WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 52 |

«Арбєніна В. Л. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Харків – 200 УДК 316. ББК 60.5 А 79 ...»

-- [ Страница 1 ] --

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

В. Н. КАРАЗІНА

Арбєніна В. Л.

ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Харків – 200

УДК 316.

ББК 60.5

А 79

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для

студентів вищих навчальних закладів (лист № 1.4/18 – Г – 505 від 22.02.2008)

Арбєніна В. Л. Етносоціологія: Навчальний посібник. – Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009.

У навчальному посібнику представлені головні теми навчального курсу з етносоціології у відповідності з його авторською концепцією. Даний навчальний посібник є перевиданням (з деякими змінами) надрукованого у 2007 році навчального посібника з курсу „Етносоціологія”. В ньому внесені деякі уточнення у текст окремих розділів, оновлений список літератури, суттєво розширені резюме до більшості тем курсу. Розглядається специфіка етносоціології як наукової та навчальної дисципліни, її предмет та функції.

Докладно аналізується сутність таких феноменів, як «етнос», «етнічність», «нація», «націоналізм». Визначаються головні напрямки та методологія етносоціологічного дослідження етнонаціональних груп як структурних складових суспільства та суб’єктів соціального життя. Аналізуються концептуальні моделі та політичні практики інтеграції поліетнічного соціуму, співвідношення у ньому інтегративних та дезінтегративних процесів.

Докладно розглядаються методологічні та методичні проблеми дослідження міжетнічних відносин. Окремий розділ присвячений аналізу етнонаціональних процесів у сучасній Україні.

Для викладачів, студентів-соціологів та студентів інших соціогуманітарних спеціальностей, для всіх, кого цікавлять етнонаціональні проблеми сучасного суспільства.

Рецензенти:

Подольська Є. А. – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри філософії та гуманітарних дисциплін Харківського гуманітарного університету „Народна українська академія”;

Куценко О. Д. – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;

Черниш Н. Й. – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Етносоціологія як наука: її специфіка, предмет і функції §1. Статус етносоціології як наукової і навчальної дисципліни 10 §2. Пред

–  –  –

§2. Головні ознаки етнічних спільнот та умови їхньої трансформації в націю §3. Нація як політична спільнота. Роль етнічних чинників у її формуванні

–  –  –

РОЗДІЛ 5. Поліетнічний соціум: його проблеми та засоби інтеграції 1 §1. Інтегративні та дезінтегративні процеси у поліетнічному суспільстві 142

–  –  –

ВСТУП Навчальний посібник з курсу „Етносоціологія”, що пропонується, є перевиданням роботи, що була надрукована у 2007 році. Її апробація в науковому середовищі та вищих навчальних закладах України дає підстави автору внести лише деякі, несуттєві зміни в текст попереднього видання. Це, по-перше, поповнення списків літератури з досліджуваних проблем тими роботами вітчизняних та зарубіжних авторів, що з’явились останнім часом, по-друге, суттєве розширення резюме до більшості тем курсу, що має за мету зосередити увагу читачів на найбільш сутнісних питаннях та полегшити засвоєння навчального матеріалу.

Структура навчального посібника спирається на авторську концепцію щодо предмета етносоціології та кола досліджуваних нею проблем, категоріального апарату. І якщо звернення до проблеми етносу диктується вже самою назвою навчальної дисципліни („етносоціологія”), то звернення до проблеми нації та націоналізму потребує додаткового обґрунтування. Це дійсно ті поняття, що відносяться передусім до категоріального ряду політичних наук. Але їхнє цілковите виключення із системи понять, якими оперує етносоціологія, із кола досліджуваних нею проблем, на нашу думку, навряд чи доцільно.

Адже навіть у тому випадку, коли йдеться про так звану політичну модель нації, її потрактування як типу спільноти, визначальними ознаками якої є територія та громадянство, не можна абстрагуватись від безумовно існуючого зв’язку між етносом та нацією.

Що їх об’єднує, за яких умов етнос (етнічна група) може трансформуватись у націю, яка роль етнічних чинників у формуванні нації як політико-громадянської спільноти – вирішення цих та інших пов’язаних із цими проблемами питань ніяк не може уникнути етносоціологія. Тим більш, що етнологічна версія поняття «нація» виходить із того, що нація «виростає» з етносу. Критерії їхнього розмежування не є загальновизнаними. Тому в більшості випадків ми віддаємо перевагу більш широкому та нейтральному терміну «етнонаціональні...» явища, процеси, групи.

Щодо такої міждисциплінарної проблеми, як націоналізм, то, на нашу думку, навряд чи можна пояснити явище „етнічного ренесансу”, зростання міжетнічної напруженості аж до збройних конфліктів, не усвідомивши головної доктрини націоналізму, форм його прояву та ознак його „повернення” наприкінці ХХ сторіччя. До того ж, проблема націоналізму має такий аспект дослідження, який цілком відповідає специфіці етносоціології як галузі соціологічного знання. Це скоріше не націоналізм як ідеологія та політична практика, а націоналізм як стан індивідуальної та масової свідомості, його розповсюдженість, вплив на розвиток міжетнічних і міжнаціональних відносин, в цілому – на загальну соціальнополітичну ситуацію в країні. Деякі міркування щодо можливостей емпіричного дослідження цього феномену пропонуються автором.

Оскільки етносоціологія як окрема галузь наукового знання знаходиться на етапі становлення, її структура поки що чітко не визначена, відсутній «канонізований» перелік тем і проблем, що відносяться до сфери її інтересів. Пов’язане це, в тому числі, і з недостатньо чітким уявленням щодо предмету етносоціології. Частіше за все він визначається через перелік досліджуваних проблем. Розповсюдженим є також погляд на етносоціологію як на специфічний аспект аналізу будь-яких соціальних та етнонаціональних проблем, аналізу, що вимагає врахування двостороннього зв’язку між соціальним та етнічним (національним) та передбачає використання соціологічних методів дослідження.

Це дійсно досить суттєва специфіка етносоціології. Але, на нашу думку, її предмет може бути локалізований більш чітко: це проблеми ролі та механізмів формування і функціонування етнонаціональних груп як структурних складових суспільства та суб’єктів соціального життя.

Саме ця проблема, як нам здається, ув’язує між собою ті багаточисельні проблеми, що частіше за все відносяться до галузі етносоціологічного знання, дає можливість представити етносоціологію у вигляді цілісної спеціальної соціологічної теорії, що досліджує різні форми буття етнічних феноменів, а саме – на мікро-, мезо- та макрорівнях.

На першому із зазначених рівнів йдеться про етнічність як форму зв’язку між особистістю та суспільством. Предметом дослідження в цьому разі стає природа етнічності, механізми її формування, можливі типи та стани етнічності та етнічної ідентичності.

Розгляду цих проблем присвячений III розділ навчального посібника.

У IV розділі йдеться про етнічні групи як структурні складові суспільства. Оскільки реальність існування суспільних макрогруп, до яких відносяться й етнічні групи, є предметом наукової дискусії, то значна увага приділяється обґрунтуванню можливостей їх перетворення з номінальних у реальні групи. Виокремлюються етапи, які має пройти група, щоб перетворитись у сукупний суб’єкт соціальних дій. Загальний стан розвитку етнічних груп аналізується під кутом зору визначення їхньої життєспроможності. Окремий підрозділ присвячений розгляду вимірів соціального статусу етнічних груп у поліетнічному суспільстві.

Засоби його інтеграції – центральна проблема, що розглядається у V розділі.

Висвітлюються економічні, політичні, культурні тощо чинники інтегративних та дезінтегративних процесів, досвід, переваги та обмеження застосування асиміляційної та мультикультурної моделей соціальної інтеграції.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Не обминули ми чи не центральну проблему етносоціологічних досліджень – вивчення стану міжетнічних відносин. Головна наша увага була зосереджена на висвітленні методологічних проблем таких досліджень та механізмів формування міжетнічних відносин, їхніх головних чинниках.

Останній розділ посібника становить собою спробу застосування етносоціологічного підходу до аналізу етнонаціональної ситуації в Україні, стану процесу консолідації народу України в єдину політико-територіальну спільність та його обумовленість етнонаціональною структурою населення країни, його соціокультурними та етнокультурними особливостями.

Викладання більшості тем, що розглядаються, носить проблемний, дискусійний характер. Однак ми прагнули не тільки показати існуючу в сучасній науці поліпарадигмальність, відмінності в інтерпретації феноменів етносу, нації, етнічності тощо представниками різних наукових шкіл. Головним для нас було виявлення тих випадків, коли використання наробок кожної з них є найбільш доцільним та перспективним, і таких, де їхні пояснювальні можливості дещо обмежені, а також пошук можливості інтеграції різних теоретико-методологічних концепцій щодо природи та механізмів формування етнонаціональних феноменів.

Як дуже влучно підмітив П. Бурд’є, «найбільш важким в соціології є, зберігаючи повну здатність дивуватись, навчитись розмірковувати про речі, які здавна вважаються зрозумілими» (Бурдье П. Социология политики. – М., 1993. – С. 240). Саме такими, мабуть, є ті явища, про які йдеться в цьому підручнику. Сподіваємось, що вміщені в ньому матеріали будуть стимулювати такі роздуми, сприяти більш глибокому розумінню тих процесів, що відбуваються у сучасному поліетнічному, полікультурному світі.

І на завершення. Не можу не висловити свою глибоку подяку своїм колегам – колективу кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та її керівнику – Л. Г. Сокурянській, декану соціологічного факультету В. М. Ніколаєвському, без творчої, психологічної та організаційної підтримки яких було б неможливим завершення цієї роботи.

Я щиро вдячна рецензенту цієї роботи – Є. А. Подольській – доктору соціологічних наук, професору, завідувачу кафедри філософії та гуманітарних дисциплін Харківського гуманітарного університету „Народна українська академія”.

Особливі слова подяки адресовані О. Д. Куценко – доктору соціологічних наук, професору, кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Н. Й. Черниш – доктору соціології, професору, зав.

кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені І. Франка.

Адже багато положень цієї роботи виникли завдяки творчому спілкуванню з ними.

РОЗДІЛ 1. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА: ЇЇ СПЕЦИФІКА, ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ §1. Статус етносоціології як наукової і навчальної дисципліни Етносоціологія входить до числа тих соціогуманітарних наук, чий статус як самостійної наукової і навчальної дисципліни, саме її найменування не затвердилися остаточно. В даний час інституціоналізація етносоціології як галузі знання, що розвивається на стику соціології і етнології, є скоріше винятком, ніж правилом. У такій якості вона дістала визнання тільки в окремих країнах: у Німеччині, почасти в Канаді, а також (у 70-і роки) у колишньому СРСР. Ця традиція продовжує сьогодні розвиватися в ряді пострадянських країн і насамперед у Росії й Україні.

Вперше термін «етносоціологія» був введений у науковий обіг у 30-ті роки ХХ ст.

німецьким ученим Р. Турнвальдом, що досліджував соціальну структуру аборигенів Соломонових островів. У своїй фундаментальній п’ятитомній праці «Людське суспільство в його етносоціологічних основах» він дає визначення етносоціології як науки, що досліджує структури та процеси всередині етнічних спільнот і між ними функціоналістськими методами [цитується за 1, с. 70]. Суть ідеї Р. Турнвальда полягала у спробі сконцентрувати в загальних рамках той напрямок досліджень архаїчних і сучасних народів, що ґрунтується на специфіці як етнологічного, так і соціологічного підходів.

Серед російських вчених одним із перших, хто порушив питання про важливість інтеграції цих галузей знання, був М. М. Ковалевський. У своїй лекції «Етнографія і соціологія», прочитаній у Парижі в 1904 р., він, полемізуючи з Е. Б. Тейлором, автором популярної в той час книги «Первісна культура», наполягав на необхідності звернення соціології до етнографії, на використанні в дослідженні етнічних спільнот арсеналу методів етнографії, соціології, археології, історії, порівняльного мовознавства й ін. Саме такий методологічний підхід був використаний М. М. Ковалевським у його роботах «Закон і звичай на Кавказі», «Родовий побут у теперішньому, недавньому і віддаленому минулому».

Орієнтація на використання міждисциплінарного підходу, в тому числі на пояснення етнокультурних явищ і процесів з позицій їхньої соціальної детермінованості, тобто під тим кутом зору, що характерний для етносоціології, простежується в роботах багатьох відомих істориків, соціологів, етнографів і насамперед у роботах Н. Я. Данілевського, П. А. Сорокіна, С. М. Широкогорова й ін. Серед українських учених до цього напрямку соціогуманітарної думки можна віднести М. Костомарова, В. Липинського, Д. Чижевського, П. Юркевича, М. Шаповала та інших, які досліджували особливості історичного розвитку українського етносу, його психологічні особливості в тісній взаємозумовленості соціальними процесами та явищами.

Першою роботою, що поклала початок розвитку власне етносоціологічних досліджень, вважається дослідження У. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин у Європі й Америці» (1918–1920 рр.), яке стало класичним.

Однак, незважаючи на те, що етносоціологічні дослідження в силу постійної актуальності даної проблематики, особливо в останній чверті XX століття, дістали досить широкого розвитку, статус етносоціології як відносно самостійної наукової дисципліни дотепер не затвердився остаточно. У більшості сучасних західних словників із соціології відсутні згадування про етносоціологію як галузь соціологічного знання, проте зустрічаються такі найменування, як «Соціологія міжетнічних та расових відносин», „Етнічні та расові дослідження” тощо.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 52 |
 
Похожие работы:

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т А Р А С А ШЕВЧЕНКА ЦЕНТР УКРАЇНОЗНАВСТВА Володимир С Е Р Г І Й Ч У К УКРАЇНСЬКИЙ ЗДВИГ: НАДДНІПРЯНЩИНА. 1941-1955 СКАНУВАННЯ Українська Видавнича Спілка Київ—2005 ББК 63.5 (4 Укр.) С 33 Сергійчук Володимир. Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941—1955. — К : Українська Видавнича Спілка, 2005. — 836 с. У книзі, яка завершує п'ятитомне видання документів і матеріалів про український національно-визвольний рух за відновлення й утвердження власної держави...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ за участю: ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ НАН УКРАЇНИ ІНСТИТУТУ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДИНИ ЗАХІДНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ НАН УКРАЇНИ ТЕЗИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Духовність. Культура. Людина. Львів, 15-16 квітня, 2010 р. ЛЬВІВ 2010 Тези “Духовність. Культура. Людина. – 2010” Тези Міжнародної наукової конференції “Духовність. Культура. Людина”....»

«Нові надходження за грудень 2013 року Загальний відділ Філософія. Психологія Суспільні науки Соціологія. Демографія. Статистика Політика Економічні науки в цілому. Політична економія Застосування математичних методів в економіці Праця. Наука про працю. Економіка та організація праці Облік. Аналіз. Аудит Фінанси. Банківська справа. Гроші та грошовий обіг Організація та економічні питання підприємства Торгівля. Міжнародні економічні відносини. Світове господарство Право. Юридичні науки Освіта....»

«Міністерство культури і туризму України Одеська національна наукова бібліотека імені М.Горького До 180-річчя (1829-2009) ОННБ імені М. Горького Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 24-25 вересня 2009 р.) Одеса У збірнику вміщено доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку” (24-25 вересня 2009 р.) і статті провідних фахівців Бібліотеки, присвячені...»

«Офіційна хроніка, освіта, наукове, виробниче та громадське життя ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА ІМЕНІ ПРОФЕСОРА А.Л. ОСТРОВСЬКОГО О. Іванчук, В. Ткаліч, І. Тревого Ще зовсім недавно, а саме 19 січня 2008 року геодезична громада України урочисто святкувала 85-ліття від дня народження видатного вченого-геодезиста, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Аполлінарія Львовича Островського. У квітні 2008 р. він був активним учасником міжнародної науково-практичної конференції...»

«Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Серія: Науковці університету Володимир Пащенко Біобібліографічний покажчик Полтава УДК 016 : 37 : [929] ББК 91.9 : 37 П Володимир Олександрович Пащенко : біобібліографічний покажчик / за ред. М. І. Степаненка. – Полтава : ПНПУ, 2010. – 148 с. : іл. (Серія “Науковці університету”).Редакційна колегія: М. І. Степаненко, доктор філологічних наук, професор, ректор Полтавського національного...»

«Промова Леоніда Фінберга на церемонії вручення премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів 1.1. У радянські роки в Україні світова гуманітарна культура не розмовляла українською. Ані філософських, ані історичних, ані мистецтвознавчих, ані інших текстів європейських та американських сучасників, в українському дискурсі майже не існувало. Винятком із правила були лічені тексти журналу «Всесвіт», в якому, крім художньої літератури, друкувалася світова есеїстика. Певні статті можна було прочитати...»

«Суший О.В., кандидат філософських наук, докторант НАДУ Глокалізація, комунікація та перспективи управлінських стратегій У статті розглянуто специфіку прояву діалектики глобального та локального – феномену глокалізації, виявлено концептуальні засади ціннісної комунікації, її поєднання з міжкультурною комунікацією, дано сучасне розуміння змісту понять космополітизм і космополітична толерантність. Сформульовано загальні положення щодо перспективи соціокультурно-парадигмального аналізу...»

«МАТЕРІАЛИ ПРИЧОРНОМОРСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРОФЕСОРСЬКОВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївський державний аграрний університет Навчально-науковий інститут економіки та управління Обліково-фінансовий факультет МАТЕРІАЛИ ПРИЧОРНОМОРСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ НАУКОВОПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРОФЕСОРСЬКОВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ м. Миколаїв, 18-20 квітня 2012 р. Миколаїв УДК 001:374.4 ББК 72+74.58 М 34 Конференцію зареєстровано в...»

«Школа Конфуція Київського університету імені Бориса Грінченка Розбудова Школи Конфуція університету імені Бориса Грінченка розпочалася 2010 року з читання лекційних курсів: духовно-релігійні традиції країн Далекого Сходу, історія культури країн Далекого Сходу, соціологія культури країн Далекого Сходу, соціологія релігій Далекого Сходу, політична історія країн Далекого Сходу, соціально-політичні моделі організації управління традиційними суспільствами Далекого Сходу. Разом з цим було...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»