WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |

«Аннотация Як готувалися до Свят-вечора і як зустрічали Різдво Христове, як гуляли Масляну і як поводилися у Великий піст, як святкували Великдень і які розваги припадали на Івана Купала ...»

-- [ Страница 1 ] --

Олекса Воропай

Звичаї нашого народу

предоставлено правообладателем

http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=9010796

Олекса Воропай «Звичаї нашого народу». Етнографічний

нарис. Серія «Перлини української культури»: Фоліо; Харків;

ISBN 978-966-03-4397-9

Аннотация

Як готувалися до Свят-вечора і як зустрічали Різдво

Христове, як гуляли Масляну і як поводилися у Великий

піст, як святкували Великдень і які розваги припадали на

Івана Купала – про це йдеться у виданні, яке знайомить з багатим і різноманітним світом народних звичаїв, за якими жили українці з давних-давен до нашого часу.

Звичаї, що дісталися нам у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення й сьогодні. Збагачені кращими зразками народної творчості – обрядовими піснями, віршами, легендами, – вони є найдорожчою скарбницею духовної культури українського народу.

Содержание Етнографічний нарис Від автора Звичаї – скарб українського народу Зима «Катерини»

День Андрія Первозванного «Наума»

«Варвари»

«Миколая»

Вечорниці Складчина Дівочі та парубочі громади Діти Легенда про св. Спиридона Свят-вечір Свята вечеря Коляда Гой, сів сам Христос та й вечеряти… Вертеп Вірші на Різдво Христове Щедрий вечір Новий рік, або свято Василя «Голодна кутя», або другий свят-вечір Богоявління Господнє (Водохрища) Івана Христителя «Різдвяний день»[112] Святий понеділок Петра Вериги[118] Що ж таке коляда?

Весна 225 Днесь весна красується… 225 Весна 232 Стрітення 233 «Всеїдний» тиждень 236 Масляна 237 Сиропустна неділя 242 «Жилавий» понеділок 245 День Святого Власа 247 День преподобного Льва 253 «Обретіння»[175] 255 Касіянів день 267 «Явдохи» 271 День Святого Конона[214] 279 Конец ознакомительного фрагмента. 282 Олекса Воропай Звичаї нашого народу Етнографічний нарис Моїй матері, що перша навчила мене любити свій край, від щирого серця присвячую Автор Від автора Ця книга написана вже тут, на чужині, але матеріяли для неї я почав збирати в Україні з 1937-го року і продовжував робити це до початку 1943-го. Перебуваючи з 1944 по 1948-й рік у Німеччині, я продовжував записи фолкльорного та етнографічного матеріялу від людей, які разом зі мною перебували в таборах робітників зі Сходу і в таборах для переміщених осіб.

Беручися за опис українських народніх звичаїв, я ставив перед собою завдання створити суцільний образ народньо-календарних звичаїв протягом цілого року. Для створення такого образу всіх записів та спостережень було недостатньо, а тому я звертався і до відповідної наукової літератури, перелік якої читач знайде в кінці книги.

Вся моя праця про народньо-календарні звичаї розподілена за порами року, а саме: І-ша частина – «Зима», ІІ-га – «Весна», ІІІ-тя – «Літо» і IV-та – «Осінь».

З нагоди виходу в «Українському Видавництві» (Мюнхен) перших двох частин «Звичаїв нашого народу» я вважаю своїм приємним обов'язком з щирою подякою згадати тут наших, нині вже покійних, вельми авторитетних етнографів і фолкльористів – проф. Л. Білецького та проф. З. Кузелю, які в свій час переглянули текст цієї праці і дали цінні вказівки щодо її поліпшення.

Щиро дякую і всім тим особам, що безкористовно допомагали мені збирати фолкльорні та етнографічні матеріяли вже тут, на еміграції. Сердечно дякую і тим, хто спричинився до виходу цієї праці в світ.

Олекса ВОРОПАЙ.

2-го лютого 1958 року, Лондон.

Звичаї – скарб українського народу (Замість вступу) Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціяльна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духову культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народньої творчости. Саме тому народня творчість нерозривно зв'язана з звичаями народу.

Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї, як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.

У нашого, українського народу існує повір'я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками.

Вовкулака – це завжди понурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.

Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до

України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до схід-сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила!

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв – це такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові.

Наша Україна велика. Українці розселені на багатьох сотнях кілометрів від Кубані по Сян і ще донедавна були розірвані різними державними кордонами.

Живе на Україні 45 мільйонів людности, які, на щастя, мають більше звичаєвих особливостей спільних, ніж різних.

Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаї нашого народу на диво між собою близькі. Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріялом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдности нашого народу.

Усна народна творчість також може служити клясичним прикладом єдности між усіма українськими землями. Ця спільність мови та звичаїв завжди була тими вузлами, які зв'язували наш народ, коли він був штучно поділений державними кордонами. Не випадково в Україні існує повір'я, що духи всіх дітей – живих і мертвих, забутих і без вісти пропалих – на Святий Вечір злітаються до своїх матерів на таємну вечерю, і ніякі віддалі, кордони, кам'яні мури і залізні брами цьому перешкодити не можуть.

Як бачимо, звичаєвий обряд «Святої Вечері» символічно об'єднує всіх людей, що належать до одного народу, однієї нації.

Ми, українці, нація дуже стара, і свою духову культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, але саме свою культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні вже була національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури.

Зустріч Візантії з Україною – це не була зустріч бідного з багатим; це була зустріч якщо не рівних, то близьких потугою, але різних характером культур. Ще й тепер ми маємо у своїх звичаях і народній усній творчості ознаки зустрічі, поєднання староукраїнської, дохристиянської і християнської культур. Але ми до цього вже так звикли, що іноді не можемо розпізнати, де кінчається в народніх звичаях староукраїнське і де починається християнське. Бо староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки. Святої Тройці – без клечання, навіть називаємо це останнє свято «Зеленими Святами». Всі ми відзначаємо свято Купала, на «Введіння» закликаємо щастя на майбутній рік, на «Катерини» кличемо долю, а на «Андрія» хто з нас не кусав калети 1 і яка дівчина не вороПро «калету» див. далі жила, чи вийде заміж цього року? Нарешті, діти, бавлячись весною, співають:

«А ми просо сіяли, сіяли, Ой, дід-Ладо, сіяли, сіяли…»

Співають подібне і дівчата, ведучи хоровід:

–  –  –

Все це – наша дохристиянська культура, наша найстарша традиція. Кутя – це символ урожаю, писанка – це символ народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів, що прокидаються (так вони вірили) разом із воскресінням природи, – від русалок, мавок, перелесників… Купало – це типове дохристиянське свято з усіма староукраїнськими атрибутами. Ладо – це поганський бог кохання і розмноження.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На час, у який ми тепер святкуємо Різдво Христове, колись, ще до християнства, на Україні припадало свято зимового повороту сонця. Це був час ворожіння на майбутній рік; а тому ми і тепер маємо в різдвяних звичаях цілу низку дохристиянських елементів, що мали своїм призначенням накликати добрий урожай у наступнім році, багатство і добробут у дім господаря, щасливі лови для мисливця, весілля для дівчини та щасливу мандрівку для парубка – дружинника князя або й самого княжича. Всі стихійні сили природи умиротворяються та закликаються, щоб не діяли на шкоду людям, і худобі.

Про все це співається в колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів на Україні.

Це виявляється і у звичаєвих обрядах, як ось: дванадцять полін, дванадцять святвечерніх страв, закликання на вечерю мороза, вовка, чорної бурі та злих вітрів, дідух на покутті, сіно на столі.

Всі ці рухи, дії і слова, що на перший погляд не мають ніякого значення в житті людини, віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є для душі живущим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.

Зима

Введіння

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят… Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою – «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.

Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді – розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

Староукраїнські звичаї, що колись були пов'язані з початком нового року наших далеких предків, пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга – до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (4-го грудня за новим стилем). Це свято в народній термінології звичайно називається Введіння.

Початок нового господарського року у введінських повір'ях виступає досить виразно. Хто в цей день вранці прийде першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік. За народнім віруванням, перший полазник приносить до хати щастя або невдачу.

Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: ввесь рік у хаті будуть усі здорові і будуть «вестися» гроші. Якщо ж увійде до хати старий кволий чоловік, а до того ще й бідний – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться… А найгірше, як увійде до хати стара жінка – «то вже добра не жди…» Тому старші та бідніші люди колись стримувалися заходити до чужої хати в день Введіння – так само, як і на Різдво та Великдень. Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить що-небудь позичати.

У східних районах України ще донедавна зберігався дивний звичай серед «дівчат-чарівниць» святити воду в ніч проти Введіння. Ось як розповідає про цей звичай очевидець С. Г-ка:



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 24 |
Похожие работы:

«УДК 911.375.5+912.43(477.72) Бобилєва Т. Ю. Картографування сучасних ландшафтів (на прикладі м. Херсона) Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, м. Сімферополь e-mail: bobylevatanya@gmail.com Анотація. В статті розглядаються особливості структури сучасних ландшафтів м. Херсона як комплексу природної і господарської підсистем і здійснюється їх картографування. Ключові слова: сучасні ландшафти, картографування сучасних ландшафтів, карта сучасних ландшафтів м. Херсона. Вступ...»

«SWorld – 1-12 October 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/oct-2013 SCIENTIFIC RESEARCH AND THEIR PRACTICAL APPLICATION. MODERN STATE AND WAYS OF DEVELOPMENT ‘2013 УДК 504.73 : 633 Доля М.М., Соломенко Л.І. ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Героїв Оборони 15, 03041 UDC 504.73 : 633 Dolya M., Solomenko L. ENVIRONMENTAL ASSESSMENT...»

«УДК 811.112.2: 81’373.2 Ірина Гоштанар (Херсон) ЕТНОКУЛЬТУРНА ІНФОРМАЦІЯ НУМЕРОЛОГЕМ У НІМЕЦЬКИХ ПАРЕМІЯХ У статті розглянуто семантичні та функціональні особливості фразеологізмів німецької мови з нумерологемами у якості компонента. З‘ясовано етнокультурне навантаження та частотність вживання нумерологем у німецьких пареміях. Ключові слова: етнокультура, нумерологема, фразеологічна одиниця, паремія, мотивація, концептосфера The article focuses on the analysis of German paremiaes with...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАЛІНІЧЕНКО Володимир Миколайович УДК 633.34: 631.529 (427.44) АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОЇ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ 03.00.16 екологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Житомир 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті кормів УААН та Полтавській державній аграрній...»

«УДК 811 37 Ю.М. Нідзельська, аспірант (Житомирський державний університет імені Івана Франка) КЛЮЧОВИЙ КОНЦЕПТ ЄВРЕЙСТВА КОШЕРНІСТЬ: МОВНЕ ВТІЛЕННЯ У СЕРЕДОВИЩІ АНГЛОМОВНОГО СОЦІУМУ У статті розглянуто особливості вербалізації концепту КОШЕРНІСТЬ в англійській мові (носіями англомовної культури та єврейської культури зокрема). Етноспецифіка мовного спілкування привертає увагу широкого кола спеціалістів, що пояснюється глобальними тенденціями до інтеграції, асиміляції, стандартизації у світовій...»

«SWorld – 18-29 June 2013 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/june-2013 MODERN PROBLEMS AND WAYS OF THEIR SOLUTION IN SCIENCE, TRANSPORT, PRODUCTION AND EDUCATION УДК 504.06:631.544.4:635(477.41) Бережняк Є.М., Гончаренко Т.В. ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В ТЕПЛИЧНИХ УМОВАХ Національний університет біоресурсів і природокористування України Київ, Героїв Оборони 13, 03041 UDK...»

«СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО УДК 633.282:577.3:631.527 М.О. КОЦАР, аспірант Н.С. БЕХ, старший науковий співробітник Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН E-mail: marichka.899@gmail.com МОНІТОРИНГ ВИДІВ МІСКАНТУСУ НА ПОСУХОСТІЙКІСТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ Наведено результати досліджень по вивченню видів міскантусу в культурі in vitro на посухостійкість. Представлено дані по культивуванню міскантусу в культуру in vitro на середовищі з манітом різних концентрацій. А...»

«УДК 372. 8. 821. 161. 2 ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРО ОБРАЗ-СИМВОЛ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Зеленська Я.Ю., здобувач Запорізький національний університет У статті розглядаються характерні особливості символів, здійснюються аналіз значень деяких із них, дослідження генеалогії поняття символу, розкриття значень образів-символів, а також висвітлення проблеми вивчення поняття про образ-символ у шкільному курсі української літератури. Ключові слова: символ, образ-символ, символіка,...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С.350-354. УДК 821.133.1-31 Жене.09 Ознаки постмодерністського дискурсу у французькому романі середини ХХ століття Семенець О. С. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, м. Сімферополь, Україна У статті виявлено основні ознаки постмодерністського дискурсу, що характерні французькому роману середини ХХ століття (на прикладі...»

«УДК 811.112. 225 СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ТА СЕМАНТИКОПРАГМАТИЧНОГО ЗМІСТУ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ У ПЕРЕКЛАДІ О.В. Артьомцев, кандидат філологічних наук* Розглянуто особливості відтворення концептуальних та семантико-прагматичних параметрів сучасних німецьких політичних промов у процесі перекладу. Зроблено спробу виявлення механізмів дослідження труднощів при перекладі політичних промов засобами української мови. Політична промова, концептуальні параметри, семантикопрагматичні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»