WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 62 |

«Матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи» м. Харків, 23 – 25 жовтня ...»

-- [ Страница 1 ] --

Міжнародний благодійний фонд

АКАДЕМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ

ІНСТИТУТ ІНОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

Міністерства освіти і науки України

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний вищий навчальний заклад

ХАРКІВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕВНОЇ ОСВІТИ

Матеріали

Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття:

проблеми, досягнення і перспективи»

м. Харків, 23 – 25 жовтня 2013 року Харків УДК 371.214.46 ББК 74.26 М 3 Рекомендовано до видання вченою радою Харківської академії неперервної освіти (протокол № 4 від 14.11.2013 р.)

Редакційна колегія:

Покроєва Л.Д., канд. пед. наук, доцент, ректор Харківської академії неперервної освіти;

Кравченко Г.Ю., канд. пед. наук, проректор з наукової та експериментальної роботи Харківської академії неперервної освіти;

Дегтярьова Г.А., канд. пед. наук, доцент секції методики викладання мов і літератури кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Харківської академії неперервної освіти Матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи» (м. Харків, 25 - 27 жовтня 2013 року) / За заг. ред.

канд. пед. наук Л.Д. Покроєвої. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2013. – 268 с.

Збірник містить матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи» (м. Харків, 25 - 27 жовтня 2013 року). У матеріалах розглянуто актуальні питання впровадження медіаосвіти в педагогічну практику як в Україні, так і за кордоном.

Для широкого кола наукових співробітників, педагогічних працівників, громадських діячів, медіапедагогів.

Відповідальність за точність викладених у виданні фактів несуть автори © Харківська академія неперервної освіти Вступ Протягом останніх десятиліть у світі проблемі медіаосвіти приділяється все більше уваги з боку дослідників і практиків освіти, ЗМІ, бібліотечної справи, видаються фундаментальні праці, проводяться конференції, публікуються методичні рекомендації, оскільки медіа оточують нас з усіх боків, а сучасне медіажиття можна розглядати як повсякденну практику існування. Це стосується у першу чергу дітей, які на сьогодні є активними споживачами як традиційних, так і нових медіа та легко підпадають під їх вплив. Отже, зростає роль медіапедагога – того компетентного наставника, який не тільки сам володіє необхідним обсягом знань, умінь і навичок у цій галузі, але і здатний допомогти аудиторії різного віку набути медіа та інформаційної грамотності.

В Україні після схвалення Постановою Президії Національної академії педагогічних наук у травні 2010 року Концепції впровадження медіаосвіти в Україні розпочалася робота із впровадження медіаосвіти в навчальні заклади всіх рівнів, хоча вона ще не стала загальноприйнятою практикою в нашій країні. За ці роки зроблено доволі багато: триває Всеукраїнський експеримент за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів», випущено перший підручник для педагогічних вищих навчальних закладів із медіаосвіти, здійснюється підготовка медіапедагогів як у літніх школах медіаосвіти, які організовує Академія української преси завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та програму «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк, міжнародного благодійного фонду «Відродження», так і завдяки роботі закладів післядипломної педагогічної освіти, здійснюється розробка навчально-методичного забезпечення для загальноосвітніх навчальних закладів (створюються програми, посібники) тощо.

Проведення таких конференцій дозволяє обмінятися досвідом, поспілкуватися з однодумцями, висловити свої думки з приводу тих чи інших питань, що стосуються проблем, які турбують медіапедагогів.

У цьому збірнику матеріалів Міжнародної науково-практичної Інтернетконференції «Медіаосвіта – пріоритетний напрям в освіті ХХІ століття: проблеми, досягнення і перспективи» (м. Харків, 25 - 27 жовтня 2013 року), вміщено статті науковців, методистів, учителів, присвячені проблемам формування медіаграмотності шляхом впровадження медіаосвіти в педагогічну практику як в Україні, так і за кордоном.

Гадаємо, ці наробки будуть цікаві як медіапедагогам-початківцям, так і досвідченим фахівцям у цій галузі.

–  –  –

«Освіта впродовж життя!»

Анотація. У статті висвітлюється історія становлення та розвиток медіаосвіти: вітчизняний та зарубіжний досвід, де наукова новизна запропонованого дослідження полягає у виокремленні найбільш характерних чинників, що впливають на формування оптимальних норм медіаосвіти в Україні.

У наш час в Україні дуже гостро постало питання медіаосвіти, адже саме від якості отримуваної інформації і залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави.

Саме цій проблемі становлення та розвитку медіаосвіти в Україні як важливого складника розвитку інформаційного суспільства присвячена наша стаття.

Медіаосвіта (англ. media education) – напрям у педагогіці, спрямований на вивчення масовокомунікативної й інформаційної природи ЗМІ (преси, телебачення, радіо, кіно, відео тощо) та принципів їх використання для актуалізованого оволодіння основами знань.

Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різноманітної інформації, навчити людину протистояти впливові на психіку, оволодівати засобами спілкування на основі вербальних та невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

Актуальність дослідження обумовлена тим, що входження України в європейський і світовий освітній простір детермінує необхідність узгодження напрямів і принципів реформування шкільництва та студентства із загальними тенденціями розвитку освіти в умовах інформаційного суспільства. Усебічне обговорення цієї проблеми в національних ЗМІ безпосередньо впливає на ефективність усього процесу в цілому.

Проблема медіаосвіти в контексті світового інформаційного простору є комплексною, її прямо чи опосередковано вивчали такі вітчизняні журналістикознавці, як В. Різун, М.

Тимопіик, В. Шкляр, І. Слісаренко та ін. Останнім часом проблемою переймаються і представники точних наук, зокрема вчені Л. Шульман і В. Пугач, їхні колеги з НАНУ, які активно пропагують у друкованих та електронних ЗМІ ідею інтеграції української науки у світовий процес.

Наукова новизна запропонованого дослідження полягає у виокремленні найбільш характерних чинників, що впливають на формування оптимальних норм медіаосвіти в Україні.

За свідченням фахівців ЮНЕСКО, медіаосвіта з'явилася як інструмент захисту від шкідливих ефектів і трендів медіа. Першою країною, яка використала цю парадигму "щеплення", стала Велика Британія в 30-х pp. XX ст. У 60-х pp. переважна більшість західних інтелектуалів із заперечення медіа переключилася на заперечення та критику різних видів медіа й популярної культури. Цей процес прийнято називати "парадигмою популярної культури". Нарешті, наприкінці минулого століття прийшло розуміння, що ідеологічна сила медіа була пов'язана з натуралізацією зображення. На сьогодні у Великій Британії та Австралії медіаграмотність викладається як окремий курс, у плані підготовки фахівців за гуманітарним напрямом.

Загалом у країнах Західної Європи медіаосвіта приймала різні форми, залежно від специфіки національної свідомості. У Фінляндії вона ввійшла в перелік предметів середньої школи в 1970 р., а у вищі навчальні заклади – в 1977 р. У Швеції медіаосвіта обов'язкова для учнів середніх шкіл (гімназій) із 1980 p., у Данії – з 1979 р. Практично в усіх європейських країнах медіаосвіта поступово відійшла від моралізаторства і прийшла до дослідницьких методик. Отже, починаючи з 60-х pp. XX ст. у багатьох розвинутих країнах Старого Світу, а також у Канаді, США, Австралії сформувався специфічний напрям освітньопропагандистської, культурологічної діяльності: медіаосвіта (медіакультура, медіаграмотність), що має на меті допомогти школярам і студентам зорієнтуватися у всеосяжному полікультурному потоці сучасної інформації, сформувати вміння аналізувати і розуміти медіатексти. Відповідаючи на запити суспільної свідомості, політичного істеблішменту, 1989 р. Рада Європи на основі документів ЮНЕСКО схвалила "Резолюцію з медіаосвіти і нових технологій", де визнано вирішальну роль пресового, телевізійного, радіо та кінематографічного культурного досвіду для дітей.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Виходячи з основної ідеї цього документа, медіаосвіта має розпочинатися якомога раніше й тривати весь період навчання в школі, позашкільному закладі та в університеті. Важливо наголосити, що медіаосвіта в країнах західної демократії відповідає такому заклику: «Освіта впродовж життя!» Приміром, французький дослідник Жан Гоне медіаосвітню практику у своїй країні представляє в такій послідовності: "ЗМІ в початковій школі", "Мас-медіа в коледжі", "ЗМІ в ліцеї", "ЗМІ в професійному ліцеї", "ЗМІ в університеті" [1, 46-58].

За умови, коли кожен користувач може за допомогою власного комп'ютера ввійти до всесвітньої мережі й отримати інформацію, що зберігається там у якомусь іншому комп'ютері, відбувається, на думку західних фахівців, процес розмивання кордонів і дифузії між різними засобами масової інформації, що впливає і на процеси медіаосвіти. Ми стаємо, таким чином, свідками вже глобального процесу з медіаконвергенції [2, 28-29].

Дослідники-журналістикознавці нині розрізняють власне журналістську освіту і медіаосвіту (Media Education), або медійну освіту. Науковці в Північній Америці й Західній Європі запропонували чимало визначень цього поняття, вони розробляють теорії, вказують напрями медіаосвіти, обґрунтовують її моделі. Безперечно, до медіаосвіти належать аудіовізуальна освіта, кіноосвіта, а також, за аналогією, телеосвіта, радіоосвіта, мультимедіаосвіта, інтернет-освіта тощо.

Зарубіжний досвід у цій галузі успішно запозичила Росія, де вже захищено багато дисертаційних досліджень з медіаосвіти, зареєстровано спеціалізацію "Медіаосвіта" в межах спеціальності "соціальна педагогіка", готують медіапедагогів для середньої школи, видають навчальні посібники, роблять спроби ввести медіаосвіту в навчальні програми [3].

Один із російських дослідників медіаосвіти професор О. Федоров розуміє її як процес розвитку особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової інформації з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприймання, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різних форм самовираження за допомогою медіатехніки [3]. Професор Львівського національного університету імені Івана Франка Б.

Потятиник пропонує своє визначення:

"Медійна освіта – це науково-освітня сфера діяльності, яка ставить за мету допомогти індивідові сформувати психологічний захист від маніпуляції чи експлуатації з боку мас-медіа і розвинути/прищепити інформаційну культуру... Медійна освіта спрямована і на масове оволодіння елементарними журналістськими навичками та новітніми технологіями, і на захист індивідів від надміру агресивного інформаційного довкілля (скажімо, впливу екранного насильства, пропаганди, порнографії, реклами)" [4, 8].

Отже, медіаосвіта – це комплекс спеціальних знань і методів підготовки до сприйняття інформації, що виробляється як регіональними, так і міждержавними ЗМК. Останнім часом у поняття медіаосвіти включено етичні категорії толерантності, віротерпимості. Проте основним питанням медіаосвіти залишається адекватність інтерпретації інформації.

Наостанок зауважимо, що в Україні медіаосвіта тільки розпочинає свою історію. У 2003 р. було започатковано випуск електронного журналу "МедіаКритика" [http:www.mediakrytyka_franko.lviv_ua], організовано круглий стіл "Сучасна преса: інструмент конфліктності чи толерантності", влаштовано першу інтернет-конференцію "Медіаосвіта в Україні: стан і перспективи", у якій взяли участь журналісти й педагоги з різних міст України та Польщі.

За останні роки члени редколегії "МедіаКритики" провели кілька прес-конференцій на факультетах журналістки і в інтернет-центрах ІТАР в Україні. На них Міністерству освіти і науки України було запропоновано створити мережу медіаосвіти, зокрема ввести до програм підготовки й перепідготовки педагогічних кадрів курс з медіаосвіти, розглянути доцільність уведення спеціальності "медіапедагог".

Якщо не вдається переробити пресу, то треба змінити її аудиторію. Саме такий підхід і застосовує медіаосвіта з намаганням прищепити "психологічний імунітет" до патогенного впливу медіа, який пов'язують із надміром реклами, пропагандою і фальсифікацією, екранним насильством і порнографією. Отже, медіаосвіта – це, з одного боку, оволодіння сучасними комунікативними технологіями, а з іншого – формування більш відповідального ставлення до використання цих технологій.

У світі останнім часом утверджується досить широке розуміння медіаосвіти не тільки як певного компонента шкільного чи вишівського навчання, а й як довгострокової суспільнопросвітительської діяльності, що охоплює дітей і дорослих, медіаосвіта розглядається як постійний розвиток і самовдосконалення особистості в суспільстві.

Література

1. Гоне Ж. Освіта і засоби масової інформації / Ж. Гоне ; пер. з фр. - К., 2002. - 207 с.

2. Вальтер фон Ла Рош. Вступ до практичної журналістики : навч. посіб. / Вальтер фон Ла Рош ; пер. з фр.: В. Климченко, А. Баканов. - К. : Академія Української Преси, 2005.

- 229 с.

3. Онкович Г. В. Засоби масової комунікації у термінологічному просторі медіа-освіти / Г. В. Онкович // Дивослово. - 2007. — № 5. — С. 29-31.

4. Потятиник Б. Масова журналістська освіта – а чому б ні? / Б. Потятинник // МедіаКритика. - 2005.

–  –  –

Нові форми медіаосвіти (на прикладі медіаосвітньої діяльності громадських організацій релігійного спрямування) Фінансування дослідження виконано за підтримки Міністерства освіти і науки Російської Федерації в рамках реалізації федеральної цільової програми «Наукові та науково-педагогічні кадри інноваційної Росії» на 2009 – 2013 роки, угода 14.B37.21.200 за темою «Тенденції розвитку світської та теологічної медіаосвіти в Росії і за кордоном»



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 62 |
 
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника КАТАЛОГ “Прикарпатський національний університет: інноваційні розробки” Випуск 1 2001– 2006 Івано-Франківськ Інноваційні розробки 2001–2006 УДК 017; 050 Прикарпатський національний університет: інноваційні розробки. 2001–2006. Каталог. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ Центру інформаційних технологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – Вип....»

«ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА СЛОЗАНСЬКА Ганна Іванівна УДК 378: 373.66 (94) ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ АВСТРАЛІЇ 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і...»

«Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 13 (224), Ч. ІІ, 2011 ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ УДК [070.489 : 37] (477) «199/200» О. В. Бондар ПРОБЛЕМА ПІДРУЧНИКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНИХ ФАХОВИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ВИДАНЬ (1991 р. – поч. ХХІ століття) Початок нинішнього століття ознаменувався значними змінами в системі шкільної освіти України, зокрема оновленням її структури та змісту. Зміст освіти знаходить своє відображення в шкільних підручниках, через що вони теж відповідно змінюються. Однією з...»

«СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ В КІНОТА ТЕЛЕМИСТЕЦТВІ Безручко О. В. * (м. Київ, Україна) УДК [378.6 : 778,5](477)(092) ШЛЯХ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО КІНОРЕЖИСЕРА Г.Т. КРИКУНА ВІД УЧНЯ ДО ВИХОВАТЕЛЯ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ У цій статті досліджено життя і творчість видатного українського режисера науково-популярного кіно Григорія Тимофійовича Крикуна, його кінопедагогічну діяльність в кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого. Ключові слова: Григорій Крикун,...»

«ОБГОВОРЮЄМО ПРОБЛЕМУ УДК 374.1 Ю. Ю. ІВАНЬО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ ГОТОВНОСТІ ШКОЛЯРІВ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ТИПУ «ЛЮДИНА – ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ» ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ Охарактеризовано показники, критерії та окремі методики визначення рівнів готовності учнів до вибору майбутньої професії типу «людина – художній образ» в контексті завдань професійної діагностики. Визначено, що оцінювання сформованості готовності до вибору майбутньої професії ґрунтується на окремих критеріях основних компонентів...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 6 (41) 2010 In the article was shown the influence of social changings on the family's function, methods and goals of bringing up. There are described the system of bringing up in the modern german family. Сурженко Ольга Петрівнакандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики переклад германо-романских мов, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ) Резензент – доктор педагогічних наук,...»

«Оргкомітет конференції: Запорізька обласна державна адміністрація ЗАЯВКА Голова оргкомітету: Класичний приватний університет на участь у Всеукраїнській науковоОгаренко В.М. – д.держ.упр., професор, ректор Інститут управління практичній конференції Класичного приватного університету. “Модернізація загальної та професійної Співголови: освіти в умовах глобального світу” Покатаєва О.В. – д.е.н., професор, перший проректор Класичного приватного університету. Монаєнко А.О. – д.ю.н., доцент, проректор...»

«Міністерство освіти і науки України Міністерство екології та природних ресурсів України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Національна академія наук України Українське мінералогічне товариство Державна комісія по запасах корисних копалин України ВГО Спілка геологів України Експертна Рада Спілки геологів України Міжнародна наукова конференція «РОЛЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У РОЗВИТКУ ГЕОЛОГІЇ» (до 70-річчя геологічного факультету Київського національного університету імені...»

«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Кафедра теорії та методики середньої освіти Технологія фахової майстерності: заклади освіти нового типу Дайджест матеріалів І Хмурівських методичних читань 30 –31 березня 2004 року Випуск перший Кіровоград ББК 74.20 Н 34 Організатори обласної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті О.Хмури (І Хмурівські методичні читання): управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної...»

«ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 371.279.7:811.111 С.П. Макушева, канд. філол. наук, доцент, О.А.Самсонова, старший викладач Академія Військово-Морських Сил ім. П.С. Нахімова вул. Дибенко, 1 а, м. Севастополь, Україна, 99035 ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ВАЛІДНОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З АУДІЮВАННЯ ТА ЧИТАННЯ Досліджуються деякі методичні рекомендації щодо покращення показників валідності та надійності тестових завдань з аудіювання та читання...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»