WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«СИМВОЛИ УКРАЇНИ ХАТА 1—4 класи Посібник для вчителя Бесіди Вірші Прислів’я, приказки, загадки Учнівські роботи ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН ББК 74.200.25 С37 Серія «Інтерактивні ...»

-- [ Страница 1 ] --

Серія «Інтерактивні форми роботи в позаурочний час»

СИМВОЛИ УКРАЇНИ

ХАТА

1—4 класи

Посібник для вчителя

Бесіди

Вірші

Прислів’я, приказки, загадки

Учнівські роботи

ТЕРНОПІЛЬ

НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН

ББК 74.200.25

С37

Серія «Інтерактивні форми роботи в позаурочний час»

заснована 2010 року

Серія «Світ малого українця» заснована 2006 року.

Автор інтегрованої технології «Світ малого українця» — член Національної спілки письменників України Чумарна Марія Іванівна Виховний проект «Колом сонечко іде»

За загальною редакцією директора авторської школи «Тривіта» м. Львова Станіславської Галини Петрівни У добірці матеріалу допомагали вчитель початкових класів Овчар Галина Ярославівна та учні 4-А класу СЗШ №74 м. Львова Символи України: Хата. 1—4 к ласи: Посібник для вчителя/ С37 Упор. Т.А. Шмигельська. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. — 64 с. — (Серія «Інтерактивні форми роботи в позаурочний час»).

ISBN 978-966-10-1754-1 (серія) ISBN 978-966-10-1173-0 У посібнику подано цікавий матеріал про споконвічний оберіг та символ укранського народу — хату. Запропоновано бесіди, вірші, прислів’я, приказки, загадки.

Видання містить також ілюстративний матеріал та учнівські роботи.

Посібник адресований вчителям початкової школи, вихователям, класним керівникам, батькам, учням та усім, хто цікавиться українською культурою.

ББК 74.200.25 Оороняться аконом ро авторське раво.

она частина ьоо виання не мое ути вітворена в уь-якому виляі е оволу автора чи виавнитва.

ISBN 978-966-10-1754-1 (серія) © Навчальна книга — Богдан, майнові права, 2011 ISBN 978-966-10-1173-0 Вступ Обереги — наші давні та добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть. Обереги — це наша оселя, усе, що в ній є, що ми нажили, що одержали в спадок від своїх предків. Обереги — це все, чим ми збагатилися й освятилися.

Хатній пожиток, діти, пісня, злагода та суперечка, добре слово, спогади в цій хаті — це все і є нашими оберегами.

Багато народних звичаїв пов’язано з оселею, адже це — родинне вогнище, звідки вимандровує кожна людина в широкий світ, це незнищенний храм роду людського.

Для захисту свого житла селяни використовували обереги — речі, які, за їхніми віруваннями, захищали від нечистої сили та приносили щастя й удачу. Традиційнотаким оберегом служила кінська підкова, яку прибивали на порозі або вішали над дверима так, щоб вона нагадувала чашу.

З рослин магічним вважався часник, який має лікувальну та дезінфікуючу силу. Головки або зубчики часнику прикріплювали до маленьких солом’яних віничків разом із зерном пшениці, насінням соняшнику та інших рослин, що були символами добробуту. Такі вінички вішали на стіни чи двері.

Окремі речі були атрибутами різних свят. Наприклад, освячені у церкві купальські вінки й букети використовували протягом року як магічні, лікувальні засоби та обереги.

–  –  –

Покуть У традиційній українській хаті найсвятішим місцем вважався покуть. Він розміщувався по діагоналі від печі. Тут висіли ікони, прикрашені тканими або вишиваними рушниками — «божниками». За іконами люди клали цілюще зілля та квіти, гілочки свяченої верби, обрядові свічки, перед якими вішали лампадку. Під іконами ставили стіл, біля нього — довгу дерев’яну лавку.

За народним звичаєм, коли народжувалася дитина, першу купіль робили на покуті. Коли ж помирав хтось з родини, труну ставили на лаві, головою до красного кута.

Покуть був місцем господаря дому і мандрівників, гостей, а під час весілля на лаву садили молодого з молодою.

На Різдво тут ставили «дідуха» — сніп, який символізував дух дідів (предків роду), і кутю. На Великдень вішали писанку, яка мала оберігати родину від усього злого. У великі свята запалювали лампадку.

Чоловіки, які заходили у хату, знімали з голови шапку, хрестилися до образів і покутя. У давні часи була поширена клятва: «Клянусь тобі перед святим покутем».

Поріг Поріг в українській хаті дуже шанували, вважаючи, що це межа, яку охороняють душі померлих родичів. У деяких районах, коли несуть немовля хрестити до церкви, його кладуть на порозі, біля якого лежить ніж, щоб лихе око не зурочило дитини.

Під час весілля батьки зустрічають молоду пару на порозі. Заходячи у дім, молодята переступають поріг тільки правою ногою. Якщо донька лишає батьківську оселю, то кланяється родині, порогам, воротам. Чоловік переносить молоду дружину до своєї хати через поріг на руках, щоб духи предків їй не зашкодили.

Коли виносять покійника з хати, то тричі опускають труну до порога хатніх дверей: щоб він попрощався з домом.

На Святий вечір у деяких місцевостях на поріг кладуть сокиру, щоб злі духи не потрапляли до оселі. З цією ж метою на Зелені свята і Купала прилаштовували біля порогу осикові гілки.

Українці вважали, що через поріг не можна нічого передавати, позичати, аби потім самому не просити цілий рік. Не годиться й вимітати сміття через поріг, щоб не вимести духа предків із хати.

Піч У кожній давній українській хаті обов’язково будували піч. Вона займала внутрішній кут хати з одного боку від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до вікон.

У різних районах України печі мали неоднакову форму. Найдавніший вид печі — «курник» («курна», «піч по-чорному»), дим від якої йшов просто в хату. Пізніше почали робити печі з комином, через який дим виходив назовні. Піч обмазували глиною, білили, розмальовували квітами у тих оселях, де жила дівчина.

У давні часи піч символізувала хатнє вогнище і вважалася опікункою дому. Люди були переконані, що оселю оберігають три речі — піч, покуть і пікна діжа. У хаті не можна було лаятися, щоб не образити печі. Вважали також, що такий вогонь очищав дім, не дозволяв проникнути у нього «нечистій силі». Коли не було вогню — отвір у печі затуляли заслінкою.

Піч мала й обрядове значення. У деяких місцевостях новонароджену дитину підносили до печі, щоб росла здоровою. Коли дитя несли хрестити, у пелюшку замотували цеглинку з печі. Біля неї дівчата також ворожили. Якщо сватали дівчину, вона повинна була стояти біля печі і колупати її. Переходячи жити до чоловіка в нову хату, жінка брала з собою шматочок цегли з батьківської печі, щоб подружнє життя було щасливим.

Вікно Українці вважають, що вікна — то «очі» хати, тому вони повинні виходити на вулицю. Традиційно у хаті було не менше трьох вікон.

Наші предки оберігали себе від злих сил, які, на їхню думку, могли потрапити до оселі через вікна і двері. Тому над ними малювали крейдою хрестики, вивішували часник та різні трави. Оберегами були й рушники, якими оздоблювали вікна. Ввечері на вікна зсередини вішали занавіски, а зовні в деяких регіонах їх закривали ставнями.

У давніх хатах вікна були маленькими, а в сучасних вони великі, щоб до приміщення потрапляло більше світла. Зараз на вікна вішають гардини (тюль), штори, на підвіконня ставлять вазони.

Вікно в українській культурі — символ отвору, через який здійснюється зв’язок людини зі світом, знак надії, чекання.

Двері Двері є всюди: у хаті, в кімнатах, коморі, у всіх господарських спорудах. Через них заходять і виходять люди, домашні тварини. Вони завжди закривалися «стулками» — переважно дерев’яними перегородками. Саме ці стулки ми тепер називаємо словом «двері».

У давнину українці вважали, що через двері до приміщення можуть потрапити злі сили. Тому над ними вивішували сухі трави, часник, рушники, малювали хрестики. До порога прибивали кінську підкову — на щастя. Цей звичай зберігся у сільській місцевості і до наших днів.

Коли випікали хліб, заборонялося входити і виходити з оселі. Через поріг не годилося вітатися, передавати будь-які речі. Якщо хтось помирав, двері та вікна відчиняли навстіж, щоб вільно виходила душа. Недоброю прикметою вважалося, коли стулки раптом самі відчинялися.

У минулому двері не замикали: вони були відчинені для всіх добрих людей.

Двері — символ перешкоди, межі між знайомим і чужим світом.

Дах У давніх хатах дахи робили чотирисхилі та двосхилі. Їх покривали переважно соломою, зв’язаною снопиками, тому такий дах називався «стріхою». У лісистих місцях дахи робили дерев’яні — «ґонтові».

Українці вважають, що дах — це маківка, «голова» хати. Його, як правило, роблять високим. У наш час дахи покривають бляхою, черепицею, шифером.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На солом’яних дахах можуть робити собі гнізда лелеки, а під дахами — горобці та ластівки. Українці вірять, що птахи у такий спосіб охороняють хату від біди.

Часто дах завершувався фігурною оздобою у формі кінської голови, що служила оберегом від злих сил. У деяких місцевостях на гребені з обох боків було вирізьблене зображення змії, яка символізувала вічність, мудрість життя. Інколи дахи з лицьового боку будівлі прикрашали великими «розетами» — символом сонця — або зображенням птахів чи квітів.

Світлиця Світлиця була складовою частиною давньої української хати, до якої ще входили сіни та комора. Світлиця слугувала і кухнею, і спальнею: тут стояла піч, був покуть, місце для спання.

У пізніші часи, коли почали будувати хату «на дві половини», кухню і світлицю відокремили. У світлій кімнаті знаходилися покуть, ліжко, стіл; її опалювали «грубою» — спеціально вмурованою у стіну пічкою для обігрівання.

Стіни чистої кімнати білили глиною, якщо тут жила дівчина — розмальовували їх квітами. Світлицю прикрашали рушниками, килимами, доріжками.

Зараз світлицею називають гарно прибрану кімнату, а також приміщення, в якому відбуваються народні свята.

Кухня Кухня як окреме приміщення в українській хаті з’явилася порівняно недавно: тоді, коли почали будувати «хати на дві половини».

У них виділяли чисту хату («велику» хату, «світлицю») і кухню або кухню-спальню.

На кухні знаходилася вариста піч, в якій готували їжу, пекли хліб, пироги. Біля печі розташовувався дерев’яний настил — «лежанка», «піл», на якому спали.

Зараз кухня — це приміщення, де готують їжу, снідають, обідають, вечеряють. У сільській місцевості будують літні кухні, які слугують людям у теплу погоду. Замість печі використовують газові, електричні плити, електродуховки. Останнім часом широко використовуються мікрохвильові печі для швидкого приготування або розігрівання страв.

Долівка У традиційній українській хаті долівка була глиняною. Її завжди тримали в чистоті, замітали кілька разів на день. Годилося мести віником від порога до печі. Заборонялося замітати після заходу сонця і виносити сміття надвір — «щоб не вимести господаря», «щоб не вимести щастя». Щотижня долівку мили, підмазували рудою глиною.

Пізніше почали робити дерев’яні (дощані) підлоги.

Аби дошки не псувалися, їх фарбують. Зверху покривають доріжками, килимами. Іноді для покриття підлоги використовують лінолеум — рулонний матеріал, що виготовляється з тканини або потовщеного паперу і пластмас.

У міських квартирах, деяких сільських будинках підлогу роблять із невеликих, фігурно укладених дощечок, що мають назву «паркет».

Щоб у приміщенні було чисто, одягають кімнатне взуття.

На Зелені свята долівку встеляють травами, запашним татарським зіллям.

Стеля Стеля розташовується перпендикулярно до стін хати. Її підтримують поздовжні або поперечні балки — «сволоки». На них колись укладали настил із дощок, прутів, переплетених солом’яними перевеслами із шаром глини.

Стелю, як правило, завжди білили, крім певних районів Полісся і Карпат. Небіленими іноді лишали тільки сволоки. У деяких місцевостях на Поліссі побутували стелі трикутної, трапецієподібної або напівкруглої форми (так звана «горбата стеля»). До сволока на стелі підвішували колиску, посвіт, а згодом — лампу.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«мученик від неспроможності вирватися від шарлатанських побуджень, що тримають його у феодальній залежності. Насправді надлюдських зусиль вимагалося від Ґете, щоби вдарити у дзвони пробудження і розірвати усі ланцюги аморального стану, що тяжів над людиною. 5. Ґете насправді випередив свій час, вийшовши навіть за рамки Просвітительства, і вже у другій частині “Фауста” вільним словом закликав до практичних дій – звільнення людини, до практичного переосмислення ідей. Дуже влучну характеристику...»

«Випуск 1 2, 2013 УДК 633:631.15:631.8:632.954 О.В. Сень, Н.М. Асанішвілі, кандидати сільськогосподарських наук В.П. Величко, старший науковий співробітник ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН» ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ У ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ У світі за валовим виробництвом зерна кукурудза займає перше місце серед усіх зернових культур. Безперечними лідерами у виробництві зерна кукурудзи є США і Китай, на частку яких припадає майже 60% світових обсягів...»

«УДК 811.112. 225 СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ТА СЕМАНТИКОПРАГМАТИЧНОГО ЗМІСТУ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ У ПЕРЕКЛАДІ О.В. Артьомцев, кандидат філологічних наук* Розглянуто особливості відтворення концептуальних та семантико-прагматичних параметрів сучасних німецьких політичних промов у процесі перекладу. Зроблено спробу виявлення механізмів дослідження труднощів при перекладі політичних промов засобами української мови. Політична промова, концептуальні параметри, семантикопрагматичні...»

«СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО Annotation Shkinder-Barmina A. N., Junior Researcher Varietal characteristics of sour cherries (Cerasus vulgaris Mill.) in the South of Ukraine The results of observations of the terms of phenological phases for 40 varieties of sour cherries in the South of Ukraine for the period 2004-2010 are stated, characteristics of differentiation and organogenesis of generative buds for 14 varieties of sour cherries are specified. Key words: sour cherries, variety, phenological...»

«3. – С. 353–355. 3. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР / І. Кошелівець // Українське слово: хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: в 4 кн. / [упоряд.В. Яременко, Є. Федоренко].– К.: Рось, 1994–1995. – Кн. 3. – 1994. – С. 621–635. 4. Крижанівський С. Максим Рильський: критикобіографічний нарис / Степан Крижанівський. – К.: Радянський письменник, 1955. – 146 с. 5. Лавріненко Ю. Максим Рильський / Ю. Лавріненко // Листи до приятелів. – 1964. – Кн. 7–8. – С. 2–7. 6....»

«УДК 372. 8. 821. 161. 2 ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРО ОБРАЗ-СИМВОЛ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Зеленська Я.Ю., здобувач Запорізький національний університет У статті розглядаються характерні особливості символів, здійснюються аналіз значень деяких із них, дослідження генеалогії поняття символу, розкриття значень образів-символів, а також висвітлення проблеми вивчення поняття про образ-символ у шкільному курсі української літератури. Ключові слова: символ, образ-символ, символіка,...»

«УДК 911.375.5+912.43(477.72) Бобилєва Т. Ю. Картографування сучасних ландшафтів (на прикладі м. Херсона) Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, м. Сімферополь e-mail: bobylevatanya@gmail.com Анотація. В статті розглядаються особливості структури сучасних ландшафтів м. Херсона як комплексу природної і господарської підсистем і здійснюється їх картографування. Ключові слова: сучасні ландшафти, картографування сучасних ландшафтів, карта сучасних ландшафтів м. Херсона. Вступ...»

«УДК 332.12 ШАЦЬКИЙ РАЙОН: ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ А. Шворак, к. е. н. директор ДП “Волинський інститут землеустрою” Ключові слова: сільськогосподарські угіддя, рілля, клімат, захист рослин, розорюваність, освоєність, ландшафти. Key words: arable land, ploughed field, climate, protection of plants, ploughing, development, landscapes. Description of naturally ecological terms of district is given. The modern state and prospects of his development is analysed. Suggestions are given in relation...»

«УДК 631.527.581.143:633.14 ДОНОРИ САМОФЕРТИЛЬНОСТІ ЖИТА ОЗИМОГО Я.С. РЯБОВОЛ, аспірант Наведено результати зав’язування насіння у рослин при самозапиленні у вітчизняних та зарубіжних зразків жита. Показано перевагу іноземних зразків над вітчизняними за рівнем зав’язування насіння при самозапиленні. Виділено донор самофертильності DH–245. Гетерозисна селекція жита передбачає створення вихідних батьківських ліній для гібридизації. Лінійний матеріал можливо отримати шляхом інбридингу. Інбредна...»

«Список використаних літературних джерел 1. Андрюшина Н. А. Методика исследований по культуре картофеля / Н. А. Андрюшина, Н. С. Бацанов, Л. В. Будина. – ВАСХНИЛ, НИИИК, М, 1967. – 263 с.2. Букасов С. М. Методические указания по поддержанию и изучению мировой коллекции картофеля / С. М. Букасов, А. Г. Зыкин, А. Я. Камераз и др. – Л.: ВИР, 1976. – 27 с.3. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 251 с. 4. Кононученко В. В. Методичні рекомендації щодо...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»