WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Н.Д. Коловоротна УДК 811.161.2 ФРАЗЕОЛОГІЯ МОВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ І СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ Стаття присвячена детальному опису українських фразеологізмів на ...»

-- [ Страница 1 ] --

Н.Д. Коловоротна

УДК 811.161.2

ФРАЗЕОЛОГІЯ МОВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ:

ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ І СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Стаття присвячена детальному опису українських фразеологізмів на позначення

мовчання. Розглядаються ФО, що вербалізують як мовчання-симптом, так і мовчаннязнак (міжособистісне і світське). З’ясовується специфіка слів-символів, встановлюється їх фразеотворча активність.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна одиниця (ФО), символ, мовчання.

Коловоротная Н.Д. Фразеология молчания в современном украинском языке: этнокультурный и семантический аспекты. Статья посвячена детальному описанию украинских фразеологизмов, обозначающих молчание. Рассматриваются ФЕ, вербализирующие как молчание-симптом, так и молчание-знак (межличностное и светское). Определяется специфіка слов-символов, устанавливается их фразеобразовательная активность.

Ключевые слова: фразеологизм, фразеологическая единица (ФЕ), символ, молчание.

Kolovorotna N.D. Phraseology of Silence in the Modern Ukrainian language: ethnic culture and semantic aspects. This paper is devoted to a detailed description of the Ukrainian phraseological units to indicate silence. Phraseological units are considered as the means to verbalize both silent-symptom and silence-sign (interpersonal and social). The peculiarities of the symbolic words are explained, their phrase activity is characterized.

Keywords: phraseological unit (PhU), symbol, silence.

У сучасній антропоцентрично зорієнтованій лінгвістиці мовчання розглядають у системі інших невербальних засобів, що визнані вагомими компонентами комунікативного процесу. Це підтверджують дослідження низки зарубіжних (Дж. Бівін, П. Вацлавек, Д. Джексон, Г. Крейдлін, Г. Колшанський та ін.) і вітчизняних (Л. Солощук, Г. Барташева, Ф. Бацевич, М. Крижанівська та ін.) учених.

Мовчання є повноцінним компонентом комунікативного акту, оскільки, як і інші паралінгвальні засоби, виконує всі функції, властиві невербальним повідомленням стосовно вербальних (доповнення, заперечення, регулювання). Саме тому на сьогодні залишається актуальним питання вербалізації невербаліки, зокрема мовчання, адже наявні в україністиці дослідження із цього питання Т. Анохіної, Т. Осіпової, Н. Піддубної та ін. ще далекі від вичерпності.

Як і будь-який соціально-культурний феномен, мовчання об’єктивоване мовою. Для розуміння того чи іншого вербально оформленого явища необхідно проаналізувати техніки його номінацій у мові.

Метою цієї наукової розвідки є здійснення детального опису українських фразеологізмів на позначення мовчання, з’ясування особливостей його вербалізації фразеологічними засобами, встановлення фразеотворчої активності компонентів-символів.

Попри дискусійність питань класифікації надслівних номінацій беззаперечною є єдність дослідників у тому, що стійкі словесні комплекси (фразеологічні єдності, зрощення (ідіоми), фразеологічні вирази, афоризми, © Коловоротна Н.д., 2013 ліНгВісТичНі досліджеННя: Зб. наук. праць ХНПУ ім. г.с. сковороди. – 2013. – Вип. 36 кліше, прислів’я, приказки) є надзвичайно цінним лінгвокультурологічним матеріалом, на що неодноразово звертали увагу вчені (Н. Венжинович, В. Ужченко, О. Левченко, В. Жайворонок та ін.).

Фразеологічні одиниці своїми значеннями частково перетинаються з лексикою, загалом доповнюючи картину світу, створювану лексичними одиницями. Ю. Апресян стверджує, що «у російській мові всі клітинки семантичної парадигми, для яких відсутні однослівні вирази, заповнюються вільними чи напіввільними словосполученнями» [1: 44].

Згідно з картотекою, укладеною за «Словником фразеологізмів укранської мови», корпус ФО, що вербалізують мовчання, становить 61 одиницю, наприклад: без слова, і (ані) слова (словом) не писнути, як риба, мовчати, прикусити язика та ін. Висока частотність уживання фразеологізмів у процесі вербалізації мовчання зумовлена їх потужним експресивним потенціалом, здатністю не дублювати лексеми-вербалізатори, а деталізувати й диференціювати поняття, наприклад, пара ФО прикусити язика, жарт. «Утриматися від висловлювань, замовкнути» [ФСУМ: 543] і поперхнутися словом – «Раптово замовкнути, не закінчивши якоїсь думки; не договорити» [ФСУМ: 563] (диференційною є сема ‘раптовість’), зневажлива ФО дерти мовчака – «Не протестувати, не заперечувати, мовчати» [ФСУМ: 194] відрізняється від ФО набирати / набрати води в рот – «Уперто мовчати; нічого не говорити» наявністю семи ‘відсутність протесту’ тощо.

Фразеологізми на позначення мовчання засвідчують його амбівалентну сутність, зокрема позитивною є оцінка стриманої мовчазності, обачності в розмовах, нерозголошення таємниць (держкий на язик, держати язик за зубами (на зашморзі, на прив’язі, на припоні).

ФО проковтнути язика, язик приріс до піднебіння, язик стає руба, язик у петлю скрутило, брати язик на гаплик, присохнути на язику, зав’язати рот, засупонити пащу (пельку, рота), держати язика на зашморзі є негативно конотованими. На думку О. Селіванової, негативна оцінність цих фразеологізмів «зумовлена відношенням мовчання до його причин, переважно негативним психоемоційним станом людини (хвилюванням, злістю, роздратуванням), а також примусовим характером дії» [8: 141].

Як видається, симптоматичне мовчання вербалізується за допомогою ФО слова застряють (застигають) / застряли (застрягли, застигли) в горлі (у грудях) –«Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо» [СФУМ: 664]; відбирати (віднімати) / відібрати (відняти) мову – «Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін.» [СФУМ: 95]; язик у петлю скрутило – «Хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т.

ін.» [СФУМ: 659]; забути язика в роті – «Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо)» [СФУМ: 239]; поперхнутися словом – «Раптово замовкнути, не закінчивши якоїсь думки; не договорити» [СФУМ: 543] та ін.

На позначення мовчання-знака в українській мові є значний арсенал мовних, зокрема фразеологічних, засобів, як-от: без слів (слова) – «Мовчки, нічого не кажучи» [СФУМ: 663], [ані]ні слова – «Нічого не розказувати Коловоротна Н.д. Фразеологія мовчання в сучасній українській мові: етнокультурний і семантичний аспекти нікому, не промовляти нічого» [СФУМ: 664]; [І ] словом не обзиватися (не озиватися) / не обізватися (не озватися) – «Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати» [СФУМ: 448]; ні (ані) пари звуст (з уст, з рота) – «Нічого не говорити, затято мовчати» ; уста не розмикаються – «Хто-небудь мовчить, не говорить нічого»; і (ні, жодним і т. ін. ) словом не обмовитися –«1.

Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати; 2. Не розмовляти, не заговорити з кимсь; 3. Нічого не сказати, не спитати і т. ін. про кого-, що-небудь»

[СФУМ: 454]; грати (гратися) в мовчанку – «Ухилятися від розмови, виступу і т. ін. ; відмовчуватися, не розмовляти» [СФУМ, 166]; не даватися (не здаватися) / не датися на мову – «Не бажати спілкуватися, вступати в розмову з ким-небудь» [СФУМ: 185].

Значна частина ФО, що екстеріоризують мовчання, містить як стрижневий компонент лексему вода, наприклад, набирати / набрати води в рот

– «Уперто мовчати; нічого не говорити» [СФУМ: 415]; як (мов, ніби і т.ін.) води в рот набрати, перев.. зі словами замовкнути, мовчати і под. – «Втративши здатність або бажання говорити, мовчати» [СФУМ: 416].

Очевидно, пов’язування води з мовчанням відбувається не тільки тому, що коли в людини в роті вода, вона не може говорити, а й тому, що це є втіленням архаїчних уявлень про воду як хранительку сакральної інформації (порівн. обряд доливання непочатої води), оскільки вода разом із вогнем, землею та повітрям входить до квадри першоелементів буття. О. Петриченко зазначає, що «…високий ступінь символізації та сакралізації води, представлений у східнослов’янських віруваннях і ритуальній практиці, пояснюються, з одного боку, її природними характеристиками (здатністю підтримувати життя, очищувати від бруду і под.), з другого – ставленням до неї як до небезпечної, самодостатньої стихії, як до міфологічно утлумаченої межі між цим та «тим» світами, а з третього – широким спектром можливостей її магічного використання (миття, пиття, обливання)» [7: 342].

Оскільки у фольклорі вода має амбівалентну оцінку (порівн. жива вода / мертва вода, вода як основа першобуття / вода як руйнівна сила тощо), розглядувані ФО теж можуть містити як позитивну, так і негативну конотацію.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Як стверджує Н. Венжинович, аналіз образної основи ФО дає можливість не тільки простежити, а й розшифрувати етнокультурну інформацію:

«Теоретичним підґрунтям такого підходу є погляд на фразеологічну одиницю як на один зі способів реконструкції концептуальної картини світу взагалі та її етнічної концептуалізації зокрема» [2: 122]. Спостереження над ФО, що вербалізують мовчання, унаочнюють, що в колективному досвіді етносу, наївній картині світу мовчання людини пов’язується із стереотипом тваринного світу, зокрема рибою. О. Селіванова зазначає: «Спочатку людські якості приписувались тваринам (собаці – відданість, зайцю – боязливість, лису – хитрість…, рибі – мовчазність і т. ін.), а далі ці фіксовані ознаки, можливо, підкріплені фольклором як символи, усталювалися за певним видом тварин, знаки яких використовувалися на позначення людини на підставі наведених стереотипів. Така подвійна аналогізація простежується здебільшого в системі стійких порівнянь та у фразеологізмах переважно змішаного типу мотивації» [8: 147].

ліНгВісТичНі досліджеННя: Зб. наук. праць ХНПУ ім. г.с. сковороди. – 2013. – Вип. 36 Для омовлення міжособистісного мовчання-знака вживаються ФО як риба мовчати, як риба під мостом – «Нічого не говорити» [СФУМ: 597].

Компаративні фразеологізми з компонентом риба на позначення мовчання властиві низці слов’янських мов, порівн. укр. мовчазний (німий) як риба, рос. немой (нем) как (безголосая) рыба, болг. ням като риба, пол. niemy jak ryba – «абсолютно мовчазний, німий» [6: 421]. Таким чином, очевидно, виявляються архетипові уявлення наших предків. С. Воркачов і Г. Кусов зауважують: «У язичницькій свідомості вода, як царство Риби-праматері, урівнюється з мовленням та могилою. … Риба-праматір була верховним божеством у язичників, про що свідчать: рос. рось вода, волога, русалка міфічна дівчина з риб’ячим хвостом; кельт. dag риба, лат. deus бог, рос. дух, душа, і.-є.

dhugt дух; і.-є. pauson божество.., але фр. poisson риба, зоолатрична істота, лат. piscis риба, лат. pius присвячений богам; давн.-англ. facg камбала, англ.

Faith віра… таким чином, «Риба» – божество за індоєвропейською культурною традицією – дала левову частку одиниць, які використовують сьогодні як основу сучасного інвективного слововживання у низці індоєвропейських мов…» [3: 90–102]. У сучасній українській прозі останній компаративний зворот оказіонально трансформується у словосполучення риб’яче мовчання: «А він, тобто слідчий, готовий всіляко допомагати, звичайно, за умови мого риб’ячого мовчання» (М. Матіос).

На фразеологічному рівні таке мовчання-пригнічення номінується ґаву ковтнув – «Хто-небудь дуже мовчазний, сумний» [СФУМ, 303]: «Нам весело, а тобі сумно? – тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього [Проценка]. – Бач, який він гарний! – додала уголос, кинувши очима на Довбню.

– Веселий, балакучий. Уже не тебе – мов ґаву проковтнув» (Панас Мирний).



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«– Селекція, насінництво та біотехнологія – 2. Дегтярьова Н.І. Генетичний аналіз / Н. І. Дегтярьова // Лабораторний і польовий практикум з генетики. – К. : Вища школа, 1973. – С. 190 – 194.3. Константинова А.М. Использование гибридизации в селекции многолетних трав / А. М. Константинова // Кормопроизводство: сборник научных работ. – М.: Колос, 1974. – Вып. 9. – С. 275-282.4. Культурная флора: Многолетние бобовые травы / Под ред. Мухиной Н. А. и Станкевич А. К. – М. : Колос, 1993. – 335 с. 5....»

«УДК 631.117.4(477.54):631.527:633.15(477) УСЕНКО Валерій Олександрович, аспірант, ДНСГБ НААН (м. Київ) ВПЛИВ ХАРКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ НА РОЗВИТОК НАУКОВОЇ СЕЛЕКЦІЇ КУКУРУДЗИ В УКРАЇНІ У статті розглянуто основні етапи діяльності Харківської дослідної станції, щодо ведення селекції та сортовипробування сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, висвітлено головні результати наукових досліджень селекціонерів. В статье рассмотрены основные этапы деятельности...»

«УДК 316. 64.5: 316. 722 А.В. Зуєв, кандидат філософських наук, доцент (Уманський державний аграрний університет) ГІПЕРТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ У статті розглянуто проблему трансформації змістовного наповнення поняття толерантність під час використання його для аналізу явищ масової культури. Толерантність в умовах знаково-інформаційної цивілізації постає як гіпертолерантність, тобто терпимість до будь-чого та можливість сприйняти та поглинути масою будь-що. У сучасній...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра ділової комунікації МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни “Етика бізнесу” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Галузь знань: 0306 «Менеджмент і адміністрування» Напрям підготовки: 6.030601 «Менеджмент» Статус курсу: професійно-орієнтований (за вибором ВНЗ) Тема 1. Проблеми етики бізнесу План 1 Проблеми макроетики: проблема відносин між корпораціями; проблема...»

«treatment of 1-MCP – Jonagold apples. Satisfactory taste has apples untreated 1MCP varieties Golden Delicious and Idared (2.9 – 3.6) ball. High overall score has fruits of Idared and Reinette Simirenko varieties with postharvest processing 1-MCP (4.7 and 4.6 balls), slightly lower – Jonagold (4.3) and the lowest – the Golden Delicious apples (3.9 ball). Key words: apples, 1-methylcyclopropen, Smart Fresh, storage, organoleptic evaluation. УДК 631.527:633.85:632.954 ОЦІНКА СТВОРЕНИХ ФОРМ...»

«УДК 619:616.98:636.4 В.В. НЕДОСЕКОВ, доктор ветеринарних наук А. В. ГАВРИЛЕНКО, аспірант* І. Л. ФУРДА, аспірант* Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ ЦИРКОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ СВИНЕЙ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ЕТІОЛОГІЯ, МЕТОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ) Стаття присвячена вивченню епізоотології, етіології цирковірусної інфекції свиней (ЦВС) та детальному розгляду методів діагностики ЦВС на території України. Ключові слова: цирковірусна інфекція...»

«Таблиця Кількість відібраних кращих генотипів і розмах варіювання значень за вмістом мелясоутворюючих іонів, 2011 р. Показники Вміст іонів, мг-екв./100 г сировини калію натрію -амінного азоту ЧС гібриди на основі генотипів популяції У752-Е Кількість кращих комбінацій, % 41,9 21,0 32,3 Розмах варіювання 1,18.1,87 0,61.0,87 1,60.2,40 ЧС гібриди на основі генотипів популяції У1948-Z Кількість кращих комбінацій, % 25,3 26.8 14,1 Розмах варіювання 1,95.3,55 0,48.0,85 1,87.3,51 Висновки. На основі...»

«УДК 6 3 3. 6 3 : 5 8 1. 1 4 3. 6 М.В. НЕБИКОВ Філіал Інституту цукрових буряків УААН СЕЛЕКЦІЯ НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ В У М О В А Х КУЛЬТУРИ IN VITRO У статті представлені дані д о с л і д ж е н ь з д о б о р у стійких до водного дефіциту біотипів цукрових буряків з використанням відносно високих температур в умовах к у л ь т у р и in vitro. З а п р о п о н о в а н о е к с п р е с м е т о д о ц і н к и і добору посухостійких форм. В с т у п. На території України біля 15млн. га орних земель...»

«УДК 631.527.581.143:633.14 ДОНОРИ САМОФЕРТИЛЬНОСТІ ЖИТА ОЗИМОГО Я.С. РЯБОВОЛ, аспірант Наведено результати зав’язування насіння у рослин при самозапиленні у вітчизняних та зарубіжних зразків жита. Показано перевагу іноземних зразків над вітчизняними за рівнем зав’язування насіння при самозапиленні. Виділено донор самофертильності DH–245. Гетерозисна селекція жита передбачає створення вихідних батьківських ліній для гібридизації. Лінійний матеріал можливо отримати шляхом інбридингу. Інбредна...»

«ному словнику шістдесятників // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. – Вип. 11, Т.VII (119). – с. 170-174. 9. Павлова Н.С. Лексика с семой «запах» в языке, речи и тексте. Автореф..канд.филол. наук.: 10.02.01. – Екатеринбург, 2006. – 20с.10. Ставицька Л.О. Асоціативне поле запаху в сучасній українській мовній свідомості (гендерний аспект) // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия Филология. – 2006. – Т.18 (57), № 1. – С....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»