WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«О.В. Плотницька. Проблема інтеграції предметів художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музики УДК 378.1 О.В. Плотницька, аспірантка (Житомирський ...»

-- [ Страница 1 ] --

О.В. Плотницька. Проблема інтеграції предметів художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музики

УДК 378.1

О.В. Плотницька,

аспірантка

(Житомирський педуніверситет)

ПРОБЛЕМА ІНТЕГРАЦІЇ ПРЕДМЕТІВ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ У ПРОФЕСІЙНІЙ

ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

У статті розглядаються перспективні підходи до інтегративного викладання мистецьких дисциплін.

Проаналізовано вплив різновидів мистецтва на формування в особистості цілісної художньої картини світу.

Новий підхід до розуміння особистості дозволяє ставити перед нею нові завдання: "сприяти всезагальному розвитку особистості, формувати її культуру, індивідуальний досвід, творчу інтуїцію і творчу самовіддачу, соціальну та екологічну відповідальність, глобальну самосвідомість" [1:4]. Основне завдання вищої школи в сучасних умовах полягає в підготовці випускника, здатного до різнобічної творчої діяльності: професійної, суспільно-політичної, соціально-культурної.

Сучасна цивілізація, стрімке прискорення поступу у всіх галузях, що постійно потребують неординарних рішень, зробили необхідною активізацію креативних потенцій особистості. Перш за все це стосується розробки відповідних напрямків і програм у сфері освіти.

Однією з основних тенденцій щодо зміни сучасних методів навчання є перехід від концепції жорсткого управління до системи організації, підтримки та стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів та створення умов для творчості.

Метою освіти є формування гармонійно розвиненої особистості. Цілі, які ставить перед собою освіта, збігаються з функціями мистецтва. Передача соціально-культурного досвіду не може бути ефективною, якщо не активізується особистісно-смислова сфера людини. Мистецтво як істотний компонент культури є єдиним видом діяльності, що створює цілісну картину світу в суцільності думки і почуття. Мистецтво є найважливішим засобом залучення людини до загальнолюдських, духовних цінностей через власний досвід, особисте емоційне переживання. Саме мистецтво виражає і формує ставлення людини до всіх явищ буття і до самої себе, а близькість педагога до мистецтва дозволить надати процесу навчання і спілкування з дітьми гуманно-особистісний характер [2:8].

Викладач вузу – одна із найбільш творчих і складних професій. Актуальність проблеми художньоестетичної освіти полягає у тому, що процес навчання майбутніх учителів музики у вищих педагогічних закладах має розосереджений характер, кожна зі спеціальностей все ще розв’язує свої вузькопрофесійні завдання поза орієнтацією на загальну мету підготовки пропагандистів художньої культури. Подолання складної ситуації ми бачимо в науковому підході до навчально-виховного процесу, розумінні ролі музично-теоретичних та естетичних знань в управлінні процесом пізнання і художнього сприйняття, в усвідомленні того, що метою художнього й естетичного виховання є формування у реципієнтів складних стереотипів соціально важливих почуттів, усебічний розвиток особистості.

Накопичений мистецтвом досвід потрібно використовувати для цілеспрямованого моделювання навчальновиховного процесу, зокрема, при розробці нових перспективних технологій. Мистецтво виступає ідеальною моделлю цілісного духовного впливу на особистість. Головним педагогічним потенціалом мистецтва є об’єднання всіх видів виховної діяльності, оскільки воно виступає моделлю комплексного підходу до виховання особистості і відповідає головній потребі людини в універсальній діяльності та спілкуванні, а також уможливлює постійний безперервний усебічний духовний розвиток.

Генетичний зв’язок художньої і педагогічної діяльності дозволяє говорити про більш глибоке застосування закономірностей мистецтва у цілеспрямованому формуванні та розвитку особистості, використовуючи всі основні функції мистецтва: художню, гедонічну, ілюстративну, пізнавальну, комунікативну, виховну. Ізольований підхід до розгляду різновидів мистецтва як замкнених галузей нерідко призводить до обмеженості художнього мислення, вузькості образно-асоціативних уявлень, недостатньої наукової компетентності у розумінні стильової атрибутики творів. Тому "зміст предметного навчання мистецтва слід розглядати в інтегративному контексті – як спорідненість різних елементів знань про особливості розкриття багатоаспектності навколишнього світу, відображення реальності "мовою" ліній, барв, звуків, які людина сприймає за допомогою зору, слуху та інших органів чуття" [3:113].

Кожен вид мистецтва має свої особливі засоби гуманістичного впливу на особистість. Література впливає через канал свідомості могутністю мовних засобів, за допомогою цього вона передає різноманітні переживання життєвого досвіду іншої людини, думки і почуття художніх образів, виховуючи ті чи інші особистісні якості.

Образотворче мистецтво (скульптура, живопис, графіка) розвиває емоційно-значеннєві сприйняття кольору і форм предметного світу. Ці зорові образи (поряд з тактильними) формують уявлення людини про красу навколишнього світу. Образотворча діяльність розвиває зорову пам'ять, спостережливість, просторову уяву, уміння зосередитися, почуття ритму і гармонії, стимулює повноту і синтетичність сприймання життя. Хореографія – мистецтво вираження думок і почуттів мовою рухів людського тіла. Вона розкриває насамперед красу і гармонію людського тіла, зв'язок естетичного і морального витоків, народжує поняття про жіночість і мужність. Театр – це синтетичне мистецтво. Воно має літературну основу; відтворюючи на сцені рух життя людського суспільства, формує у глядача моральні і естетичні ідеали, ціннісні орієнтації. Істотна особливість музики як виду мистецтва складається в яскраво вираженому емоційному, психофізіологічному характері впливу. Музика не О.В. Плотницька. Проблема інтеграції предметів художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музики вчить і тим більше не повчає, а "пропонує" моделі емоційно-чуттєвого сприйняття навколишнього світу, духовного досвіду людей.

За словами відомого психолога-музикознавця Б.М. Теплова, музика є особливим видом пізнання – емоційним пізнанням, вона перетворює всі зовнішні впливи на переживання й емоційний досвід. Особливо велике значення має музика для дитячого періоду розвитку людини, коли емоції є генетичними формами регуляції поводження [4:234]. Під впливом музики відбувається формування естетичного смаку як ядра ціннісних орієнтацій у художній картині світу, розвивається здатність естетичного споглядання і самозаглиблення. Музика несе в собі не тільки емоції; у процесі музичної діяльності дитина знайомиться з історичними епохами, особистостями, засвоює кращі зразки поезії, літератури, навіть деякі математичні і фізичні поняття, пов'язані зі звуком, при цьому формується спрямованість на пізнання світу і самого себе. Освоєння музики допомагає розвинути мислення – образне і логічне, абстрактне і конкретне; музика формує почуття ритму і гармонії, спостережливість, пам'ять, уяву, голосовий апарат, моторику пальців. Музика здатна чарівним образом допомогти у розвитку, розбудити почуття, забезпечити інтелектуальний зріст.

Важливою умовою формування професійних якостей і умінь майбутніх учителів музики є врахування у навчально-виховному процесі феномена художньої інтеграції.

В.О. Сухомлинський намагався використати всі можливості, щоб інтегрувати види мистецтв, їх засоби в процесі виховання. Важливе і тонке завдання він вбачав у тому, щоб цінності мистецтва стали духовною потребою школярів, щоб вільний час вони намагалися наповнювати найщасливішою, найжиттєрадіснішою працею душі – осягненням прекрасного. "Справжнє пізнання мистецтва починається там, де людина осягає прекрасне для себе, для повноти свого духовного життя, живе у світі мистецтва, прагне прилучитися до прекрасного" [5:544 ].

Д.Б. Кабалевський зазначав, що інтеграція різних видів мистецтв має в собі великі можливості виховання і розвитку музичної культури: вона в поєднанні музики, літератури, образотворчого мистецтва, а також збагаченні "тріумвірату мистецтв" приєднанням до нього синтетичних мистецтв: театру і кіно [6:82].

У науковій педагогічній літературі певною мірою висвітлюються різні аспекти інтеграції у навчальновиховному процесі: суть інтеграції, її форми і види розкриваються у дослідженнях С.В. Васильєвої, К.Ж. Жунусової, В.І. Загвязинського, В.Р. Ільченко, шляхи та умови інтеграції розглядаються Г.І. Батуріною, Ю.І. Діком, А.А. Пінським, В.В. Усановим, І.Я. Лернером, С.Д. Аханкіним, Т.Г. Агібаловим, М.Г. Сапельниковим, В.Г.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Розумовським, Л.В. Тарасовим.

Сучасна інтеграція наукового знання значно зблизила галузі, що досліджують художньо-естетичні явища або ж концептуально обґрунтовують їх. Художньо-естетична освіта і виховання тісно пов’язані з позамистецькою сферою дидактики, загальною теорією творчості, соціальною психологією, концентрують базові культурні цінності, парадигми і критерії сьогодення, певною мірою визначають тенденції майбутнього[7:24].

Інтеграція – це складний структурний процес взаємопроникнення мистецтв, що вимагає розгляду будь-якого явища з різних точок зору, а також вироблення спільного підходу до їх вивчення, розвитку уміння застосовувати знання з різних галузей у вирішенні конкретної творчої задачі, формування здатності самостійно проводити творчі дослідження; бажання активно виражати себе в якомусь виді творчості, спосіб поліхудожнього пізнання мистецьких явищ.

За визначенням Б.П. Юсова, концепція поліестетичного розвитку містить три види інтеграції, взаємодії мистецтв. Перший, найбільш простий, – сусідство мистецтв, так звана ілюстрація одного твору мистецтва іншим, близьким за настроєм чи стилем. Другий рівень – взаємодія мистецтв, або взаємоілюстрація, коли, знайомлячись із "Казкою про царя Салтана" О. Пушкіна, ми слухаємо уривки з однойменної опери М. РимськогоКорсакова і розглядаємо малюнки-сценографії В. Васнєцова. І третій рівень, який, власне, і є інтеграцією, – художній синтез, в основі якого лежать внутрішні взаємозв’язки, певні творчі закономірності, що пронизують одне одного.

Констатуючи посилення інтегративних тенденцій у художній діяльності і спираючись на думку фахівців про збереження усього багатства попереднього розвитку і досвіду людства, важливо зберегти і розвивати мистецтво в усій розмаїтості його видів і в майбутньому. Твердження про настання ери "тотального синтезу" мистецтв і навіть їх розчиненню в деякому "глобальному дизайні" не відповідають становленню всебічно розвиненої, цілісної особистості, для якої існує можливість практичного освоєння усіх видів мистецтва.

Розвинути художню свідомість, музично-образне мислення студентів, сформувати уміння спілкуватися з творами мистецтва, опанувати увесь простір духовних цінностей, розширити сферу естетично-емоційних вражень ми вважаємо головною метою викладання предметів художньо-естетичного циклу.

Оскільки мистецька освіта посідає важливе місце в системі вищої школи, – саме від викладачів художньоестетичних дисциплін, їхніх знань, почуття відповідальності за рівень організації навчального процесу, методичної ерудиції залежать теоретична підготовка, практичні уміння, а в кінцевому результаті – кваліфікація майбутнього учителя музики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зязюн І.А..Культура в контексті політики та освіти // Мистецтво та освіта. – 1998. – №2. – С. 4-5.

2. Юсов Б.П. Законы Вселенной и законы культуры // Педагогика искусства и интеграция. Материалы Международной конференции.– М., 2001. – С.8.

3. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. посібник. – К., 2002. – 270 с.

4. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. – М., 1947. – 335 с.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Педагогічний дискурс, випуск 10, 2011 Ми бачимо невмирущість і актуальність методики проведення різнопланових занять в природі, розроблених В.О. Сухомлинським.Список використаних джерел та літератури: 1. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. – Т. 1.– К. : Радянська школа, 1976.2. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. – Т. 2. – К.: Радянська школа, 1976.3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5-ти т. / В. О. Сухомлинський. – Т. 3. –...»

«ст. Возрождение латинского языка как отдельной дисциплины в высшей школе после революции 1917 г. сопровождалось рядом проблем. Описываются подходы к созданию первых учебных курсов по данной дисциплине для студентов медицинских и ветеринарных факультетов, анализируются концепции учебников и пособий по латинскому языку для высших учебных заведений. Латинский язык, методика, подходы, учебные издания. Article is devoted to the formative period of teaching Latin in Ukrainian and Russian higher...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ В.П. ІВАЩЕНКО, О.Г. ЯСЕВ, О.Ю. ПОТАП, О.Д. РОЖКОВ, О.М. ВИШНЕВСЬКА, О.О. ЗАХАРОВА ПІДГОТОВКА ДО ВИДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ (видання ІІІ, доповнене) Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник для науково-педагогічних та педагогічних працівників академії Протокол № 6 від 25.05.2015 Дніпропетровськ НМетАУ 2015 УДК 371.671 Підготовка...»

«Вісник Житомирського державного університету. Випуск 2 (80). Педагогічні науки УДК 378.147:811.111 О. А. Михайленко, аспірант (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) 17olmi@gmail.com ЗМІСТ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У статті розглянуто проблему формулювання змісту стратегічної компетенції майбутніх перекладачів. Мета дослідження полягає в тому, щоб охарактеризувати зміст даного поняття. Автор у своїй роботі розглядає процес формування стратегічної...»

«., ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ. – 2013. – ВИПУСК 20 УДК 378 Норкіна О.В.* ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ЯК ДІЄВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА У статті розглянуто окремі аспекти розвитку дослідницької компетентності сучасного педагога в системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено про необхідність здійснення підготовки педагога до дослідницької діяльності в умовах інноваційних освітніх змін. Виокремлено основні професійно-особистісні риси педагога-дослідника, які...»

«Педагогічний дискурс, випуск 15, 2013 5. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование : соц.-филос. исследование / Подмазин С. И.– Запорожье : Просвита, 2000. – 250 с. Аннотация В.В.Греськова Генезис педагогических взглядов А.Макаренка на доминанты коллективного и личного в воспитании В статье на основе анализа историко-педагогических источников отслежена эволюция педагогических взглядов А.Макаренка на доминанты коллективного и личного в воспитании. Выделено три группы ценностей, на...»

«Педагогічний дискурс, випуск 8, 2010 застосовувати при вирішенні педагогічних завдань, тобто формували у нього професійно-психологічну спрямованість. Отже, процес формування особистості майбутнього педагога розглядається дослідниками як тривалий, поетапний процес, який забезпечується поєднанням педагогічно-психологічного курсу з використанням активних форм навчання, залучення студентів до науково-дослідницької роботи, участь студентів у громадській роботі. Забезпечення навчального процесу цими...»

«Збірник наукових праць. Частина 1, 2013 УДК 371.162 Леся Поперечна, аспірант Хмельницького національного університету КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ Статтю присвячено проблемі професійного розвитку вчителя початкових класів. Зокрема, всебічно проаналізовано суб’єктивні та об’єктивні критерії професійного розвитку вчителя початкових класів, схарактеризовано основні особливості прояву критеріїв професійного розвитку вчителя початкових класів – професійну ідентичність та...»

«Педагогічний дискурс, випуск 12, 2012 Аннотация Г.А.Сорокина Использование деловых игр в процессе подготовки специалистов туристической отрасли В статье обоснована необходимость использования деловых игр в рамках семинарских занятий для студентов специальности „Туризм”. В публикации представлена классификация семинаров по различным признакам, дано описание разработанных деловых игр для курса „Управление развитием туризма”. Деловая игра „Компетентность” направлена на проверку уровня...»

«Вища школа під час виконання диференційованих завдань для кожного учня в системі уроків. Висновки. Сучасні завдання особистісно-орієнтованого навчання учнів можуть бути ефективно розв'язані в системі неперервної освіти та в процесі навчання, стратегія якого спирається на цілісність особистості, інтегрованість її структури. Інтегрованість структури особистості дає можливість використовувати різні стратегії особистісно-орієнтованого навчання. На певному етапі розвитку особистості доцільно брати...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»