WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 |

«УДК 657.471 А.М. Собченко, доцент, канд. екон. наук ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» вул. Р. Люксембург, 23, м. Херсон, 76006 E-mail: alinasobchenko ...»

-- [ Страница 1 ] --

ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ

УДК 657.471

А.М. Собченко, доцент, канд. екон. наук

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

вул. Р. Люксембург, 23, м. Херсон, 76006

E-mail: alinasobchenko@gmail.com

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ І МЕТОДІВ ОБЛІКУ ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЮВАННЯ

СОБІВАРТОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Розглянуто різні види класифікації витрат, та висвітлені основні методи обліку витрат і

калькулювання собівартості, які використовуються у вітчизняної та закордонної практиці.

Ключові слова: калькулювання, витрати, собівартість, сільськогосподарська продукція, виробництво, планування, контроль, управління, ефективність, звітність.

Постановка проблеми. В управлінському обліку особлива увага приділяється обліку витрат і калькулюванню собівартості продукції. Управління виробництвом сільськогосподарської продукції дозволяє порівнювати витрати та доходи, вибирати оптимальну цінову і збутову політику та управляти фінансовими результатами. При цьому, важливе значення має науково обґрунтована класифікація витрат та методів їх обліку, що взаємозалежать один від одного. Методи калькулювання передбачають відповідну класифікацію витрат, яка і впливає на величину собівартості та розподіл витрат. Вивчення класифікації витрат на сьогоднішній день є досить актуальним, оскільки сучасні вимоги до інформації потребують наявності деталізованих та багатоваріантних інформаційних потоків про витрати в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання класифікації витрат досліджувалися у роботах відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема І.А. Басманова, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, С.Ф. Голова, К. Друрі, О.Д. Каверіної, Т.П. Карпової, Н.Г. Кондратової, В.С. Лень, А.Ш. Маргуліса, Л.В. Нападовської, С.О. Ніколаєвої, Я.В. Соколова, А. Яругової та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Саме від правильної класифікації витрат та вибору певного методу калькулювання залежить вибір оптимальних варіантів та ефективність прийняття різноманітних управлінських рішень, що впливає на рівень показників, які характеризують діяльність суб’єкта господарювання. Для сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей виробництва їх продукції доречно буде обґрунтувати вибір такого метода та такої класифікації витрат, які б сприяли ефективній діяльності підприємств.

Формулювання мети статті. Метою статті є огляд існуючих ознак класифікації витрат, що застосовуються в управлінському обліку, а також систем та методів калькулювання собівартості продукції, які вживаються у вітчизняній та закордонній практиці.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до законодавства України під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу [1]. Класифікація витрат передбачає групування витрат у відповідні групи, які складаються з однорідних за своїм змістом або близьких між собою витрат. Тому в економічній літературі і на практиці класифікують витрати за різними ознаками.

Основні засади класифікації витрат відповідно до законодавства України розкриті в П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” та П(С)БО 16 “Витрати” і передбачають їх групування відповідно до видів діяльності, за якими були здійснені витрати, а саме витрати звичайної та надзвичайної діяльності.

При цьому, витрати звичайної діяльності виникають у зв’язку із здійсненням операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей.

Детальний склад витрат з класифікацією за видами діяльності передбачено Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [2]. Отже, у фінансовому обліку в основу класифікації витрат покладено види діяльності. У бухгалтерському управлінському обліку професор Ф.Ф. Бутинець виділяє такі основні групування витрат: а) за елементами витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати); б) за статтями витрат; в) за способом їх включення до витрат окремих структурних підрозділів підприємства (прямі і непрямі витрати); г) за обсягом виробництва продукції (змінні і постійні); д) за звітними періодами (витрати звітних періодів та витрати майбутніх періодів); е) за функціональним призначенням [2].

Сьогодні керівникам для прогнозування поточних і стратегічних управлінських рішень та контролю витрат за сферами діяльності і центрами відповідності недостатньо загальноприйнятої класифікації витрат. Інформація в управлінському обліку залежить від його мети та завдань, а тому на основі правила Р.Ентоні “для різних користувачів і різних цілей потребується різна інформація”, в обліку виділяють класифікацію витрат, що відповідає її управлінському аспекту.

Розглядаючи класифікацію витрат, важливо вивчити зарубіжний досвід. Так, у процесі дослідження встановлено, що як в Україні, так і в більшості країнах світу розрізняють витрати прямі і Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 130/2012. Серія: Економіка і фінанси. — Севастополь, 2012.

ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ 229 непрямі, постійні й змінні, витрати на продукцію і витрати періоду. Відмінною особливістю у зарубіжній практиці є можливість самостійного вибору класифікації витрат, яка визначається потребами користувачів. Т.П. Карпова пропонує дві ознаки класифікації витрат: за видами діяльності (витрати, пов’язані зі створенням і зберіганням запасів, виробництвом, фінансово-збутовою та організаційною діяльністю) і за метою обліку (калькулювання і оцінка виробленої продукції; прийняття рішень і планування; контролю і регулювання). В.Б. Івашкевич класифікує витрати за центрами відповідальності і місцям формування витрат в середині підприємства.

Б. Нідлз, Д. Колдуел, Х. Андерсон вважають, що загальноприйнята класифікація полягає у віднесенні виробничих витрат до одного із трьох класів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці і виробничі накладні витрати.

На думку К. Друрі, собівартість складається з трьох елементів: основних матеріалів, праці робітників основного виробництва і виробничих накладних витрат. Такі ж елементи витрат на виробництво виділяють Ч.Т. Хорнгрен і Дж. Фостер, зокрема основні матеріали, прямі витрати праці та непрямі витрати.

Разом з тим, крім виробничих витрат в міжнародній практиці виділяють витрати контрольовані і неконтрольовані, дійсні і альтернативні, релевантні і нерелевантні, маржинальні тощо. Отже, у зарубіжній літературі класифікація витрат в управлінському обліку подібна до вітчизняної класифікації витрат. Відмінністю є лише те, що їхні вчені класифікують витрати за іншими ознаками та по-іншому їх трактують (називають) [3].

В економічній літературі доводиться, що для управлінського обліку найбільш доцільними та повними є напрями класифікації витрат, які повністю відповідають його потребам та можуть бути використані для удосконалення методики управлінського обліку в практиці вітчизняних підприємств.

Вибір ознак групування витрат в першу чергу залежить від поставленого завдання, тому ми вважаємо, що для практичного застосування в управлінському обліку недоцільно обмежуватися загальноприйнятою класифікацією витрат [4].

На сільськогосподарських підприємствах для цілей фінансового обліку використовують класифікацію витрат, наведену в П(С)БО 16 “Витрати”, а для внутрішньогосподарського планування, обліку і калькулювання собівартості продукції застосовують класифікацію витрат, подану у Методичних рекомендаціях, відповідно до яких всі витрати формуються за центрами відповідальності, об’єктами обліку, планування та калькулювання і класифікуються за: характером участі в процесі виробництва (основні і накладні), способом включення в собівартість продукції (прямі і непрямі), обсягом виробництва і складу витрат (змінні – пропорційні і непропорційні, постійні), видами витрат, економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати) та відношенням до собівартості продукції (витрати на продукцію і витрати періоду).

Витрати виробництва в сільському господарстві включають витрати живої і уречевленої праці, що є витратами засобів та предметів праці. Перші проявляються у вигляді конкретної праці в різних галузях сільського господарства, другі - це витрачені насіння, корми й інші види запасів.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Вартість використаних предметів праці повністю переноситься на продукцію виробництва. Витрати засобів праці визначаються в частині амортизації основних засобів у процесі виробництва. Особливістю сільськогосподарських підприємств є використання індивідуального переліку статей витрат, що пропонуються Методичними рекомендаціями, які кожне господарство має право встановлювати самостійно та відсутність поділу загальновиробничих витрат на постійні та змінні.

Крім того, в сільському господарстві існує правило:

кількість отриманої продукції не прямо залежить від кількості використаної сировини (наприклад, з 1 ц насіння можна буде отримати 10 ц зерна, а з 1 кг кормів не завжди можна отримати 1 кг приросту), тому змінні витрати діляться на пропорційні, величина яких визначається обсягом одержаної продукції, та непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних робіт чи поголів’я тварин.

Метою класифікації витрат в сільському господарстві є забезпечення користувачів оперативною, достовірною та повною інформацією щодо кількості та вартості одержаної продукції, матеріальних, трудових та інших виробничих витрат по структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах тощо) та по підприємству в цілому, не тільки для потреб поточного та оперативного управління, а й стратегічного.

Тому, для різних рівнів управління потрібна різна інформація про витрати, що потребує відповідної їх класифікації.

Таким чином, для організації управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах недостатньо класифікувати витрати лише згідно з Методичними рекомендаціями. Витрати в управлінському обліку можуть формуватися і під впливом інших чинників, зокрема, планування, контролю тощо. Отже, в управлінському обліку витрати необхідно поділяти за більш різноманітними ознаками, так як точність та обґрунтованість обліку витрат є основою для правильного складання калькуляційних розрахунків, проведення аналізу, планування і тим самим прийняття управлінських рішень.

Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 130/2012. Серія: Економіка і фінанси. — Севастополь, 2012.

ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ З результатів дослідження практики діяльності 63 сільськогосподарських підприємств Херсонської області можемо зробити висновок, що спеціалісти сільського господарства у своїй роботі недостатньо використовують різні напрямки класифікації витрат управлінського обліку. Значна їх частина (70,2%), як правило, виділяють лише прямі і непрямі витрати та постійні і змінні (26,3 %). Решта видів витрат застосовуються за потреби керівників у такій інформації. Тому, для організації управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах необхідно застосовувати таку класифікацію витрат, яка б повністю відповідала його потребам та забезпечувала керівників повною і необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень як поточних, так і на перспективу.

Сучасні вчені-економісти пропонують класифікувати витрати в управлінському обліку для прийняття управлінських рішень за такими напрямами: 1. для визначення собівартості продукції (робіт, послуг), оцінки запасів і фінансових результатів; 2. для аналізу і планування; 3. для контролю і регулювання. З урахуванням досвіду вітчизняної та зарубіжної практики обліку, цю класифікацію можна визнати доцільною і для сільськогосподарських підприємств. Така класифікація витрат дає можливість отримати більш точну, розширену та деталізовану інформацію про витрати, проводити поглиблений і ґрунтовний їх аналіз, планування та контроль. Така інформація дозволяє обліковувати, аналізувати, планувати і контролювати витрати як по кожному об’єкту (підрозділу), так і по підприємству в цілому та є основою для складання розділу 2 “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати.

Однак, поділ витрат за елементами не забезпечує процеси аналізу складу витрат та собівартості і контролю розміру витрат за їх цільовим призначенням. Тому, на практиці витрати групують за статтями калькуляції.

Враховуючи багатогалузевість сільськогосподарських підприємств, доцільно виділяти витрати за місцями виникнення і центрами відповідальності, що дозволить здійснювати облік і контроль як витрат відповідних центрів, порівняння їх з нормами, кошторисами а також виявляти ступінь впливу керівників, відповідальних осіб на величину витрат та конкретні результати підрозділу. При цьому класифікація витрат за центрами відповідальності ґрунтується на тому, що: “виробнича бригада є і центром відповідальності, і місцем виникнення витрат, але ділянка, що складається з декількох госпрозрахункових бригад, цех, що складається з декількох ділянок, є центрами відповідальності” [5].

У сільському господарстві при вирощуванні біологічних активів та сільськогосподарської продукції ключову роль відіграють допоміжні виробництва, без яких неможливо організувати виробничий процес основних виробництв, що і зумовлює поділ виробничих витрат на основні витрати виробництва, які виникають в основному виробництві (матеріальні, трудові, інші) та додаткові – виникають у допоміжних виробництвах.

Крім того, для аналізу і планування необхідне ефективне управління витратами з розподілом їх на залежні від управлінських рішень (релевантні) та незалежні (нерелевантні). Важливість такої класифікації витрат в сільському господарстві зумовлена необхідністю прийняття рішень щодо вибору основних матеріальних, трудових і інших видів ресурсів та можливості використання власної основної, супутньої і побічної продукції (зерно, молоко, корми власного виробництва тощо). Наприклад, на сільськогосподарському підприємстві вирішується питання: відгодовувати велику рогату худобу (далі ВРХ) власними кормами чи купованими, при цьому зерно, з якого будуть виготовлені власні корми, можна реалізувати за прийнятною ціною. Для прийняття управлінського рішення необхідно визначити релевантні витрати по обох варіантах, проаналізувати результати і прийняти відповідне рішення.

Запропонована класифікація витрат для побудови управлінського обліку в сільськогосподарських підприємствах дає можливість здійснювати управління витратами з метою забезпечення ефективного процесу виробництва і реалізації продукції. Для цього внутрішньогосподарський облік повинен застосувати відповідні методи обліку витрат.



Pages:   || 2 | 3 |
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ БОГДАН ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ УДК 636.92:637.045:577.112.386 ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА РІЗНИХ РІВНІВ ПРОТЕЇНУ ТА МЕТІОНІНУ У КОМБІК ОРМАХ 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Київ–2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ЛЬОТКА ГАЛИНА ІВАНІВНА УДК 636.085.5 ПРОДУКТИВНІСТЬ, ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМУ ТА ЯКІСТЬ М’ЯСА СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ МІНАЗИ 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Київ 2010 Дисертацією є рукопис Дисертаційна робота виконана в Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України доктор...»

«УДК 636.061.62(477) ПРИСЯЖНЮК Микола Володимирович, кандидат технічних наук, Міністр аграрної політики та продовольства України ПЕРША СЕСІЯ НАУКОВО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РАДИ НАРКОМЗЕМУ УСРР (квітень 1928 р.) ПРО СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА В УКРАЇНІ У статті аналізуються матеріали Першої сесії Науковоконсультаційної ради, створеної Наркоматом земельних справ України. На засіданнях сесії розглядалися питання стану та перспектив розвитку українського тваринництва. Були прийняті резолюції,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»