WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Л. Богдан, Київський національний університет імені Тараса Шевченка лекСиЧні оСоБлиВоСті МоВи УкраЇнСькиХ дитяЧиХ каЗок В японСькоМУ перекладі (на Матеріалі каЗок «Сірко», «СолоМ’яний ...»

-- [ Страница 1 ] --

перекладоЗнаВСтВо

Л. Богдан,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

лекСиЧні оСоБлиВоСті МоВи УкраЇнСькиХ

дитяЧиХ каЗок В японСькоМУ перекладі

(на Матеріалі каЗок «Сірко», «СолоМ’яний БиЧок»,

«криВенька каЧеЧка»)

В статті досліджено лексичні особливості мови перекладу (японської мови) українських дитячих казок. Висвітлено питання оформлення японськими лексичними засобами

експресивності та образності української лексики та способи передачі її національнокультурного компонента.

Ключові слова: казка, лексика,семантика слова, японська мова, мова перекладу.

В статье исследованы лексические особенности языка перевода (японского языка) украинский детских сказок. Освещены вопросы оформления лексическими средствами японского языка экспрессивности и образности украинской лексики и способы передачи ее национально-культурного компонента.

Ключевые слова: сказка, лексика, семантика слова, японский язык, язык перевода.   The article investigates lexical features of target language (Japanese language) of Ukrainian children's tales. It is revealed how imagery and expressiveness of Ukrainian language is represented by Japanese lexical means and what ways of rendering are used by Japanese lexical units to reproduce Ukrainian national and cultural component.

Keywords: fairy tales, lexical vocabulary, word semantics, Japanese language, target language.

Розвиток сучасної дитячої японської літератури ознаменувався переосмисленням завдань та ролі, яку виконує така література. Як зазначає японський літературознавець Кан Тадшідо, нову дитячу японську літературу потрібно «будувати», звертаючи увагу на її художнє покликання та почуття читача [1976, 87]. Поштовхом до цього стало порівняння завдань та функцій японської дитячої літератури з дитячою літературою Європи та Америки.

Звернення до європейської та американської дитячої літератури посприяло також і початку перекладацької діяльності та появі в японській дитячій літературі відомих творів братів Грімм, Андерсена, Езопа, Кіплінга та інших. Вагомим набуттям літератури, що розширила світогляд японського юного читача, стає перекладений фольклор понад шістдесяти народів світу, що найширше представлений таким жанром як казка.

Завдяки перекладам Саяка Мацуя та Учіда Рісако українських дитячих казок «Солом’яний бичок», «Кривенька качечка», «Сірко», японський юний читач має нагоду збагатити свій світогляд і особливостями українського мислення, культури та традицій.

Зважаючи на неспорідненість української та японської мов та культур, з’являється науковий інтерес до того, як перекладацькі трансформації,що здійснили автори для того, щоб текст перекладу якнайточніше передавав всю інформацію, що містить текст оригіналу, вплинули на словник мови твору. Адже казка, будучи культурним надбанням народу, використовує мовні засоби в художньому тексті для проекціювання своєї моделі відношення до світу в проектному, соціальному та суб’єктивному ракурсі через образність, експресивність, що проявляється в поліфункціональності мовних засобів, передача яких на іншу мову неодмінно призводить до лексико-семантичних змін на рівні тексту.

Особливо велику роль при перекладі фольклорних творів відіграє соціокультурна адаптація текстів, які вирізняються яскравим національним забарвленням як по формі, так і за змістом. Висока ступінь національного забарвлення зумовлює наявність значної «психологічної відстані» [Сорокин 1999, 98] між читачем оригіналу та перекладу і вимагає, відповідно, максимальної «акультурації» тексту.

Зважаючи на те, що казки займають важливе місце серед літератури для дітей, адаптацію текстів слід здійснювати з врахуванням таких аспектів, як словниковий запас читача, його психологію сприймання інформації тощо.

Об’єктом нашого наукового дослідження є лексика мови перекладу (МП), оскільки саме вона є основною одиницею мови, найпомітнішим елементом художніх засобів, і як така, займає центральне місце в системі образних засобів мови твору.

Для виявлення інваріантності в лексиці МП ми звернулись до контрастивного аналізу, який забезпечує синхронно-контрастивне дослідження мовних систем та її рівнів, що здійснюється за однаковою моделлю опису [Манакин 2004, 3]. Такий аналіз виявляє відмінності порівнюваних об’єктів на фоні їх певної спільності за схемою форма

– функція – значення. Диференційні ознаки лексики МП та мови оригіналу (МО) твору проявляються не лише на структурному рівні, але й функціональному і відображаються в способах передачі однієї і тієї ж інформації, варіантах зв’язку лексичних одиниць та дійсності, яку вони позначають. Крім того, закріпляючи за значенням слів різні признаки позначуваних предметів, кожна мова, таким чином, створює свою «картину світу».

Тому, значення лексичних одиниць різних мов повністю не співпадають, і елементи, які заміщають один одного в МП та МО, як правило, не тотожні за смислом. У зв’язку з цим, навіть якщо вони передають один і той самий зміст, лексичні одиниці вносять в цей зміст і свій культурно-національний додатковий смисл, що теж входить в виражене ними повідомлення. Внаслідок цього відбувається трансформація, втрата або розширення інформації, яка становить ідейний зміст твору [Комиссаров 1990].

Таким чином, метою нашої статті є характеристика лексичних особливостей МП, для комплексної оцінки якої необхідно здійснити контрактивний аналіз, заглибитись в семантику лексичних одиниць та звернути увагу на їх лінгвокультурологічний аспект.

Казка кожного народу має свої власні висловлювання, які знаменують її початок та кінець, що фольклористи називають «зачином» та «кінцівкою». Як зазначає японський лінгвіст та літературознавець Йошікадзу Накамура, японські казки починаються зі слів « » (давно-давно, в давнину) [15] і наголошують на часі події. Зачином укранських казок зазвичай стають вислови «жили собі…» або «були собі…», семантика яких акцентує увагу гн тільки на часі події, але й на стані буття, що присутній і в японських казках, але не висувається на перший план (« » (Давно-давно, жили собі дід та баба). Аналіз обраних творів показує, що в одній з українських казок в японському перекладі традиційний зачин відсутній, проте повної лексичної тотожності контексту в межах речення немає. Замість традиційного японського зачину маємо інший вислів-маркер, яким японці послуговуються для позначення початку певної історії і який теж містить конотативне значення «давно»: «» (в одному місці).

Специфіка представлення японцями інформації полягає у використанні висловівмаркерів не лише на початку, але й впродовж всього сюжету, що дозволяє морально підготувати слухача чи читача до подальшого перебігу подій – розгортання думки чи зміни, раптового повороту стану справ. Вислови-маркери виконують також роль тих лексичних елементів, що об’єднують текст в єдину цілісну структуру і повідомляють адресата про взаємозв’язок інформації. Якщо в МО контекст не завжди зумовлює наявність таких висловів-маркерів, то в МП вони є необхідним елементом побудови цілісності сюжету.

До них можемо віднести наступні одиниці, що зустрічаються в текстах МП:

(тоді, слідом за цим), (незабаром), (і (продовження думки)), (однак, проте), (одного дня, одного разу), (отже), (тоді, в ту мить): «… Коли це вовк біжить житом та за ту дитину – і несе її полем. Сірко за тим вовком. Доганяє його.» –… (казка «Сірко»);

« …баба сиділа дома, мички пряла. І такі вони бідні — нічого не мають! От баба і напалась на діда …» – (казка «Солом’яний бичок»); «… посадили в нього качечку, а самі знову по гриби пішли. Повертаються, аж дивляться – у хаті скрізь прибрано…» – … …(казка «Кривенька качечка»).

Жоден фольклорний твір не обходиться без реалій, національно-культурна семантика яких дозволяє проникнути в культуру носіїв мови, в їх фонові знання і значною мірою впливає на смисл контексту. Українські реалії, що зустрічаються в казках, подані в МП здебільшого таким чином, щоб не перевантажувати сюжет казки незнайомою для дитини лексикою, але при цьому ознайомити юного читача з українськими цінностями. З огляду на це, частина реалій представлена в МП способом транслітерації та опису одночасно, що спрощує реципієнту сприйняття реалії і дозволяє поставитись до неї як до нового, незнайомого слова: «»*, «»*. До групи реалій відносимо і лексему «», яка, хоча і зафіксована в словниках японської мови, має досить обмежене тлумачення в порівнянні з визначенням українського слова «смола». До того ж сам переклад лексеми і її тлумачення в тексті (…) свідчить про спеціальне її виділення як іноземної лексеми поряд з японським «» (джюші) – смола.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До безеквівалентної лексики відносимо скриті реалії – тобто такі, що начебто мають відповідники і навіть зафіксовані в словниках МП, але співвідносні поняття, які вони позначають можуть відрізняються в позамовній дійсності або не мати тих аналогічних символічних функцій, що в МО. Такі реалії представлені в МП загальновживаною лексикою способом генералізації, внаслідок чого втрачається символічна функція українського слова, що виділяє її як реалію в МП. Таким чином, частина українських реалій так і залишається незнайомою для японського читача. До таких реалій відносимо наступні лексичні одиниці: «копа (сіна)» – «», «горілка» – «», «кожух» – « ».

Незвичним способом передано в МП український вислів-реалію «гречані галушки із салом». Одним зі способів елімінації в тексті лакун, в тому числі і реалій, є введення в текст специфічного елемента культури реципієнта (компенсація). В такому випадку втрачається національна специфіка висхідної реалії. В казці «Сірко» перекладач вдається лише до заміни в вислові-реалії компонента «гречані галушки», представивши її в тексті японською реалією «». Компонент-реалія «сало» також не зберігає за собою в МП національно-культурної специфіки, оскільки його передача в тексті відбулась через японську лексему «». Однак, об’єднавши обидва лексичні елементи « », отримуємо в МП найменування страви, яке не повністю відповідає уявленням реципієнта про позначуваний предмет. Таким чином, хоча вислів і не передає в МП значення української реалії, проте адресат, завдяки компоненту «», сприймає цю страву як таку, що характеризує українську кухню.

До складу безеквівалентної лексики МП українських дитячих казок входять і власні назви, що представлені в проаналізованих казках двома онімами – іменем собаки «Сірко» та іменем солом’яного бичка «Бичок-третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений». Онім «Сірко» - ім’я-знак, який не наділений власним змістом і лише позначає об’єкт. Тому передача в МП його фонетичної оболонки – максимальне до здійснення завдання. Враховуючи при транскрибуванні структуру японського алфавіту, адекватним варіантом представлення оніму в МП вважаємо «». Однак, зустрічаємо в МП іншу комбінацію складів в слові – «», яка є більш наближена до російської інтерпретації української казки, де персонаж-собака зветься «Серко».

Ім’я солом’яного бичка – значущий, промовистий онім, який є невід’ємним елементом сюжету казки, одним із засобів, що створює художній образ. Як їх вдало називає В.С. Виноградов, це «алюзивні імена», які «в носіїв мови асоціюються з певним словом з фольклорних, літературних і фразеологічних джерел» (Виноградов 1975, 59). Цей онім несе на собі помітно виражене смислове навантаження, що визначається контекстом і характеризує тогочасний побут українського народу («бичок…з соломи зроблений, смолою засмолений»). Одночасно яскраво виражена і його зовнішня форма, що надає оніму експресивності («бичок-третячок»), яка підсилюється звуковою інструментовкою – алітерацією та асонансом («…з соломи зроблений, смолою засмолений). Оскільки передати в МП всі значущі компоненти такого імені дуже складно, до уваги взято смислову сторону оніма, передача якої є необхідною умовою правильного функціонування імені в контексті. Таким чином, в МП онім оформлений тими лексичними одиницями, які розкривають його смисл і пов’язують з контекстом – «».

Органічною частиною лексики казок, що веде читача в минулі часи та знайомить його з тогочасним буттям є застаріла лексика. Передати те історичне та культурне смислове навантаження, що несуть в собі архаїзми, відобразити їх національний колорит і при цьому доступно подати слово реципієнту є нелегким завданням для перекладача.

Застарілі слова, що зустрічаємо в МП, характеризують український побут. Їх кількість, що представлена в текстах МП – невелика, можливо, з огляду на головного адресата – дитину. Такі архаїзми, як «мички» та «кужіль» передані в японському варіанті спрощено, способом генералізації через загальновживану лексему «». Лексеми «кужілка»

і «веретено» знайшли свій відповідник в МП – «» та «» відповідно.

Семантика наступних двох пар слів на понятійному рівні має певні розбіжності. Архаїзм «коромисло» означає «дерев’яну вигнуту палицю з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо». На предметно-логічне значення слова накладається ще й конотативне – «предмет, що становив невід’ємну частину українського побуту». В МП зустрічаємо лексему «», яку не можемо вважати еквівалентом, оскільки схожість в їх семантиці зводиться до «дерев’яної палки, на якій переносять багаж». Подібна ситуація в парі слів «піч» – «». Лексему «піч» розглядаємо як застарілу лексику з точки зору наповнення однієї з сем – «споруди з цегли або каменю для випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв». Семи японського «» позначають лише ті поняття, що відносять українське слово до активного запасу лексики – «споруда для опалення приміщення».

Характерною особливістю лексики МО українських дитячих казок є наявність в ній емоційного значення, що викликає не лише уявлення про предмет, якість чи дії, але й також почуття, емоції, певне відношення до даного предмета чи явища. Насиченість лексики українських казок демінутивами вражає. Така лексика надає мові казок емоційної експресивності, виразності і тим самим приближає її до дитячого мовлення, в якому ласкаво-зменшувальні суфікси становлять часто вживаний елемент лексичних одиниць.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«Віктор Яшин (Львів, Україна) обличчям до «іншого»: релігійна громада упц (мп) в соціоКультурному просторі львова Тематика ролі та місця церкви в процесах формування нової урбаністичної культури тривалий час залишається поза увагою українських науковців. частково це пояснюється радянською спадщиною, частково це варто пояснювати втратою сакральними спорудами їхнього значення в секуляризованому міському середовищі вже в пострадянський час. Однак ці чинники не можуть бути визначальними для всіх...»

«Наукові записки: Серія “Історія” Оксана Семьяник ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ И ИДЕЙНО-ПОЛИТИЧЕСКИХ УБЕЖДЕНИЙ ЛОНГИНА ЦЕГЕЛЬСКОГО В статье автор раскрывает аспекты формирования личности и становления идейнополитических убеждений одного из ведущих общественно-политических и государственных деятелей начала ХХ в. Л. Цегельского, выделяет ряд основных черт, которые больше всего повлияли на мировоззрение и гражданскую позицию политика. Автором делается попытка осветить поставленные перед собой...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Маріупольський державний університет ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ІСТОРІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Головний редактор чл.-кор. НАПН України, д. політ. н., проф. К.В. Балабанов Засновано у 2011 р. ВИПУСК 1 МАРІУПОЛЬ 2011 ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ІСТОРІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ, 2011, №1 УДК 3(05) Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія Збірник наукових...»

«Розділ ІІІ КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ УДК 377 Абдулгазіс У.А. ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В СИСТЕМІ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Постановка проблеми. Зміни в соціокультурній і економічній сфері вимагають якісного перетворення характеру професійної діяльності інженера-педагога, яка забезпечить розширення його професійного поля діяльності, поглиблення мобільності в інженерній і педагогічній сферах, оволодіння якісними...»

«ЛЕКЦІЯ № 9 ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО ДНЯ. ПОЗАКЛАСНА І ПОЗАШКІЛЬНА РОБОТА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПЛАН 1. Загальна характеристика організаційних форм фізичного виховання.2. Характеристика позаурочних форм фізичного виховання.3. Організаційні форми фізичного виховання у режимі шкільного дня. 4. Позакласні заняття фізичними вправами. 5. Фізичне виховання учнів поза школою. ЛІТЕРАТУРА 1. Вільчковський Е. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 4 (57) 2013 Ключевые слова: психологическая компетентность, моделирование контекста педагогической деятельности, схемы контекстуального моделирования.DESING OF CONTEXT OF EDUCATIONALLY CORRECT ACTIVITY IN TEACHING OF PSYCHOLOGICAL DISCIPLINES E. V. Ramzani In the article basic directions of design of pedagogical activity context are specified in teaching of psychological disciplines. Keywords: psychological competence, design of pedagogical...»

«У ДК373.5:82(1-87).09+82(1-87).09](075.3) Б Б К 83.3(0)я721 К Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України № 177 від 3.03.2010р.) Наукову експертизу проведено в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Психолого-педагогічну експертизу проведено в Інституті педагогіки НАПН України.Експерти, які здійснювали експертизу: Шевчук Л. Г., Хмельницькиіі спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки в галузі науки, учитель-методист; Мотуз В. П., районний...»

«Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки Бібліотека НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ Рекомендаційний бібліографічний список літератури Луцьк – 2012 Нетрадиційні методи оздоровлення 1. Азарова М. Носіть мідні прикраси / М. Азарова // Будьмо здорові. – 2002. – № 10. – С. 31.2. Александров А. Аромотерапия / А. Аромотерапия // Неведомый мир. – 2005. – № 6. – С. 48–53 ; 2006. – № 5. – С. 43–48.3. Бабич Д. Песочная терапия / Д. Бабич // Позитум Украина. – 2008. – № 2. – С. 30–34....»

«Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Аналітичний огляд діяльності дитячих бібліотек області у 2010 році Суми 2011 Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського Так ми працюємо. Аналітичний огляд діяльності дитячих бібліотек області у 2010 році Суми 2011 ББК 78 Т15 Так ми працюємо : аналітичний огляд діяльності дитячих бібліотек області у 2010 році /...»

«{ Реклама та зв’язки з громадськістю } 105 УДК 659.4 (477) Cтановлення наукового Аеліта ЛИТВИН канд. іст. н. напрямку розвитку PR в Україні Здійснюється аналіз видань та інформаційних джерел, що лягли в основу науково-теоретичної підготовки фахівців у галузі PR, зокрема на прикладі теоретичних та практичних доробок вітчизняних фахівців цієї галузі, аналіз яких дає можливість констатувати процес становлення інституту паблік рилейшнз в Україні. Ключові слова: зв’язки з громадськістю, паблік...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»