WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 100 |

«Володимир С Е Р Г І Й Ч У К УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ: НАДДНІПРЯНЩИНА. 1941-1955 СКАНУВАННЯ Українська Видавнича Спілка Київ—2005 ББК 63.5 (4 Укр.) С 33 Сергійчук Володимир. Український здвиг: ...»

-- [ Страница 1 ] --

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т А Р А С А ШЕВЧЕНКА

ЦЕНТР УКРАЇНОЗНАВСТВА

Володимир С Е Р Г І Й Ч У К

УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ:

НАДДНІПРЯНЩИНА.

1941-1955

СКАНУВАННЯ

Українська Видавнича Спілка

Київ—2005

ББК 63.5 (4 Укр.)

С 33

Сергійчук Володимир. Український здвиг: Наддніпрянщина.

1941—1955. — К : Українська Видавнича Спілка, 2005. — 836 с.

У книзі, яка завершує п'ятитомне видання документів і матеріалів про український національно-визвольний рух за відновлення й утвердження власної держави нашого народу з початком Другої світової війни, розповідається про Український здвиг на Наддніпрянщині в 1941—1955 роках.

Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.

Автор висловлює щиру подяку за фінансову підтримку голові Київської обласної державної адміністрації Євгену Жовтяку, Київській обласній організації Української народної партії, Василю, Ніні та Богдану Коноплястим (м. Сквира Київської області), вихідцю з Вчорайшого на Житомирщині Анатолію Мельнику, уродженці Полтави Катерині Решетник-Довбенко і Ростиславу Довбенку (Пітсбург, США).

О В о л о д и м и р Сергійчук © М и х а й л о Черненко, художнє оформлення © Тетяна Сергійчук, іменний покажчик ISBN 966-7060-75-6 © Українська Видавнича Спілка

ВСТУПНЕ СЛОВО

Українська національна революція, що розпочалася навесні 1917, в наступні три роки не встигла по-справжньому використати енергію народних мас для самоствердження власної державності. Не виправдав надій у цьому плані і Другий Зимовий похід, який не підняв загальнонаціонального збройного повстання для повалення більшовицької влади в Україні. Відтак Наддніпрянщина потрапила під опіку того ж "старшого брата", де "бряжчали постарому тюремні ланцюги, ще за Петра 1-го ковані, свистіла, в'ючись, як гадина, дротяна нагайка, сплетена в хвилину натхнення давнім предком більшовицького імперіалізму — садистом Іваном Лютим, ну й виконував своє завдання в руках чекістів, а згодом енкаведистів, несхибний тульський наган, щодень наново забарвлюючи сірі стіни катівні яскравою барвою державного прапора" (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України — ЦДАВОВУ: Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр.

111. — Арк. 5).

Справа в тому, що російські більшовики й не думали валити царської тюрми народів: навпаки, "зеленою цвіллю покриті мури горезвісної катівні, що під недолугою рукою царських паралітиків в багатьох місцях трісли й захиталися, вони щиро підперли своєю спиною" й витворили "братерську сім'ю радянських народів", де українцям Москва надала можливість мати власну державність у формі УРСР. Це була та форма державності, про яку вже краще не скажеш: "О, Радянська Україна — це не тільки химерний міраж, чарівне плетиво прекрасних ілюзій, кольориста миляна банька, це щось без міри грізніше, злочинніше. Це жертвенний козел, якого найвищий жрець Сталін хоче заколоти для слави своєї тюрми-імперії. Це його спроба методами брехні, облуди, провокації і терору надягнути на тіло й душу небезпечної для нього, політично зрілої, активної 45-мільйонової нації московську "смирительную рубаху". Найяскравіший приклад політичного бандитизму в світовій історії" ( т а л само. — Арк. 7).

Однак справжні українські патріоти на Наддніпрянщині не складали зброї: не було повіту, де б не діяли повстанські організації, не було волості, куди б не просочилися їхні повпреди, що в'язали незримими нитками провідників зі свідомими селянами, формуючи всенародний здвиг під гаслом "Вмерти або перемогти!". Хай тільки покажеться наше військо, заявляли тоді в окупованій російськими більшовиками Україні, "всі підуть — ніхто не останеться: старі і малі підуть, і жінки підуть. Дайте тільки патронів і винтовок, давайте бомб — всі підуть" (там само:

Ф. 3696. — Оп. 2. — Спр. 541. — Арк. 34).

За словами одного з повстанських отаманів на київському Поліссі — Петра Петрика, "найкращі з учителів, лікарів, лісничих і всієї сільської інтелігенції — члени нашої організації. Найстатечніші і найвпливовіші з селян — також Всі офіцери, що не брали участи у нашій армії УНР, тепер готові на перший поклик покласти за неї свої голови. Селянифронтовики, що сиділи тоді й чухались, тепер скрегочуть зубами. Маємо старшин із загонів Мордалевича, Соколовського, Орлика.." (цит. за- Полтава А Українські повстанські загони в 1919—1920 роках (за новими совєтськими документами) //Вісті комбатанта. — 1967. — Ч. 5, 6. — С. 31).

Повстанський рух на весну 1922 року, незважаючи на поразку листопадового чину, набував усе більшого розмаху, тож більшовицька влада почала застосувати ще жорстокіші репресії до українського селянства. Настільки це питання було важливим для неї, що політбюро ЦК КП(б)У за участю Мануїльського, Фрунзе, Петровського, Чубаря, Лебедя, Кона, Квірінга, Скрипника, Рухимовича і Мініна навіть по дорозі до Москви розглядало питання про розширення каральних акцій на Правобережній Україні. Тоді, 25 березня, прямо в поїзді, було ухвалено рішення про необхідність залишити за надзвичайними комісіями право застосовувати вищу міру покарання. Для розгляду справ українських повстанців названі більшовицькі керівники ухвалили створити трійки з голови губвиконкому, секретаря губкому партії і голови губчека (Центральний державний архів громадських об'єднань України — ЦДАГОУ: Ф. 1.— Оп. 6. — Спр. 29. — Арк. 59).

Незважаючи на те, що відтепер в Україні розстрілювали всіх, хто мав тавро "петлюрівця", завдаючи непоправного удару національно-визвольному рухові, збройні сутички з більшовиками продовжувалися в різних регіонах. Стероризоване чекістами населення продовжувало вірити в повернення Петлюри з великою армією, пошепки переказуючи легенди про героїчних борців проти комуністичного режиму. Про повстанського отамана Клітку, що оперував на Полтавщині, наприклад, передавали, що він "пробивав до десятка комуністів однією кулею", а щоб утекти в черговий раз із в'язниці, то він намалював на стіні тюремної камери човен, сів у нього і...виплив на волю... (Полтава А.

Повстанці на півдні України в 1920—1921 роках //Вісті комбатанта. — 1967. — Ч. 3. — С. 32).

З таємних матеріалів, у яких представниками каральних органів більшовицької влади дається політична характеристика населених пунктів Радомишльського району Житомирської області, наприклад, можна довідатися, що в більшості з них у 20—30 роки минулого століття діяли повстанські відділи, які збройно виступали проти утвердження комуністичного ладу. І цей повстанський рух множився новими загонами по всій Наддніпрянщині.

Такого Москва не могла простити українцям Сотні повстанців було закатовано, тисячі їх разом з національносвідомою інтелігенцією освоювали Сибір і Соловки, а тих заможних хліборобів, яких не встигли розкуркулити, прирекли на голодну смерть, забравши до останньої зернини український хліб.

Після цього розпочалася нагінка на українську духовність на всіх розселеннях нашого народу — від Балтики до Тихого океану закриваються українські школи, припиняться випуск української преси. Українців Кубані, Слобожанщини, Поволжя, Північного Казахстану і Далекого Сходу трактують як петлюрівців, котрі саботують побудову соціалізму в СРСР. І на східноукраїнських землях місцеве населення позбавляється можливості національнокультурного розвитку, оскільки заборонялися традиційні освітні товариства, закривалися школи, патріотична преса, свідома професура усувалася від наукової праці, а відтак засобів для існування.

Усе, здавалося, зробили російські більшовики, аби п'ятирічками терору придушити розвій українського національно-визвольного руху, аби українцеві перехотілося бути самостійником, аби він забув свої предківські традиції і виховувався на історії та культурі тільки "старшого брата". Але життя ламало їхні плани, бо не скорилися в сталінських гулагах учасники Української національної революції в 1917—1921 роках, піднімалася українська молодь, яка з другої половини 30-х мусіла з фальшивими паспортами сама влаштовувати собі життя, затаївши ненависть до того, хто зруйнував її життя.

Спочатку молодь думала критично, потім почала напівпошепки говорити про те, чого не можна було казати вголос Затим з'явилися листівки. У Верхівнянському технікумі на Житомирщині, наприклад, вони були настільки відверто антирадянськими, що влада заарештувала велику кількість студентів. Але ніхто з них не признався енкаведистам про походження листівок (ЦДАГОУ: Ф. 269. — Оп.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


1. — Спр. 130. — Арк. 64).

Така молодь вже готувалася до нового Українського здвигу в ім'я відновлення державності власного народу.

Вона, до речі, вже розуміла, що за тих умов державу можна здобути збройною силою. А потім через демократію й дисципліну забезпечити лад для усього народу.

Але ті, хто брав на себе відповідальність за цей новий Український здвиг, усвідомлювали, що державу легше здобути, ніж закріпити це святе право бути господарем на своїй батьківській землі.

Природно, для такої праці потрібні були мільйони жертовних фахівців, яких на рідних землях залишалося обмаль, бо найкращі хлібороби вивезені як куркулі до Сибіру, найсвідоміші вчителі й священики знищені, інші — застрашені.

Тому треба було їх готувати там, де була можливість, на західних окраїнах українських земель, в еміграції, де тисячі колишніх петлюрівців чекали поклику до походу.

Там же зродився і Провід, котрий узяв на себе відповідальність за творення нового Українського здвигу, накреслюючи конкретний план державного будівництва.

Готуючись до відбудови Української держави на всіх теренах нашого народу, ОУН задовго до гітлерівського нападу на СРСР розробляла плани щодо підготовки всенаціонального здвигу, особливо ретельно продумуючи майбутні акції на Наддніпрянщині. Тож одразу ж після включення Галичини й Волині до складу УРСР частину оунівців перекинули на схід, аби там налагоджувати підпільну мережу. Ці емісари ОУН зуміли пробратися аж до найвіддаленіших районів УРСР. Деякі з таких націоналістів були викриті каральними органами більшовицької влади. Скажімо, Ілля Голотяка ("Дніпро"), 1919 року народження, з Жукотина Турківського району Львівської області, був заарештований 1940 року на шосткинських торфорозробках Сумщини. Його спільниками в Шостці були Семен Дністрян і Олександр Дякович (Державний архів Сумської області — ДАСО: Ф. Р-7641. — Оп.1. — Спр. 399).* Але багато залишилися в підпіллі, чекаючи приходу основних сил із-за Збруча й водночас пильно приглядаючись до місцевого населення, спираючись на сили якого і можна було по-справжньому відроджувати Українську державу.

То тільки на перший погляд здавалося, що стероризована російськими більшовиками Наддніпрянщина стояла осторонь Українського здвигу. Насправді ж підрадянська Україна вже готувалася до нового етапу боротьби.

* Тут і далі матеріали з Державного архіву Сумської області передав Геннадій Іванущенко.

1941-1944 Те, про що мріяли десятки українських поколінь; за що український народ боровся протягом багатьох років; те, за що каралися й терпіли пекельні терпіння мільйони народних мучеників; те, за що й в ім'я чого пролилося стільки найкращої української крові — сталося! ЗО червня 1941 року з Льва-города на весь світ рознеслися слова Акта про відновлення Укранської держави і створення її Крайового уряду, який передасть свої повноваження законним представникам народу в Золотоверхому Києві Як повне відшкодування, як найбільша заплата, як найвища нагорода за всі злочини століть того, хто "море сліз у край приніс...", українська нація зброєю і кров'ю здобуває загарбувану впродовж століть ворогом свою волю. І будувати її хоче не тільки над Дністром чи над Дніпром, але на всіх теренах, які нашому народу відміряно Творцем, а нашими предками освоєно потом і кров'ю.

Двадцять років більшовицька влада не дозволяла виконувати національний гімн, і лише тепер він зазвучав вільно, відтепер його могли співати всі, хто відчував себе українцем. Більшовицькій владі так і не вдалося витравити жорстокими голодоморами та репресіями волелюбний дух українства на Наддніпрянщині: якщо не зовні, то підсвідомо населення на схід від Збруча залишалося з українською душею і тими традиціями, які плекалися предками з незапам'ятних часів.

Один з провідників похідних відділів ОУН свідчив у липні 1941, що на Київщині "у тій хатині, у кожній без виїмку, святі образи й вишивані рушники, переважно дуже довгі. У селян ще є і видно часто вишивані сорочки давнішого походження... На загал село київське — прекрасний елемент, здорова душа", а люди "так само, як і всюди інде, відносяться до нас незвичайно прихильно, просто одягають нас, допитуються, помагають, харчують чим можуть (самі ледве животіють, бо нема ніяких запасів й нема млина). Свідомість доволі висока, хоча ще є помітний страх перед поворотом більшовиків..." (Збірка документів ОУН у Нью-Йорку).

Саме відкриті тепер таємні архівні матеріали з багатьох східних областей, зокрема Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Житомирської, Сумської, Харківської, не кажучи вже про документи колишніх каральних органів, засвідчують однозначно про те, що національна свідомість українського населення Наддніпрянщини залишалася на досить високому рівні Народні маси тут треба було тільки підтримати, взяти під захист і вказати правильний шлях для розв'язання проблем через серйозну працю, а не авантюризм, бо там "назагал усі приходять до переконання, що українцям буде добре тоді, коли Україна буде Самостійною Державою" (Державний архів Волинської області — ДАВО: Ф. Р-1021.—Оп. 1.—Спр. 4.—Арк. 6).

Тож перед тими, хто взяв на себе відповідальність очолити новий Український здвиг, стояло завдання одразу ж після звільнення Наддніпрянщини від більшовицької влади допомог ти місцевому населенню власними силами організувати свою владу. Отже, в кожне село, в кожне місто мали прийти повпреди відродження, котрі змогли б негайно організувати місцеве населення на творення українського державного життя. Відтак необхідно було підібрати таких людей, вишколити їх пропагандивно. Це мали бути справді були одержимі люди, бо обставини, які їх чекали на сході, були зовсім не такими, як на теренах Галичини і Волині, і не можна було гаятися.

Коли, наприклад, похідна група націоналістів на чолі з Гонтою прийшла до Вчорайшого на Житомирщині 26 липня 1941 року, то на зборах селян, де прогошувалася самостійність України, одночасно обиралося і керівництво районної управи, яке потім формувало й місцеве націоналістичне підпілля* (Державний архів Житомирської області — ДАЖО: Ф. 1151.— Оп.1. — Спр. 2 — Арк. 47 зв.).



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 100 |
 
Похожие работы:

«Департамент освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» Володимир Босько IСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР КIРОВОГРАДЩИНИ НА 2015 РIК Люди. Події. Факти Видано за підтримки обласної державної адміністрації та обласної ради в рамках програми розвитку книговидання і книгорозповсюдження на 2011-2015 роки Кіровоград ББК 63.3(4УКР-4КІР)Оя25 УДК 94(477) (059.3) Б 85...»

«МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Україна: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОНСЕНСУС-ПРОГНОЗ ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ ДЕПАРТАМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Програма Розвитку ООН в Україні ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України Науково-дослідний економічний інститут Україна: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій ПЕРСПЕКТИВИ Інститут еволюційної економіки РОЗВИТКУ Центр досліджень науковотехнічного...»

«Правове регулювання економіки. 2012. № 11—12 8. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративноправове забезпечення реалізації та захисту //За заг.редакцією В. Б. Авер’янова. — К.: Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України, 2007.9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2006.10. Тодика Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. Стаття надійшла до...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 15/2006-2007 20 Галина Ковальчук Я. Д. ІСАЄВИЧ ЯК ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО КНИГОВИДАННЯ В науковому доробку Я. Д. Ісаєвича одне з чільних місць займають праці – статті, рецензії, енциклопедичні довідки, книги та брошури – з питань історії книговидання. В них всебічно висвітлюється історія української книги як чинника культури і націотворення. Узагальненням попередніх розвідок стала монографія “Українське книговидання:...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою Інституту філології _ 2014 р. протокол № _ Директор Інституту філології _проф. Семенюк Г.Ф. Програма вступних іспитів до аспірантури Спеціальність фольклористика, українська мова і література, іноземна мова Київ – 2014 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 10.01.07 – ФОЛЬКЛОРИСТИКА Програма розрахована на аспірантів зі спеціальності 10.01.07 – фольклористика. До програми включено питання з теорії та жанрології...»

«УДК 658.7 Щолокова Тетяна Вадимівна, канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри обліку і аудиту, докторант кафедри маркетингу Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ) ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ЗАТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА У статті визначені базові поняття та сформульовані модельні вимоги щодо створення методології управління логістичними затратами в діяльності універсальної логістичної системи як основного...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЛІТЕРАТУРА ФОЛЬКЛОР ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ Випуск 36 Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф.Дунаєвської УДК 801.81:821.161.2 ББК 82.3(4Укр) У збірник уміщено статті, присвячені вивченню наукової, педагогічної, національної спадщини професора Дунаєвської Лідії Францівни. Наукові праці викладачів, аспірантів, магістрів порушують актуальні проблеми історіографії, теорії та функціонування...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах...»

«УДК 94(477) Олександр Кузьмін, Петро Опанащук, Анатолій Седляр (м.Житомир) КАФЕДРІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА – 10 РОКІВ (СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, ЗДОБУТКИ) У статті висвітлено десятирічний шлях розвитку кафедри всесвітньої історії та правознавства Житомирського державного університету імені Івана Франка після її відкриття в 2001 р., здобутки в різних сферах діяльності: наукових дослідженнях, навчальній, виховній та адміністративній роботі тощо. Ключові слова: Житомирський державний...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXII Історичні студії Методологія, джерелознавство, історіографія УДК: 930.23 В. Г. Космина МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ У статті окреслюються тенденції розвитку методології історії в ХІХ–ХХ ст. Основні етапи цього процесу відображають періоди розвитку науки: класичний, некласичний, постнекласичний. Була і залишається невирішеною методологічна проблема аналізу історії як...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»