WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«О. Л. Заверющенко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», кафедра документознавства Обрядова семантика «руки» в концептосфері українського весілля ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 811.161.2’373.7

О. Л. Заверющенко

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»,

кафедра документознавства

Обрядова семантика «руки» в концептосфері українського весілля

Заверющенко О. Л. Обрядова семантика «руки» в концептосфері українського весілля. У статті

розглядається образ руки, що є вербальним компонентом концептосфери українського весілля. На матеріалі

українських говорів, переважно слобожанських, простежуються формування названого образу, механізми

утворення весільних фразеологізмів, компонентами яких є рука, функції руки при виконанні обрядів на певних етапах весілля.

Ключові слова: концепт, концептосфера весілля, рука, фразеологізм.

Заверющенко О. Л. Обрядовая семантика «руки» в концептосфере украинской свадьбы. В статье рассматривается образ руки, являющийся вербальным компонентом концептосферы украинской свадьбы. На материале украинских говоров, в основном слобожанских, прослеживаются формирование названного образа, механизмы образования свадебных фразеологизмов, компонентами которых выступает рука, функции руки при исполнении обрядов на определенных этапах свадьбы.

Ключевые слова: концепт, концептосфера свадьбы, рука, фразеологизм.

Zaveryushchenko O L. Ceremonial semantics of “hand” in conceptosphere of Ukrainian wedding. Ceremonies of “hand” is observed in this article. It is verbal component of conceptosphere of Ukrainian wedding. Based on the material of Ukrainian dialects mainly Slobozhanshchina images the formation of above mentioned image, mechanisms of wedding phrazeological units, the components of which is “hand”. The functions of “hand” are observed on the definite stages of wedding.

Key Words: concept, conceptosphere of weddings, “hand”, phrazeological unit.

Системне об’єднання концептів певного тематичного спрямування можна трактувати як концептосферу. «Концепт витає над концептуальними сферами, втілюючись як у слові, так і в образі або матеріальному предметові» [13:9]. Досліджуючи концептосферу українського весілля, важливо розуміти, що її складають такі концепти, як «доля», «краса», «багатство», «щастя», «здоров’я», «родина», «рід» тощо. Концептуальні уявлення реалізуються у вербальних семантичних кодах весільних обрядодій, серед яких є назви дійових осіб весілля (молода, молодий, сват, світилка, староста та ін.), назви реалій весільних обрядів (хліб, вінок, вінець, рушник, перстень тощо), найменування акціональних елементів весільного дійства (в’язання, купівля-продаж, покривання та ін.), назви кольорів (червоний, білий), назви процесів (одруження, сватання, вінчання тощо), назви станів (одружений, неодружений) тощо.

Природно, що саме назви весільних предметів найчастіше потрапляли в поле зору вчених, які вивчали весільну обрядовість (Т. Бернштам, М. Бігусяк, В. Борисенко, Хв. Вовк, Е. Гаврилюк, Б. Грінченко, О. Гура, Н. Здоровега, П. Литвинова-Бартош, Т. Лупій, І. Магрицька, О. Потебня, П. Романюк, М. Сумцов, В. Ужченко, В. Шевченко та ін.). Найпривабливішою для дослідження стала концептуальна символіка хліба, рушника, печі, вінка, гарбуза, хустки (О. Гура, В. Жайворонок, Н. Карлова, Т. Лупій, І. Магрицька, А. Плотникова, О. Потебня, М. Сумцов, С. Творун, В. Ужченко тощо). Такий інтерес пояснюється, по-перше, тим, що ці номени займають більш чіткий і конкретно обмежений локус у весільному концептуальному полі. По-друге, вони мають зрозумілішу символіку, ніж, наприклад, назви обрядодій. І, по-третє, вони є одночасно компонентами великої кількості весільних фразеологізмів. Образ руки, який не вписується в жодну з названих вище груп, постає одним з найменш дослідженим серед весільних образів, однак без належного вивчення його неможливо підібрати ключ до розшифрування кодів давнього українського весілля.

Названі причини зумовили мету нашої статті – дослідити семантику руки в українській весільній концептосфері. Завданнями нашої розвідки є: 1) установити чинники, які вплинули на формування образу руки в українській весільній концептосфері; 2) назвати функції руки при виконанні обрядів на певних етапах весілля; 3) з’ясувати механізми утворення весільних фразеологізмів, компонентами яких є рука. Предметом нашого дослідження є фразеологічні одиниці (ФО), вилучені зі словників діалектної лексики та фразеології, етнографічних і фольклорних збірників, творів письменників.

Весілля як безперервний рух, причому за заздалегідь спланованим сценарієм, передбачає «рухливість» і всіх його атрибутів, і учасників. Так, за допомогою руки здійснюється тактильний контакт між двома родами молодих, який установлюється ще на перших етапах весілля, а якщо йти глибше, то при укладанні будь-яких домовленостей, угод. Це архаїчний обряд, поширений у багатьох народів, яким завершувалось і закріплювалось укладання будь-якої угоди. Двоє осіб, які дійшли згоди в якомусь важливому для обох сторін питанні, закріплювали свою домовленість потиском правих рук, що було еквівалентно присязі чи клятьбі [4:327].

Прикметно, що в українців мало поширений весільний обряд рукобиття. «Не можна зрозуміти дослівно продаж дівчини, бо таким «товаром» в Україні-Русі ніколи ніхто не торгував, а лише давався викуп, як подарунок батькам за дружину молодому юнакові іншого роду» [6:199–200]. Хоча при обрядовій купівлі жінок у Подільській і Полтавській губерніях під час змовин бувало й рукобиття полою, як при купівлі-продажу» [16:46–47]. Рукобиття в циклі весільних обрядодій полягає в тому, що сват б’є після зговору по руках, захопивши полу свого верхнього одягу, з батьком нареченої й усіма родичами-чоловіками нареченої внаслідок ототожнення понять голого й бідного, загорнутої руки й багатства [14:27]. Відлунням його є народна пісня: «Змовленая Марусенька Положила білу руку на заруку» [14:32].

Один з етапів перед власне весільним дійством носить назву заручини (пор. пол. zarkczyny [1:8]).

«Заручини = заручання = обручення – передвесільний народний обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, дістають батьківське благословення й оголошуються нареченою і нареченим (етимологічно слова вказують на стародавній спосіб побрання – бралися за руки, коли домовлялися при продажу-купівлі…); коли молоду віддають молодому, то підводять її кінцем червоної хустки, за яку вона держиться, потім відбувається ритуальне з’єднання рук молодих (звідси назва обряду) на хлібі, зерні й перев’язування їх рушником…; у народі цей обряд ще зветься полюбинами, хустками, рушниками…» [3:237]. Руку давати – «подавати молодою молодому через стіл хустки на знак згоди вийти заміж» [16:48]. Шлюбний обряд поєднання рук зародився ще в праарійські часи. У санскриті шлюб називається karagraha або pnigraha – «узяття руки», а наречений – hastagrabha, тобто «той, що бере руку». Ця обрядодія виконується й у чехів: сват бере праву руку дівчини та кладе її на праву руку хлопця [14:28].

У росіян передвесільний етап включає рос. сговор (рукобитьё, запоручивание, зарученье, поручение). Цей обряд проходив у домі нареченої: «…свати одягають рукавиці й б’ють по руках»

[11:20,354]. Російську ФО «…выкупить руку Даль коментує таким чином: «исполнить слово, в чём били по рукам; обыкновенно говорится в смысле: отдать просватанную дочь»… Характерно, що ідіома выкупить руку, яка первісно була призначена для передачі загальної ідеї виконання обіцянки, в російській мові закріпилась лише за ситуаціями, які стосувалися заміжжя дочки» [4:328]. Так, російський фразеологізм «…заложить правую руку прямо співвідноситься з ситуацією так званого рукобиття …й набув значення «дати обіцянку», «дати слово» [4:327]. Рос. дать руку – «згодитися видати дочку заміж», задать руку (руки)–«здійснити акт рукобиття на знак вдалого сватання» [7:88].

У ХІІІ ст. у Курську жінки для весілля мали шубку длинный рукав, тобто шубу, один рукав якої висів до землі, для загортання руки [14:27].

З образами руки й заручин тісно пов’язаний образ обручки. Обмін обручками молодим і молодою закріпився у слов’янській культурній традиції. «Микола, Микола, дай мені обручку, А на тобі срібний перстень на білую ручку (П. Чубинський)» [3:409]. «Суть обрученья (рос.) у слов’ян полягав, очевидно, в обміні подарунками між женихом і нареченою. На характер цих подарунків вказують слова: рос. обручить, укр. заручить і обруч, пол. овrczka, перстень. Серб. заручити djebojkу до цих пір зберегло наочне значення: надіти перстень на руку дівчини. Цьому відповідає укр. вже й хустки побрали, уже зговорені» [16:156]; перстенями обмінятися [5:183].

Слово рука є домінантою для значної за обсягом морфолого-семантичної групи, складники якої є компонентами весільних фразеологізмів. Так, центр.-слоб. руков’язний рушник – це «рушник, яким мати виводить молодих із-за весільного столу».

Рукав закриває руку, виконуючи захисну функцію:

«Мабуть, ти його любиш, так тим і хвалиш, – ледве промовила Маруся, ховаючи очі у рукав…»

[5:54]. Рукав, як і рушник, виконує акцентуаційну функцію, оскільки і рукави сорочки, і рушники вишивали, причому в залежності від того, кому належала сорочка – дівчині чи хлопцю, одруженій людині або неодруженій, використовуючи кольори й візерунки, притаманні певній місцевості. На Центральній Слобожанщині, наприклад, найчастіше використовували червоний і чорний кольори для вишивання рукавів і рушників: «Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава сама вишивала червоними нитками» [5:46]. Червоний колір «означає кохання й милосердя,… постає ознакою святковості й очікуваного щастя» [3:163], краси, а крім того, ще символізує у весільній концептосфері життя, вогонь, цнотливість, чистоту тощо.

За допомогою руки виконується безліч магічних і обрядових дій, у тому числі під час весілля:

«…тримання за руки як магічний знак любові, передавання із рук у руки як магічний контакт через предмет-посередник; у замовляннях руки – інструмент магічної жестикуляції» [2:511]. Молоді тримаються за руки, що є одним із виявів любовної магії: «Мерщій побравшись за рученьки, як голуб з голубкою, і ввійшли у церкву та до стільця. Не забарились і їх обкрутити» [5:191]. Ось чому й контакти двох родів, у першу чергу, відбувалися за допомогою рук: із руки молодого – «від роду молодого»; із руки молодойі – «від роду молодої» [10:128].

Отже, рука є символом шлюбного поєднання молодих: «Ось тобі моє серце і рука! …І рознеслось по всьому королівству, що король одружується на феї» [9:122]; просити руки – «звертатися до батьків дівчини, прохаючи дати згоду на шлюб» [10:122]; пропонувати руку – «звертатися до дівчини (жінки) з проханням стати дружиною» [19:710]. Мити руки – як ритуальна дія «закінчувати весілля»

[17:207], що має очищувальну силу.

Функції руки неодмінно переходили на сакральні предмети, дотичні до руки, якими перев’язували руки й плечі. До таких предметів належать рушник і хустка. «Дружок рушником зв’язує руки молодим і виводить із хати, аби їхати чи йти до храму» [8:163]. Цей архаїчний обряд зберігся на Західному Поліссі. Аналогічний обряд побутує на Центральній Слобожанщині: «Коли їдуть від вінця, заїзжають до молодої, виходять зустрічати батьки молодої із хлібом-сіллю, виносять вино. Як благословляють молодих, наливають їм по чарці…, мати зв’язує їм рушником руки і веде у хату, заводе за стіл по сонцю» [18:26] (пор. біл. звязаць поясам – «одружити» [7:101]). Більше відомий звичай, який з’явився за часів християнства, коли священик поєднує руки молодих рушником (хусткою) під час вінчання: «Ту хустку…, що малося молодим руки під вінцем зв’язати, ту подали на срібний хрест…» [5:109]; «Старшій дружці дала пару свічечок п’ятакових до вінця, хустку руки зв’язати…» [5:187]. «…Сучасне зв’язувати руки – «позбавляти свободи» йде від шлюбних обрядів зв’язування рук» [16:48].



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА ТИМОФЄЄВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ УДК 616.314-089.28-06:616.716.8-018-092-089-084 ПАТОГЕНЕЗ, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА ПАТОЛОГІЇ НАВКОЛОЩЕЛЕПОВИХ ТКАНИН ТА ЩЕЛЕП ПРИ ГАЛЬВАНІЧНИХ ПРОЯВАХ У ПОРОЖНИНІ РОТА 14.01.22 – стоматологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі стоматології Національної...»

«Серія «Фізико-математичні науки», 2014 УДК 539.219.3 PACS 66.30.-h Ю. О. Ляшенко, С. І. Дерев'янко, О. А. Шматко РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ДОДАВАННЯ ТРЕТЬОГО КОМПОНЕНТА ДО СИСТЕМИ Cu-Ti НА ЕНЕРГІЮ СЕГРЕГАЦІЇ В ПРОЦЕСАХ КОМІРКОВОГО РОЗПАДУ Проаналізовано вплив додавання третього компоненту (Ni, In, Ga, Mn, Co, Cr, Fe, Sn та Zr) на величини енергій сегрегації в об’ємі фаз та в міжфазних межах металевих полікристалічних систем Cu-4,35 ат.%Ti, що розпадаються за комірковим механізмом. Розрахунок ентальпій...»

«діагностичного аналізу управлінських проблем у цій сфері,комплексний діагностичний аналіз управлінських проблем у цій сфері. Практична реалізація запропонованого механізму стратегічного управління маркетингом взаємодії актуалізує проблему обґрунтованого вибору методологічних підходів до управління стратегічними змінами, що потребує подальших досліджень у цьому напрямку. Список літератури 1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер; перевод с англ. под общ. ред. Ю.Н. Каптуревского....»

«ТЕМА 5. БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ Безпека інформаційних систем. Інформаційна політика. Сервіси безпеки та механізми її порушень. Шифрування даних. Симетрична криптографія. Асиметрична криптографія. Цифровий підпис. Цифровий сертифікат. Захист апаратних пристроїв. Резервування даних. Захист мереж від зовнішніх втручань. Захист від комп’ютерних вірусів. Безпека і людський фактор. Етичні аспекти використання інформаційних систем. Захист особистої та комерційної таємниці. Комп’ютерна...»

«Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» ПЕТРЕНКО ЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 544.653 КІНЕТИКА АНОДНОГО РОЗЧИНЕННЯ ТА ПАСИВАЦІЇ ЛЕГОВАНИХ ЦИНКОВИХ ПОКРИТТІВ 02.00.05 – електрохімія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук Дніпропетровськ – 2015 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки...»

«Міжвузівський збірник НАУКОВІ НОТАТКИ. Луцьк, 2011. Випуск №34 89 УДК 687. 016.5: 515.1 О.В.Захаркевич Хмельницький національний університет ОБГРУНТУВАННЯ ВИХІДНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЛАНЦЮГІВ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ ПЛЕЧОВИХ ВИРОБІВ У роботі обґрунтовано вихідні умови формування ланцюгів перетворень жіночого плечового одягу на основі факторного та кластерного аналізів асортиментних кодів видів виробів. Ключові слова: типологічний ряд, трансформація, факторний аналіз, кластер, матриця досягаємості,...»

«№ 1 (29)’2013 УДК 351.745.7:343.36:343.12 Матохнюк Дмитро Борисович – суддя Вінницького апеляційного суду Застосування погроз і фізичного насильства організованими злочинними групами при кримінальному провадженні У статті висвітлено та проаналізовано роль насильства в механізмі протидії розслідуванню, зокрема психічного, фізичного насильства, вбивств учасників кримінального процесу, що їх застосовують ОЗГ. Ключові слова: погроза, насильство, організовані злочинні угруповання, протидія. П...»

«Поняття об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Гейнц Р.М. ПОНЯТТЯ ОБ’ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ Й ІНШИХ КРАЇН УДК 347.471.2+347.238.1 Постановка проблеми. Одним із проявів ринкових перетворень у житловій сфері стала приватизація державного житлового фонду, яка розпочалася у 1993 році. В ході приватизації єдиний власник (держава чи територіальна громада) багатоквартирного будинку змінився багатьма співвласниками....»

«УДК 336.71:519.866 Б. В. Самородов, канд. техн. наук, доцент, докторант Університету банківської справи Національного банку України МОДИФІКАЦІЯ ТАКСОНОМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ З УРАХУВАННЯМ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕКСПЕРТІВ ПРИ РЕЙТИНГУВАННІ БАНКІВ Запропоновано модифікацію таксонометричного методу при рейтингуванні банків з урахуванням компетентностей експертів. Запропоновані відмінності полягають у підході до нормування матриці значень показників діяльності банків через обчислення суперпозиції норм векторів...»

«СТАТТІ ДЕЛЕГАТІВ З’ЇЗДУ УДК 614.2:338.46.003.2(100) Н.П. Ярош (Київ) НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ ПЛАТНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» Вивчено зарубіжний досвід (35 країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров’я – ВООЗ) щодо формування переліку платних для населення медичних послуг і виробів медичного призначення. Проведено порівняльний аналіз пакетів платних засобів охорони здоров’я в Україні та зарубіжних країнах....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»