WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 95 |

«Збірник наукових праць • Історичні науки • Філософські науки • Політичні науки Випуск 22 Київ – 2009 Збірник засновано 2004 року Фахове видання з історичних, філософських та політичних ...»

-- [ Страница 1 ] --

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова

Українська Академія Наук

Збірник наукових праць

• Історичні науки

• Філософські науки

• Політичні науки

Випуск 22

Київ – 2009

Збірник засновано 2004 року

Фахове видання з історичних, філософських та політичних наук затверджено

постановою Президії ВАК України від 14 вересня 2006 року № 1 05/8

(доповнення до переліку № 18, Бюлетень ВАК України № 10, 2006)

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 11192 72 ПР від 5 травня 2006 р.

Головний редактор – ВАШКЕВИЧ В.М., доктор філософських наук, академік Української академії наук Відповідальний секретар – КРИВОШЕЯ В.В., доктор історичних наук, академік Української академії наук

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

З історичних наук:

АНДРУСИШИН Б.І., доктор історичних наук, професор ВОЙЦЕХІВСЬКА І.Н., доктор історичних наук, професор ГОНЧАР Б.М., доктор історичних наук, професор КОЛЕСНИК В.Ф., доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України КОТЛЯР Ю.В., доктор історичних наук, професор МИХАЙЛЮК В.П., доктор історичних наук, професор НЕСТУЛЯ О.О., доктор історичних наук, професор, академік Української академії наук СОЛДАТЕНКО В.Ф., доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України СУШКО О.О., доктор історичних наук, професор МАКАРЧУК С.С., кандидат історичних наук, доцент ФІРОВ П.Т., кандидат історичних наук, доцент

З філософських наук:

АНДРУЩЕНКО В.П., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії педагогічних наук України БЕХ В.П., доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук БОНДАРЕНКО О.В., доктор філософських наук, доцент ВОЛИНКА Г.І., доктор філософських наук, професор ГАВЕЛЯ В.Л., доктор філософських наук, професор КУЦЕПАЛ С.В., доктор філософських наук, професор ЗАКОВИЧ М.М., доктор філософських наук, професор МИХАЛЬЧЕНКО М.І., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Української академії політичних наук ОНІПКО О.Ф., доктор технічних наук, академік Української академії наук АКОПЯН В.Г., кандидат філософських наук, академік Української академії наук ХІМЧЕНКО О.Г., кандидат філософськи

–  –  –

Концепція збірника базується на багатоплановому науковому висвітленні проблем інформаційної цивілізації, що формується. Основні рубрики охоплюють галузі історії, теорії та практики політології, філософії. Розрахований на фахівців гуманітарних та соціально політичних наук.

Запрошуємо Вас відвідати наш сайт: www.gileya.org.ua Див. також: Сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: www.nbuv.gov.ua/portal Розділ: Наукова періодика України: журнали та збірники наукових праць

–  –  –

Підтримка українського студентства в Італії Висвітлюються питання матеріальної підтримки нашою еміграцією українського студентства в Італії в 20–60-х роках минулого століття. Наголошується, що завдяки пожертвам нашого громадянства з різних країн світу українська молодь Італії могла одержувати вищу освіту, поповнюючи лави національної еліти.

Ключові слова: українська еміграція, українське студентство, пожертви на підтримку освіти, національна еліта.

Українське студентство опановувало вищу освіту в Італії ще з ХV ст.

Зокрема, уродженець Дрогобича Юрій Котермак вчився в університеті медицини і вільних мистецтв у Болоньї, де став доктором філософії і медицини, читав лекції з астрономії, а в 1481–1482 роках був обраний ректором. Загальновідомі факти навчання на Апеннінах багатьох наших музикантів, зокрема Максима Березовського, ім’я якого золотом вибито на спеціальній мармуровій дошці в театрі «Ла Скала».

Новий етап своєрідного походу українців за італійською освітою розпочинається після поразки на рідних землях національно–визвольної боротьби за незалежність у 1917–1921 роках. Тоді на Апеннінському півострові опинилося чимало вчорашніх українських вояків, котрі хотіли здобути освіту в тамтешніх університетах, аби потім повернутися на звільнену від російських більшовиків батьківщину з європейськими знаннями.

Звичайно ж, з огляду на відсутність належної матеріальної підтримки з боку уряду УНР нашим студентам вони змушені були звертатися за допомогою до тих земляків, які вже змогли адаптуватися до місцевих умов і мали певні заробітки. Особливо ж часто доводилося виручати наше студентство (та й не тільки!) колишньому дипломату Євгену Онацькому, про що він у листі до Никифора Григоріїва 1 лютого 1924 року писав:

«Мене вражає се відношення до нас як до якихось банкирів, які мусять – так, власне, мусять – допомагати всім українцям, які тільки забігають

Випуск 22 ІСТОРИЧНІ НАУКИ

до Риму, забуваючи навіть спитати, чи ми можемо се робити і чи нам хто досі допоміг... Тепер же, коли ми опиняємося буквально у розбитого корита, коли я всячеськи шукаю і не можу знайти будь–якого заробітку, щоб трошки якось полагодити справи, я абсолютно не можу займатися благочинністю» [1].

Так, Онацький нарікав на свій недостатній матеріальний рівень, але всеодно продовжував допомагати багатьом нашим співвітчизникам, які зверталися до нього за допомогою. І в 20–і, і в 30–і роки минулого століття віднаходимо чимало документів, які засвідчують про його організаторську працю на ниві жертовності в ім’я підготовки майбутньої еліти українства. У контексті нашої проблеми особливу увагу привертає листування Євгена Юнацького з братом провідника Революційної ОУН Степана Бандери Олександром. Останній 31 липня 1932 року з Старого Угринова на Прикарпатті пише до Є. Онацького, що «заміряю студіювати економічні науки в Італії, тому прохаю Вас поробити відповідні заходи в цій справі» [2].

21 жовтня 1932 року Онацький посилає О. Бандері свідоцтво про зарахування того до Римського університету. При цьому звертає увагу останнього на те, «що було би краще, щоби Ви раніше приїхали до Риму, щоби вивчити як слід італійську мову і виказати себе як найкращим студентом. Прошу не забувати, що поручився за Вас і як за студента, і як за людину, і українця» [2].

14 листопада 1932 року О. Бандері відправляється повідомлення про призначення стипендії. Крім того, Онацький інформує: «Я найшов для Вас пансіон разом з двома иншими стипендіятами по 220 лірів на місяць – це несказано дешево. Там вже живе п. Мушинський. Адреса: віа Альпі, 12» [2].

Не тільки Олександр Бандера потребував допомоги для навчання в цій країні. Наприклад, 1 жовтня 1932 року Володимир Федевич звертався до Міністерства внутрішніх справ Італії з проханням виділити йому стипендію для продовження розпочатих у Берліні студій. «Уділена Міністерством внутрішніх справ стипендія, – писав кандидат, – буде принята як вияв прихильности і симпатії для української нації взагалі а студентства зокрема. Разом з тим зазначить Велика Італійська нація свій вплив нової, глибокої культури на молоду націю, якою є українська нація» [1].

Однак владнати справу не вдалося тоді для 4 українців, оскільки не були своєчасно оформлені документи Федевича, Гуцуляка, Дутки і Федишина, бо вони документи посилали до міністерства внутрішніх справ, а не до міністерства закордонних справ чи освіти [1].

Поряд з цими невдахами виявлялися й інші спудеї, які потребували матеріальної підтримки. Скажімо, Євген Онацький у своєму листі від 24 січня 1933 року пише: «...наші студенти мене повідомили, що в Падуї знаходиться один наш студент–медик на третьому курсі – Роман Бачинський, син гімназійного вчителя, що загинув у 1919 році в Галицькій армії на Великій Україні. Він матиме 750 лірів допомоги» [3].

Але завдання полягало в тому, щоб утримувати і Романа Бачинського, і тих чотирьох, що помилилися з адресою. Ось чому в листі від 30 вересня 1933 року до полковника Євгена Коновальця Онацький писав: «Треба їх тут утримувати, поки ті стипендії дадуть. Всі вони повитрачалися й позабирали гроші наперед, так що в касі на місяць жовтень залишилося 312 лірів на трьох. Треба їм на місяць жовтень лір по триста. Коли ж буде стипендія, то треба буде додавати по 100 лір на місяць» [3].

Випуск 22 ІСТОРИЧНІ НАУКИ


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Українська діаспора намагалася підтримати і тих, хто міг би стати в майбутньому кваліфікованим українським військовиком. Так, 1939 року Євген Онацький шукав фонди в сумі 2200 лір для вдосконалення молодого українця Дзогія в летунстві, оскільки той мовляв, «хлопець симпатичний, енергійний, здатний – людина діла, а не слова. Без сумніву, йому варто допомагати...» [1].

У листі до президента Централі українського студентства(ЦЕСУС–у) від 15 червня 1939 року Євген Онацький писав: «Маємо ще талановитого скульптора Яцькова, що робить нам добру славу в Італійській академії мистецтва(кінчає на будучий рік), та в Неаполі карпатець Товт, якому я був позичив гроші на поїздку на Карпатську Україну під час виборів, і Уряд Карпатської України визначив був йому стипендію, але... тепер живе надіями на будуче. Студіює медицину. Хлопець теж енергійний і розумний. Надіється, що його підіпру на будучий рік...» [1].

Звичайно, тих коштів, які Онацькому вдавалося здобувати серед української діаспори в Італії, було мало. Особливо ці видатки збільштлтся з початком Другої світової війни, коли в Західну Європу дісталися нові групи студентства з Галичини, Волині і Берестейщини, що опинилися під більшовицькою окупацією. Тому він вдається за допомогою до представників Української греко–католицької церкви. 26 лютого 1940 року її представник Богдан Лончина писав Онацькому: «Я вже розіслав до всіх відомих мені редакцій заклик до українського католицького студентства в зв»язку з допомоговою акцією, веденою в Америці Пакс Романа, що потерпіли через воєнні дії. Тому прошу вислати список студентів...»[4].

Відтак 4 квітня 1940 року Онацький пише Лончині про тих укранських студентів, котрих треба підтримати: «Микола Товт, Святослав Дзюбінський, Василь Федорончук, Леонід Шевченко, Олександр Дзогій.

Був ще Угрин Зенон у Пізі, але давно мені вже не писав» [4].

Зважаючи на великі організаторські здібності Євгена Онацького щодо добування фондів на підтримку українського студентства, ЦЕСУС і надалі звертався до нього з проханням допомогти нашим студентам і в інших країнах. У листі від 23 березня 1941 року тодішній провідник ЦЕСУС–а Дмитро Равич писав до нього: «Чи не можна було б в який спосіб допомогти нашому студентству в Загребу? Ми від ЦЕСУС–а вживали ріжних заходів. На жаль, досі без успіхів. Може б міг Ватикан уділити якусь допомогу чи стипендії цим студентам? Прошу Вас дуже з’ясувати в який–небудь спосіб це...

Управа ЦЕСУС–а, маючи на увазі теж і допомогу для нашого студентства в Югославії, звернулася була ще в листопаді м. р. до Преосвященного Кира Івана Бучка в Ню–Йорку з проханням о допомогу для нашого студентства. Однак ще й досі не маємо навіть відповіді. Якщо буде колись у Вас нагода, прошу від нашого імени поспитатися про можливости одержати нашим студентам, зокрема в Загребу, допомогу з Америки» [1].

У тому ж листі Дмитро Рович писав і про нові майбутні клопоти щодо забезпечення нашого студентства: «До Іспанії їде скоро новий представник, бо п. Мушинський лишається тут, а пан Левицький є тяжко хворий.

Цим новим представником буде п. Брик Володимир, студент медицини, якого ми тут добре маємо. Свою адресу він Вам подасть, аж приїде до Мадриду» [1].

Але найбільше організаторської праці для матеріального забезпечення українського студентства професор Євген Онацький доклав після закінчення Другої світової війни, коли в таборі полонених Ріміні неподалік Риму опинилося чимало колишніх дивізійників. Відтак постало

Випуск 22 ІСТОРИЧНІ НАУКИ

питання про освіту близько трьохсот українських юнаків, що вже 7 серпня 1945 року організувалися в «Студентську громаду», яку очолив хорунжий Дмитро Маслій [5,21].

Однак йшлося не лише про вступ до вищих навчальних закладів, але й, зокрема, про навчання неграмотних і малограмотних. Тож розгорнув тут свою діяльність насамперед «Народний університет», «який мав за завдання ширити підставові відомості про Україну з історії, географії, економії, літератури, мови та інші» [6,99].

Високошкільні курси мали за завдання приготувати студентів і абсольвентів до студій в чужих вищих навчальних закладах. Найдовше проіснував курс вищої математики, на який записалося 20 бажаючих [6,120].

Щодо існування «Студентської громади», то вона налічувала в своєму складі 232 членів. А всіх студентів, які бажали студіювати, було 341, у тому числі: агрономію – 31, архітектуру – 13, ветеринарію – 18, дентистику – 6, журналістику – 5, електротехніку – 13, експортівку – 41, інженерію – 8, лісництво – 56, машинобудування – 28, медицину – 59, мистецтво – 1, мірництво – 5, музикологію – 2, право – 7, технічнобудівельну науку – 12, фармацевтику – 3, філософію – 16, хімію – 17 [6,142–143].

Велику допомогу українській студіюючій молоді подавав тоді єпископ Іван Бучко, Апостольський візитатор на Західну Європу. Серед його заслуг насамперед треба згадати створення гімназії в таборі Ріміні. У 1945–1946 роках в ній успішно здало іспит понад 130 абітурієнтів і одержали матуральні свідоцтва, легалізовані Священною Конгрегацією Східної церкви.

За його стараннями вона створила Римську шкільну комісію, завдяки чому затверджено понад 220 свідоцтв і дипломів на основі іспитів і вислуханих викладів. На видатки шкіл у Ріміні, гімназії і ремісничо–фахових, з каси владики Івана видано мільйон лір.

Завдяки Кир Бучкові Східна Конгрегація допомогла створити укранський університетський осередок в Лювені (Бельгія), де навчалося 50 студентів, і в Мадриді – там студіювало 30 осіб з числа української молоді.

Крім того, надавав Бучко окремі стипендії також для українських студентів у Франції, Ірландії, Англії та Швейцарії. За його стараннями опановували наші полонені філософію й богословську науку в Папських університетах у Римі [7].

Нині виявлено значне листування Євгена Онацького й до інших представників Української греко–католицької церкви щодо організації збіркових акцій на допомогу українському студентству в Італії. Зокрема, особливі надії він покладав на українську еміграцію в США і Канаді.

У листі до Є. Онацького від 12 листопада 1946 року о. П. Івахів писав:



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 95 |
 
Похожие работы:

«УДК 81'38 РЕЛІГІЙНИЙ ТЕКСТ, СТИЛЬ, ДИСКУРС: УТОЧНЕННЯ ПОНЯТЬ Чернишова Юлія Олександрівна, канд. філол. наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті аналізується проблема існування великої кількості термінів та їх варіантів, що використовуються для опису мовного явища, яке обслуговує релігійну комунікацію. Уточнюються поняття релігійний текст, релігійний стиль, релігійний дискурс, релігійна мова. Ключові слова: релігійний текст, релігійний стиль, релігійний дискурс,...»

«Розділ13. Авторське право і суміжні права   Розділ13. Авторське право і суміжні права 13.1. Джерела прав та їх характеристика 13.2. Трансформація норм міжнародних договорів з авторського права та суміжних прав у норми національного законодавства України   13.1. Джерела прав та їх характеристика У цьому розділі розглянемо два зазначені у заголовку блоки прав, що стосуються інтелектуальної власності. Якщо простежити вітчизняні історичні корені правового регулювання у цій сфері, то ниточка приведе...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2010. Вип. 43. С. 117-131 Ser. Philol. 2010. Is. 43. P. 117-131 З ІСТОРІЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ УДК 801.81:001.4(477)“18/19” ПОЧАТКИ ВЖИВАННЯ ТЕРМІНА “ФОЛЬКЛОР” В УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ Михайло ГЛУШКО кафедра етнології, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1/322, 79000, Львів, Україна, тел. факс: (+38032) 274 13 26, e-mail: klio-lviv@ukr.net Розглянуто початки вживання й утвердження в українському...»

«26. Ковалев М.И. Право на жизнь и право на смерть / М.И. Ковалев // Государство и право. – № 7. – 1992. – С. 63–68.27. Стеценко С.Г. Медичне право України: [підручник] / С.Г. Стеценко, В.Ю. Стеценко, І.Я. Сенюта; [за заг. ред. д.ю.н., професора С.Г.Стеценка]. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.28. Печчеи А. Человеческие качества / А. Печчеи. – М: Прогресс, 1985. – 302 с. УДК 341.231.14 КЛОНУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СОМАТИЧНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ:...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка НАУКОВІ ПРАЦІ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ІСТОРИЧНІ НАУКИ Том На пошану професора П. Ф. Лаптіна Кам’янець-Подільський ПП «Медобори-2006»УДК 378.4(477.43)(082): ББК 63.3(4Укр.) Н Рецензенти: Л.В.Войтович доктор історичних наук, професор (м. Львів) О.В.Добржанський доктор історичних наук, професор (м. Чернівці) Редакційна колегія тому:...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А.Ю. КРИМСЬКОГО ПАМ’ЯТКИ СХІДНОГО ПОХОДЖЕННЯ В АРХІВАХ ТА МУЗЕЙНИХ ЗІБРАННЯХ УКРАЇНИ Збірник наукових статей КИЇВ – ББК 63.3(5)л6(4УКР)я43 П15 Друкується за рішенням Вченої ради Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (протокол № 1 від 28.01.2010 р.) Редакційна колегія: Матвєєва Л. В. – головний редактор, Бубенок О. Б., Василюк О. Д., Дубровіна Л. А., Кочубей Ю. М., Мавріна О. С., Онищенко О. С., Радівілов Д. А.,...»

«Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Рекомендаційний список літератури для учнів 5-9 класів Суми 20 Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського До 70-річчя партизанського руху в Україні Партизани Сумщини у Великій Вітчизняній війні Рекомендаційний список літератури для учнів 5-9 класів Суми 2011 91.9 : 63 П 18 Партизани Сумщини у Великій Вітчизняній...»

«Хроніка та інформація Всеукраїнська наукова конференція “Історія повсякденності: теорія і практика” / Переяслав-Хмельницький, 2012 Упродовж останніх років на базі ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” проводяться конференції з проблемних питань історії повсякденності. Інформація про зібрання науковців у 2010 та 2011 рр. вже з’являлася на сторінках цього видання1. 5-6 жовтня 2012 року відбулася чергова Всеукраїнська наукова конференція “Історія...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ШАМША Ігор Володимирович УДК: 111.11 / 12 ВІДНОШЕННЯ «БУТТЯ ТА ЙОГО ІНШЕ» ЯК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФІЇ 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Одеській національній юридичній академії, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Івакін Олексій...»

«Вступ 1 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса КУЛЬТУРА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД За загальною редакцією доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала Київ – 2013 Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід УДК 323.2 (477) ББК 66.3 (4 Укр) Ш 2 Рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (протокол № 7 від...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»