WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 85 |

«Збірник наукових праць • Історичні науки • Філософські науки • Політичні науки Випуск 27 Київ – 2009 ISSN 2076-1554 Збірник засновано 2004 року Вихід з друку – щомісячно Фахове видання ...»

-- [ Страница 1 ] --

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова

Українська Академія Наук

Збірник наукових праць

• Історичні науки

• Філософські науки

• Політичні науки

Випуск 27

Київ – 2009

ISSN 2076-1554

Збірник засновано 2004 року

Вихід з друку – щомісячно

Фахове видання з історичних, філософських та

політичних наук затверджено постановою Президії ВАК України

від 14 вересня 2006 року № 1 05/8 (доповнення до переліку № 18,

Бюлетень ВАК України № 10, 2006)

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 11192 72 ПР від 5 травня 2006 р.

Головний редактор – ВАШКЕВИЧ В.М., доктор філософських наук, академік Української академії наук Відповідальний секретар – КРИВОШЕЯ В.В., доктор історичних наук, академік Української академії наук

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

З історичних наук:

АНДРУСИШИН Б.І., доктор історичних наук, професор ВОЙЦЕХІВСЬКА І.Н., доктор історичних наук, професор ГОНЧАР Б.М., доктор історичних наук, професор КОЛЕСНИК В.Ф., доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України КОТЛЯР Ю.В., доктор історичних наук, професор МИХАЙЛЮК В.П., доктор історичних наук, професор НЕСТУЛЯ О.О., доктор історичних наук, професор, академік Української академії наук СОЛДАТЕНКО В.Ф., доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України СУШКО О.О., доктор історичних наук, професор МАКАРЧУК С.С., кандидат історичних наук, доцент ФІРОВ П.Т., кандидат історичних наук, доцент

З філософських наук:

АНДРУЩЕНКО В.П., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії педагогічних наук України БЕХ В.П., доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук БОНДАРЕНКО О.В., доктор філософських наук, доцент ВОЛИНКА Г.І., доктор філософських наук, професор ГАВЕЛЯ В.Л., доктор філософських наук, професор КУЦЕПАЛ С.В., доктор філософських наук, професор ЗАКОВИЧ М.М., доктор філософських наук, професор МИХАЛЬЧЕНКО М.І., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Української академії політичних наук ОНІПКО О.Ф., доктор технічних наук, академік Української академії наук ХАЛАМЕНДИК В.Б., доктор філософських наук, доцент АКОПЯН В.Г., кандидат філософських наук, академік Української академії наук ХІМЧЕНКО О.Г., кандидат філософських наук, професор, член-кореспондент Української академії наук

–  –  –

Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. – К., 2009. – Випуск 27. – 420 с.

Друкується за рішенням:

Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 3 від 22 жовтня 2009 р.); Президії Української Академії Наук (протокол № 09 10 23/1 від 23 жовтня 2009 р.) Концепція збірника базується на багатоплановому науковому висвітленні проблем інформаційної цивілізації, що формується. Основні рубрики охоплюють галузі історичних, філософських та політичних наук. Розрахований на фахівців гуманітарних та соціально-політичних наук.

–  –  –

Військова діяльність генерала М.Омеляновича-Павленка на чолі Української Галицької Армії Досліджується діяльність генерала Михайла ОмеляновичаПавленка на чолі Української Галицької Армії під час українсько-польської війни 1918-1919 рр.

Ключові слова: М.Омелянович-Павленко, Українська Галицька Армія, українсько-польська війна.

Бойові операції Української Галицької Армії в ході українськопольської війни 1918-1919рр. почали привертати увагу дослідників відразу після свого закінчення, тому історіографія не відчуває брак праць присвячених цій війні. Нажаль на сьогодні не має окремої праці присвяченої особі М.Омеляновича-Павленко, який прийняв безпосередню участь в формуванні Галицької Армії та чолі котрої пройшов майже всю війну проти поляків. Сучасні українські та польські історики такі як М.Литвин, К.Науменко, Я.Тинченко, W.Hupert, M.Klimecki та M.Kozowski у своїх працях більше звертали на хід бойових дій на українсько-польському фронті[8;9;13;14;26-28]. В нашому дослідженні зроблена спроба, на основі архівних джерел[15-24] і спогадів учасників тих подій[3;5;7;11;12;25], дослідити роль особи М.Омеляновича-Павленка на чолі Галицької армії.

На початку грудня 1918р. генерал-хорунжий М.Омелянович-Павленко перебував на станції Фастів, очікуючи зустрічі з С.Петлюрою. Перед вагоном Директорії до отамана підійшов Л.Цегельський, один з членів галицької делегації до УНР, і запропонував Михайлу Володимировичу взяти участь в організації Начальної команди УГА[28,с.110]. Генерал пропозицію галичанина прийняв відразу. На посаду начальника штабу взяв з собою полковника Є.Мишківського, який на той час перебував у полоні в повстанців[14,с.278].

9 грудня 1918р. в м. Тернополі новоприбулі офіцери отримали наказ Державного секретаря про призначення М.Омеляновича-Павленка Начальним Вождем, а Є.Мишківського начальником штабу Української Галицької Армії[12,с.115;15,арк.31-32зв.]. 10 грудня 1918р. генералхорунжий М.Омелянович-Павленко у своєму першому наказі відразу

Випуск 27 ІСТОРИЧНІ НАУКИ

окреслив найближче завдання Галицької армії – звільнення старої столиці України Львову[15,арк.31]. В цей же час Михайло Володимирович захворів[5,с.115;25,с.73]. Через хворобу генерала основний тягар військової організації перших днів ліг на плечі полковника Є.Мишківського, який став організаторам будівництва нової та мобільної Галицької армії.

Перш за все, полковником було проведено перегрупування загонів та відділів на фронті. На початку грудня за польськими даними кількість УГА складала 25-30 тисяч багнетів і 40 гармат[28,с.225]. З цих військ 12 грудня 1918 р. були організовані чотири основні групи: Північна група, група Схід, група отамана О.Микитки, група Стрий полковника Г.Коссака[16,арк.1].

Всі загони підлягали безпосередньо Начальній Команді, створення корпусів переносилося на майбутнє, причиною цього слугував брак старшин, які могли б керувати вищою одиницею за курінь[25,с.24]. Задля покращення стану речей в галицькому офіцерському корпусі М.Омелянович-Павленко 1 березня 1919 р. в Золочеві відкрив школу старшин[18,арк.104].

Перед наступом на Львів 22-23 грудня командуючий армією провів військову нараду у Бережанах, на якій був затверджений план офензиви на м. Львів[28,с.224]. 26 грудня 1918р. М.Омелянович-Павленко віддав наказ № 5 про наступ. Головним завданням армії стало оволодіння Львовом і вихід на лінію Рудка – Городок Ягелонський – Магіров – Рава Руська[16,арк.7-10].

Успіху офензиви завадила недбалість щодо збереження військової таємниці. Поляки ще 2 грудня дізнались про підготовку української офензиви і підготувалися до зустрічі галичан. Цьому посприяла тайна військова організація поляків (P. O. W.), яка діяла на території Східної Галичини ще до революції в Австрії. М.Омелянович-Павленко 11 лютого 1919р. був змушений віддати спеціальний наказ проти польських шпигунів. Згідно якого, був створений окремий табір для людей, які підозрювалися у шпигунстві; офіцери мали утримуватись від публічних розмов про військові справи; заборонялося говорити про українську розвідчу службу[17,арк.35-35зв.].

10 грудня 1918р. генерал Розвадовський очолив польські сили в Галичині, а до Львова були направлена група підполковника Сопотніцкого, яка 24 грудня провела випереджувальний наступ в районі Городка[4,с.490;28,с.228]. Удар прийняла наддніпрянська Козятинська бригада, що перебувала на лівому фланзі ударної групи І.ОмеляновичаПавленка. Козаки не витримали польського удару і почали відступати, заявивши при цьому, що відмовляються воювати з «братами поляками».

М.Омелянович-Павленко був змушений відвести їх в запілля.

Проте ця невдача не змінила планів Начальної Команди і 27 грудня 1918р. УГА пішла у наступ. Спочатку українська офензива розвивалася вдало, групи «Старе Село» та «Схід» за три дні боїв впритул наблизилися до Львова. Проте 28 грудня 2,5 тисячна група підполковника Сопотніцкого вступила до західної столиці і цим перехилила чашу терезів на бік поляків[9,с.236.]. М. Омелянович-Павленко писав: «Частини зробили все, що було в їх силах» і 2 січня 1919р. галицьке командування припинило атаки Львова.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Перший штурм завершився не вдало через не довершену підготовку операції та незадовільні дії наддніпрянської бригади. Проте президент Є.Петрушевич вимагав негайного повернути столицю ЗУНР, задля підняття авторитету галичан на Паризькій мирній конференції.

Через що М.Омелянович-Павленко перед другим штурмом залишив в дії попередній план наступу. В бій кидалися знекровлені у попередніх

Випуск 27 ІСТОРИЧНІ НАУКИ

боях ті самі три групи військ[9,с.241]. Вранці 11 січня галичани розпочали наступ і відразу захопили Лапаївку, Сихів та Сигнівку. Бої тривали три дні в ході яких поляки змогли відбити втрачені позиції, але вирішальної перемоги ніхто зі сторін не здобув. Командарм побачивши, що вояки гинуть задарма, віддав наказ зупинити наступ і перейти до оборони на всьому фронті.

Після запеклих боїв 11-15 січня на фронті наступило затишшя.

Михайло Володимирович використав цей час для нової реорганізації війська. У ході якої було сформовано 3 корпуси, які складалися з 12 бригад. І корпус сформувався на базі групи «Північ» на чолі з полковником В.Курмановичем; ІІ корпус – на базі груп «Схід», «Старе Село» і «Наварія»

командиром став підполковник М.Тарнавський; ІІІ корпус сформувався на базі південних груп на чолі з полковником Г. Коссаком[18,арк.127].

12 лютого 1919 р. у Ходорові Є.Петрушевич зібрав нараду керівників ЗУНР та військових. Офіцери Начальної Команди доповіли, що по закінченні реорганізації УГА налічує 60 тис. вояків. Генерал М.Омелянович-Павленко розглянув становище на фронтах і визначив план подальших дій. За яким головний удар мав завдавати ІІІ Галицький корпус у напрямку залізничної лінії на ділянці Судова Вишня – Городок, потім планувалася атака Перемишля і відновлення кордону по р. Сян[18,арк.8].

17 лютого 1919 р. галичани розпочали офензиву, проте наштовхнулися на опір поляків на головному напрямку під Судовою Вишнею та Городком.

На другий день Вовчухівської операції 18 лютого 1919р. Ю.Бертелемі звернувся до керівництва ЗУНР та Т.Розвадовського з вимогою припинити бойові дії й забезпечити проїзд до Львова та Ходорова міжсоюзної делегації для переговорів. Уряд ЗУНР наказав М.Омеляновичу-Павленку прийняти 22 лютого союзну делегацію у Ходорові [11,с.142;20,арк.94].

Антанта вимагала відходу війська М. Омеляновича-Павленка за лінію на схід від р. Буг, західних кордонів Львівського, Перемишлянського, Бібрського повітів[2,с.123]. Через те, що українські військові не погоджувалися на ці несправедливі умови, переговори вирішили перенести до Львова. Галицьким делегатам, яких очолив В.Охримович, М.ОмеляновичПавленко склав інструкцію, в якій коротко пояснив, що українські війська енергійно атакували Львів і питання здачі Львова залежало від запасів продовольства у місті. Тому генерал наполягав на тому, що демаркаційна лінія має проходити тільки на захід від лінії фронту, то б то по річці Сян. У Львові переговори затягувалися, що дало змогу полякам під час перемир’я підтягнути війська з чеського та німецького фронтів до Львову[19,арк.164].

28 лютого 1919р. комісія генерала Ю.Бартелемі запропонувала остаточний варіант перемир’я, згідно з цим проектом демаркаційна лінія мала проходити по так званій «лінії Бартелемі», за якою під польською владою залишалися Львів і Дрогобицько-Бориславський нафтовий басейн. Коли стали відомі умови миру, «цілий фронт закипів. Про віддання якого-небудь, хоча би найменшого острівця землі на схід від Сяну ніхто й думати не хотів»[25,с.140]. Галицька делегація не прийняли умов Антанти.

Відмова українців пришвидшила відправлення на польсько-український фронт армії генерала Ю.Галлера[1,с.45].

М.Омелянович-Павленко 1 березня 1919 р. віддав наказ про продовження наступальної операції. Командування Галицької армії збиралося заблокувати Львів з боку Перемишля і розпочати другий етап операції наступу на столицю. Вирішено, насамперед, зайняти Городок і залізничний

Випуск 27 ІСТОРИЧНІ НАУКИ

шлях Городок – Судова Вишня. 5 березня галицьке військо відновило активні дії вздовж усього фронту [5,с.166]. Ранком 8 березня стрільці впритул підійшли до Судової Вишні, і могли взяти незахищений Перемишль, проте цю нагоду не було використано командуванням. Замість цього, Галицька армія 9 березня розпочала битву за сильно укріплений Городок[26,с.131].

Помилкою галицького командування скористалися поляки, які 13 березня перейшли в контрнаступ і 18 березня захопили Вовчухи. 21-26 березня ворог захопив Яворів, Янів, Матерів, так невдало закінчилася Вовчухівська операція[27,с.192].

На початку квітня безперервні дощі паралізували бойові дії на два тижні. Тишу на фронті М.Омелянович-Павленко використав для другої реорганізації Галицької армії в дусі оборонних стратегій[13,с.63]. Армія переходила від маневрених бригад до дивізій полкового складу[9,с.191].

Тобто від легкої структури корпус-бригада-курінь знову переходили до застарілої схеми німецької і російської армії часів світової війни: корпусдивізія-бригада-полк-курінь. Після реорганізації Галицька армія у своєму складі мала чотири дивізії: 1-ша – Львів, 2-га – Тернопіль, 3-тя – Дрогобич, 4-та – Станіслав.

15-17 квітня 1919р. польські війська провели наступальні операції і відкинули галичан з обладнаних рубежів оборони, наблизившись до важливих вузлів стратегічної оборони Галицької армії (Сокаля, Жовкви, Стрия) [27,с.219].

З кінця квітня 1919р. проти північного крила Галицької армії розпочалося зосередження добровольців «блакитної армії» генерала ІО.Галлера.

Вже з середини травня проти галичан стояло угрупування, яке налічувало 80 тис. вояків і мало 900 скорострілів та 200 гармат[26,с.57]. За планом Ю.Галлера польська армія мала наступати з лінії Ковель – ВолодимирВолинський – Грубешів – Тишовці у загальному напрямі на Луцьк, Броди і далі – на Бережани, Тернопіль, Бучач з виходом у глибокий тил галичан [26,с.54-55].



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 85 |
 
Похожие работы:

«Форма № У-3.02 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3 серпня 1984 р. “З А Т В Е Р Д Ж У Ю” Проректор з навчальної роботі _ проф. СТРЕЛЬЦОВ Є.Л. Кафедра філософії й основ загальгуманітарного знання РОБОЧА ПРОГРАМА З курсу “ Основи етики ” для спеціальності 6.030101 Філософія напряму підготовки 0301 –«Філософія» і 6.020101 – «Культурологія» напряму підготовки 0201 – «Культура». Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр ОНУ – філософський факультет Форма навчання Структура курсу денна заочна Курс та...»

«ISSN 0453-8048 ISSN 0320-8281 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІСНИК Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 908 Серія «ІСТОРІЯ» Випуск 42 Заснована у 1964 р. Харків 2010 УДК 93(082) Затверджено до друку рішенням Вченої ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (протокол № 8 від 25 червня 2010 р.) Редакційна колегія: С. І. Посохов (відп. редактор) д-р іст. наук, професор Ю. В. Буйнов канд. іст. наук, доцент В. М. Духопельников канд. іст. наук,...»

«РОЗВІДКИ УДК 27 788:930.85 Володимир Дятлов ВІД СВОБОДИ ДО ПОРЯДКУ: СОЦІАЛЬНІ ГАСЛА І МІФИ РЕФОРМАЦІЇ ХVI ст. У статті аналізується значення понять «свобода», «рівність», «братерство», «справедливість», «загальне благо», «порядок» у публіцистиці та проповіді за часів Реформації в Німеччині. В процесі широкого вживання вони виконують функцію закликів, гасел і відіграють у такий спосіб роль каталізатора релігійного і суспіль но політичного руху. Названі вище феномени набувають також міфологічного...»

«Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Академія інженерних наук України Академія наук вищої освіти України Асоціація працівників музеїв технічного профілю Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» МАТЕРІАЛИ 11-ї Всеукраїнської наукової конференції “АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ НАУКИ І ТЕХНІКИ” 4–6 жовтня 2012 року м. Київ...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С. 156-163 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 156-163 УДК 398.8(477) 18/20 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОДИННО-ПОБУТОВІ ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ У ЗАПИСАХ ФОЛЬКЛОРИСТІВ ХІХ–ХХІ СТОЛІТЬ Уляна КРУК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, Львів, Україна, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Зроблено огляд фольклорних збірників, у яких наявні...»

«ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК 63.3(4Укр=Укр) З-3 Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рекомендовано до друку Вченою радою Центру...»

«Зимовець Олена Анатоліївна Посада, науковий ступінь, Викладач кафедри англійської мови з методиками викладання у вчене звання дошкільній та початковій освіті Рік початку роботи в 1995 університеті Інформація про вищу освіту У 1993 р. закінчила Житомирський державний педагогічний інститут імені Івана Франка за спеціальністю «Англійська і німецька мови» (спеціаліст). Навчання в аспірантурі, У 2008 році закінчила аспірантуру кафедри педагогіки докторантурі. Тема Житомирського державного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Івана Франка КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ФІЛОСОФІЯ ПРОГРАМА КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ, СТАЖИСТІВ І ЗДОБУВАЧІВ Житомир – 2005 УДК Друкується за рішенням вченої ради Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, протокол № 11 від 26 червня 2003 року Філософія: Програма кандидатського іспиту та методичні рекомендації для аспірантів, стажистів і здобувачів / Укладачі:...»

«РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ Сергій Павленко ШТУРМ БАТУРИНА: НОВІ ПОДРОБИЦІ ТА СТАРІ СХЕМИ Повстання мазепинців, прихід шведів в Україну, знищення Батурина — такі головні теми книги В.Артамонова, К.Кочегарова, І.Курукіна «Вторжение шведской армии на Гетманщину в 1708 г.» (СПб, 2008. — 208 с.), виданої під грифом Інституту російської історії Російської академії наук. Вона складається з трьох історичних розвідок, у яких представники офіційної науки на основі нових знахідок, праць попередників,...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXII Vivsyana I.A. “Ukrainian Piedmont” in the coverage of national historical sceince This article analyzes the development of historiography problems Ukrainian Piedmont” local researchers from its emergence in the late 19th century to present. The author considers an attempt to pyemontyzatsiyi Galicia and other regions of Ukraine. The question about Ukrainian Piedmont” remains for many modern historians...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»