WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Досліджуючи особливості віршованого епосу, який упродовж становлення давньоукраїнського письменства став чи не кращим виразником національної ідентичності в художньому слові, в сучасній ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 82-1.821.161.2

КРЕМІНЬ Т. Д.

ДИСКУРС ВІРШОВАНОГО ЕПОСУ: ВІД ЛІТОПИСУ ДО ЖАНРУ

СЛОВА

У цій статті автор досліджує парадигму віршованого епосу в

давньоукраїнській літературі Х-ХІІ століть, що, маючи надзвичайний

внутрішній потенціал, в основі якого – стійкий народнопоетичний струмінь,

досвід візантійської культури, антична естетика, традиції біблійного

віршування, широко реалізувався в системі традиційних для того часу

жанрів, оформивши окремий етап свого розвитку.

Ключові слова: дискурс, парадигма, літопис, Слово, віршований епос.

Досліджуючи особливості віршованого епосу, який упродовж становлення давньоукраїнського письменства став чи не кращим виразником національної ідентичності в художньому слові, в сучасній науці постало немало питань щодо його сутнісних ознак, функцій та ролі, у тому числі, в частині впливу на розвиток метанаративності самої літератури. З іншого боку, недостатньо точно формувалося коло тих явищ, які складають його основу та спричинили до активізації не тільки кроскультурних комунікацій, але і механізмів їхнього внутрішнього збагачення. Нерідко це помічалося в умовах відповідних трансформацій в межах самих мистецьких канонів, зокрема, парадигми народнопоетичної творчості, що під впливом античної естетики, біблійного віршування, візантійського письменства в період Раннього і Високого Середньовіччя (за О.Сліпушко) спричинили появу надзвичайної кількості шедеврів світового рівня. Незважаючи на помітну кількість досліджень, окремих розвідок, присвячених означеній проблематиці, питання жанрового розмаїття, концептуальних ознак конкретних явищ, зрештою, як і поняття віршованого епосу в літературознавстві вивчалося спорадично. Тому серед завдань дослідження – визначити парадигму віршованого епосу в контексті розвитку давньоукраїнської літератури ХІ–ХІІІ століть, а також поетики жанру літопису, вивчення домінантних рис «слова», виявити систему його художніх цінностей, прослідкувати відповідну стадіальність, що загалом наклало відбитки на подальший розвиток поетичного стилю та чи не всієї культури.

В числі тих найдавніших зразків літератури, які, так би мовити, заклали підвалини до осмислення феномена віршованого епосу в літописній традиції, центральне місце посідає «Повість врем’яних літ». Ставши свідченням розквіту державності, високого рівня тривання культури, це самобутнє художнє явище як вінець високого мистецького творіння часів Ярослава Мудрого, не тільки відбило основні події в історії держави, але і продемонструвало стан розвитку літературної творчості. Зокрема, тут представлена універсальна концепція наративного метажанру, де, зокрема, піддаються структуруванню міфи, житія, легенди, а також дружинний епос, воїнська повість, представлені у сув’язі із традиційними для тодішньої культури явищами фольклору, іншими зразками поширеної на території Київської Русі літератури. Усе це наближало літопис, який ще не мав завершеного жанрового осмислення, до різностильового колажу (за Ю.Ковалівим). Так само тут також помітні ще й ті компоненти, які відбивали ідеологічний струмінь тодішнього життя: політична ідея, державницький пафос, які значною мірою віддзеркалювали окремі візантійські та давньоримські аналоги. Тож у тексті, починаючи виклад історії від часів Ноя, пригадуючи часи Вавилону, розселення народів, період виникнення окремих племен та слов’янської держави, епохи її розквіту і занепаду, а також боротьби за єдність країни, автор не оминає дражливих для християнської етики питань моралі, єдності, віри, проголошувані київськими князями, переплетеними з нагадуваннями про стародавні побут і «звичаї свої», а також глибокі культурні традиції.

Втім, особливу увагу привертає концептуальна складова літопису, яка, незважаючи на хронологічний, точніше, порічний виклад матеріалу, що більше нагадує вірші у прозі, тяжіє до історіософського осмислення категорії часу та людини в ньому. Тож у центрі уваги літописця, як того і потребували вимоги, – традиційна антагоністична проблема, втілена в метафоричносимволічному стилі самої літератури (за В.Адріановою-Перетць). Зокрема, вона втілена в поширеному у християнській етиці образі диявола, його слуг – бісів, а також «злих людей». Останніх автор називає окаянними, тобто такими, що не бояться ні Бога, ні людини. До числа таких злотворців, яких адаптовано до дійсності, письменник із використанням агіографічних традицій зарахував багатьох історичних персонажів, починаючи від часів Великого Потопу, в тому числі, своїх сучасників: Святополка Окаянного і Всеслава Полоцького – Вольха Всеславича, які контрастують із іншими героями як у межах ідеологічних особливостей, так і власне завдань віршованого епосу.

Добротворцями тут представлені Бог, його слуги, а також люди, яких захищають янголи. В цьому типовому для тодішнього світогляду антагонізмі поставала відповідна фрагментарність нарації, викликана ще й парадигмою народно-епічного досвіду, що тривалий час була взірцевою для розвитку художньої творчості. Зрештою, подібні зіткнення різних за своєю природою сутностей допомогли не тільки представити та, зрештою, увиразнити епічний імператив в художній літературі, представлений в класичних образах богатиря та чудовиська, але і засвідчити тривалість внутрішніх процесів саморуху самої літератури, які стимулювали появу нового типу героя, отже, іншої культурної парадигми, в межах якої лірична складова набувала якісно відмінних ознак. Загалом кажучи, це увиразнювало стиль літописця, а ще – систему художнього відтворення дійсності, формувало якість літературного мислення, яке досить непросто структурувати з сучасних літературознавчих позицій.

Зокрема, у фрагменті, що зображує похід дружини Володимира і Святополка проти «поганих», під час їхнього багатоденного маршруту співано, крім згаданих у цьому літописі жанрів фольклору, ще й християнські, які, на щастя, можна виокремити:

«тропарі», «кондаки хреста чесного», «канон Святої Богородиці», а також замовляння; виконано цілу низку обрядових дійств, суголосні із зображенням окремих явищ у природі. До того ж, коли помирав Святополк, над ним співали обрядові пісні, що загалом підтверджує загальну детермінованість літописних традицій віршованого епосу. На цих особливостях неодноразово зупинявся Д.С.Лихачов, досліджуючи причину зміщування та неясності в розрізненні окремих жанрів [4, с. 46]. Згодом такі тенденції стали характерними для інших художніх явищ, які засвідчили наступні етапи розвитку письменства в межах розширення можливостей як віршованого епосу, так і самої літератури.

Таким прикладом у середовищі жанрової невизначеності могло бути досліджуване Аристотелем красномовство. Означене Феофаном Прокоповичем як «прикрашувального роду промова» із певною красивістю мови (за Р.Бартом), епідеїктична творчість продукувала нові жанри, лишаючись у витоках «позамовної дійсності, водночас – розуміння моралі та антиморалі» [7]. Тож «слово» ставало тим культурним утворенням, де органічно поєдналися, крім яскраво виражених в ораторському плані епічного та ліричного начал, канонічні похвала і плач, які щільніше об’єднували як реципієнтів, так і художні дискурси. Так літературний процес поступово почав переходити із ремесла, як це помітно на прикладі дидактичного красномовства, у сферу мистецтва, що, безперечно, набувало якісного нового вираження. На думку І.П.Єрьоміна, цей етап розвитку віршованого епосу, очевидно, позначений тим, що галузь літературної творчості стала вирізнятися глибинністю задуму, ідейністю, вдосконаленням художньої майстерності, захоплюючим матеріалом, використанням пафосу, урочисто-патетичним ладом [3, 74]. З іншого боку, почали формуватися запозичені із фольклору, античної літератури, можливо, сирійської поезії, уявлення про архітектоніку, закономірності використання формальнозмістових чинників, причому набуває популярності біблійне віршування. Як правило, вступ ставав обов’язковою частиною композиції, який, ще не маючи прямого відношення до змісту, заохочував читача до рецепції твору шляхом використання художніх засобів. Наративні функції виконувала, як правило, центральна частина, яка, маючи опис відповідної події, подавала її в ліроепічному струмені, переплітаючись із відступами, поясненнями, коментарями. Важливим було те, що поступово формувався невідомий раніше феномен автодієгезису, що полягав в авторському осмисленні явищ та подій. Кінцівка таких творів, яку ще називали славнем, містила, здебільшого, молитву, в якій автор тепер уже традиційно звертався до Бога. Можливим ставало і те, що наприкінці таких творів використовували похвалу герою або звертання до читача, поширені певним дидактизмом. Загалом це дозволяє припустити, що в тогочасній літературі жанр слова сприймався, очевидно, як авангардний, бо тут використовувалися не тільки художні засоби, але й немало чого з ораторської прози, стилістичних фігур, метафоричного арсеналу.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Розуміючи, що в жанрі слова немалу роль відігравала емоційна складова, яка, підсилюючи читацький процес, увиразнювала рівень сприйняття твору, питання необхідності використання ритмічної будови мовлення, обґрунтоване І.П.Єрьоміним, стало одним із елементів давньоукраїнського віршованого епосу. Справа в тім, що ця тенденція засвідчила трансформацію олітературеного епічного мислення до його наступної форми, яка стимулювала категорії переконання, пробудження активності, дієвості, що реалізовані з акцентом на сучасності, набуваючи максимальної амплітуди, тож відповідного враження [3, 75—76]. Тож традиційною ставала ритмічна будова твору. Таку несподівану для тодішнього письменства особливість досягали шляхом використання чергування речень однакової синтаксичної конструкції, інколи із закономірним повторенням першого або ж останнього з них. Таким чином, на передній план виходила субстанція іншої якості, в якій зійшлися безпосередня динамічність, значна дієвість, наративно-емоційна виваженість, логічна завершеність, активізовані шляхом використання ремінісценцій, домислювання, активізації уяви, фантазії тощо.

Подібним виразником означених тенденцій у віршованому епосі, зокрема, стало «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. За будовою цей твір, що має немало спільного із фольклорними текстами, складається, як того потребувала епідеїктична традиція, з трьох частин: «Про Закон, Мойсеєм даний», «Про Благодать та Істину, в Ісусі Христі втілених»

та «молитви до Бога від усієї землі нашої». У вступі автор традиційно звертається із похвалою до Бога, який «не дав до останку творіння своєму ідольською темрявою охопленим бути і в бісівському слугуванні гинути», пояснивши історичний етап в житті народу, позначений переходом від язичницьких традицій до християнських, що, таким чином, символізує навернення до вічних знань, а з другого боку – вихід на інший рівень буття.

Це і є той обумовлений автором божественний закон, із яким кожен мусить пізнати одне з найбільших таїнств загибелі Ісуса Христа та його воскресіння в ім’я спасіння людини. Наративна складова наступної частини тексту, яку автор називає повістю, посилюється авторською інтерпретацією неминучості переданих Господом людині знань. Саме вони, на його думку, передують Істині та Благодаті, тож надають можливість зрозуміти суть Прощення та Хрещення, усіх тих категорій, що відчиняють двері до вічного життя та «успадкувати Небесне Царство».

Символами означених Іларіоном категорій є, на його думку, художні образи Агара і Сари, які, будучи рабами, стали батьками Ізмаїла, народження якого сповістило про появу Закону Мойсея – отієї Видимості, премудрості, яка зійшла людству з гори Синай. Відколи від вільної матері народився Ісак, а Бог навістив людське єство, зійшла, на думку автора, Благодать або, як він її ще називає, Істина. Саме вона прийшла замість іудейства, і тоді, коли Ісак став наслідником Авраама, була причиною чергових змін: «відійшло-бо світло місяця, коли засяяло сонце, так і Закон, коли Благодать з’явилася; і холод нічний іщез, коли сонячна теплота землю зігріла» [4, 177—189]. А далі, пояснивши сутність феномена Благодаті, а також високої місії Ісуса Христа, автор застосовує анафоризацію, а також традиційне епідеїктичне мовлення, представлене у вигляді похвали християнізації усієї Русі.

Окремою частиною «Слова» є оспівування Володимира, народу руського, а також Ярослава Мудрого та Києва. Називаючи князя вчителем і наставником, «що сотворив великі і дивні діла, великого кагана землі нашої», автор, користуючись досвідом агіографічної літератури, пригадує основні віхи його біографії, зокрема, часи, коли він «виростав і міцнів», підгортаючи під себе навколишні землі. А потім, як пише Іларіон, Володимир «запраг серцем, запалав духом, щоб самому християнином і всій землі його стати».

Тож у Христа охрестився, у нього зодягнувся і «вийшов із купелі обілений, став сином нетління, сином воскресіння» [4, 177—189]. Застосовуючи риторичні запитання, письменник звертається до князя, щоб осягнути постать найбільшого руського захисника християнства, якого він порівнює із великим Костянтином через його христолюбність, розум, повагу до пастви. В такий спосіб художній образ святителя Русі, а з ним – інших князів, хто навертав до християнства, нагадують народнопоетичні персонажі, представлені в народній уяві у містких характеристиках добротворців.

Сягнувши давнини, автор тяжіє до їх звеличення і монументалізації, схоже на намагання наділити їх бездоганними рисами.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Економічні науки — 19 с.30. С.М. Бойко. Експортний потенціал ринку насіння соняшнику та продуктів його переробки в Україні: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / Нац. аграр. ун-т. — К., 2005. — 21 с.31. Л.П. Сєрова. Управління експортним потенціалом підприємства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2002. — 21 с.32. Коломієць В.В. Передумови дослідження експортного потенціалу регіону // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного...»

«8 клас Тематичне планування Розділ 1. Механічний рух (12 годин) Фізика. 8 клас: Підручник/ Ф.Я. Божинова, І.Ю. Ненашев, М.М. Кирюхіна. – Х.: Видавництво «Ранок», 2008. – 256с.: іл. Фізика. 8 клас: Збірник задач / І.Ю. Ненашев. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 176 с. № Тема уроку уроку Механічний рух. Траєкторія. Пройдений шлях. Швидкість руху та одиниці швидкості. Вимірювання швидкості руху тіла. Види рухів. Середня швидкість нерівномірного руху. Відносність руху. Лабораторна робота №...»

«УДК 376–056.264: 376.016 : 811.161.2–028.31 НА ЧАСІ – НОВА КОРЕКЦІЙНА ПРОГРАМА З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ФФНМ Рібцун Юлія Валентинівна Інститут спеціальної педагогіки НАПН України Формування мовленнєвої полікомпетентності (Ю. В. Рібцун) – одне із пріоритетних завдань всебічного гармонійного розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ), зокрема у спеціальному компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення (ПМ). Однією з найпоширеніших мовленнєвих вад у...»

«Annotation Від перекладача. До перекладу п’єси Юкіо Місіми «Маркіза де Сад» Коли здалеку бачиш міст, вражають краса, легкість, невимушеність, з якою він торкається берегів. Художнику, не підходь ближче, фотографе, не приєднуй до апарата телеоб’єктив! Інакше підеш геть, розчарований та пригнічений, побачивши замість ажурного павутиння незрозумілий тобі безлад грубих сталевих балок. Але ти, інженере, знаєш: легкість і невимушеність — наслідок скрупульозного розрахунку, ти, математику, звик...»

«УДК 81.23 ПРИРОДА ПРАГМАТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ Д.В. Мовчан, Глухівський національний педагогічний університет, м. Глухів Стаття присвячена вивченню природи прагматичного значення у межах функціональнокомунікативного напрямку сучасної лінгвістики. Аналізуються та систематизуються численні точки зору вчених з даної проблеми. Проведене дослідження дозволяє трактувати прагматичне значення як категорію, що сформувалася на базі мовного значення у процесі комунікативної діяльності та як її результат....»

«Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет Кафедра експлуатації Факультет механізації машинно-тракторного парку і сільського господарства ремонту машин А Д. Гарькавий, Д.Г. Кондратюк, О.В. Холодюк Методичні вказівки по виконанню курсового проекту з дисципліни Експлуатація машин та обладнання в рослинництві для студентів денної та заочної форм навчання галузі знань 1001 – Техніка та енергетика аграрного виробництва напрям підготовки 6.100102 – Процеси,...»

«деТскаЯ сТомаТологиЯ УДК: 616.314–002-084 контроль над карієсом зуба: еволюція концепції Хоменко л.О., Біденко Н.В., Остапко О.І., Голубєва І.М., сороченко Г.В., Трачук ю.М. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, м. Київ, Україна Резюме. В статті досліджено основні тенденції розвитку концепції профілактики карієсу зубів і систематизовано сучасні підходи до профілактики даного захворювання у...»

«УДК 669.714 ВПЛИВ ВОДНЮ НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ Д. Ф. Чернега, В. М. Рибак Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” Досліджено вплив карбаміду на вміст водню в алюмінієвому сплаві АК5М2. Обробка карбамідом дозволяє збільшити в алюмінієвому розплаві вміст водню. Воднева обробка алюмінієвих сплавів покращує їх структуру сплаву та фізико-механічні характеристики. Исследовано влияние карбамида на содержание водорода в алюминиевом сплаве...»

«Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України УДК 347.7(477+430) О. М. Костюк, д-р екон. наук, проф., А. Ю. Полєвікова, студентка, ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ” ЗАХИСТ ПРАВ МІНОРИТАРНИХ АКЦІОНЕРІВ БАНКУ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ У статті вивчаються особливості механізму захисту прав міноритарних акціонерів банку на основі досвіду України та Німеччини. За результатами проведеного наукового дослідження зроблено висновок про те, що в обох країнах існує проблема...»

«УДК 159.9.072.4 ІННОВАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ТА ЧАСОВІ ПЕРСПЕКТИВИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ Большакова Анастасія Миколаївна, доктор психологічних наук, доцент, Харківська державна академія культури Постановка проблеми. Багатомірні інноваційні процеси, притаманні сучасному періоду існування суспільства, висувають підвищені вимоги до адаптивних здібностей людини, яка задля забезпечення власного саморозвитку, повноцінної самореалізації та успішного життєвого самоздійснення має не тільки безболісно...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»