WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 27 |

«Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками) Упорядник А. І. Іваницький Вінниця Нова Книга УДК 784.4(477) ...»

-- [ Страница 1 ] --

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

імені М. Т. Рильського НАН України

Пісні

з родин і хрестин

(збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою,

коментарями, моделями ритмоструктури,

покажчиками)

Упорядник А. І. Іваницький

Вінниця

Нова Книга

УДК 784.4(477)

ББК 85.94я491

П 34

Рецензенти:

доктор мистецтвознавства, професор О. С. Смоляк;

доктор мистецтвознавства, професор В. Й. Козлін;

доктор історичних наук, професор О. В. Курочкін.

Відповідальний редактор — академік НАН України, доктор історичних наук, професор Г. А. Скрипник.

Упорядкував член-кореспондент НАН України, доктор мистецтвознавства, професор А. І. Іваницький.

Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичП 34 ною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покаж­ чиками) / упоряд. А. І. Іваницький ; [відп. ред. Г. А. Скрипник].

— Вінниця : Нова Книга, 2013. — 456 с : ноти.

ISBN 978-966-382-472У збірнику подано українські народні пісні, що співаються під час обряду родин та хрестин. Значна частина бесідних і переважна більшість гумористичних пісень про кумів виникли в умовах родильно-хрестинної обрядовості, тому їх включено до збірника. Введено також зразки колискових пісень, оскільки їх упер­ ше починають співати в обставинах похрестин, після першого покладення дитини до колиски.

Пісні доповнено коментарями упорядника, подано аналітичні таблиці складочислових структур, музично-ритмічних форм та ладо-звукорядів, регіональний покажчик, звід тематики пісенних текстів.

Видання призначене для науковців, викладачів фольклору, студентів, шану­ вальників народної творчості.

УДК 784.4(477) ББК 85.94я491 © Іваницький А. І., упоряд., 201 ISBN 978-966-382-472-7 ©Нова Книга, 2013 Зміст Від упорядника

Анатолій Іваницький. Пісні з родин і хрестин: джерела та проблематика Преамбула

Джерела

Проблематика

Підсумок

Опанас Маркович. Родини, хрестини і похрестини

Олександр Малинка. Родини і хрестини

Ярослав Бодак. Лемківські хрестини на Ґорличчині

Родини (співи про бабцю й породіллю)

Хрестини (співи до немовляти й рідні)

Бесідні пісні (на хрестинах і похрестинах)

з пританцівками (на хрестинах і похрестинах)

Пісні Пісні при колисці (на похрестинах)

Додатки Іван Драбанюк. Родини, хрестини, вводини

Словник діалектизмів

Регіональний покажчик

Покажчик складочислових структур

Покажчик музично-ритмічних форм

Ладо-звукоряди

Збирачі (або публікатори) пісень

З Звід тематики пісенних текстів

Алфавітний покажчик

Бібліографічний покажчик

Анотація (укр.)

Резюме (рос.)

Resume

Від упорядника У збірникові вміщено понад 360 зразків українських народних пі­ сень1 Серед них 260 зразків з мелодіями. Тематично значна частина.

пісень належить до бесідник і кумівських. Хоча їх співають не лише на хрестинах, однак їх походження завдячує обставинам родильно-хрес­ тинної традиції.

До складу збірника долучено 49 зразків колискових пісень. Серед них 32 з мелодіями (22 різних збирачів та 10 у записах Ярослава Бодака), а також 15 текстів, задокументованих Олександром Малинкою:

співати кота починали на похрестинах — після першого покладення дитини до колиски. Тому є підстави ставити питання як про генезис колискових, так і особливо про жанрово-пісенний склад похрестин.

Колискові довершують цілісну картину родин-хрестин: вони є пер­ шою духовною сув’яззю, посередництвом якої дитину прилучають до родинного й громадського побуту.

Збірник не вичерпує варіантів та регіональних відмін родильнообрядових співів. Мета видання — подати в достатньому числі зраз­ ків цей вид народної музично-пісенної творчості. Оскільки україн­ ська родильно-хрестинна пісенність усе ще не вивчена, як вона того заслуговує, у доборі матеріалів я мусив почасти вдаватися до гіпоте­ тичного відтворення жанрового складу та чинної тематики й мело­ дики (докладніше ці питання обговорено у вступній розвідці та ко­ ментарях до пісень). Зважаючи на тенденції прискореного занепаду селянської автентичної традиції, народознавство поширює інтереси в сторону текстологічних та реконструктивних досліджень. У наш 1 До тому, коли він був вже укладений, пізніше додано ряд зразків та нотні при­ клади в коментарях, їх пронумовано з індексами: 97/а або 75-а та ін.

час слід використовувати й такі джерела як фольклоризм — реставро­ вані сільськими жителями традиції, які вони виносять на сцену (запи­ си В. Іваннікової) — на оглядах і фестивалях.

Сумна доля традиційних обрядових жанрів, і зокрема родильних та хрестинних, спершу була обумовлена Руїною (періодом громадян­ ських війн та інтервенції 1658-86 pp. Польщі, Туреччини, Росії). На­ слідком стали дисперсні переселення з Центральної України та По­ ділля на Лівобережжя, що супроводжувалося неминучими в таких випадках культурними втратами. До цих негативних факторів у XVIII столітті долучилося покріпачення Східної України та заборони росій­ ської православної церкви відправляти українські традиційні народні обряди. Не випадково родильні й хрестинні пісні були здебільшого записані на західних землях, переважно на теренах поширення греко-католицької віри. За винятком кількох прикладів кумівських пісень з Полтавщини та Кубані, я не зміг знайти і подати власне родильні та хрестинні зразки з Лівобережжя. Тому за змістом і географією збірник являє собою антологію обрядових пісень староосідлих правобережнозахідних земель2.

За роки радянської влади тиск на народні традиції, і особливо хрестини, значно посилився. Це особливо негативно позначилося на на обрядових жанрах. З цих причин нинішній збірник є не лише зводом родильно-хрестинних пісень, але водночас і реконструкцією музично-пісенних складників обряду. Для повноти уявлень про родильно-хрестинні традиції до збірника включено також близько 100 пісенних текстів, що були свого часу записані без мелодій.

У вступній розвідці упорядника та коментарях до пісень запро­ поновано новий погляд на функції та особливості пісень, об’єднаних тематикою обрядів родин і хрестин. Своєрідність традиційного пісен­ ного складу родин-хрестин, зокрема недостатньо чітке типологічне 2 Попередній збірник правобережно-західного територіального окреслення був виданий мною 2012 року. (“ Український обрядовий фольклор західних земель. Регіо­ нальна музична антологія”. — Вінниця, “Нова книга”). Там, зокрема, вміщено й до­ бірку родильно-хрестинних пісень, с. 489-563. Історико-теоретичною метою видання була генетична проблематика. При її обговоренні обрядові жанри саме західних зе­ мель слугували документальним контекстом.

опредмечення музики (порівняно з календарними жанрами та ве­ сіллям) можна пояснити конвіксійними (термін Льва Гумільова) об­ ставинами — спілкуванням обмеженого кола людей з однотипним побутом і родинними зв’язками. Конвіксії, на відміну від інших селян­ ських об’єднань і традиційних обрядів, основані не на громадських, а на компліментарних стосунках (докладніше про це див. у вступній статті).

У збірнику застосовано аналітичний (формалізований) підхід до родильно-хрестинних пісенних матеріалів. Почасти це ставлення по­ ширюється й на інші сторони обряду, побуту, психології. Критикоаналітична спрямованість збірника потребувала коментарів. їх зміст торкається тематики, музичної та віршової будови, а також обумовлю­ ється текстологічними й критичними підставами.

Додаткова мета коментарів — скерувати увагу читача на родинихрестини як музично-етнографічний комплекс. Останнім обумовлено часткові виходи у вступній статті поза сфери фольклористики, етно­ логії, етномузикознавства, зокрема — в бік обговорення біосоціальних стимулів виникнення родильно-хрестинних пісень та обрядовос­ ті. У коментарях також певне місце відведене оцінці хисту, пам’яті й знань співаків, методів збирання, запису та нотації пісень.

Упорядник увів нумерацію куплетів в усіх піснях (за винятком строфоїдів і схожого типу нерегулярних побудов). У деяких випадках задля кращого з ’ясування форми змінено текстову рядковість у стро­ фіці записувачів та публікаторів. Але, за винятком виправлення явних огріхів (вони коментуються), словесні тексти й ритмомелодика пода­ ються згідно з джерелами — рукописними чи друкованими.

До всіх наспівів, уміщених в збірникові, над нотним текстом по­ дано у цифровому виразі моделі складочислової структури вірша та музично-ритмічної форми. Цифрове позначення дістало визнання в українських етномузикологів як наочна форма кодування ритму3.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


3Цей метод вжив Климент Квітка у виданій 1926 року статті “Українські пісні про дітозгубницю”. — Етнографічний вісник УАН, 1926, кн. 3; 1927, кн. 4. К. Квітка вдався до цифрових символів вимушено — через відсутність у видавництві (на фа­ бриці) нотних знаків. Але наприкінці XX ст. цифрове позначення ритму прижилося серед українських етномузикологів як зручна форма кодування ритму.

У збірнику застосовано цифрові символи: ^ = 1; J = 2; J • = 3; J = 4.

У деяких випадках ці цифри-символи вживаються у подвійному збіль­ шенні або зменшенні, що не впливає на типологічну сутність моделі.

Переважно це викликалося потребами уніфікувати лічильні одиниці та звести ритмічну модель до варіантів із двох-чотирьох щойно вказа­ них цифр. До деяких текстів, поданих без мелодій, внаслідок неясно­ сті форми (вірогідно, їх було записано з переказу) подані складочислові схеми слід розглядати як гіпотетичні.

Трійкові ритмічно-часові конфігурації є похідними від парних рит­ мів (метрів). Історично так і є: ямбічно-хореїчні конфігурації ритму — породження середніх віків4. У фольклорній традиції трійкові ритми закріпилися переважно як перетягання в пірихіях J J кожної другої складоноти на зразок: J 1J, тобто через ямбізацію ритму. Хореїчні ж фі­ гури J — це вже переважно вплив вальсу. Беручи до уваги істо­ ричну та формотворчу вторинність ритмічної третності, при створенні моделей ритму в основу покладалося, за окремими винятками, бінарне = J"J).

кодування {* J Це відповідає потребі виявити ритмоструктурні архетипи з погляду теорії музики та історії генезису народнопісенної ритміки.

–  –  –

Преамбула Заголовок “Пісні з родин і хрестин” засвідчує їх належність до ро­ дильного обряду. На відміну від дотеперішніх публікацій, я свідомо обрав функційне уточнення: “з родин... ” — і відмовився від пошире­ ного прикметниково-тематичного означення “хрестинні (хрестильні, родильні) піснГ. В ідеалі назва мала би поширюватися не тільки на тексти, але й передбачати урахування музичних ознак, показових для родин і хрестин. Однак музиці цього обряду бракує канонічних наспі­ вів, — як, наприклад, ладкання у весіллі.

Критерії добору зразків до рубрики “хрестинні пісні’' засновува­ лися від XIX століття на змістові, свідченнях записувачів або співаків.

Безумовно, добір самими співаками пісенних текстів до родин і хрес­ тин спирається на тематику. Однак постають питання: а якими підста­ вами керувалася народна обрядова традиція при доборі музичних скла­ дових? Що обумовлює їх зв’язки з етнографічним комплексом?

Розглянути пісенність родин і хрестин (почасти й самого обряду) мене спонукали дві причини. Перша — їх недослідженісгь. Друга — при розгляді цієї обрядовості виникали думки не лише про особли­ вість самого обряду, але і його музичної обслуги. Відсутність емблемності музики в родинах і хрестинах — нехарактерне, виняткове, навіть загадкове явище в типології українського обрядового фольклору.

При укладанні збірника й вивченні зібраних матеріалів мною зро­ блено спробу відповісти на два, як на перший погляд, прості питання:

що і чому співається на родинах і хрестинах.

Джерела Перші українські хрестинні пісні опубліковано польськими ет­ нографами у 30-х роках XIX століття, а саме — два варіанти тексту “А ми прийшли з Божого дому”. Перший з позначкою “Ze chrezcin” оприлюднено Вацлавом Залеським 1833 року1 Другий зразок, близь­.

кий за лексикою та змістом, видав 1839 р. Жеґота Паулі2. З відомих варіантів цієї тематики (повернення кумів із церкви з немовлям та святкові гостини) текст має споріднені версії на Лемківщині (в Яко­ ва Головацького, ч. II, с. 140), в Галичині та на Поділлі (в Павла Чубинського, т. 4, № 4 А, Б). Це окреслює значну географію цієї пісні у XV III-X IX століттях і викликає подив, як на таких величезних від­ станях засвідчуються близькі варіанти. Вірогідним може бути припу­ щення, що архетип цієї пісні виник в середовищі праслов ян — ще до їх розселення, а далі християнізувався.

Комплексно-етнографічний нарис, де тексти хрестинних пісень подаються разом з описом обставин їх виконання, вперше створив 1854 р. Опанас Маркович. На хуторі Петрушівка Борзнянського повіту з розповіді кріпосної селянки Палажки Кітчиної він записав обряди родин, хрестин і похрестин. Мовні особливості оповідачки, що важ­ ливо, О. Маркович зберіг. На сторінках опису обрядодій вміщено вісім пісенних текстів3, які співаються на хрестинах. До родин і похрестин співачка пісень, очевидно, не подала.

1Piesni polskie і rnskie ludu galicyjskiego. Z muzyka instrumentowana przez Karola Lipinskiego. Zebral і wydal Waclaw z Oleska. — We Lwowie, 1833, c. 4 7 ^ 8.

2Pauli Zegota. Piesni ludu ruskiego w Galicyi. I [Lwow], 1839, c. 60-61.

3Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича //Атрибуція автогра­ фів, упоряд. та передмова і приміт. О. І. Дея. — К., 1983, с. 160-168.

У томі четвертому “Трудов...”4 Павла Чубинського під рубрикою “Родины и крестины” спершу подано прикмети вагітності, далі описано акушерські дії, народження дитини, а потім вміщено 11 пісенних тек­ стів. Після опису родильно-хрестинної обрядовості відразу подано вели­ кий звід колискових — 40 пісень. Із 40 текстів — 23 про кота. Звернемо увагу: це не випадково. Пізніше Олександр Малинка (див. трохи нижче) писав, що перш ніж покласти немовля до колиски, туди клали кота і спі­ вали йому колискові (за даними О. Малинки, до півтора десятка). Потім відпускали кота і клали до колиски дитину, продовжуючи спів.

У 1981 році автор цих рядків був в експедиції у селі Луб’янка По­ ліського району Київської області. Коли я запитав жінку про колиско­ ві пісні, вона несподівано, з мого погляду, визначила воднораз і жанр, і тематику, сказавши: “Це про кота” (з наголосом на першому складі).

Образ кота й сама тваринка та початок співу колискових пісень розгля­ далися в традиції як завершальна частина уродин-хрестин, а також як магічний оберег.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 27 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА НЕЧИПОРУК Любов Іванівна УДК 37.013.42: 37.03.034 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ НООСФЕРНОЇ ОСВІТИ 13.00.05 – соціальна педагогіка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ-2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор...»

«УДК 378.14 (477) ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОГРАМ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАІНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ (на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини) Юлія Музиченко У статті висвітлено досвід Уманського державного педагогічного університету щодо реалізації програм академічної мобільності. Характеризуються організаційні засади і зміст двох чинних програм на бакалаврському і магістерському рівнях. Ключові слова: академічна мобільність, європейський...»

«Волинська обласна рада Волинська обласна державна адміністрація Національний військово-історичний музей України Волинський національний університет імені Лесі Українки Відділення інституту дослідів Волині у Вінніпезі при ВНУ Волинський краєзнавчий музей Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку Замостьський музей м. Замость Республіка Польща Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України ДП...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2007. Вип. 41. С.37-43 Ser. Philologi. 2007. № 41. P. 37-43 УДК 801.81: 39(092) М. Костомаров ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ СТУДІЇ МИКОЛИ КОСТОМАРОВА: ЦЕНТРАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА Святослав ПИЛИПЧУК Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, вул. Університетська, 1/345, Львів, Україна, e-mail: folklore@franko.lviv.ua Проаналізовано пріоритетні напрями фольклористичних праць М....»

«УДК 94.(711) “1941/1945” ПОТИЛЬЧАК О.В. 1 «СХІДНИЙ ПОХІД» ІТАЛІЙСЬКОЇ АРМІЇ І ПРОБЛЕМА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ КОНТЕКСТ Аналізується стан історичного вивчення теми становища італійських військовополонених у радянських таборах в період Другої світової війни і повоєнні роки. Автором запропоновано огляд праць радянських і зарубіжних дослідників окресленої проблематики, визначено перспективи подальших наукових пошуків. Підкреслюється, що перебування італійських бранців у таборах на...»

«Олександр Осіпян НОВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МОНГОЛЬСЬКОГО ПОХОДУ НА КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1236-1242 РР.) І сторія, як і будь-яка інша наука, базується на здобутках багатьох поколінь. Кожна нова генерація істориків будує свої дослідження, спираючись на досягнення попередників. З одного боку, це сприяє формуванню традиції історичного знання, з іншого певних стереотипів, які варто переглядати час від часу. У вітчизняній історичній науці одним з таких стереотипів є сприйняття...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка М.М.Коржнев ПРИРОДНО-РЕСУРСНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Підручник Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів 10.07.2003 р. Київ – 2003 УДК 330.1 М.М.Коржнев Природно-ресурсні основи сталого розвитку. – Київ: Вид. КНУ. 2001. – 270 с. У підручникові, який розраховано на студентів геологічних спеціальності ВУЗів, викладені основи теорії сталого розвитку, дана...»

«Сімона д Бовуар е Д Г СТАТЬ РУ А ДРУГА СТАТЬ Сімона де Бовуар Simone de Beauvoir LE DEUXIME SEXE En deux volumes Сімона де Бовуар ДРУГА СТАТЬ У двох томах Переклали з французької Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко Київ «ОСНОВИ» ББК 60.55 Б Сімона де Бовуар (1908—986) — французька письменниця екзистенціалістського спрямування й філософської орієнтації, дружина Жана-Поля Сартра. її фундаментальне дослідження місця та ролі жінки в історії, культурі, літературі, суспі­ льних...»

«Кіровоградська область КНИГА ПЕДАГОГІЧНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ О С В І ТА КРАСНОВА ЛЮБОВ СТЕПАНІВНА Народилася 11 травня 1958 року в м. Бережани Тернопільської області. У 1982 році закінчила Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В.С. Стефаника за спеціальністю історія і педагогіка. Завідуюча кабінетом історії Кіровоградського обласного інституту вдосконалення вчителів (1982–1986). Методист ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ з історії, географії Новоукраїнського районного методичного кабінету...»

««Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку» «Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ХV...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»