комбінація відповідних суспіль них відносин, яка складає специфічний «зріз» суспільного життя.

Стосовно до людини соціальне є «комбінацією» різного роду суспіль них відносин: економічних, політичних, моральних, релігійних тощо.

І. Донець, один з авторів, які визнають соціальну сутність люди ни, виділяє в останній два аспекти: практично діяльнісний та спілку вальний, але вирішальну роль у визначенні сутності людині надає другому аспекту – аспекту спілкування, який осмислюється як про цес привласнення, освоювання та розпредметнення специфічно людських форм діяльності та стосунків. Ці форми «мають історичне походження й викладаються в культурі» [4,27 28]. Подібну думку вис ловлює й В. Тарасенко: «...суспільність, сполучність, колективність буття індивідів є не щось інше, як їх соціальність, яка виражає таким чином суспільну сутність кожного з них... » [13,17]. В процесі ево люції суспільства, переходу його від первісного стану до більш роз винутих форм (рабовласницької, феодальної тощо) соціальність людей все більше «посилюється» і стає продуктом їх статусної взає модії [13,18].

Доволі поширеною є також концепція, адепти якої вважають, що «сутність людині виявляється у діяльності...» [14,76]. І в межах даної концепції вихідною точкою для роз’яснення сутності людини є не соціум в цілому, не соціальна система з «надіндивідуальними зв’яз ками, суспільними властивостями» [15,16] й безособистісними суспільними відносинами, а практика, спільна діяльність людей. При бічники такого підходу розглядають суспільні відносини і соціальні процеси як такі, що існують без суб’єкта. Вони міркують так: оскіль ки суспільні відносини – об’єктивні, вони автоматично втрачають

Випуск 9 ФІЛОСОФІЯ

характер рольових відносин самих особистостей, а суспільство ви являється існуючим без людей.

У свій час перед К. Марксом стояло завдання наукового роз’яс нення суспільства, соціальної діяльності, практики людей. Він вирі шив цю задачу: розробив матеріалістичне розуміння соціальної діяльності, виділивши первинні, матеріальні суспільні відносини – виробничі відносини – і визначивші їх залежність від рівня розвит ку продуктивних сил.

Стверджувати, як це роблять прихильники концепції діяльнісної сутності людини, що суспільні відносини не існують без людей, – значить залишатися у вузьких рамках розуміння суспільних відно син як особистісних ( рольових ). Тоді із сукупності суспільних відно син слід виключити ті відносини людей з природою, що виражаються продуктивними силами, оскільки тут ми маємо справу саме з відно синами людини і природи, а не лише з відносинами між людьми. Далі, із суспільних відносин треба виключити і виробничі відносини че рез те, що на одному їх полюсі знаходяться засоби виробництва: перш ніж особистісні відносини стають тим, чим вони є, вони повинні бути відносинами до засобів виробництва. Без цих передумов, тобто без природи та засобів виробництва, немає і взаємодії людей, їх відно син між собою.

Отже, правильне розуміння як суспільства, соціальної діяльності, так і людини можливо на основі визнання первинності та об’єктив ності виробничих відносин. Однак треба вивчати і поведінку, рольо вої дії людей. У рольових функціях персоніфікуються виробничі відносини. Без звернення до виробничих ( суспільних ) відносин як сутності неможливо зрозуміти і пояснити поведінку людей [16,19].

Представники сучасної соціальної антропології також заперечу ють визначення сутності людини як сукупності суспільних відносин на тій підставі, що у системі цих відносин немає місця індивідуально му, неповторному.

Це, по перше. По друге, вони вважають, що все те, що належить суспільству як системі, не може належати окремо му індивіду. Соціальні антропологи стверджують, що суспільство як система має системні якості, які виникають із взаємодії окремих індивідів. Ці системні якості виникають зовсім не із суми дій окре мих індивідів, які складають суспільство; навпаки, вони ( ці якості ) існують у формі надіндивідуальних, деперсоніфікованих суспільних відносин. Звідси робиться висновок: у межах історичного матеріалі зму з його вченням про «однобічну» детермінацію людини суспіль ством ( суспільними відносинами ) сутність людини неможливо ані розкрити, ані обґрунтувати. А що ж пропонується замість марксис тської концепції людини? Реанімується старе як світ уявлення про суспільство як сукупність окремих людей, як «безліч відносно авто номних, відносно самостійних індивідуумів» [15,16]. Тільки у такому суспільстві людина нібито стає особистістю, набуває «автономне, індивідуальне буття» і у цьому випадку її діяльність розглядається не як безособова субстанція соціуму, а як «персоніфікована, суб’єктив на, як іманентна структура людини» [15,16].

У чому полягає специфіка марксистського підходу до вивчення людини, якщо його розглянути об’єктивно, без перекручень і ново модного критиканства? Як розумів К. Маркс соціальну сутність лю

Випуск 9 ФІЛОСОФІЯ

дини? Перш ніж дати відповіді на ці важливі запитання, спростуємо тезу представників соціальної антропології про те, що у трактовці суспільства К. Марксом нібито не залишається місце індивіду, лю дині. Насправді, аналізуючи систему «людина – суспільство», К.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 66 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПРОБЛЕМИ ГУМАНIТАРНИХ НАУК ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ IСТОРIЯ ДРОГОБИЧ РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ДДПУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УДК 009+1+4+15+93 Д 75 Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №15 від 16 грудня 2010 р.). Збірник наукових паць ДДПУ імені Івана Франка “Проблеми гуманітарних наук” є...»

«УДК 94(100)(079.1) ББК 63.3(0)я721-4 Л15 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2013 № 1844) ЛадиченкоТ.В. Л15 Збірник завдань для державної підсумкової атеста ії із ц всесвітньої історії: 11-й кл. / Т.В. Ладиченко, Я.М. Кам алова. – б К. : Центр навч.-метод. л-ри, 2014. – 80 с. : іл., карти ISBN 978-617-626-185-8. УДК94(100)(079.1) ББК63.3(0)я721-4 © Ладиченко Т.В., Камбалова Я.М., 2014 © Центр...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК З ІСТОРІЇ ДЛЯ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ (частина ІІ) Львів 2011 Рекомендовано до друку Президією ОМАН Протокол № 2 від 22.12. 2009 р. Відповідальна за випуск Іванна Бородчук Баран З.А., Барабаш Т.М., Кокотко Н.В., Полещук Т.С., Тарнавський Р.Б. Електронний навчальний посібник з історії для очно-дистанційного навчання. Секція історії. –...»

«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА Архівні зібрання України Спеціальні довідники АРХІВНІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ ДОВІДНИК ТОМ 2 НАУКОВІ УСТАНОВИ, МУЗЕЇ, БІБЛІОТЕКИ Книга 1 Національна академія наук України, Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська області КИЇВ УДК...»

««Дороги вольні і невольні» Романа Іваничука. УДК 821.161.2“19/20”-94.09Р.Іваничук «ДОРОГИ ВОЛЬНІ І НЕВОЛЬНІ» РОМАНА ІВАНИЧУКА: ЄДНІСТЬ ТРАВЕЛОГУ, МЕМУАРІВ І ПОЛІТИЧНОГО ЩОДЕННИКА Тетяна ГАЖА Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, Харків, Україна 61077 У статті розглядаються спогади Романа Іваничука «Дороги вольні і невольні», у яких використано синтез жанрів подорожнього нарису й політичного щоденника. Вони дали підстави для розгорнутого публіцистичного...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “СУДОВА ПСИХІАТРІЯ” (для спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доктором філософії в галузі психології, доцентом кафедри медичної психології та психокорекції МАУП Л. О. Федосовою Затверджено на засіданні кафедри медичної психології та психокорек­ ції (протокол № 7 від 20.02.09) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Федосова Л. О. Навчальна програма дисципліни “Судова...»

«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник Центр археології Києва Інституту археології НАН України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Київська духовна академія і семінарія Одинадцята Міжнародна наукова конференція “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії” 29 – 31 травня 2013 р. Присвячується пам’яті київського митрополита Євгенія (Болховітінова) ПРОГРАМА КИЇВ-2013 РЕГЛАМЕНТ КОНФЕРЕНЦІЇ 29 травня Реєстрація учасників: 930–1000 Початок пленарного засідання: 1000...»

«І.І. Ніточко КОМАНДА Спогади і роздуми районного керівника БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОН Одеса Прес-кур’єр УДК пп35.08:94(477.74)«1956/2003» ББК 63.3(4Ук-40д)6 Н 694 ПРАЦІ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Том XXІХ Редакційна колегія серії: Ніточко І. І. (голова), Білоусова Л. Г. (заступник голови), Боряк Г.В., Матяш І.Б., Кульчицький С.В., Шандра В.С., Кормич Л.І., Попова Т.М., Щетников В.П., Хмарський В.М, Терентьєва Н.О., Сапожников І.В. Редакційна колегія тому: Ніточко І.І., Бурчо Й.О., Вернигора...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХХХІ ) Слов’янськ, УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХХІ. /За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – 310 с.Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Гавриш Н.В. – доктор...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Інститут славістики УКРАЇНСЬКЕ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО Випуски 1–12 “ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА” Випуски 13–50 1970–1999 Тематичний покажчик опублікованих матеріалів Львів–2005 ББК Т3(49=Сл)я1 УДК 94(367)(01) У–453 “Українське слов’янознавство.” Випуск 1–12 “Проблеми слов’янознавства”. Випуск 13–50 1970–1999. Тематичний покажчик опублікованих матеріалів Уклали Михайло Кріль і Володимир Чорній. Наукова редакція та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»