WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 141.333 В.М. Денисенко, проф., д-р. політ. наук Львівський національний університет ім. І.Франка Вул. Університетьська 1, м.Львів, Україна, 79001 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНА ЧЕННЯ ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 141.333

В.М. Денисенко, проф., д-р. політ. наук

Львівський національний університет ім. І.Франка

Вул. Університетьська 1, м.Львів, Україна, 79001

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНА ЧЕННЯ ЦІННІСНИХ АСПЕКТІВ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ

Досліджуються методологічні основи аналізу проблеми людських цінностей. Особливе місце відведено розгляду

різних концептуальніх підходів до суті означень ціннісних аспектів життя, відносин, в тому числі і політичних,

дається іх порівняльний аналіз.

Вся історія людства – це пошуки людиною причин, причин як самих себе, так і світу цього і всіх його явищ. Глибина і ефективність цих пошуків залежали від рівня свідомості як окремих народів, так і всього людства загалом. Чим глибше людина проникала в сенс свого буття й оточуючого світу, тим більше вона починала розуміти факт існування першопричин. На нашу думку, формування цінностей тісно пов’язане з неперервним пошуком людиною детермінантніх основ свого існування і, свого роду, культивуванням, “відсіюванням” і збереженням як селекціонуванням найбільш культурно та цивілізаційно значимих основ життя, а також визначається самими історичними фазами розвитку людської свідомості. Виходячи із запропонованого В.Лапіним поняття, що “цінності -...узагальнене уявлення людей про цілі і норми своєї поведінки, які втілюють історичний досвід і концентровано відображають сенс культури окремого етносу і всього людства загалом” [1. с. 5], можемо погодитися, що цінності – це “цілі і норми поведінки”, але вважаємо, що цим вони себе не вичерпують. Адже, коли ми досліджуємо такі складні сфери людського життя, як політику, економіку особливо в сучасних станах їх існування, ми все частіше маємо справу з, феноменами “інформація”, “інституція” тощо, що вказують на існування цінностей політичного, економічного характеру не обов’язково у їх поведінковій формі та змісті.

Отож надалі спробуємо обґрунтувати те, що проблема цінностей як на рівні особи, так і на рівні суспільства тісно пов’язана, можна навіть сказати – обумовлена пошуком і відповідно уявленням людини, народу стосовно причин буття, чинників прогресування як духовних, так і практичних основ життя, відповідно до предмету нашого дослідження, екстраполювавши ці пошуки на проблему визначення політичних цінностей в історії політичної науки.

Однак, перед тим як звернутися до історичних візій, спочатку з’ясуємо, що ж таке взагалі людські цінності, в сучасному їх трактуванні, поки що без поглибленого аналізу їх конкретного змісту, виходячи з різних сфер людського життя (політика, економіка, культура тощо), адже ми наперед мусимо окреслити поле наукового дискурсу і предметність самого дослідження, цим самим визначивши, за якими основними критеріями мусили б ми в історичному аспекті визначати особливості формування і предметного наповнення поняття “політичні цінності”.

На думку багатьох дослідників, які займаються вивченням природи цінностей та їх різновидів, стан аксіології бажає кращого, особливо з огляду на значення цінностей серед інших соціальних феноменів.

Наприклад, Д.Леонтьєв, який досліджував сучасний стан аксіології, стверджує: “В науках, які мають справу з ціннісною проблематикою, поняття цінність не займає місця, яке хоча б приблизно відповідало його реальній значимості” [2, с. 6]. Він же пише: “Дослідження з філософії, соціології і психології цінностей не надто приваблюють дослідників і мають низький рівень ККД” [2, с. 6]. Додамо лише, що це стосується і стану сучасної політології, хоча, на наше переконання, жодна з гуманітарних наук напевно настільки тісно цю проблему і не досліджує і не має досліджувати, як політологія, виходячи з суті її системовизначальних понять: “влада”, “держава”, “відносини”, “ідеологія”, “політичні партії” тощо. Так, як проблема цінностей є універсальною майже для всього спектру гуманітарних наук, природно, ми не будемо обмежуватись виключно представниками чи то філософії, чи то психології, чи то політології.

Отже, на думку відомого сучасного філософа А.Івіна: “Під цінністю розуміється будь-який предмет будь-якого інтересу, бажання, устремління і т.д.” [3, c. 12]. Схоже, такої думки дотримуються автори „Робочої книги соціолога”, які стверджують: “Соціальною цінністю може бути будь-який об’єкт (матеріальний чи ідеальний) у випадку, якщо він слугує фокусом устремління, бажанням груп чи окремих осіб, розглядається як важлива умова існування”[4, с. 15]. Виходячи з цього, в ролі цінностей можуть виступати будь-які предмети, будь-які речі (як матеріальні, так і соціальні за своїм субстратом).

Інше бачення поняття у В.Супруна: “Цінності це є стійке переконання в тому, що певний тип поведінки (дій) більш значимий (бажаний) в існуючому типі культуричи культурномуконтининумі. Цінності існують у соціальній свідомості й інтерналізуються індивідом”[5, с. 162]. Подібне (от тільки двома десятиліттями раніше) визначення дає Т.Парсонс: “Цінності... - складові частини соціальної системи..., загальноприйняті уявлення про бажаний тип соціальної системи” [6, с. 368].

Співвітчизник Т.Парсонса Н.Смелзер вбачає в цінностях “переконання відносно цілей, які поділяють в суспільстві, до яких людина повинна прагнути, і основних засобів їх досягнення (термінальні і інструментальні цінності)” [7]. Таким чином, з огляду на подані нами на розгляд підходи можна зробити висновок про існування двох трактувань феномену цінностей. Перший доводить, що в якості цінностей виступають різноманітні предмети, будь-які речі (як матеріальні, так і соціальні за своїм субстратом тобто ), цінності перш за все як щось іманентне. Другий підхід (Н.Лапін, Н.Смелзер, Т.Парсонс і т.д.) акцентує свою увагу на цінностях як явищі трансцендентного характеру, що притаманне перш за все внутрішньому світові людини – прояв її психіки: погляди, уявлення, переконання, емоції і т.д. Існує третій підхід, який певним чином синтезує попередні два: “Відмінне від перших двох трактування цінностей – трактування їх як явищ особливої реальності, яка не зводиться винятково до фізичного чи то матеріального буття, чи то царства абстрактних інтелігібельних величин” [8]. На думку його прихильників, серед маси оточуючих предметів і явищ цінностям притаманний своєрідний онтологічний статус. Наприклад, А.Богомолов трактував їх як елемент суспільних відносин, опредмечений у формі соціальних інститутів. Звичайно, що ця точка зору, як ми вважаємо, більш адекватно формує уявлення про суть політичних цінностей, адже крім поведінкової сторони тут є ще й онтологічний бік їх вияву – інституції. Подібних поглядів дотримується Д.Леонтьєв:

“Система цінностей... являє собою предметне втілення системи діяльності і суспільних відносин, відображаючи таким чином сутність життєдіяльності даної общини, її конкретно-історичного способу життя”[9].

Який з підходів є вірним, справа не лише особистого вибору та наукової симпатії, а й, як ми вважаємо, ще те, що потребує свого аналітичного розв”язання, а це можливе за умови історичного екскурсу в процес теоретичного дослідження проблеми визначення суті суспільно – політичніх цінностей. Зазначимо лише, що феномен цінностей заслуговує окремого розгляду як на загал, так і в кожній науковій дисципліні окремо.

Велика кількість різних, часом діаметрально протилежних підходів вказує лише на його універсальність і багатогранність. З огляду на тему нашої роботи, гадаємо, логічно було б перейти безпосередньо до розгляду проблеми політичних цінностей, зокрема, в історії політичної науки.

В залежності від мети, яку, наприклад, людина ставить собі у житті, і визначається система цінностей, їх ієрархія. Подібною є ситуація у випадку з цінностями політичними, в залежності від того, яку мету вбачають у існуванні державних інститутів, політичного поля буття, першопричини їх виникнення:

“....найбільша суб’єктивна цінність надається тому, чого відносно не вистачає” [10, с. 133].

Питання ціннісних передумов політичного вибору та розвитку розглядалося у ряді праць як вітчизняних, так і закордонних дослідників. Об’єднуючим моментом практично всіх подібних наукових напрацювань як сучасних факторів, так і мислителів попередніх епох була спроба вироблення рекомендацій для створення максимально сприятливих умов для духовного (творчого) прогресу особистості, що можливо лише за умови “доброякісного сповідування тим ціннісним схемам, що напрацьовувалися впродовж історії.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


” У свою чергу саме це давало можливість виробленню адекватного політичного ідеалу, робило спроможним виводити суспільство на новий виток політичного прогресу, вирішивши таким чином історичні протиріччя конкретного етапу розвитку. Саме в першій половині ХХ сторіччя цінності як предмет дослідження стають полем інтересу не лише філософії. Так Е.Трельч у своєму дослідженні “Історизм та його проблеми: логічна проблема філософії історії” виокремлює як одну з найважливіших тогочасних (1922 р.) проблем історичної науки — “вчення про цінності”. І взагалі, на думку цього науковця, у сфері філософського та історичного досліджень впродовж останніх десятиріч “здійснився перехід” на абсолютно нові методологічні позиції — позиції “теорії цінностей, або ж аксіології”. При цьому, як ми вважаємо, варто наголосити, що систему цінностей Е.Трельч, на відміну від представників неокантіанської школи і позитивістів (позиції яких піддаються критиці), вважає, що будь-яка найпростіша чи найдоступніша ціннісна система мусить враховувати і класти у свою основу найважливіше — індивідуальність суб’єкта ціннісних відносин. А тому “сучасна теорія цінностей передовсім потребує реформування”, і її “центральним фактором” повинна стати людська “індивідуальність”. У цьому випадку перестануть бути значимими безпідставні дискусії стосовно того, “а чи знаходяться цінності в самій предметності, чи в суб’єкті, а може, взагалі у їх взаємовідносинах;

чи є цінність відчуттям, сприйняттям, або ж просто станом та суб’єктивною реакцією, і чи засновує вона себе на судженнях стосовно існування чи неіснування, миттєва вона чи константна, відносна чи об’єктивна, продукується вона людською волею чи уявленнями, або ж взагалі особливим психічним елментом, випадкова вона, особиста чи надособиста тощо”. І як висновок, автор репрезентує ідею, що “цінності взагалі можуть бути зрозумілими лише у їх суб’єктивному вияві, у їх відносному характері, що витікає із практичного характеру та практичної мети всього існуючого тобто із життя, яке і є скеровуючоюсилою”.

, Друга половина ХХ століття ідентифікує себе ще з одним, можливо, що навіть з більш інтенсивним за своєю якістю переворотом, як у найбільш практичному способі напрацювання ціннісних визначень людського життя, так і за змістом, формами, технологіями пізнання їх, усвідомлення та перетворення на певні ідеали. Адже у нас на очах виникає уявлення (що, звичайно, спирається на адекватну динаміку дійсності) стосовно здійснення нового великого історичного перелому, що стосується в першу чергу зміни індустріального суспільства на постіндустріальне, капіталізму на посткапіталізм, модернізму на постмодернізм, що породило навіть ідею “кінця історії” (Ф.Фукуяма), — за умови одночасного надмірно активного контактування Сходу та Заходу в умовах зруйнування колоніальної системи та визнання принципового рівноправ’я культур всіх народів світу, уніфікації цінностей політики, економіки, соціальних форм життя.

Саме тут ставиться акцент на дослідженні ціннісних визначень самого політичного життя (хоча знову ж певної системності, узагальнення, порівняння з ціннісним полем буття громадянського суспільства ми не знаходимо). Це підтверджують праці науковців, що виходять на межі 60-70 років: Е.Торфлера, Н.Решера, К.Боулдінга, Дж.Гелбрейта та інших, а також міжнародна наукова конференція “Гуманітарні науки і проблема цінностей” (1971 р., Амстердам).

Проблеми психології, природи (натуралістичних ознак) цінностей досліджує американський філософ і психолог А.Маслоу у праці “Психологія буття”, де автор відстоює ідею, що цінності людина пов’язує з потребами і разом вони складають ту основу, через яку особа усвідомлює свою сутність, сутність самого буття. При цьому цінності вибудовуютьсяу певну ієрархію, що дає можливість уникнути антагонізмів між інтересами особи та інтересами суспільства, свідомо формуючи їх, або ж регулюючи певним чином їх пріоритети.

Саме в цей період виходить цілий ряд науково-дослідницьких праць аксіологічного спрямування, де більш чітко визначається саме поняття “цінність” в контексті нової доби, де розрізняються аксіологічні основи буття як його ідеал і як метод, спосіб його утвердження.

Так, у працях відомого німецького філософа Х.-Г.Гадамера виникають герменевтичні основи цінностей-ідеалів, їх цивілізаційні виміри і ознаки, раціональні та ірраціональні підстави щодо їх здійснення.

Поняття “цивілізаційно-історичних цінностей” є системовизначальним і у працях відомого англійського філософа і історика А.Дж.Тойнбі, який доводить, що власне людська історія починає свій розбіг не від зародження людини як біологічної істоти, а від початку відчуття людиною часу, занурення її у світ буденно -ціннісних основ життя. “Життя людини і цілих цивілізацій у “часі-цінностях” — це постійна націленість на самовдосконалення, самообгрунтування самоствердження, що і стає сенсом життя взагалі”.

, У іншого дослідника, відомого сучасного французького філософа Л.Дюмона, акцент робиться на декількох особливостях трактування суті людських відносин, але ми наголосимо лише на тому, що автор відстоює ідею міждисциплінарного способу існування самої аксіологічної теорії та антропологічних особливостях формування цінностей як у історії становлення суспільств, так і на сучасному етапі їх розвитку. Цей досить оригінальний підхід дав можливість артикулювати такі цінності соціальнополітичного змісту, як “індивідуалізм”, свобода”, “справедливість”, “право” тощо.

Подібні акценти, як ті, що виводяться дещо з інших методологічних основ, ми знаходимо у праці Дж.Роулза “Теорія справедливості”. Головне у теорії Дж.Роулза є його визначення основної цінності демократичного суспільства — “справедливості як чесності”. Обгрунтовуючисвою теорію, філософ виводить такі два принципи справедливості як аксіологічної основи: перший передбачає рівність з точки зору доступу до основних прав і обов’язків; другий підтримує соціальну та економічну нерівність, яка повинна задовольняти такі дві умови:

а) мусить бути пов’язана з місцями та посадами, відкритими для всіх;



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«УДК 373.5 : 053.6 : 33 Добір навчального матеріалу з підручників природничого і суспільствознавчого циклів для формування економічних знань учнів старшої школи Ю. О. Карась, аспірантка, Інститут педагогіки НАПН України jul.karas@yandex.ru Постановка проблеми. Забезпечення майбутнього держави за ринкових умов висуває нові вимоги з підготовки молодого покоління до економічних взаємовідносин, що уможливлюється за вивчення старшокласниками відповідної теорії і практики. На сучасному етапі розвитку...»

«момент зачіпає автор “Повісті временних лет”, а також Лев Диякон, розповідаючи про обряд поховання в русів [2, с. 103–104]. Ігнорування ідеологічного аспекту, а також надмірна довіра до візантійських джерел якраз призвели до тих суперечливих, необґрунтованих оцінок діяльності князя Святослава. Хоча до честі вченого, необхідно додати, що він розумів і відзначав усю грандіозність як реалізованих, так і нереалізованих Святославових планів, а також і масштаби його діяльності.1. Грушевський М....»

«Ева М. ТОМПСОН ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ Російська література і колоніалізм Київ — 2006 ЗМІСТ Тетяна Дзядевич. Дистанціюючись від імперії Подяка Вступ. Націоналізм, колоніалізм, національна ідентичність 1. Постановка питання 2. Народження імперії 3. Консолідуючий підхід 4. Наратив Середньої Азії в російській літературі 5. Імперська мрія у пізній радянський період 6. Літературознавство та імперія 7. Деконструкція імперії: Людмила Петрушевська Вибрана література Предметний покажчик Томпсон, Ева М....»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. директор Польовик Юрiй Васильович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 29.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента публiчне акцiонерне товариство Конотопагропостач 2....»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 124-131. УДК 347.22.02 ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД В СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО Крат В. І. Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, Харків, Україна У статті автор аналізує формування системи державної реєстрації на нерухоме майно у світовій практиці та сучасний її стан в окремих державах. У процесі дослідження автор розглядає системи...»

«АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ Жадько Віктор Олексійович УДК [130.12:316.61] (043) ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ У СИСТЕМІ ДУХОВНОГО СВІТУ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ) 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук КИЇВ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії освіти Національного педагогічного університету імені...»

«Степан Дяківський Святослав Семенюк Павло Штепа МОСКАЛІ – НЕ «рускіє» і НЕ слов’яни Львів-2009 Степан Дяківський Святослав Семенюк Павло Штепа Триптих – збірник статтей трьох авторів-українців різних поколінь, покликаний в доступній і короткій формі надати широкому загалу фактичний матеріал з метою розвінчати міф про походження росіян, викрити російських істориків-фальсифікаторів і ще раз довести, що росіяни ніколи не були «братами» українців, тим більше «старшими»; що вони не мають нічого...»

«МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ Центр досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна ІСТОРІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ Збірник наукових праць Випуск 1 Київ 2011 УДК 625.1 (09) Історія науки і техніки: Збірник наукових праць / Гол. ред. О. Я. Пилипчук. – К.: Вид-во ДЕТУТ, 2011. – Вип. 1. – 224 с. Збірник містить статті, присвячені історії та методології освіти, науки і техніки в галузі транспорту і транспортного господарства, а також з...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство., 2007. Вип. 2. С. 248 – 251 Ser. Bibliology., 2007. No 2. P. 248 –251 РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ Іван СВАРНИК: Мар’яна Долинська. Історична топографія Львова XIV–ХІХ ст. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. 356 с. Нещодавно я був дещо розчарований, переглянувши виданий УКУ історикоурбаністичний нарис про Львів М. Долинської1. Я сподівався від цієї авторки не нарису на 89 сторінках малого формату,...»

«БОЛЬШЕ ЗНАТЬ ЛУЧШЕ ЛЕЧИТЬ Донецкая областная научная медицинская библиотека продолжает обзор литературы в помощь врачу общей практики – семейной медицины. Литература, сведения о которой приведены в настоящем обзоре, хранится в фонде ДОНМБ.Время работы библиотеки : ежедневно с 9 00 до 18 00, без перерыва, выходной – суббота, воскресенье с 10 00 до 18 00 Библиотека находится по адресу : г. Донецк, бульвар Пушкина, № 26. Электронный адрес и сайт библиотеки: med_library_don@mail.ru и...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»