WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |

«ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ (Збірник рефератів переможців конкурсу, присвяченого вшануванню пам’яті жертв голодоморів в Україні) Київ Центр навчально-наукових та ...»

-- [ Страница 1 ] --

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Національна академія

ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ

ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ

(Збірник рефератів переможців конкурсу,

присвяченого вшануванню пам’яті жертв

голодоморів в Україні)

Київ

Центр навчально-наукових та науково-практичних видань СБ України

Національної академії СБ України

Укладачі: В.Т. Окіпнюк, Л.Г. Погиба

Затверджено та рекомендовано до друку на засіданні

редакційно-видавничої ради

Національної академії Служби безпеки України (протокол № 1 від 09 жовтня 2014 року) Пам’яті жертв голодоморів в Україні : збірник наукових праць. – К. : Центр навч.-наук. та наук.-практ. вид. НА СБ України, 2014. – 104 с.

До збірки увійшли лекція Голови Служби безпеки України В.О. Наливайченка в Національній академії СБУ з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, кращі реферати учасників відкритого конкурсу творчих робіт із дослідження причин та наслідків голодоморів, проведеного у навчальному закладі протягом жовтня – листопада 2014 року, а також роздуми керівників, науковопедагогічного складу, курсантів, слухачів і студентів стосовно цих трагічних сторінок історії Українського народу.

© Національна академія Служби безпеки України, 2014 Шановні колеги!

З глибоким болем у серці ми відзначаємо сумну річницю Голодомору-геноциду 1932–1933 років.

У часи Великого голоду Україна втратила мільйони своїх синів та дочок.

Жорстоке вилучення врожаю, руйнування святинь і храмів, масові репресії проти української інтелігенції і духовенства були спрямовані на підрив національного духу українства та тотальне знищення Українського народу.

Ми вистояли завдяки силі духу та нездоланному прагненню жити вільно на своїй землі.Сьогодні наше суспільство має незаперечні докази того, що Голодомор 1932–1933 років в Україні був організований тоталітарним сталінським режимом і є геноцидом Українського народу.

Пишаюся, що співробітники Служби безпеки України спільно з працівниками суду, прокуратури, експертами та представниками державних установ самовіддано та професійно долучилися до розслідування цієї кримінальної справи і її розгляду у суді. Минуло понад вісімдесят років з часу тих трагічних подій, однак ми повинні пам’ятати невинно загиблих і розкривати приховану правду. Ту трагічну правду, яка пронизує долю Українського народу у боротьбі за справедливість і волю.

Маємо надати можливість українському суспільству і міжнародній спільноті ознайомитися з результатами розслідування та усвідомити масштаби трагедії.

Мусимо пам’ятати уроки історії та вчитися на трагедіях минулого, щоб

–  –  –

Лекція на тему «ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ –

ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

У ці листопадові дні Україна відзначає сумну дату – 81-шу річницю Голодомору

– величезної трагедії в історії Українського народу і вшановує пам’ять її безвинних жертв.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України схвалила Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», в якому засуджено злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, організацію Голодомору, що стало причиною знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності. У преамбулі Закону зафіксовано співчуття іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору, високо оцінено солідарність та підтримку міжнародної спільноти, показано підготовчий процес прийняття Закону. В документі чітко записано: «Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу»

(ст. 1); «Публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним» (ст. 2).

Вперше суть «злочину злочинів» («crime of the crimes» – англ.) обґрунтував у жовтні 1933 року Рафаель Лемкін на П’ятій конференції з уніфікації міжнародного права в Мадриді. Пізніше на позначення страхітливого злочину він запропонував термін «геноцид», який був взятий на озброєння Організацією Об’єднаних Націй.

Згідно з статтею ІІ Конвенції Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього під геноцидом маються на увазі дії, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

До таких дій у Конвенції, яка є автентичним і юридично чинним міжнародноправовим актом, віднесено:

а) вбивство членів такої групи;

b) спричинення серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи;

с) навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на цілковите або часткове фізичне знищення її;

d) заходи, розраховані на запобігання дітородінню в середовищі такої групи;

е) насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

Через 50 років зміст злочину геноциду відтворено у статті 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Протягом багатьох десятиріч Голодомор офіційно заперечувався владою СРСР. Микита Хрущов, який прийшов до влади у рік 20-річчя Великого голоду, про 1933 рік у своїй доповіді на вересневому пленумі ЦК КПРС, присвяченому розвитку сільського господарства, навіть не згадав. Приблизно в цей же час у Нью-Йорку зазначений вище фахівець з міжнародного права Р. Лемкін виголосив промову перед 3-тисячною аудиторією з промовистою назвою «Радянський геноцид в Україні». Він першим проаналізував голод в Україні в контексті Конвенції ООН і визначив його як геноцид комуністичного режиму проти українців.

У незалежній Україні, незважаючи на очевидні факти, на державному рівні тривалий час не було єдності в оцінках подій 1932–1933 років. Одним із важливіших імпульсів законодавчого вирішення питання стало розсекречення й оприлюднення Службою безпеки України сотень документів та проведення в Українському домі в Києві спеціальної виставки, де чітко показано наявність намірів комуністичних вождів поставити на коліна українську націю шляхом часткового її знищення.

При обговоренні народними депутатами проекту Закону про Голодомор, в розробці якого брали участь і фахівці СБ України, каменем спотикання було, зокрема, твердження, що страждали і гинули також представники інших етнічних груп населення України, інші народи СРСР, зокрема й росіяни, білоруси, німці, казахи, татари, башкири. Надзвичайно активно проти визначення Голодомору геноцидом виступали російські чиновники і навіть науковці й діячі культури. Проте мало хто знає, що ще в 1990-х роках казахські студенти навчалися за підручниками з історії Казахстану, де було однозначно сказано про геноцид казахського народу в 1932–1933 роках. У Росії ж наполягали на тому, що це «спільна трагедія братніх народів», забуваючи при цьому, що Український народ має право на власне бачення історії свого державного розвитку.

Так, голод був також на Кубані, Північному Кавказі, в центральній частині Росії, на півдні Білорусії та в Казахстані. Те, що в Росії теж був голод, ніхто не заперечує, але це зовсім не означає ідентичності юридичних ознак його перебігу серед усіх колишніх радянських народів. Голод в національних республіках, можливо, теж був актом геноциду, але це вже справа офіційних розслідувань представників конкретних країн і народів, у тому числі Росії, проведення яких залежить від їхньої волі. Щодо російської нації, то вона ніяк не могла стати об’єктом злочину геноциду, бо у складі радянської імперії та й до неї росіяни, на відміну від інших народів, ніколи не вели боротьбу за державну самостійність, ніколи не виношували намірів відділитися від інших народів, оскільки вони були провідною системоутворюючою нацією.

Зверніть увагу, і білий рух, і більшовики бачили велику й неділиму Росію неодмінно з Україною в її складі. Політика нинішньої російської влади не змінилася і полягає в тому, щоб цінувати всіх, хто боровся за «государство Российское», хоч би й виступав катом інших народів. Варто нагадати, що саме з таких міркувань відбулося поховання з великими почестями в Петербурзі царської сім’ї (1998 р.), а в Москві – генерала Денікіна (2005 р.). З ініціативи тодішнього прем’єр-міністра В. Путіна на Донському цвинтарі споруджено меморіальний комплекс білим воїнам.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У новітній історії Росії завжди мав місце ідеологічний тиск на Україну не тільки з питань Голодомору, а й загалом в гуманітарній сфері. Щоб вплинути на світову громадську думку, зомбувати російське суспільство й змусити Україну відмовитися від незалежної зовнішньої і внутрішньої політики, розгорнулася кампанія, спрямована на дискредитацію українців – учасників національновизвольного руху, особливо тих, хто воював у лавах Української Повстанської Армії. У такий спосіб увага відверталася від очевидного зв’язку між наслідками Голодомору й несприйняттям більшовицької влади в Україні, готувався ґрунт для наступних обвинувачень у колабораціонізмі в роки Другої світової війни і, як це не парадоксально і дико звучить, – у фашизмі.

В Російській Федерації не хотіли й не хочуть обговорювати зрадництва армії Власова і козачих загонів, пояснювати мотиви встановлення пам’ятного знака біля храму Всіх Святих у Москві козацьким генералам, отаманам і воїнам козацького корпусу військ СС, «павшим за веру и отечество» з нацистськими відзнаками й георгіївськими стрічками на грудях. Там вважають за краще паплюжити український національний рух і не допустити зростання національної згуртованості через усвідомлення Голодомору 1932–1933 років як геноциду. Тому, очевидно, можна стверджувати про наявність в російських політиків цілеспрямованого задуму підриву національної безпеки Української держави й повного її розвалу, як такої, що нібито «не відбулася». З використанням «п’ятої колони», за допомогою перекручування історичних фактів, фальсифікацій, інформаційних битв українцям нав’язуються безпам’ятство, індиферентність, чужі погляди на історію й міжнародні відносини, доводиться непотрібність і навіть небезпечність прийняття законодавчих актів, що зміцнюють свободу, демократію і європейський вибір нашого народу.

Фахівці Служби безпеки України, розуміючи всю важливість інформаційної безпеки держави, доклали чимало зусиль, щоб донести народам світу правду про геноцид. Віднайдені в результаті активних пошуків у Галузевому державному архіві СБУ і розсекречені документи швидко систематизувалися і оприлюднювалися, у місті Києві, в Автономній Республіці Крим, в місті Севастополі і обласних центрах, а також у Польщі, Словаччині, в Москві і Мінську було проведено виставки «Розсекречена пам’ять». Під час кожної виставки відбувалися різноманітні заходи за участю місцевих керівників, науковців, свідків Голодомору-геноциду – круглі столи, конференції, виступи на радіо, телебаченні.

Згідно з положеннями частини третьої статті 112 Кримінального кодексу України у справі про злочин, передбачений статтею 442 КК України, досудове слідство було доручено слідчим органам Служби безпеки України.

Розглянувши заяви та повідомлення про злочин – геноцид, а також матеріали перевірки обставин масової загибелі людей в Україні в 1932–1933 роках, Службою безпеки України 22 травня 2009 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України. Її було зареєстровано під № 475.

Яким же був механізм організації злочину? На вершині владної піраміди знаходилося вище партійне керівництво, очолюване Сталіним. Разом із своїми найближчими прибічниками він і визначав лінію партії – єдиної політичної сили в країні, структури якої пронизували усі державні й господарські органи. Партійні загони в республіках жорстко підпорядковувалися кремлівському керівництву, а підбір і призначення кадрів «згори» зводили нанівець будь-яку самостійність місцевих партійних організацій. Центральні органи Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) виступали замовниками й організаторами, а місцеві партійні керівники в Україні – виконавцями й співучасниками злочину геноциду. У систему реалізації злочинних намірів партійні вожді зуміли вмонтувати суди, прокуратуру, органи юстиції, армію, внутрішні й прикордонні війська, спеціальні служби.

Як відомо, точні цифри втрат українців у роки Голодомору радянська статистика старанно приховувала. Проте в документах того часу найчастіше називалася цифра 6 мільйонів. Такі дані, зокрема, записала у своєму щоденнику репресована вчителька Олександра Радченко, посилаючись на довірчу розмову з співробітницею відділу статистики в Харкові. Не з простих причин уряд СРСР визнав «дефектними» матеріали Всесоюзного перепису 1937 року.

Щоб результати перепису були вичерпними, контроль за його проведенням було необачно покладено на органи НКВС, які успішно справилися із завданням.

Чекісти змусили пройти процедуру й надати потрібні дані навіть тих, хто з якихось причин переховувався або кому вкрай потрібно було в цей день виїхати зі своєї місцевості. Тому перепис в Москві спочатку було визнано зразковим і виконавцям встигли призначити високі державні нагороди. Коли ж докладніше вникли у підсумки перепису, з’ясувалися вбивчі для більшовицької влади цифри втрат серед населення, які неможливо було пояснити війною чи епідеміями.

Матеріали перепису було засекречено, а невдовзі, хоч і не всі, знищено.

Розправа чекала на співробітників статистичних органів, тих, хто його проводив.

Збереглися кримінальні справи, матеріали попередніх переписів і, зрештою, доповідні записки керівників НКВС з цих питань. Порівняно з іншими національностями негативною виявилася динаміка приросту лише українців (мінус 15,3 % порівняно з 1926 р.) і казахів (мінус 27,7 %). У сусідній Росії чисельність населення зросла на 28 % і в Білорусії – на 11,2 %.

Заарештовані начальник управління народногосподарського обліку УРСР, директор Інституту економіки Академії наук УРСР росіянин Олександр Асаткін і начальник сектору обліку населення єврей Ілля Вейцбліт не були українськими націоналістами. Їхня провина полягала в розрахунках, що в Україні на цей час мало проживати 35 мільйонів населення, а за переписом виявилося 29 мільйонів, тобто менше, ніж десять років тому, хоча висока народжуваність (5–10 дітей) в українських сім’ях споконвіку вважалася нормальним явищем. Обидва фахівці після примусового зізнання у нібито навмисних фальсифікаціях втрат населення, особливо в селах, де проживала абсолютна більшість українців, через місяць після арешту були розстріляні у підвалах НКВС у Києві й потай вивезені на «спецоб’єкт»

у Биківню.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 13 |
Похожие работы:

«ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Нацiональної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ПРАЦІ ЦЕНТРУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Збірник наукових праць Випуск 19 КИЇВ Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК УДК [930.2+069](477)(06) ISSN 2078-0133 Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рекомендовано до друку Вченою радою Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК (протокол № 7 від 21...»

«Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць. № 3 (19), 2012 Антон Лытвынец, Вадым Канащук, Иванна Лытвынец, Елена Падовская. Спортивная деятельность Ивана Поддубного. В статье рассматривается выдающаяся фигура украинского спорта Иван Поддубный. Проблема является одной из ведущих в научной деятельности, ведь изучению спортсменов начала ХХ в. придается большое значение. Исследование посвящено анализу спортивной деятельности Ивана Поддубного....»

«Педагогіка УДК 377.35:656.2 199/200 ВИТОКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ПРОФІЛЮ В УКРАЇНІ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ СТОЛІТТЯ) Кандидат педагогічних наук, Шаргун Т.О. Львівська філія Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. В. А. Лазаряна, Україна, м. Львів Досліджено вплив основних подій залізничної галузі на становлення професійної освіти фахівців залізничного транспорту у першій половині ХІХ ст. Встановлено взаємозалежність та взаємовплив...»

«В.С. Власов (Вступ до історії) Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки молоді та спорту України «ГЕНЕЗА» УДК 94(477X075.3) ББК 63.3(4Укр)я721 В58 Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ МОНмолодьспорту України від 04.01.2013 р. № 10) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Е к с п е р т и з у з д ій с н ю в а в Ін сти тут історії Н А Н Укр аїн и. Р е ц е н з е н т Г.В. Боряк,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Юридичний інститут ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИКЛАДАЧІВ ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ Збірник наукових праць викладачів Юридичного інституту присвячений 20-річчю створення Юридичного інституту м. Івано-Франківськ, 2012 Присташ Лідія Тихонівна ПРИСТАШ Лідія ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИКЛАДАЧІВ ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ Тихонівна кандидат юридичних наук, доцент Політико-правовий статус Західної...»

«УДК 159.929 Рекомендовано до друку вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Чорнобильська катастрофа: 20 років потому (інтердисциплінарні аспекти)». – Київ-Житомир: Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2006. – Ч.2. – 74 с.РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: дійсний член АПН України, доктор Моляко В.О. психологічних наук, професор (голова) Дубасенюк О.А. доктор педагогічних наук, професор Хазратова Н.В. доктор...»

«А. П. Шеремет КРИМІНАЛІСТИКА 2-ге видання Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Київ “Центр учбової літератури” УДК 343.98(075.8) ББК 67.52я73 Ш 49 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 14/18.2–1034 від 20.05.2004) Рецензенти: Лемак В. В. – доктор юридичних наук, професор кафедри історії та теорії держави і права Ужгородського національного університету; Сальман І. Ю. – завідувач кафедри правових...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 5 (58)-2013 УДК 378.017.92 ПОНЯТТЯ «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ А. С. Сищик Розглядається поняття «толерантність» та різноманітність його значень, які містяться у наукових дослідженнях. Проблема толерантності стає особливо актуальною, оскільки вона потребує пошуку таких стратегій мислення та діяльності, які б сприяли встановленню єдиної думки стосовно протиріч, основаної на взаєморозумінні, моральній відповідальності та повазі до...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ” МОЛОДІЖНИЙ НАУКОВИЙ ВІСНИК Української академії банківської справи Національного банку України Серія: Соціально-гуманітарні науки Збірник наукових праць студентів, магістрантів та молодих вчених Суми УАБС НБУ Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Соціально-гуманітарні науки, № 3/2014 УДК 1/3+8/9 Редакційна колегія збірника: Бойко Ольга Петрівна, д. філос. н., професор кафедри...»

«СВІТЛАНА КЛЮЧНИК СЛІД ВІЧНОСТІ Літературна редакція П.Дідовича Чернігів Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті. Час незворотний. Він плине в майбутнє. Сьогодні кожної миті стає минулим і назавжди розчиняється у вічності – незбагненній, безкінечно розтягнутій субстанції, що ніколи і ніде не кінчається. Твір талановитого художника — слід вічності, закарбований у часі. Ав тор. УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 К 52 Книга видана в рамках обласної Програми підтримки розвитку...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»