WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«У статті розглянуто естрадний спів як соціокультурне явище з проекцією на якісну підготовку вокальної особистості, подано роздуми щодо новітніх методик навчання співу, зокрема, «співу в ...»

-- [ Страница 1 ] --

УДК 781.7 (574)

Л. А. Дерев’янко

Спів у мовленнєвій позиції як проблема вокальної педагогіки

У статті розглянуто естрадний спів як соціокультурне явище з проекцією на якісну

підготовку вокальної особистості, подано роздуми щодо новітніх методик навчання співу,

зокрема, «співу в мовленнєвій позиції», окреслено його методичні основи, висвітлено зміст

поняття «естрадний спів», науково обґрунтовано полемічні питання методичних засад

естрадного співу.

Ключові слова: вокальна педагогіка, спів у мовленнєвій позиції, естрадна манера співу, вокальна особистість, імпеданс, артикуляція, співацьке дихання.

Постановка проблеми. Вокальна музика сьогодні існує в полі масової культури, продукція якої постійно поповнює молодому поколінню «інтонаційний словник» його епохи. Стрімке зростання активності молоді, її участь в різноманітних популярних шоу-програмах, вокальних конкурсах, творчих проектах, кастингах є свідченням надзвичайної популярності вокальної музики і, водночас, складних суспільних трансформацій, які, виявляючи переваги і прогалини музично-естетичного виховання підростаючого покоління, окреслили гострі кути в проблемах вокальної підготовки вчителя музичного мистецтва. Тому виправданим є відгук на соціокультурну потребу і виокремлення естрадної манери співу на факультетах музично-педагогічного напрямку, де прийнятною завжди була вокальна підготовка вчителя, спрямована на отримання знань, умінь і навичок академічної манери співу. Однак, зважаючи на доцільність такого підходу, варто визнати певні дискусійні моменти, оскільки не існує обґрунтованого визначення поняття «естрадний спів», затьмарені його методичні основи, серед багатьох методів і прийомів роботи над голосом з’являються такі, що викликають полеміку, зокрема, «спів у мовленнєвій позиції».

Дослідження проблеми. Вокальна підготовка є однією з провідних у процесі професійного становлення студентів, вона завжди була в полі зору науковців і займала чільне місце серед важливих питань професійної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва та сучасної теорії музично-педагогічної освіти, які розкриваються у працях Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Ростовського.

Різнопланові аспекти в галузі осягнення вокального мистецтва розглядаються в дослідженнях В. Антонюк, І. Герсамії, Н. Гребенюк, Б. Гнидь, В. Іванова, Л. Прохорової, Т. Ткаченко. Актуальними є роботи, які стосуються вокального навчання студентської молоді – Л. Василенко, В. Доронюка, Л. Лабінцевої, О. Матвєєвої, М. Маруфенко, О. Прядко, Г. Панченко, Г. Стасько, С. Крамської та ін. Поза тим, безпосередньо питанню естрадного співу присвячені роботи А. Арутюнової, Н. Дрожжиної, М. Мозгового, О. Кліппа. Більшість досліджень у галузі вокальної педагогіки спрямовані на вирішення проблем розвитку співацького голосу в академічній манері і формування відповідних вокальнотехнічних навичок, а також здатності до художньо-творчої діяльності, розвитку особистісних якостей співака та ін. Сучасний вчитель повинен володіти багатобічними та ґрунтовними знаннями про голос, його гігієну, охорону, розвиток і функціонування не тільки у вокальному, а й у мовленнєвому режимі роботи, вокальні напрямки, манеру співу, методи та прийоми роботи над постановкою голосу, надавати кваліфіковану консультацію та вміти демонструвати без шкоди для голосу зразки різноманітних сучасних вокальних прийомів та ін. Студент, у свою чергу, має чітко знати спільності та відмінності між мовленням і співом, академічною та іншими манерами співу (наприклад, володіючи естрадною манерою співу).

З позицій викладача академічного вокалу такий підхід є жорстким з огляду на проблему охорони голосу, однак завдання вокальної підготовки студентів полягають не тільки у вихованні співака-виконавця, а й у вихованні високопрофесійного фахівця, який був би спроможний продемонструвати різні манери співу, здійснити корекцію голосу своїм вихованцям. Виявлення сутності методичних основ естрадного співу зумовлює звернення до думок авторитетних вчених, педагогів-практиків, вокалістів, які займаються різноманітними аспектами даної проблеми.

Мета статті: привернути увагу фахівців до методичних проблем естрадної вокальної педагогіки, виявити її провідні методичні основи.

З появою дисципліни «естрадний спів» похитнулися академічні устої постановки голосу, але не визначились її власні. В тім, надзвичайно популярний в молодіжному середовищі естрадний спів потребує визначення підґрунтя, яке б розмежовувало методичний інструментарій цих двох напрямків. В пошуковий період з’явилась методична, науково-популярна література різного ґатунку, ідеї якої були втілені в практику підготовки співаків, зокрема, книга відомого американського співака і педагога Сет Ріггса «Як стати зіркою» – школа для вокалістів з аудіо уроками, де автор пропагує «спів у мовленнєвій позиції».

Методичні настанови і система дещо екзотичних тренувальних вправ зводяться:

до вивільнення зовнішніх м’язів гортані; природнього невимушеного звукоутворення; «малого» дихання; згладжування регістрів і перехідних нот;

розвитку повного діапазону голосу; використання емоційно-образних моделей навчання та ін.

При всій неоднозначності прийняття педагогами методики Сет Ріггса, на наш погляд, вона представляє значний інтерес і є ефективною для розвитку голосу в будь-якому напрямку, що стверджує і сам автор. Запропонована ним система вправ потребує чималих енергетичних затрат, однак цікава тим, що розкриває резонансні можливості повного діапазону голосу людини з включенням високої та низької співацьких формант, що є характерним для техніки співу з сильним імпедансом, а отже, можна переконливо стверджувати, що вправи справді є універсальними, розрахованими на оптимальний режим роботи голосового апарату, яким і є спів у академічній манері. Існує думка, що чим краща методика, тим складніше описати її словами, саме тому Сет Ріггс застерігає «…будьте обережні: спів у мовленнєвій позиції не значить, що співати треба саме так, як говорити» [12, с. 28].

Вокальні педагоги наголошують на важливості методичних засад академічного звуковидобування як базового. В певній мірі це так, однак естрадний спів має свої особливості, вони легко ідентифікуються слуховим аналізатором і по природі своїй більш близькі до таких понять як «вокальне мовлення», «мелодекламація», «декламація», «крик». Варто наголосити, що «вокальне мовлення» є критерієм досконалості голосу і властиве кращим зразкам академічного співу. І, як виключення, саме такі вокалісти вільно володіють естрадною манерою співу, без «домішок» академічного звука, який надає неприємного забарвлення, особливо жіночим голосам. З огляду на це, варто звернутися до витоків «бельканто», яке з’явилося з оперної практики співаків, і включало «…музичну декламацію, інтонаційно насичений виразний речитатив, який невдовзі став головною характеристикою бельканто». Існувало оцінювання звуку в таких характеристиках: «м’яка та ніжна манера співу», «майстерність співочої декламації», «граціозність співу», «легкість, навіть якась невимушеність виконання», що близьке до вищесказаного, а гнучкість голосу і пластичність вокалізації досягалися завдяки свідомому управлінню диханням, звукоутворенню у високій позиції, регістровій рівності голосу на всьому діапазоні, однорідністю тембру, м’якою атакою звука [2, с. 68].

В. Морозов, розглядаючи мовлення та спів в площині фонетичного методу роботи над голосом, щодо думки «співати як говорити» наголошує, що «…природність співацького мовлення не означає, що воно повинне бути тотожним розмовному мовленню як по звучанню, так і по фізіологічним механізмам утворення, оскільки механізми утворення мовленнєвих і вокальних голосних у висококваліфікованих співаків суттєво різні». Спільним для них є резонанс, а саме – характеристичні тони у мовленнєвих звуках, що утворюються завдяки підсиленню резонатора та визначені Г. Гельмгольцем, та опора на функції резонансу в теорії мистецтва співу В. Морозова. Процес мовленнєвого звукоутворення – «управління мовцем резонансними властивостями свого голосового апарату» [7, с. 79]. Можливо, що витривалість голосу солістів відомих рок-груп є свідченням використання саме вокального мовлення та існуючих голосових «резервів», як додаткових джерел органічного звуку, побудованих на резонансному звуковидобуванні з активізацією його захисної функції. Такої думки притримується і В. Ємельянов, який аргументовано доводить, що вокаліст досягає резонування не певним положенням звукоутворювальних органів, а досить різним їх розташуванням і діяльністю, зумовленою домінуючим у співака системоутворюючим фактором.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Таке бачення унеможливлює існування догм на певне стале розкриття рота, укладення язика, артикуляційні рухи, дикцію. З огляду на це, цікаво знати, що один і той же мовленнєвий звук можна вимовити істотно різними артикуляторними механізмами. Формантні частоти, що визначають фонетичні якості голосних, зумовлюються резонансними властивостями звукоутворюючих органів, причому кожна форманта залежить не тільки від ротоглоточного каналу резонатора, а й від інших його параметрів:

об’ємності, міри розкриття і форми ротової порожнини, від акустичної взаємодії поміж ротовою і глоточною порожниною та носовим резонатором та ін. Певні зміни в роботі параметрів ротоглоточного резонатора можуть компенсуватися відповідними змінами інших його величин. Отже, резонансного звучання голосу співака можна досягнути достатньо різними артикуляційно-фізіологічними механізмами налаштування резонансної системи голосового апарату.

З точки зору варіативного підходу можна говорити про резонансний ізоморфізм, як однаково позитивний при певних відмінностях в деяких деталях вокальної техніки співака. Стосовно мовленнєвої манери співу звертають на себе увагу такі поняття В. Ємельянова: « маскувальна артикуляція», «голосні малого об’єму», підкреслюючи важливість індивідуальної саморегуляції артикуляційних органів під час фонації, отже, насправді, для естрадного співака таке положення рупора може вважатися за мовленнєве.

Відтак, не можна робити висновок за зовнішніми чинникам про особливості функціонування голосового апарату в різних співацьких манерах, цей процес потребує спеціальних наукових розвідок міждисциплінарного порядку. Автор зазначає, що буденне мовлення формується у людини ще в дитинстві в ході оволодіння немовлям дитячим лепетом, тобто у процесі несвідомих експериментальних спроб пошуку звуків для наслідування дорослим і управління власним голосом. Сценічне мовлення, вважаючись досконалою мовленнєвою манерою, складається зі специфічних співацьких елементів, які засновані на механізмі сигналів домовленнєвої комунікації, воно є посередником поміж мовленнєвим і співацьким рівнем фонації. Так, для тихого буденного мовлення властивий механізм сипу чи хрипіння, в основі гучного буденного мовлення лежить крик чи стогін, у стресовому стані голос людини залучає домовленнєві сигнали плачу, виття. Коли ж рівень передачі інформації сягатиме фіксованої звуковисотності, то такий спів буде вже називатися фольклорним і базуватися на гучному буденному мовленні [3, с. 58]. Вагомим для нас є факт існування на базі фольклорного співу різних жанрів професійного співу – національна народна манери співу, естрадна, академічна, джазова, вокальні пародії. Кожна з них спирається на мовленнєві елементи, які закладені в голосових сигналах домовленнєвої комунікації. На підставі цього дослідник робить вагомий висновок щодо наявності в маскувальному вигляді емоційних впливів голосових сигналів домовленнєвої комунікації й у іншомовних співаків, завдяки чому мовленнєва інформація стає зрозумілою [3, с. 59].



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Проблеми підготовки сучасного вчителя № 6 (Ч. 2), 2012 УДК 78.071.2 Любов Дашицька МУЗИЧНО-СЛУХОВА АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ-ІНСТРУМЕНТАЛІСТІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ У статті висвітлено сутність поняття «музично-слухова активність», її місце і значення у професійній діяльності музикантапедагога. Автор досліджує функціональні виявлення і наслідки активізації даного феномену. Окреслюються шляхи практичного вирішення проблеми формування музично-слухової активності у процесі інструментальновиконавської...»

«Потапчук Тетяна кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана з виховної роботи музично-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У статті подані основні теоретичні аспекти становлення національної ідентичності з різних наукових підходів. Проблема національної ідентичності є досить популярною серед української наукової спільноти. Це обумовлено, з одного боку, тим, що визначення української ідентичності може бути...»

«УДК 37.015.3 В. М. ПОЛІЩУК (канд. псих. наук, доц.) Глухівський національний педагогічний університету ім. Олександра Довженка КРИЗА 23 РОКІВ ЯК ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД ВІД ЮНАЦЬКОГО ВІКУ ДО ВСТУПУ У ДОРОСЛІСТЬ (ЮНАКИ) Експериментально встановлена симптоматика переживань перехідного періоду між юнацьким віком та вступом у дорослість, який через зосередження у 22-23-річному віці передусім негативних симптомів умовно названий нами як ”криза 23 років“. На прикладі переживань юнаків аналізується її...»

«УДК 378:371.133:371.671.12 ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПІДРУЧНИКІВ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Л. С. Павлюченко, аспірантка лабораторії навчання інформатики, Інститут педагогіки НАПН України e-mail: laura2@bigmir.net У статті розглядаються питання, пов’язані з використанням навчальних підручників і посібників на паперових та електронних носіях з курсу інформатики у процесі навчання. Що дозволяють формувати контрольно-оцінювальні...»

«Психолог. – 2011. – Жовтень. – № 37. – С. 25-29.7. Масюкевич Н.В. Психология эффективного общения / Н.В. Масюкевич, Л.С. Кожуховская. – Из-во «Эльга», 2007. – 384 с.8. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія професійної комунікації: [монографія] / Л.Е. Орбан-Лембрик. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. – 528 с.9. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С.Д. Максименко, М.М. Забродський. – К.: Главник. – 2005. – 146 с. 10. Федорчук В.В. Комунікативна...»

«УДК 37.011.3-051:376 Н.М. Басалюк МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯЛОГОПЕДА В АСПЕКТІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У статті висвітлюються зміст і напрямки методичної роботи вчителялогопеда в аспекті інклюзивної освіти. Ключові слова: вчитель-логопед, інклюзивне навчання, методична робота, діти-логопати. В статье освещаются содержание и напраление, методической работы учителя-логопеда в аспекте инклюзивного образования. Ключевые слова: учитель-логопед, инклюзивное обучение, методическая работа, дети-логопаты....»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка БАРАНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ УДК 910.1:528.94 ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ І ОЦІНЮВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ КАРТОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ (теорія, методика, практика) Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук Київ 2001 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України...»

«УДК: 342.25.378.1 ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДВИЩЕННЯМ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ Бурцева Л. В. навчально-методичний центр районного відділу освіти, завідувач Матеріал статті висвітлює основні аспекти управління безперервною освітою в умовах інноваційних змін, розкриває теоретичні та методичні аспекти безперервної освіти педагогічних працівників, визначає основні вимоги до сучасного управління навчальними закладами, пропонує методичним службам для використання...»

«Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького Том 12 № 2(44) Частина 5, 2010 Хміляр Д.Д., кандидат ветеринарних наук, професор Чепига М.П., доктор філософії, професор Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ТА СЛУХАЧІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: управління, самостійна робота, студент, слухач, творчість. В умовах, коли в навчальному процесі відбувається...»

«ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №1, №2 З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ В СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУПАХ» Тема: Сучасний стан і перспективи фізичного виховання учнів в СМГ (4 год.). для студентів ІІІ курсу факультету ЗЛіТ І. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Аналіз стану здоров’я молодого населення України, 2. Основні вимоги до підготовки вчителів фізичної культури, які ведуть уроки зі спеціальною медичною групою; 3. Принципи фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи; 4. Функції фізичного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»