WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Дідківська М.В., cтуд., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка іСториЧні перекаЗи, опоВідання та БУВальЩини ЧеХіВ Села МалиніВка У статті зроблено спробу аналізу усних ...»

-- [ Страница 1 ] --

Идея музыки в повести «Египетская марка» выполняет структурообразующую

функцию. Система музыкальных мотивов и композиционные особенности обуславливают мифологический характер текста, его синхронное прочтение. Таким образом,

реализуется акт воссоздания личности и космического миропорядка через снятие

временных противоречий между уровнями художественного мира. Также через мотивы нотного письма идея музыки соотносится с автометатекстуальными установками

повести.

Аверинцев С.С. Судьба и весть О. Мандельштама // Мандельштам О. Соч.: в 2-х т.

– Т.1. – М., 1990. Гаспаров М.Л. Поэт и культура (три поэтики Осипа Мандельштама) // Избранные статьи. – М.: 1995. Гервер Л.Л. Музыка и музыкальная мифология в творчестве русских поэтов (первые десятилетия XX века) / Российская академия музыки им. Гнесиных. – М., 2001. Леви-Строс К. Мифологики: В 4-х т. – М.-СПб., 2000. – Т. 1. Лосев А.Ф. Музыка как предмет логики. – М., 1927. Мандельштам О.

Соч.: в 2-х т. – М., 1990. Махов А.Е. «Музыкальное» как литературоведческая проблема // Литературная энциклопедия терминов и понятий. – М., 2001. Полонский В.В.

Мифопоэтика и жанровая эволюция // Поэтика русской литературы конца XIX – начала ХХ века. Динамика жанра. Общие проблемы. Проза. – М., 2009.

Дідківська М.В., cтуд., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка іСториЧні перекаЗи, опоВідання та БУВальЩини ЧеХіВ Села МалиніВка У статті зроблено спробу аналізу усних наративів-меморатів, зафіксованих від чехів села Малинівка Малинського району. Фольклорні тексти демонструють залишки світоглядних уявлень та традицій чеського народу.

Ключові слова: оповідання, меморат, наратив, усна традиція, фольклорна пам’ять.

В статье сделано попытку анализа устных наративов-меморатов, зафиксированных от чехов села Малиновка Малинского района. Фольклорные тексты демонстрируют остатки мировозренческих представлений и традиций чешского народа.

Ключевые слова: рассказы, меморат, нарратив, устная традиция, фольклорнаяпамять.

In this article the author made an effort to analize the oral memorates-narratives fixed from Czechs of the village Malynivka in Malyn region. Folk text show the remains of the world outlook and traditions of the Czech people.

Key words: story, memorats, narrative, oral tradition, folkmemory.

Малинівка – село мальовничого Полісся, якому в 2011 році виповнилося 140 років. Спогади старожилів є безцінним скарбом, що передається в усній традиції.

У довоєнні роки культуру та побут чехів краю досліджували етнографи Є.Рихлік [Костриця 1998] та В. Кравченко [Кравченко 1927], які співпрацювали з А.Гомолачем, завідувачем чотирирічної чеської школи в колонії Малинівка Малинського району [Шпиталенко 2002, 318-324]. Наприкінці 1960-х років проводили експедиційні дослідження серед чехів Житомирщини київські етнографи, зокрема В.Наулко [Наулко 1996, 171-182], й фольклористичну практику львівські філологи-славісти на чолі з В.Моторним.

Під час дослідження було виявлено, що для чехів села Малинівка характерна двомовність: використання в родинному спілкуванні рідної чеської мови, а також широке вживання місцевої говірки української мови. До Другої світової війни навчання у школі провадилося чеською мовою, але в повоєнні роки було переведено на українську. І все ж малинівським чехам вдалося зберегти в побуті і мову, і самобутність, а віднедавна почати відроджувати і національну культуру.

У діалектному тексті як різновиді мовного простору виявляються не лише суто говіркові регіональні риси, але й містяться важливі етнологічні відомості про побут, історичне минуле краю, звичаї, традиції. Фольклорну мову вчені вважають наддіалектною, хоч, безперечно, у ній відбиті й виразні риси говірки, особливо в оповідних жанрах [Говірки Чорнобильської зони 1996].

Під час роботи було використано методи безпосереднього спостереження, фіксації, опису та аналізу [Костриця 1998].

Робота ґрунтується на сучасних концептуальних підходах до неказкової фольклорної прози та спогадів як джерела народної пам’яті, залученні оригінального фактичного матеріалу, насамперед здійснених аудіозаписів і розшифрованих текстів, які вперше введено в науковий обіг.

Раніше збирачі фольклору не привертали належної уваги до особливостей втілення оповідачем усного тексту у його вербальній та невербальній складових, а саме їх функціонування дозволяє отримати додаткові відомості щодо особливостей життя традицій та ролі пам’яті у фольклорному процесі [Бріцина 2006, 199]. Збереження оригінальної мови, вербальних і невербальних складових частин оповідей виконавців дозволяє розглядати ці тексти не тільки як фольклорні зразки, а і як джерельний матеріал для мовознавців.

Загалом під час експедиційних досліджень 2009–2011 років нами записано низку інтерв’ю. Розшифровані оповіді з науковим коментарем готуються до друку окремим виданням.

Із зафіксованих спогадів було виокремлено кілька циклів: перекази про переселення з Чехії на Волинь та заселення колишньої німецької колонії Малиндорф;

перекази про розкуркулення, колективізацію та репресії 30-х років; про воєнні часи та окупацію Малинівки; перекази про переселення в Чехію в 1947 р.; спогади про земляків; оповідання про традиційні заняття чехів Малинівки. В текстах цих оповідей співіснують риси різних груп (напр., елементи історичні та суспільно-побутові або ж суспільно-побутові та родинні). Опрацьовано великий масив теоретичних робіт з фольклористики й усної історії та друкованих джерел з історії чеських колоній Волині, аби розкрити інформаційний потенціал зібраних текстів для висвітлення історії чеської колонії, життя та побуту її мешканців, автостереотипи та бачення чехами ключових подій минулого століття, внеску громади села в розвиток краю.

Необхідність збереження самоідентифікації чеських колоністів стимулювала переселенців до збереження в нових умовах проживання більшості звичаїв і обрядів, пов’язаних із старовинними чеськими народними святами, такими як день св.

Микулаша, Vanoce (Різдво) Hromnice, Vostatky, Velikonece (Великдень). Наведемо уривок зі спогадів: «Коли була Паска, то на другий день був «Шмеркус», десь там, у нас, ще є, ця вчителька робила, пльотку. І це обов’язково треба було прутіками з верби пошмеркусувать, ударить. Це шо я пам’ятаю. Була примовка, але я вже не пам’ятаю.

Стукали три рази, кричали «Гоп! Гоп! Гоп! Шмеркусуєм, шмеркусуєм [показує, сміються] з Паскою поздоровляєм». Це вони її сплели, Боже, вона вже в нас років шість.

А ми плели, як були дітьми, ну меншиє, канєшно, заготовлювали, такой косічкой ніби плели. З красної верби різали прутки. Оце собі плели, вже ходиш по рідні, по хрещеним, «отшмеркусуєш» цією пльоткою, а вони нам – гостинці. А старших, як приходять «отшмеркусувать», то обов’язково за стол уже їх. Но тут це було вже на другий день Паски, тут Маліновка була. Паска начиналася в неділю, а в понеділок –оце. Але Паска от Паски відрізнялася. Ну, католицька Паска буває, шо сходиться, а взагалі вона ніби на тиждень раніше. І вже українські дітки тоже хочуть того гостинця, то вже виломають того прутіка і бігають [сміється].

Серед традиційних обрядів, які збереглися у чехів: у поховальному ритуалі – використання громнічки (свічки, освяченої на свято Громніце); у весільній обрядовості

– звичай стріляти з рушниць після заручин, збір грошей “на колиску” під час весільного застілля, весільні чини та їх функції (сварбіє, дружба, старші дружичка та младенец).

У результаті міжетнічної інтеграції в календарній та родинній обрядовості чехів виникло багато спільних, зокрема з українськими обрядами рис: традиція колядувати на православне Різдво в навколишніх українських і російських селищах;

парубочі забави протягом року подібно до парубочих розваг українців в ніч на св.

Андрія (підміна хвірток, “крадіжки” пирогів тощо); у весільному обряді – викуп молодої. Ці ж зміни зафіксовані у чеській громаді Північного Приазов’я дослідницею М. Курінною[Наулко 1998].

Записані в ході експедиційних досліджень тексти пов’язані не лише з історією власної родини, а й з історією села (локального соціокультурного осередку) вдавалося зафіксувати після тривалих пошуків і неодноразових розпитувань. Більш молоді чехи відповідали, що ці теми в їх родині не обговорювалися. Старші інформатори іноді уникали розповіді про воєнні, довоєнні роки як травматичні для згадування. Між іншим, літні люди зазначали, що «в пам’яті чогось мало осталось… Багато шо… як уже до чогось приближуєшся, до згадуєш, шо це воно так було да так, а так ніби його й немає взагалі…», і характеризували процес пригадування таким чином: «Мама моя каже, вона вже лишилася саменька в хаті.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


І вже нікуди не хоче йти. Тут її вже такі старші подруги. За роками люди. До вона вже саменька там. То як другий раз прийду до вона мені хоче розказати: «Оце лежала вночі і згадувала. І ти знаєш, дочку, як воно мені все, ніби це вчора було. А хочу там згадать, як вони там з татом то-то-то, до не можу згадать. А те, шо було колись…» [Наулко 1998].

Крім випадків простої передачі інформації чи оповіді з метою повчання, оповідання-спогади (меморати) можуть набувати характеру сповідальності чи покаяльності.

Зокрема, це найчастіше спостерігалось у найстарших оповідачів: “Потом робила я. У фінотдєлі я робила. Чтирі годи. Потом мене в 47-мом году, як їхали в Чехи… Батько не схотів, щоб я там робила. Було сокращєніє, але мене не сократили, а наградили ще орденом труда. Я себе не хвалю, але,перед Богом, Вам кажу правду. Я де робила, я старалась буть чесною, акуратною, я нікого не обманювала” [Цех].

Коли одночасно в інтерв’ю брали участь двоє (напр., чоловік і дружина), вдавалося зафіксувати не лише монологічні оповідання, а й живий обмін спогадами.

Характер викладу залежить не лише від оповідача, а й від життєвої ситуації та аудиторії. Наприклад, підчас інтерв’ю з подружжям Мареків:

– За дітей батьки за весілля не вирішували - Ніна

– Якщо взять декілька поколінь назад, то бралося з близької родні…- Станіслав

– Не було, Стасік. Я таке не пам’ятаю…- Ніна

– Ну, це вже три, чотири покоління назад, понімаєш. Да бралися… Бо не хотілось багатства… Шоб ця родина, да ця… Але це ж воно ви ж самі знаєте, он Полачекі, батьки їх побралися. Вони ж в двоюродном були. А діти вмирали одне за другой.

Осталася одна та Ліда. А вони ж були в близьком… Із-за того, шо не дозволили батьки, я це ще помню, да, побратися… ну з другими. Ну, так як євреї, – вони ж тоже бралися в близьком… А тоді воно на дітях сказувался – Станіслав.

– Взагалі-то, так воно було прийнято. Шоб чеські діти мали зв’язкі з чеськими сім’ями. Так воно. Взагалі то воно так було. Але було всього. Були і українці, і чеські хлопці… Вже ж тоді ходилось в чеську школу, ходилось в українську. Хто кому понравився… – Станіслав.

Але зато, оце заре чехи наших українськіх дівчат (тобто,чеських дівчат, які вихали з с. Малинівки до Чехії в 1990-х рр. – авт.) обожнюють так. І тільки хочуть наших дівчат замуж. Шукають там. Прижають і тут шукають нєвєсту, везуть. Бо трудолюбівиє» [Марек].

У кожній чеській хаті була піч, але іншої конструкції, ніж у корінних мешканців краю. У печах пекли хліб, пироги, а їжу варили на плитах, яких на кухні було 3–4.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 ЗЕМЛЕРОБСТВО Аннотация Григорьева Е.Н. Продуктивность сои в зависимости от агротехнических приемов е выращивания в условиях северной Степи Украины Исследовано эффективность применения микробного препарата комплексного действия Ризогумин как отдельно, так и в комбинации с регуляторами роста растений Биолан и Биосил, в технологии выращивания сои сорта Медея при разных системах удобрения и обработки почвы. Установлено,...»

«dopovid/samulyak.pdf. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 143 с. Gebhard Rusch, Helmut Schanze, Gregor Schwerig. Theorien der Neuen Medien. – Mnchen, 2002. Werner Faulstich. Mediengeschichte von den Anfдngen bis 1700, Mediengeschichte bis 1700 ins 3. Jahrtausend. – Dresden, 2007. Качановська Т. О., к. філол. н.,асист., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ НАЗВ НЕБЕСНИХ ТІЛ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ ФРАНЦУЗЬКИХ СОНЕТІВ...»

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БОДНАР МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК 633.853.494(477.7) ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ ПОСІВНОГО ТА ЗБИРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ЯК НАПРЯМОК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЄВОЇ Й ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ СУЧАСНОГО ГЕНОФОНДУ ОЗИМОГО РІПАКУ В ПІВДЕННОМУ СТЕПУ Спеціальність: 06.01.09 рослинництво АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ХЕРСОН 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеському державному аграрному...»

«Науковий вісник ТДАТУ Випуск 3, Том 1 УДК. 631.559.2 ДОСВІД ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ Кішко М.Л., голова ПП «Могучий»,* Ігнатьєв Є.І., інж., Болтянський В.М., к.т.н., Мітков Б.В., к.т.н. Таврійський державний агротехнологічний університет Тел. +38(0619) 42-12-65, e-mail: tdatu-mvz@yandex.ru Анотація – у роботі наведено результати пошуку альтернативних попередників при вирощуванні озимої пшениці, що дасть змогу створювати більш ефективні скорочені сівозміни в умовах господарювання на півдні...»

«УДК 378.09133-054.6 Син Чжефу, ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІХ АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ВНЗ Син Чжефу Технології навчання, що забезпечують успіх адаптації іноземних студентів до навчання в українському ВНЗ У статті розкрито сутність поняття „технологія навчання”, обґрунтовано пріоритети тренінгової технології, акцентовано увагу на провідних принципах реалізації тренінгів, методах навчання,...»

«УДК633.11.575.24.631.528 РОЗШИРЕННЯ РІЗНОМАНІТТЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ МЯКОЇ ОЗИМОЇ М.М. Назаренко Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України, сел. Центральне 2/2, Миронівський р-н, Киівська обл. З використанням мутагенів вдалося значно розширити біорізноманіття вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої озимої. Отримані перспективні джерела за ознаками короткостебловості, ранньостиглості, змін у формі та кольорі колоса, продуктивності, вмісту білка....»

«СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО УДК 633.63:631.52:576.3 М.В. РОЇК, доктор с.-г. наук, професор, директор ІБКіЦБ О.І. ЧЕРЕДНИЧОК, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України О.В. ДУБЧАК, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Верхняцька ДСС ІБКіЦБ Email: bono02@ua.fm ЦИТОЕМБРІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ АПОЗИГОТІЇ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У статті наведено результати досліджень матеріалів з апозиготичним шляхом відтворення за...»

«УДК 378.011.3-051:811.111 С.О. Шехавцова, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка СУТНІСТЬ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ Шехавцова С.О. Сутність соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови у контексті компетентнісного підходу У статті автор розкриває сутність поняття соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови, яка ґрунтується на знаннях, уміннях та досвіді, що...»

«                 / Докса.– 2012. – Вип. 1 (17).  106 УДК  801.73:75                                                                    Віра Савченко «ПСЕВДОУСМІШКА МОНИ ЛІЗИ»: СУЧАСНА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ – МІЖ АРТЕФАКТОМ І МИСТЕЦЬКИМ ВИТВОРОМ У  статті  пропонується  герменевтичне  тлумачення    метафори «псевдоусмішка Мони Лізи», яку вводить Д. Каспіт у власній книзі «Кінець мистецтва», як образу парадоксального стану сучасної образотворчості:...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра ділової комунікації МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни “Етика бізнесу” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Галузь знань: 0306 «Менеджмент і адміністрування» Напрям підготовки: 6.030601 «Менеджмент» Статус курсу: професійно-орієнтований (за вибором ВНЗ) Тема 1. Проблеми етики бізнесу План 1 Проблеми макроетики: проблема відносин між корпораціями; проблема...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»