WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ УДК 130.2: 392.72 Марина Будько ГОСТИННІСТЬ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ І СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ Аналізуються символічна роль гостя й традиції гостинності в обрядовій ...»

-- [ Страница 1 ] --

Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1)

ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

УДК 130.2: 392.72

Марина Будько

ГОСТИННІСТЬ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ

І СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ

Аналізуються символічна роль гостя й традиції гостинності в

обрядовій діяльності з метою виявлення логіки формування й

трансформування інституту гостинності як шляху від моральнорелігійного до соціально-правового інституту.

Ключові слова: інститут гостинності, індустрія гостинності, принцип гостинності, ритуал гостинності, етикет гостинності, гостинна поведінка.

Maryna Bud’ko. Hospitality as a moral-aesthetical and social-legal institution.

Symbolic role of a guest and hospitality traditions in ceremonial activity are analyzed in the article in order to reveal the logics of the hospitality institution’s formation and transformation as a way from moral-religious to social-legal institution.

Key words: hospitality institution, hospitality industry, hospitality principle, ritual of hospitality, etiquette of hospitality, hospitable behaviour.

Марина Будько. Гостеприимство как морально-этический и социально-правовой институт.

Анализируются символическая роль гостя и традиции гостеприимства в обрядовой деятельности с целью вскрытия логики формирования и трансформирования института гостеприимства как пути от морально-религиозного к социально-правовому институту.

Ключевые слова: институт гостеприимства, индустрия гостеприимства, принцип гостеприимства, ритуал гостеприимства, этикет гостеприимства, гостеприимное поведение.

Вступ Інститут гостинності існував здавна й у дуже подібній формі у різних народів світу, а «принцип гостинності входить у моральний кодекс будь-якого народу» [3, с. 12]. «Абсолютний обов'язок, що виражається відносним поняттям, – така, можливо, найглибша антиномія гостинності. Тому-то визначити гостинність виявляється складним завданням, а саме це слово дає підставу для всіляких метафор. Гостинність у своїй остаточній суті трансцендентна мові, не піддається понятійному формулюванню; у цьому вона належить до ряду таких фундаментальних абсолютів культури, як Істина, Краса або Бог» [14, с. 83]. Інтерес до цієї Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) суспільної практики, що здавалося б, зникає, з особливою силою проявляється, як слушно зауважив А. Монтандон, в моменти кризи, коли або формується національна держава, або відбувається процес глобалізації [24, с. 62]. Обидві ці характеристики є ознаками сучасної української реальності, що й актуалізує дослідження такого спрямування.

Ті разючі збіги, які засвідчує традиція прийому гостей у різних народів, віддалених у часі й просторі, не можуть бути випадковими, вони «свідчать про стійкість якихось глибинних структур ритуалу, його семантичних мотивацій» [3, с. 113]. Тому першість у дослідженні традицій гостинності належить етнологам та антропологам, насамперед у контексті обрядів життєвого циклу (Ф. Гіллен, Е. Кроулі, Ж. Лафіто, Н. Михайловський, Б. Спенсера та Р. Метьюз, Е. Тайлор, Дж. Фрезер, Е.-С.Хартланд, А. Хауітт та багато ін.). Серед радянських дослідників слід згадати насамперед А. Байбуріна, Е. Бакаєву та Б. Гучинову, Т. Бернштам, С. Гаджиєву, Є. Кагарова, Г. Левінтона, Н. Лєштаєву, О. Новік, Б. Путілова, А. Розенфельда, Т. Федяновича та ін. Серед праць, присвячених українській обрядовості, привертають увагу дослідження В. Борисенка, Н. Здоровеги, О. Кравця, В. Кравченко, С. Козяра, Г. Лозко, Г. Пашкової та ін.

Із часом гостинність трансформувалася й за змістом, і за формою. Створення притулків і готелів, розвиток платної гостинності змінили саму ідею гостинності незацікавленої, індивідуальної, надаваної незнайомій людині [24, с. 63]. Гостинність перетворилася на потужну індустрію, в якій працюють мільйони фахівців, невтомно розширюючи спектр послуг для все більш вибагливого суспільства споживання. Розгляд проблем та перспектив розвитку індустрії гостинності в сучасному світі містять праці Н. Ляпіної, В. Бородіної, Р. Браймера, В. Шматько, Н. Кабушкіна і Г. Бондаренко, Х. Роглєва, Дж. Уокера та ін.

Крім того, гостинність набула юридично-політичного змісту.

Певно, першим із мислителів, хто запропонував її юридичне тлумачення, був І. Кант, який, обмежуючи права іноземця, що перебуває на території суверенної держави, правом відвідування й відмовляючи йому в праві постійного проживання, наполягав на тім, щоб з ним не поводилися як з ворогом.

Гостинність становить важливий елемент його проекту вічного миру в планетарних масштабах [16, с. 5-23]. У новітній час інтерес до проблем гостинності в такому аспекті поновився у зв'язку із формуванням Європейського співтовариства: загострилися питання про приватні й суспільні форми прийому іноземців, про природу й саме існування кордонів між державами, про критерії національної приналежності й можливість належати одночасно до кількох культурних і політичних спільнот, про можливість державної гостинності [7, с. 71].

Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) Із 1980-х рр. до проблем гостинності виявляла інтерес французька політична філософія, удавшись до аналізу поняття гостинності (Ж. Деррида [12] та ін.), до образу іноземця й державної політики щодо імміграції (Е. Балібар [4] та ін.). Зусиллями А. Готман у Вищій школі суспільних наук (EHESS) ретельно вивчалася проблематика гостинності в сучасній перспективі (архітектура, місто тощо) [9; 24]. Міждисциплінарні й компаративні дослідження гостинності тривалий час ведуться в Центрі вивчення нових і новітніх літератур Клермон-Ферранського університету ім. Блеза Паскаля групою вчених на чолі з А. Монтандоном (К. Біне, М. ГайНикодимов, П. Лардельє, С. Мюллер, Ж. Небуа-Момбе та ін.), з якими активно співпрацюють дослідники Російського державного гуманітарного університету (О. Вайнштейн Є. Новик, C. Зенкін, В. Мільчина С. Хаютіна Е. Ярославський та ін.) [9; 14; 15; 30].

Як бачимо, гостинність у глобальному світі стає однією з визначальних категорій світової цивілізації. Закони, звичаї, традиції й літературні образи гостинності вивчаються в міждисциплінарному контексті, з позицій антропології, філософії, семіотики, соціології, етнографії, історії, літературознавства, а також як економічна сфера, що нестримно розвивається. Та попри загальну секуляризацію сьогочасної цивілізації [2; 10], у традиціях гостинності, як і раніше, співіснують утилітарні й екстраутилітарні функції. Тому «необхідно чітко розрізняти гостинність як взаємодію між індивідами й гостинність як суспільний прояв (гостинність інституціональну, церковну, державну й под.)» [24, с. 64]. І той, і той аспекти нарівно важливі для сучасного розуміння гостинності, проте первинні позиції повинні формуватися насамперед з урахуванням символічної ролі традицій гостинності, що реалізується в обрядовій діяльності, адже «ідея гостинності очевидно завжди постає з ідеї особистої гостинності й існує в постійнім співвідношенні з нею як з ідеальною моделлю гуманізму» [24, с. 64], а ритуал гостинності виводить «дуже зручну й продуктивну модель, що дає змогу будувати взаємини з найрізноманітнішими представниками іншого світу, не тільки міфічними, такими як Бог і духи предків, а й цілком реальними» [3, с. 12].

Завважуючи це, предметом дослідження в межах пропонованої статті визначено символічну роль гостя й традиції гостинності в обрядовій діяльності з метою виявити надалі логіку формування й трансформування інституту гостинності як шлях від морально-релігійного до соціально-правового інституту.

Результати дослідження Ідеологічне тло гостинності становить теофанія – міфологічне уявлення про те, що Бог у людській подобі ходить по землі: «гість – Бог у домі», «гість у дім, а Бог у домі», – говорили наші предки.

Осетини дотепер зустрічають появу гостей словами: «Гість – Божий Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) гість» [3, с. 113]. За адигським прислів'ям, що має численні паралелі в інших народів, «гість – посланець Бога» [5, с. 179]. У деяких мовах гість і чужинець, іноземець, іноземний купець, прибулець позначаються словами того самого кореня, а слово на позначення гостя може стосуватися Бога, а може позначати (пізніше) й ворожого чужоземця, ворога; у східнослов'янських мовах гість споріднене з господар і Господь [13, с. 517]. Отже, у різноманітних давніх традиціях гість розглядається як потенційно надприродна істота, як бог або демон у людській подобі; іншими словами, споконвічно будь-яка гостинність має справу з «іншим» світом [15, с.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


75].

Гостем називають і померлого, небіжчика, причому його шлях на цвинтар може осмислюватися як повернення додому: відома ідея «Я вже вдома, а ти ще в гостях» варіюється в багатьох епітафіях [3, с. 126]. Гостем називають небіжчика в голосіннях, підкреслюючи тим самим зміну його статусу: залишаючи коло живих, він стає для них гостем зі світу мертвих. З іншого боку, іноді в голосіннях рідні й близькі, які прийшли на похорон, уподібнюються гостям на святі [1, с. 13]. Смерть є виходом за межі людського стану, переходом у сферу потойбічного, це перехід душі з цього світу, де вона перебувала «в гостях», до іншого світу – «додому», «на вічне життя». Недарма про людину, яка помирає, говорять, що вона «додому зібралася», «піде додому», «збирається до своєї хати»; от і труну в народі називають – домовина, домок, іноді – хата [20, с. 167], нова світлиця, новий будиночок [1, с. 13], а цвинтар має ще назву погост (раніше, за часів Київській Русі, це місце торгу й адміністративно-територіальна одиниця) [13, с. 517].

Гостем з іншого світу, посередником між світом живих і світом мертвих осмислюється й жебрак. Тому його вгощання (однокореневе з «гість») набувало ритуалізованого характеру та зближалося з частуванням предків у поминальних обрядах [3, с. 126, 129]. Під виглядом «каліки перехожої» в дім могла прийти й сама Смерть, яку намагалися задобрити подарунками й частуваннями. Як і інші мандрівники, жебрак міг виявитися втіленням Бога, про що говориться в християнських легендах [1, с. 12, 22]. Саме сакральністю гостя зумовлений цілий ряд деталей гостинності, як, наприклад, безіменність гостя: у багатьох традиціях не прийнято питати незнайомого подорожанина про те, хто він і куди прямує, яка мета його приїзду. Через визначений традицією термін він сам може розповісти про це, але може так і піти, не назвавшись [3, с. 124; 1, с. 10]. Важливо розрізняти також гостей званих і незваних: «коли є запрошення, то двері відчинені, потрібно лише дотримуватися правил. Інший характер має випадок незваного гостя, непередбаченого відвідувача, що вторгається без запрошення. Гостинність перебуває мовби між двома цими Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) випадками, вона працює на межах, на границях між людським і божественним, профанним і сакральним, своїм і чужим [24, с. 70].

На Русі не прийнято було запитувати гостя, мандрівника про мету приїзду три доби. Прийшла людина мала право на хліб і дах, бо гість «немовби входить у тимчасову спорідненість з господарем дому, і навіть не тільки з ним, а й з усім його родом» [3, с. 119], адже «локальна група, а згодом громада лишалася для людини межею і щодо «чужинця», і щодо самого себе» [28, с. 68]. Нове, звісно, завжди усвідомлюється «чужим», таким що перебуває в однорідному, неструктурованому просторі [31, с. 29], тому дозвіл увійти до житла – символ визнання своїм [8, с. 15]. Проте «гість присутній на території та/чи в співтоваристві його господарів як «чужий» і включається в їхнє життя саме з ознакою чужого, не асимілюючись» [15, с. 84]. Як відомо, уявлення архаїчної людини, оформлені в параметрах «я – інше», «свої – чужі», «ми – вони» становлять базові координаційні осі ідентифікаційних процесів; їх можна відшукати й на ранніх стадіях філогенезу, і в сучасному суспільстві, де дотепер зберігаються, зокрема, й обряди, пов'язані з переходом зі статусу «чужого» у статус «свого», зі статусу прибульця (чужинця) – у статус гостя.

Особливий інтерес для нашого дослідження являє група т. зв.

обрядів переходу, глибоко вивчених Арнольдом ван Геннепом: це все ритуальні дії, пов'язані з подоланням людиною якого-небудь – просторового, часового, соціального, фізіологічного тощо – рубежу.

Геннеп виділяє такі групи обрядів переходу: прелімінарні – обряди відділення від колишнього світу; лімінарні – проміжного періоду;

постлімінарні – обряди включення в новий світ [8, с. 15]. Перехідні стани вкрай небезпечні – і для самої людини, і для навколишніх, тому що, по-перше, вона перебуває мовби на межі «того» й «цього»

світів і вразлива для нечисті, а по-друге, вона сама або ще не людина, або вже не людина, тобто істота, яка дотична потойбічного світу і здатна мимоволі нашкодити оточенню [20, с. 483]. Тому «наскільки двоїнний і потенційно небезпечний прибулець, настільки однозначний, цільний і передбачуваний образ гостя. Ритуал гостинності організований таким чином, щоб повністю підпорядкувати гостя своєму сценарію, незалежно від того, ким саме він є. Бог, ворог чи простий подорожній, що йде у своїх справах, будуть прийняті приблизно однаково, хоча й з різною мірою пошани» [3, с. 113]. Визначальною ознакою, що вирізняє людську гостинність, є ритуали зустрічі й проводів, коли «драматично розігрується й тимчасово нейтралізується основна опозиція «своє/чуже»: у ході цих ритуалів гість стає «своїм чужим», «освоюється» або «присвоюється» господарями» [15, с. 84].

У більшості випадків процес агрегації (включення) чужоземця містить обряди очищення, обміну, з'єднання (на Інституціональний вектор економічного розвитку Вип. 4 (1) практиці – зв'язування), спільну трапезу тощо. У категорію обрядів включення входять також формули вітання, які застосовуються залежно від того, наскільки прибулець близький (чи далекий) мешканцям дому чи просто зустрічним людям, та різноманітні привітальні жести: потискують руки, труться носами; відокремлюють себе від зовнішнього світу, знімаючи взуття, верхній одяг, головний убір [8, с. 34-36]. Щодо обрядів, які чиняться на самому порозі, – то це обряди переходові; прикладом обрядів відділення від колишнього світу служать обряди «очищення» (люди вмиваються, опоряджаються тощо), за ними йдуть обряди прилучення (підношення солі, спільна трапеза й под.). Обряди порога не є власне обрядами «поєднання», а лише обрядами підготовки до поєднання. А передують їм, у свою чергу, обряди підготовки до переходового стану [8, с. 24]. Перед порогом шанобливо розкланюються або б'ють чолом, до нього поштиво доторкаються рукою тощо. Поріг і двері безпосередньо й конкретно «вказують на розрив у просторі; і саме в цьому їх важливе релігійне значення, тому що разом вони є символами й засобами переходу» [33, с. 25У старі часи гість, що наступив навмисне на поріг, уважався ворогом, що повідомляє про свої злі наміри хазяїнові [27].



Pages:   || 2 | 3 |
 
Похожие работы:

«О. Є. Афанасьєв ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА» Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара О. Є. Афанасьєв ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА» Дніпропетровськ РВВ ДНУ УДК 911(075.8) А 94 Рецензенти: канд.біол.наук, доц. Л. В. Доценко; проректор ДОІППО В. І. Кудирко А94 Афанасьєв, О. Є. Посібник до вивчення дисципліни «Глобальні проблеми людства» [Текст] / О. Є. Афанасьєв. – Д.: РВВ ДНУ,...»

«У ДК373.5:82(1-87).09+82(1-87).09](075.3) Б Б К 83.3(0)я721 К Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України № 177 від 3.03.2010р.) Наукову експертизу проведено в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Психолого-педагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України.Експерти, які здійснювали експертизу: Шевчук Л. Г., Хмельницькиіі спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки, учитель-методист; Мотуз В. П., районний...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 3 (38) 2010 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА КОРПОРАТИВНУ КУЛЬТУРУ СТУДЕНТІВ Л.В. Кошева В роботі надані експериментальні визначення ступеня впливу засобів фізичного виховання на рівень корпоративної культури студентів Донбаської державної машинобудівної академії (на прикладі студентів інженерно-економічного факультету). В работе представлены...»

«УДК 371.127 Л. Бережна, Харків ПРОЕКТНА КУЛЬТУРА ЯК ОСНОВНИЙ СПОСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Анотація. У статті визначено поняття «проектна культура». Виділені основні властивості проектної культури та умови оволодіння її педагогом. Ключові слова: проектна культура, проектна культура вчителя, інноваційна діяльність, принципи формування проектної культури педагога. Аннотация. В статье дано определение понятию «проектная культура». Выделены основные свойства проектной...»

«Проблеми екології та енергозбереження в суднобудуванні VIII міжнародна науково-технічна конференція Скорочення антропогенного навантаження котельних автоклавного виробництва будівельних матеріалів УДК 666.97.035.5 Автори: М.І. Радченко, проф., д-р техн. наук, Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв О.В. Макарова, викладач, Чорноморський державний університет ім. Петра Могили Підприємства виробництва будівельних матеріалів відносяться до найбільш енергоємних, відзначаються...»

«УДК 378.147:316.6 Т.О. Хмуринська м. Тернопіль, Україна СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ Постановка проблеми. Підвищена увага до наукових досліджень, виконаних на підставі системного підходу до аналізу й оцінки різноманітних процесів та явищ природи і суспільної діяльності людей спостерігається уже давно. Це зумовлено, перш за все, якісним піднесенням процесу пізнання оточуючої дійсності, успіхами розвитку...»

«УДК 378.034:174 © Макаренко О. А. ОСНОВНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ В МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ Постановка проблеми. Соціально-економічні зміни, що відбулися наприкінці ХХ століття в нашій країні, чинили моральну кризу, занепад цілої низки моральних чеснот. Науковці, розглядаючи проблеми професійної етики педагогів, звертають увагу на складний соціально-психологічний та духовний стан суспільства. У своїх працях В. Огнев’юк наголошує на тому, що в умовах реформування сучасної...»

«РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ ЗБІРНИК ЗВІТІВ 22-23 серпня 2010 р. ПЕРЕМИШЛЬ, ПОЛЬЩА СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ UKRAINIAN WORLD CONGRESS CONGRS MONDIAL UKRAINIEN CONGRESO MUNDIAL UCRANIO 145 EVANS AVENUE, TORONTO ON M8Z 5X8 CANADA TEL. (416) 323-3020 FAX (416) 323-3250 E-MAIL: congress@look.ca INTERNET: www.ukrainianworldcongress.org РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ 22-23 СЕРПНЯ 2010 р. ПЕРЕМИШЛЬ, ПОЛЬЩА ЗМІСТ Статут Світового Конґресу Українців Протокол...»

«Теорія і практика викладання української Theory and Practice of Teaching Ukrainian мови як іноземної. 2009. Вип. 4. С. 72–80 as a Foreign Language. 2009. No 4. P. 72– II. ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВО ТА ПРОБЛЕМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ УДК 372. 881. 116 (477) СОЦІОКУЛЬТУРНІ СТЕРЕОТИПИ В КОНТЕКСТІ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ-БІЛІНГВІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Вікторія Дороз Бердянський державний педагогічний університет Зосереджено увагу на необхідності оновлення...»

«Міністерство освіти і науки України НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 04074. Київ, Вишгородська, 19 Тел. 430-02-60, 430-43-90 e-mail: nenc@nenc.gov.ua 13.08.2014 р. № 130 Методичні матеріали до серпневих педагогічних конференцій в позашкільних навчальних закладах Роль позашкільних закладів в системі освіти України закріплена в нормативно–правових документах: Законі України «Про освіту», Законі України “Про позашкільну освіту”, Законі України “Про охорону дитинства”,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»