WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ст. Возрождение латинского языка как отдельной дисциплины в высшей школе после революции 1917 г. сопровождалось рядом проблем. Описываются подходы к созданию первых учебных курсов по ...»

-- [ Страница 1 ] --

ст. Возрождение латинского языка как отдельной дисциплины в

высшей школе после революции 1917 г. сопровождалось рядом

проблем. Описываются подходы к созданию первых учебных курсов

по данной дисциплине для студентов медицинских и ветеринарных

факультетов, анализируются концепции учебников и пособий по

латинскому языку для высших учебных заведений.

Латинский язык, методика, подходы, учебные издания.

Article is devoted to the formative period of teaching Latin in

Ukrainian and Russian higher educational establishments in the early twentieth century. Revival of Latin as a separate discipline in higher education after Revolution (1917) was accompanied by many problems.

Approaches to creation of the first courses of this discipline for medical and veterinary students are described; the conceptions of Latin textbooks and manuals for institutes of higher education are analyzed.

Latin, methods, approaches, textbooks and manuals.

УДК 378.147:744:004.9

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ РОЗВИТКУ

ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ

АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ А.М. Гедзик, доктор педагогічних наук, професор Здійснено аналіз можливості оптимізації графічної підготовки майбутніх інженерів-механіків аграрної галузі на основі діагностики розвитку просторового мислення.

Професійно-графічна підготовка, просторове мислення, види графічних перетворень, типологія задач.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Впровадження нових ефективних технологій, що базуються на візуальних засобах кодування та передачі інформації, передбачає одним із завдань сучасної професійної освіти формування просторового мислення в майбутніх інженерів-механіків аграрної галузі, а також пошук і розробку дієвих засобів його розвитку.

Ставлячи завдання цілеспрямованого розвитку у майбутніх фахівців просторового мислення, необхідно періодично фіксувати досягнуті рівні цього розвитку. На основі отриманих даних буде можливо здійснювати корекцію процесу, у якому відбувається розвиток просторового мислення, а при необхідності навіть прогнозувати динаміку можливого розвитку цієї якості у майбутніх інженерів-механіків аграрної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі формування графічних знань та умінь студентів у вищих навчальних закладах освіти присвячено наукові праці А.Верхоли, В.Буринськго, В.Вітренко, Й.Гушулея, О.Глазунової, А.Корнеєвої, В.Ткаченко, М.Юсупової, О.Джеджули та ін. Однак, питання оптимізації процесу графічної підготовки майбутніх інженерів-механіків аграрної галузі на основі визначення рівнів розвитку просторового мислення не знайшли належного відображення в дослідженнях науковців.

Метою статті є аналіз можливості оптимізації формування графічних понять у майбутніх інженерів-механіків аграрної галузі на основі визначення рівнів розвитку просторового мислення.

Виклад основного матеріалу. Просторове мислення розвивається у процесі практичної і навчальної діяльності студентів, при оволодінні ними знаннями, уміннями і навичками. Тому на практиці дуже часто рівень розвитку просторового мислення оцінюють опосередкованими показниками, на основі оцінки результатів засвоєння навчального матеріалу чи виконання певних навчальних завдань. Заперечувати проти такого методу немає підстав, але він не дає уявлення про особливості мислительної діяльності майбутніх вчителів технологій, тому що співвідношення між знаннями і мисленням дужа складні і неоднозначні.

Вивчення досліджень структури і механізмів просторового мислення вказують на те, що основними серед таких показників слід вважати: тип оперування просторовими образами; широту оперування просторовими образами; повноту оперування просторовими образами.

Тип оперування просторовими образами являє собою властивий для студента спосіб перетворення створюваних в уяві образів. Він знаходить прояв під час розв‘язування геометричних, графічних, конструктивно-технічних та інших задач, при засвоєнні навчального матеріалу. Експериментально встановлено необхідність виділення трьох типів оперування просторовими образами.

Перший тип оперування характеризується тим, що образ (вже створений на чуттєвій основі) залежно від умов поставленого завдання уявно видозмінюється. Ці зміни стосуються головним чином просторового положення і не пов‘язуються із структурними особливостями образу. Характерними випадками такого оперування є різні уявні повороти, переміщення попередньо створених образів, внаслідок чого вони суттєво видозмінюються. Сама ж основа (предметна чи графічна), яка спричинила появу початкового образу, залишається без змін.

Другий тип оперування полягає у видозміні структури початкового образу. Цього досягають шляхом перегрупування його складових елементів на основі застосування різних прийомів накладання, суміщення, додавання, видалення. Завдяки таким діям утворений образ змінюється настільки, що стає мало схожим на початковий. Більш складні перетворення образів вимагають у даному випадку значної активізації мислительної діяльності.

Третій тип оперування характеризується тим, що перетворення початкового образу відбувається за просторовим положенням і за його структурою одночасно і неодноразово. Таке перетворення являє собою цілу низку мислительних операцій, які послідовно змінюють одна одну і спрямовані на маніпулювання образом. Необхідні перетворення здійснюються у цьому випадку за певною логікою, де чітко передбачається зміст, характер і послідовність кожного уявного перетворення. Третій тип оперування є найбільш складним.

Порівняльний аналіз наведених типів оперування просторовими образами показує, що це оперування може здійснюватись стосовно до різних елементів у структурі образу: його форми, розміщення, їх поєднання. Експериментально підтверджено (Г.Я.Каплунович, І.В.Тіхомірова), що тип оперування, властивий для кожного студента, носить стійкий характер. Він проявляється під час розв‘язування задач різного змісту, при оперуванні різними графічними засобами (рисунками, кресленнями, схемами та ін.). Це вказує на те, що оволодіння певним типом оперування просторовими образами може бути надійним і стійким показником рівня розвитку просторового мислення. Запропонувавши студентам декілька задач, що вимагають перетворень першого, другого чи третього типу, на основі результатів їх розв‘язування стане можливим визначити тип перетворень, які найбільш доступні кожному студентові, а які ні. Тобто певний тип оперування просторовим образом повинен визначати відповідний рівень розвитку просторового мислення - за кількістю типів оперування цих рівнів повинно бути три. Перший тип оперування пов‘язаний в основному із зміною просторового положення образу, визначає низький (перший) рівень просторового мислення. Другий тип оперування, пов‘язаний в основному з реконструкцією просторового образу визначає середній (другий) рівень просторового мислення. І, нарешті, третій тип оперування, який характеризується комбінаційною зміною просторового образу як за структурою, так і за просторовим положенням, визначає високий (третій) рівень просторового мислення.

Визначені рівні розвитку просторового мислення мають не лише діагностичні функції, вони мають і певне дидактичне значення:

введення більш складного типу оперування у навчальний процес повинно здійснюватись тільки після того, коли з‘являється впевненість у оволодінні попереднім. Пояснимо це на прикладі з креслення. Багато студентів зазнають труднощів при розв‘язуванні задач на побудову розгорток, перерізів і розрізів та ін. Такі задачі пов‘язані з третім типом оперування образами: вони передбачають зміну і просторового положення образу фігури, і її структури одночасно. Ті студенти, які погано володіють першими двома типами оперування, не в змозі „побачити», як можна здійснити уявне перетворення, у деяких з них початковий образ зникає взагалі. Все це вказує на те, що для таких студентів обов‘язковим повинно бути виконання додаткових вправ, пов‘язаних з першим і другим типом.

Щоб уникнути випадковостей у визначенні типу оперування образом, наявного у кожного конкретного студента, необхідно перевірити його можливості на різному графічному матеріалі. З цією метою і може бути застосований такий показник, як широта оперування. Крім того, оперування просторовим образом передбачає, що студенти уявно перетворюють початковий образ у трьох взаємно пов‘язаних напрямках: 1) за формою; 2) за величиною;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


3) за просторовим розміщенням. Намагання відобразити ці ознаки у новому образі буде характеризувати повноту образу.

Під широтою оперування просторовими образами розуміють ступінь легкості оперування (маніпулювання, трансформації) образами на різному графічному матеріалі, легкість переходу від одного виду зображень до іншого (наприклад, від рисунка до креслення, від одного креслення до іншого, від креслення до схеми і навпаки).

Коли студент вільно і швидко переходить від одного графічного зображення до інших, то це свідчить про розвинутість його мислення.

Скутість яким-небудь одним зображенням, невміння „побачити» те ж саме на іншому зображенні, навпаки, свідчить про недостатньо розвинуте мислення. Широта оперування образом дає можливість визначити, чи є наявний у студента тип оперування результатом безпосереднього навчання (студент зрозумів на конкретному прикладі, як необхідно здійснювати задані перетворення), чи це здійснюється самостійно, як прояв індивідуальних здібностей студента - він виконує подібні перетворення у різних задачах із застосуванням різної наочно-графічної основи.

Повнота образу характеризує ступінь відображення в образі всіх структурних елементів даного об‘єкта. Будь-який просторовий образ завжди відображає склад його структурних елементів (форма, величина) і їх просторову розміщеність (взаємне розміщення елементів, їх розміщення відносно заданої точки відліку). З практики відомо, що під час розв‘язування задач, де виникає необхідність створення і оперування образом, виділення форми і величини відбувається без особливих труднощів. Відтворення просторових співвідношень (визначення того, який з елементів об‘єкта розміщений вище-нижче, ближче-далі, правіше-лівіше і т.ін.) відбувається менш успішно. Ця успішність якраз і може оцінюватись повнотою образу.

Визначившись, за допомогою яких показників можна оцінювати досягнуті студентами рівні розвитку просторового мислення, стає можливим перейти до вирішення питання про діагностичні засоби.

На думку відомого психолога Ю.З.Гільбуха засоби діагностики просторового мислення можна розділити на три класи. Всі вони розв‘язуються в наочно-дійовому плані. Мислительні дії, необхідні для їх розв‘язування, виходять за межі просторової уяви - тобто у їх розв‘язування включається просторове мислення.

У своєму дослідженні ми поставили завдання розробити систему задач які дали б можливість діагностувати рівень розвитку просторового мислення студентів на матеріалі блоку дисциплін професійно-графічної підготовки. Професійно-графічна діяльність майбутніх вчителів технологій передбачає розв‘язування різноманітних задач, які, з одного боку, сприяють розвитку, а з другого - вимагають активної мислительної діяльності в образній формі. Тобто у процесі графічної діяльності студентів на заняттях з нарисної геометрії і креслення, комп‘ютерної графіки просторове мислення виступає одночасно як умова і як засіб ефективного засвоєння знань і формування умінь.

Для розробки задач ми виходили з того, що у графічній діяльності (навчальній і трудовій) просторове мислення у першу чергу спрямоване на уявне перетворення зображень. Під перетворенням графічних зображень ми розуміємо мислительну діяльність, пов‘язану із зміною просторових властивостей відображуваних в уяві предметів чи способу їх зображення.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«УДК 37.011.3-051:376 Н.М. Басалюк МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯЛОГОПЕДА В АСПЕКТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У статті висвітлюються зміст і напрямки методичної роботи вчителялогопеда в аспекті інклюзивної освіти. Ключові слова: вчитель-логопед, інклюзивне навчання, методична робота, діти-логопати. В статье освещаются содержание и напраление, методической работы учителя-логопеда в аспекте инклюзивного образования. Ключевые слова: учитель-логопед, инклюзивное обучение, методическая работа, дети-логопаты....»

«УДК 37.015.3+159.9.072 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України 01033 Київ, вул. Паньківська, 2; тел. (044) 2883320 ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України акад. Максименко С.Д. ЗВІТ ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ОСОБЛИВСТЕЙ КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА» (заключний) Керівник НДР зав. лабораторії психодіагностики кандидат психологічних...»

«Педагогіка і психологія професійної освіти № 4 2012. УДК 371.134(045) Ольга Гулай ОСОБЛИВОСТІ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ Запорукою інноваційного розвитку держави є якісна професійна підготовка майбутніх фахівців. Якісна вища освіта – це сукупність професійних знань і вмінь, завдяки яким кожний індивід може максимально реалізувати свій інтелектуально-творчий потенціал та ефективно пристосуватися до швидкоплинних змін на ринку праці [2]. У стінах вищих навчальних...»

«ГУМАНІТАРНИЙ ВІСНИК №28 УДК 378.147 Олена Лиховид ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ: НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті розглянуто основні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя та виділено інструментарій її оцінювання. Ключові слова: компетентність, компоненти професійної компетентності, компетентнісний підхід, оцінка компетентності. В статье рассмотрены основные компоненты профессиональной компетентности будущего учителя и выделен инструментарий ее...»

«Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького Том 12 № 2(44) Частина 5, 2010 Хміляр Д.Д., кандидат ветеринарних наук, професор Чепига М.П., доктор філософії, професор Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ТА СЛУХАЧІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: управління, самостійна робота, студент, слухач, творчість. В умовах, коли в навчальному процесі відбувається...»

«Вища школа під час виконання диференційованих завдань для кожного учня в системі уроків. Висновки. Сучасні завдання особистісно-орієнтованого навчання учнів можуть бути ефективно розв'язані в системі неперервної освіти та в процесі навчання, стратегія якого спирається на цілісність особистості, інтегрованість її структури. Інтегрованість структури особистості дає можливість використовувати різні стратегії особистісно-орієнтованого навчання. На певному етапі розвитку особистості доцільно брати...»

«УДК 378:371.133:371.671.12 ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПІДРУЧНИКІВ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Л. С. Павлюченко, аспірантка лабораторії навчання інформатики, Інститут педагогіки НАПН України e-mail: laura2@bigmir.net У статті розглядаються питання, пов’язані з використанням навчальних підручників і посібників на паперових та електронних носіях з курсу інформатики у процесі навчання. Що дозволяють формувати контрольно-оцінювальні...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»