WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«УДК 376.36 СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ» У КОНТЕКСТІ ЛОГОПЕДИЧНОГО ВПЛИВУ Савінова Наталія Володимирівна Миколаївський національний університет ім. В.О.Сухомлинського ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 376.36

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ» У

КОНТЕКСТІ ЛОГОПЕДИЧНОГО ВПЛИВУ

Савінова Наталія Володимирівна

Миколаївський національний університет ім. В.О.Сухомлинського

Проблема мовленнєвої діяльності досліджувалась філософами,

соціологами, психологами, лінгвістами, педагогами. Цій проблемі присвячені

роботи філософів (М.Бахтін, А.Брудний, Е.Маркарян, Ф.Михайлова,

Б.Шорохова, М.Ярошевський та ін.), лінгвістів (Д.Баранник, І.Білодід, В.Гумбольдт, Ф. де Соссюр, О.Шахнарович, Л.Щерба, Н.Юр’єва та ін.), психолінгвістів (Є.Верещагін, І.Зимня, О.Леонтьєв, Т.Рябова та ін.), психологів (Л.Виготський, С.Рубінштейн та ін.), лінгводидактів (А.Богуш, М.Вашуленко, Н.Гавриш, Н.Луцан, Є.Пассов, В.Скалкін, Т.Ушакова та ін.). Аспекти мовленнєвої діяльності в спілкуванні розглянуто в працях А.Вербицького, В.Дружиніна, Г.Ксенофонтової, В.Куніциної, С.Нікітчиної, Г.Щукіної та ін.

Аналізу спільності рецептивних і продуктивних видів мовленнєвої діяльності присвячено праці В.Ільїна, З.Кличнікової, С.Толкачової і т. д.

Мовленнєву діяльність учені визначають як: 1) єдність «мови» та «мовної здібності» (Ф. де Соссюр); 2) те, що нерозривно пов’язує «мову» і «мовлення»

та надає можливість розглядати їх як дві взаємопов’язані сторони одного явища

– мовленнєвої діяльності (Бодуен де Куртене); 3) «специфічний прояв людської поведінки» (Е.Косеріу); 4) сукупність процесів висловлювання та розуміння (Л.Щерба); 5) процес використання людиною мови для спілкування (О.Леонтьєв); 6) один з універсальних, загальних механізмів культури, що діють при будь-яких проявах людської скооперованої соціальної активності (Е.Маркарян) тощо.

Роботи М.Жинкіна присвячені діяльнісному трактуванню мовлення.

Найголовніша теза М.Жинкіна полягає у тому, що мовлення не є простою маніфестацією мови. Воно є не кінець, а початок ланцюга, об’єкт вивчення, а не результат. Мовознавство у всіх аспектах…, фізіологія у галузі проблем, пов’язаних з діяльністю другої сигнальної системи, фізика в розділі акустики, логіки, і, нарешті, психологія, – кожна з цих галузей знань, ідучи своїми шляхами та дорогами, вирішуючи свої особливі спеціальні задачі, мають на увазі загальний для цих дисциплін мовленнєвий процес… реальний об’єкт вивчення залишається загальним [1].

З цієї точки зору, мовлення (мовленнєва діяльність) може трактуватися у подвійному сенсі. По-перше – це уявлення про мовленнєву діяльність як «потік мовлення», тобто просторово-часовий континуум говоріння, який утворюється внаслідок перетину та взаємонакладання полів мовленнєвої активності індивідів, що говорять. По-друге – це трактування мовленнєвої діяльності як одного з видів діяльності, що представляє собою «складну сукупність процесів, об’єднаних загальною спрямованістю для досягнення певного результату, який є разом з тим об’єктивним збудником цієї діяльності, тобто тим, у чому конкретизується та або інша потреба суб’єкта». Це трактування відрізняється від першого наступними двома моментами: по-перше, воно передає включення мовленнєвої діяльності у загальну систему діяльності людини. Якщо при континуальному тлумаченні мовленнєва діяльність розглядається як діяльність мислительного процесу (змісту), то при «діяльнісному» трактуванні мовленнєва діяльність представляється з урахуванням всіх суб’єктивних та об’єктивних факторів, які визначають поведінку носія мови, що зумовлює відношення суб’єкта діяльності до дійсності [1].

Е.Маркарян у своїх роботах мовленнєву діяльність підводить під поняття «діяльність», розрізняючи при цьому два аспекти: аспект актуалізації механізмів, завдяки яким стимулюється, програмується та здійснюється активність суб’єктів дії, та аспект «суто діяльності», який відображає різні ділянки та форми людської активності. Для здійснення певної задачі включаються в дію різноманітні мовленнєві механізми, які виражають мотивацію діяльності, що задає ціль і слугує засобами її здійснення. Аналіз цих механізмів дає можливість зрозуміти, яким чином стимулюється, направляється та виконується діяльність [3].

Реальний процес, який відбувається при спілкуванні, – це встановлення відповідності між конкретною ситуацією, яка підлягає позначанню дійсності, тобто між змістом, мотивом та формою цієї діяльності, з одного боку, а з іншого, – між структурою та елементами мовленнєвого висловлювання.

Мовленнєвий акт є завжди актом встановлення відповідності між двома діяльностями, а, точніше, – актом включення мовленнєвої діяльності у широку систему діяльності як одного з необхідних та взаємообумовлених компонентів останньої [7].

Сучасна психологія визначає мовлення як засіб спілкування, складну та специфічно організовану форму свідомої діяльності, в якій бере участь суб’єкт, що формує мовленнєве висловлювання, з одного боку, та суб’єкт, який сприймає його, – з іншого (М.Жинкін, О.Лурія, О.Соколов). З одного боку, це – експресивне мовлення, яке починається з мотиву висловлювання, загальної думки, яка кодується за допомогою внутрішнього мовлення у мовленнєві схеми, що трансформуються у розгорнуте мовлення на основі «породжуючої», або «генеративної» граматики [7].

З іншого боку, це – імпресивне мовлення, яке здійснює зворотний шлях

– від сприйняття потоку чужого мовлення та декодування його через аналіз, виокремлення суттєвих елементів та скорочення мовленнєвого висловлювання, що сприймається, до певної мовленнєвої схеми, яка, завдяки внутрішньому мовленню, трансформується у висловлювання, загальну думку з певним підтекстом. Цей шлях закінчується декодуванням мотиву, який стоїть за висловлюванням. Вочевидь, така мовленнєва діяльність (як експресивна, так й імпресивна) представляють собою складне психологічне утворення [7].

Виокремлення думки як головного компоненту психологічного змісту мовленнєвої діяльності (М.Жинкін), тобто уявлюваного відображення того чи іншого фрагмента навколишньої дійсності, визначає основним предметом логопедичної роботи формування семантичної сторони мовлення [1].

Мовленнєва діяльність класифікується за різними ознаками. За класифікацією О.Леонтьєва вона подається за ступенем складності: ехолалічне мовлення – просте повторення, мовлення-називання, хорове, комунікативне; за роллю у плануванні: активне, реактивне мовлення; за ступенем довільності; за ознакою екстеріоризації або інтеріоризації: зовнішнє, внутрішнє [227].

Внутрішнє мовлення – це не розгорнуте мовленнєве висловлювання, а підготовча стадія, яка передує висловлюванню, що спрямовується не на слухача, а на самого себе.

Внутрішнє мовлення має згорнутий, скорочений характер. Процеси внутрішнього мовлення починаються з розгорнутого «егоцентричного мовлення», яке через шепітне переходить у внутрішнє. Мовлення виступає знаряддям мислення та засобом організації власних психічних процесів.

Засобом слова та речення здійснюється аналіз та узагальнення отриманої інформації, з однієї сторони, формулюються судження та висновки – з іншої.

Мовлення, крім засобу спілкування, є одночасно і механізмом пізнавальної діяльності [193].

За словами О.Леонтьєва будь-який мовленнєвий вплив у решті решт приводить до запланованих перетворень у «полі смислів», системі відношень людини до світу [8; 9].

У процесі корекційної роботи мовлення дозволяє здійснити найсильніший вплив, аніж будь-який інший фактор, привести до суттєвих змін у структурі мислення, думки, всієї мовленнєвої діяльності особистості логопата.

Проте, для того, щоб здійснювати мовленнєвий вплив, необхідно мати майстерність, спрямовану на досягнення результатів, яка складається з певного переліку вмінь, навичок, техніки цієї діяльності. На думку, О.Леонтьєва, мета мовленнєвого впливу заключається у певній діяльності людини, яка виступає об’єктом впливу [9]. У процесі впливу суб’єкт діяльності, яким у нашому випадку виступає вчитель-логопед, намагається змоделювати поведінку об’єкта (логопата) у конкретному, необхідному для досягнення результату, напрямку.

Такий вплив передбачає активність реципієнта, оцінку мотивів, осмислений вибір з ряду можливих.

Організація подібної взаємодії вимагає від людини наявності певних умінь, які є складовою частиною мовленнєвої культури, що передбачає систему навичок розгортання результативного мовленнєвого впливу у процесі безпосередньої взаємодії зі слухачами [9]. Подібні навички повністю або частково відсутні у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, але можуть бути недостатньо сформованими й у педагогів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Успіх мовленнєвої діяльності залежить від урахування реакції слухача, яку він отримує по каналам зворотного зв’язку, що вимагає коригування накресленої схеми мовленнєвого впливу. Якщо логопед не приймає до уваги зазначену безпосередню реакцію партнера по спілкуванню, якою виступає дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку, не відступає від хибних, віртуально накреслених схем комунікації з дитиною без урахувань її потенційних мовленнєвих можливостей, то його мовлення втрачає свою дієвість, а увага та зацікавленість дитини-логопата падає.

Незважаючи на поглиблену розробку проблеми мовлення і мовленнєвої діяльності, вочевидь, виступає вся складність і непослідовність її вирішення:

термінологічна строкатість, широкомасштабність та багатоваріантність розумінь її теоретичних засад [7].

Дискусійні положення, які існують з цього приводу, свідчать про важливість та актуальність проблеми для різних наукових галузей, зокрема логопедії. Не втрачає актуальності твердження М.Жинкіна про те, що різні дисципліни вивчають однаковий об’єкт – мовленнєву діяльність, але кожна розглядає її зі свого боку, вирішуючи свої певні завдання, виокремлює свої точки зору на істотні характеристики. «При цьому виникає потреба не лише у принципових, філософських положеннях, які є загальними, але і в спеціальній розробці теорії питання, заснованої на системі фактів, що досить широко та глибоко охоплює матеріал, який вивчається для того, щоб можна було б зробити важливі практичні висновки» [1].

Таким чином, проблема мовленнєвої діяльності є однією з найважливіших у сучасному процесі навчання, зокрема, у логопедичній корекції. Для удосконалення, урізноманітнення процесу логопедичного впливу, на нашу думку, є необхідним занурення у проблему мовленнєвої діяльності з метою виховання логопата як суб’єкта діяльності та формування мовної особистості.

Методологічний арсенал психолінгвістики дозволяє найбільш повно та детально досліджувати закономірності та специфічні особливості становлення та функціонування мовленнєвої діяльності. У цьому контексті слід зазначити, що найважливішим завданням корекційної логопедичної роботи є повноцінне оволодіння логопатами засобами здійснення мовленнєвої діяльності, основними з яких є знаки мови. Засвоєння дитиною системи рідної мови в умовах "мовленнєвого" дизонтогенезу є найважливішим напрямком у професійній діяльності логопеда.

Основою теорії мовленнєвої комунікації є положення про принципову структуру ізоморфності внутрішньої (розумової) та зовнішньої діяльності людини. Структурну ізоморфність внутрішньої та зовнішньої діяльності представлено у триетапній моделі: «орієнтування в умовах та накреслення плану діяльності – здійснення діяльності – перевірка та коригування отриманих результатів за зразком, який був визначений на першому етапі [403].

Вочевидь, для організації логопедичного впливу необхідно зануритися в будову мовленнєвої діяльності для визначення чіткої послідовності при корекції наявних порушень як процесу сприйняття, так і процесу моторної реалізації висловлювання. Варто при цьому зосередити увагу на структурі мовленнєвої діяльності, яка характеризується трирівневою або трифазною будовою. В неї входять: мотиваційно-збуджувальний, орієнтовнодослідницький (аналітико-синтетичний) та виконавчий рівні і, в той же час, у цій структурі виділяють предметний та операційний рівні діяльності.

Урахування особливостей кожного з них, цілеспрямованість їх організації є спеціальними задачами вчителя (І.Зимня) [4; 5; 6].

Перший рівень мовленнєвої діяльності представлено складною взаємодією потреб, мотивів та мети мовленнєвої дії як майбутнього результату.

За змістом цей рівень – потребово-мотиваційно-цільовий. За функцією – збуджувальний. Діяльність збуджується сукупністю зовнішніх та внутрішніх мотивів. Внутрішнім мотивом виступає пізнавально-комунікативна потреба учня, або дитини, яку навчають, що має місце у предметі діяльності – смисловому, предметному змісті.

За теорією О.Леонтьєва, потреба, що знайшла себе у предметі діяльності, стає її внутрішнім мотивом. Таким чином, внутрішній мотив діяльності входить у саму структуру, будову діяльності, спрямовуючи її. У зв’язку з цим, перед учителем-логопедом, перш за все, виникає задача створення, підтримки та підвищення внутрішньої мотивації до навчання певних видів мовленнєвої діяльності. Виконання цієї задачі передбачає створення ситуації, яка стимулює виникнення та розвиток комунікативно-пізнавальної потреби дитини висловитися або сприйняти думку з певною метою. У той же час, таке визначення внутрішнього мотиву мовленнєвої діяльності передбачає, що сам учитель-логопед повинен організувати цікавий предмет діяльності, який буде задовольняти комунікативно-пізнавальну потребу логопатів.

Другий рівень мовленнєвої діяльності – орієнтовно-дослідницький за функцією та механізмом. За змістом – це предметний план діяльності, виокремлення предмета, залучення засобів та знарядь діяльності.

Зокрема, на цьому рівні діяльності реалізується відбір засобів та способів формування або формулювання власної або чужої думки у процесі мовленнєвого спілкування. Це рівень планування, програмування та внутрішньої мовної організації предметного, змістового плану мовленнєвої діяльності.

Третій рівень мовленнєвої діяльності – виконавчий. Цей рівень мовленнєвої діяльності може бути зовнішньо вираженим або зовнішньо не вираженим. Виконавчий рівень слухання зовнішньо не є вираженим, проте, моторна складова діяльності говоріння є очевидною, вона проявляється в артикуляційних рухах мовця [4; 5; 6].

О.Леонтьєв констатує, що «кожен поодинокий акт діяльності починається з мотиву та плану та закінчується результатом, досягненням запланованої мети, у середині процесу лежить динамічна система конкретних дій та операцій, спрямованих на її досягнення». Динамічна система, що представляє собою внутрішній механізм діяльності, визначає швидкість, автоматизм виконання мовленнєвої діяльності. Операційна сторона діяльності визначає і другий, і третій її рівні, тому що саме діями та операціями представлені аналітикосинтетичний та, по суті, артикуляційний рівні [8].



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні DESPRO» Ольга Берданова Євген Фишко ОПЕРАТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Практичний посібник Київ – 2012 05-Book-Берданова_Фишко.indd 1 31.10.12 11:23 УДК 352:005.21](477)(076) ББК 67.9(4Укр)401я7-5 Б48 Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України (протокол №193/5 від 7 червня 2012 р.) Рецензенти: В. В. Тертичка – проф. кафедри державної...»

«Щотижневий бюлетень № 10 10 березня 2010 р. Офіційний візит глави української держави до Москви Перебуваючи там 5 березня п.р., Президент України Віктор Янукович мав зустріч з Президентом РФ Дмитром Медведєвим, за підсумками якої було підписано спільну заяву. В ній йдеться про те, що Росія і Україна зобов’язуються створювати максимально сприятливі умови для об’єднання потенціалів двох країн у таких галузях, як сучасний паливно-енергетичний комплекс, авіабудування, атомна енергетика,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ІВАНОВ ДМИТРО ЄВГЕНІЙОВИЧ УДК 004.3:681.518 ДІАГНОСТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ПРИСТРОЇВ НА БАЗІ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПІДХОДУ Спеціальність 05.13.05 – Комп’ютерні системи та компоненти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Донецьк – 2013 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті прикладної математики і механіки Національної академії наук України....»

«Звіт кафедри адміністративного права з науково-дослідної роботи за 2013 рік 1. ОСНОВНІ ПІДСУМКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ КАФЕДРИ: 1.1. Цільова комплексна програма, за якою проводились дослідження. В звітному році наукові дослідження кафедри проводились згідно цільової комплексної програми «Конституційно-правові проблеми забезпечення верховенства права у функціонуванні механізму публічної влади в Україні», науковий напрямок «Проблеми формування правової держави та народовладдя (історія, теорія,...»

«№ 106 (327) 15 вересня 2013 р. 2 15 вересня 2013 р. № 106 (327) НАУКОВЕ ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ Традиційно у ХНТУСГ ім. П.Василенка на кафедрі міцності та надійності машин ім. В.Я. Аніловича щорічно відбувається міжнародна науково-практична конференція «Проблеми надійності машин та засобів механізації сільськогосподарського виробництва», що присвячується пам’яті академіка В.Я. Аніловича. 16-17 травня 2013 року в межах конференції працювали 3 секції. Секція 1 «Оцінка, нормування та прогнозування...»

«ДОДАТОК 1 Відомості про склад керівництва центральних статутних органів Кам’янець-Подільської громадської організації «Асоціація аграрних інженерів» Голова правління громадської організації Стрельчук Олександр Якович – 1958 року народження, вулиця Соборна 14, кв. 12, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області. Доцент кафедри машино використання АПК Інституту механізації та електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету. Тел. (067) 2717396....»

«УДК:35 Шкуропат О.В., аспірант кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН Анотація.У статті розглянуто рівень ефективності і результативнсті антикорупційної політики в сфері земельних відносин, проаналізовано пропозиції, рекомендації та заходи запобігання та протидії корупції. Ключові слова: антикорупційна політика, державне управління, ефективність, земельні...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Криворучко Дмитро Володимирович УДК 621.9.01:519.6 (043.3) НАУКОВІ ОСНОВИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ РІЗАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЧИСЛОВИХ МЕТОДІВ Спеціальність 05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Харків – 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі технології машинобудування, верстатів та інструментів Сумського державного...»

«25. Ружмон Дені де. Любов і західна культура / Пер. з франц. – Львів: Літопис, 2000. – 304 с.26. Roth J. Die Flucht ohne Ende. Ein Bericht. – Kln: Kipenheuer&Witsch, 1994. – 143 S. Олена ГАЛЕТА © 2008 КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ КОЛЕКЦІЇ У СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ Назва конференції, під час якої обговорювалися викладені тут міркування (“Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології”), схиляє до думки, що у знанні про літературу, чи й в усій...»

«СЕКЦІЯ №6 – БІОМЕДИЧНЕ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ СЕКЦІЯ 6 БІОМЕДИЧНЕ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ УДК 615.849 Бас Ю. Я., студент Национальный технический университет Украини «Киевский политехнический институт», г. Киев, Украина МЕХАНИЗМ ДЕЙСТВИЯ ЛАЗЕРНОЙ ТЕРАПИИ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ Проблема лечения язвенной болезни (ЯБ) по-прежнему остается актуальной. В последние годы вновь возродился интерес к немедикаментозным (альтернативным) методам лечения ЯБ, в первую очередь – к...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»