WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 50 |

«передмова Мальський М. М. АРБІТРАЖНА УГОДА теоретичні та практичні аспекти Монографія ЛІТОПИС ЛЬВІВ – 20 2 передмова ББК 67.312.2я УДК 341.63:347.711(477) Рецензенти: Коссак В.М. – ...»

-- [ Страница 1 ] --

передмова

Мальський М. М.

АРБІТРАЖНА УГОДА

теоретичні та практичні аспекти

Монографія

ЛІТОПИС

ЛЬВІВ – 20

2 передмова

ББК 67.312.2я

УДК 341.63:347.711(477)

Рецензенти:

Коссак В.М. – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського

національного університету імені Івана Франка, заслужений юрист

України;

Фурса С.Я. – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мальський М. М. Арбітражна угода: теоретичні та практичні аспекти: Монографія. – Львів: Літопис, 2013. – 374 с.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти арбітражної угоди як умови розгляду спорів у міжнародному комерційному арбітражі. Наводяться основні характеристики та особливості арбітражної угоди, аналізується її правова природа, визначаються істотні та необов'язкові умови. Окрема увага приділяється правовій природі, укладенню, формі та змісту.

Проведено теоретичні узагальнення та висловлено пропозиції, що базуються на досвіді отриманому під час представництва інтересів автором в міжнародних арбітражних і судових інстанціях та при виконанні функцій арбітра.

Розраховано на науковців, аспірантів, студентів юридичних факультетів, юристів-практиків, а також всіх тих, хто цікавиться питаннями міжнародного комерційного арбітражу та вирішенням спорів.

© Мальський М. М., © Міжнародна асоціація юристів (додаток 1), 20 © Ладик Анна, обкладинка, 2013 ISBN 978-966-88 53-35-7 © Літопис, 2013 передмова ЗМІсТ ПеРеДМОвА

РОЗДІл 1. ЗАГАльНОТеОРеТичНА хАРАкТеРисТикА АРБІТРАЖНОї УГОДи

1.1. Історичні етапи розвитку арбітражної угоди та арбітрування

1.2. Правова природа арбітражної угоди

РОЗДІл 2. УклАДеННя ТА ЗМІсТ АРБІТРАЖНОї УГОДи.....

2.1. Правовий статус сторін арбітражної угоди

2.2. Укладення арбітражної угоди

2.3. Зміст арбітражної угоди

РОЗДІл 3. АРБІТРАЖНА УГОДА як ПІДсТАвА РеАлІЗАцІї ПРАвА НА ЗвеРНеННя ДО МІЖНАРОДНОГО кОМеРцІйНОГО АРБІТРАЖУ........... 87

3.1. Умови дійсності арбітражної угоди

3.2. Визначення предмета спору в арбітражній угоді............. 10 сПисОк викОРисТАНих ДЖеРел

ДОДАТки

1. Основні принципи Міжнародної асоціації юристів щодо складання арбітражних застережень

2. Вказівки для складання застережень щодо вирішення комерційних спорів Міжнародного центру вирішення спорів

3. Рекомендації для арбітражних судів та інших зацікавлених органів щодо арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ

4 передмова 4. Європейська конвенція «Про зовнішньоторговельний арбітраж»

5. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»....

6. Конвенція «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень»

7. Переглянуті статті Типового закону ЮНСІТРАЛ «Про міжнародний комерційний арбітраж»

8. Постанова Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»................. 279

9. Регламент Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті Україні

10. Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.................. 3

11. Рекомендація «щодо тлумачення пункту 2 статті II і пункту 1 статті VII Нью-Йоркської Конвенції про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень»

12. Угода «про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності»

13. Правила з надання сприяння Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України арбітражу у відповідності з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ

14. Типові арбітражні застереження

–  –  –

За умов подальшої економічної інтеграції України у світову спільноту, особливо після її приєднання до Світової організації торгівлі, для суб’єктів господарських відносин із іноземним елементом особливої актуальності набувають механізми ефективного регулювання відносин, пов’язаних із можливим виникненням комерційних суперечок чи врегулюванням тих, що вже тривають.

Складовою частиною приватноправових процесів, що динамічно видозмінюються внаслідок глобалізації та диверсифікації механізмів і засобів господарювання, які вже давно перетнули національні кордони, є різноманітні способи врегулювання комерційних спорів.

Ці механізми, що виникли на хвилі домінування настроїв розширення меж автономії волі сторін та зменшення ролі державного методу врегулювання спорів національними судами, у сучасних приватноправових відносинах відіграють неабияку роль.

Попри існування численних альтернативних судовим механізмів врегулювання спорів, що зародилися та найбільш динамічно розвиваються переважно в країнах загальної системи права, міжнародний комерційний арбітраж є найбільш оптимально формалізованим і найпоширенішим зобов’язальним альтернативним методом врегулювання суперечок з іноземним елементом.

Міжнародний арбітраж зарекомендував себе як надійний, швидкий і сучасний спосіб врегулювання комерційних суперечок міжнародного масштабу. Виклики, спричинені змінами звичаїв і практики торгівлі, розширенням ринків збуту, використанням новітніх технологій і зростанням динамічності провадження бізнесу, зумовили стрімкий розвиток цього методу договірного вирішення комерційних спорів.

На межі ХІХ-ХХ ст. недосконалість врегулювання комерційних спорів існуючими методами спричинила значний розвиток цього механізму, проте його коріння насправді сягає найдавніших часів.

6 передмова Особливості сучасного господарського обороту, на який суттєво впливають глобальні економічні процеси, пов’язані насамперед із лібералізацією економічних відносин на міжнародному рівні, зумовлюють потребу в договірному регулюванні процедури розгляду спорів суб’єктами господарських правовідносин із іноземним елементом. Формою здійснення волевиявлення сторін щодо цього аспекту часто слугує арбітражна угода, яка є передумовою передання спору на врегулювання міжнародним комерційним арбітражем. Міжнародний комерційний арбітраж надає сторонам додаткові процедурні можливості врегулювання комерційних спорів із іноземним елементом, а самі ці процедурні можливості часто є унікальними порівняно із класичним судовим розглядом суперечок.

Принцип автономії волі сторін дає змогу суб’єктам міжнародних приватних правовідносин досягати згоди щодо передання спорів на вирішення конкретним юрисдикційним органам відповідно до їх компетенції. Таким чином міжнародний комерційний арбітраж відіграє важливу роль у сучасній системі механізмів врегулювання приватноправових спорів. Природно, що сторони комерційних відносин диференціюють вибір способу вирішення спорів залежно від досягнутих домовленостей, правової природи правовідносин, прав та обов’язків за договором, місцезнаходження сторін тощо.

В Україні за роки незалежності питання укладення та дійсності арбітражних угод комплексно не досліджувалося, однак варто констатувати значне збільшення наукової уваги та інтересу до цих тем.

Відповіді на деякі складні та дискусійні запитання стосовно міжнародного комерційного арбітражу можна частково знайти у зарубіжних наукових виданнях, аналізу яких приділена окрема увага. Особливо актуальними та важливими для вітчизняної наукової думки залишаються питання правової природи арбітражної угоди, її істотних умов, укладення, умов її дійсності чи визнання її недійсною тощо. Хоча інститут міжнародного комерційного арбітражу існував і за радянських часів, навіть сьогодні не можна стверджувати про достатню наукову висвітленість цих тематик, які в свою чергу часто також перебувають в стадіях пристосування до сучасних умов ведення бізнесу.

Арбітражна угода слугувала та продовжує слугувати свого роду фундаментом для функціонування процесуального феномену передання спорів на розгляд незалежній, кваліфікованій та об’єктивній третій особі, яка чинить судочинство над ними. Арбітраж важко уяпередмова вити без арбітражної угоди, яка спрямована головно на врегулювання процедури вирішення майбутніх спорів або тих, що вже існують, і передбачає низку ефективних дій та взаємних обов’язків сторін процесу для забезпечення ефективного та справедливого розгляду спорів між ними.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Перелічені аспекти спричинили необхідність дослідження арбітражної угоди, світового досвіду її правового регулювання та трактування як правового поняття в різних країнах. Актуальним залишається і визначення відповідності норм чинного законодавства України потребам сучасної правозастосовчої практики.

Ступінь розвитку альтернативних методів врегулювання спорів в певній юрисдикції неодмінно говорить і про правову культуру її суб’єктів. Саме довіра та позитивний досвід врегулювання комерційних спорів цими методами спричинили їх глобальне поширення, яке неодмінно вже зараз торкається і України.

Основні принципи Міжнародної асоціації юристів щодо складання арбітражних застережень, які стали одним із додатків до цієї монографії, друкуються з люб’язного дозволу Міжнародної асоціації юристів. Лондон, Великобританія. © International Bar Association.

8 розділ 1

–  –  –

1.1. Історичні етапи розвитку арбітражної угоди та арбітрування Третейський метод вирішення суперечок та арбітражна угода як його невід’ємний елемент пройшли декілька стадій історичного розвитку. Етимологія латинського терміна arbiter невідома. Початково це слово мало декілька значень: свідок, професор, власник. З популяризацією арбітражу вживання терміна усталилося і за ним закріпилося конкретне значення – мировий суддя, посередник.

Арбітром була незалежна, шанована особа, яка діяла неупереджено, виконуючи високий моральний обов’язок ухвалювати рішення щодо конкретного спору. У комерційних спорах арбітрами часто виступали знатні торговці із незаплямованою репутацією, які мали значний досвід у торгівлі і могли давати корисні поради щодо того, як краще вирішити суперечку, чи вирішували її [125, с. 45]. Відомий французький юрист Ф.Фушард зазначає, що арбітраж є «елементарним методом вирішення суперечок, оскільки він полягає у переданні їх на вирішення звичайним особам, єдина кваліфікація яких – це те, що їх було обрано сторонами» [131, с. 1, 30-31].

Досить популярною є думка, що арбітраж зародився ще до виникнення державного суду [51, с. 395]. Як зазначає В.Буробін, ідеї щодо врегулювання спорів арбітражем без втручання держави, тобто шляхом звернення до відомих і шанованих людей, стільки ж років, скільки і самій комерції [55, с. 10]. Неспроможність національних судів ефективно задовольнити бажання сторін Г.Цірат називає «збоями», що виникають у діяльності цих судів через незбігання місця знаходження сторін спору та місця виконання контракту, місця розгляду спору та 10 розділ 1 місця виконання рішення тощо [113, с. 28]. Така системна суперечність і неорганізованість тогочасного судочинства, що включало іноземний елемент, не могла не покликати до життя альтернативні методи врегулювання спорів. Для дослідження цієї тематики необхідно чітко розрізняти різновиди арбітражу, які існували в той чи інший період.

Здебільшого причиною розвитку арбітражу ставала потреба у додатковій можливості передання спору на вирішення третім особам, які повинні були діяти неупереджено і надавати сторонам рівні можливості для представлення свого погляду на справу та її обставини, факти, права та зобов’язання, що часто давало змогу не застосовувати державні судові механізми. Арбітражна угода завжди була елементом волевиявлення сторони щодо такого розгляду, адже саме на висловленні поваги і довіри обох сторін до третьої базується призначення останньої арбітром. Державні суди часто були менш ефективними, мали менше досвіду у вирішенні комерційних спорів і були більш консервативними [125, с. 45].

Існує думка, що міждержавний арбітраж передував арбітражеві між недержавними суб’єктами. Цьому суперечить висловлене В.Буробіним твердження про те, що третейське врегулювання спорів існує так давно, як сама комерція [55, с.

10]. А комерція зародилася значно раніше, ніж держави чи подібні до них формування почали використовувати арбітраж. Водночас беззаперечним є те, що арбітраж у різні епохи якісно різнився, а також те, що рішення арбітрів у спорах між країнами записувалися значно частіше, ніж у приватних спорах і завдяки цьому дійшли до наших днів у більш надійних джерелах. За такої ситуації доцільно скористатися неформальним підходом, тобто сприймати перші ознаки подібності до сучасного арбітражу як такі, що відповідають основним принципам арбітражу сьогодення.

Про історію арбітражу висловився і відомий французький науковець Р.Давид. Він вважав, що арбітраж у минулому сприймався переважно як інститут миру, основним завданням якого було не гарантувати верховенство права, а, ймовірніше, підтримувати гармонію між персонами, яким доводилося співіснувати. В деяких випадках правила і процедури, забезпечені правом, були надто жорсткими. Законодавці були готові надати силу арбітражній угоді, укладеній сторонами щодо передання суперечки арбітрові, однак лише після того, як ця суперечка уже виникла.

Арбітрів часто обирали за принципом intuitu personae. Цей принцип означає, що певні правовідносини між сторонами встановлюються з урахуванням того, з якою особою укладається той чи інший дозагальнотеоретична характеристика говір. Р.Давид стверджував, що сторони довіряли арбітрам або були готові надати їм певних повноважень лише тому, що ті були родичами, спільними друзями або мудрецями, від яких очікували, що вони зможуть знайти задовільне вирішення суперечки [147, с. 29].

На сьогодні не існує єдиної думки щодо того, де зародилися арбітраж і арбітражна угода як його передумова. М.Мастил стверджує, що навіть з історичних джерел неможливо отримати надійні статистичні відомості про випадки застосування та різновиди арбітражу, оскільки багато випадків врегулювання спорів залишилися неописаними [144, с. 43]. Відомо, що майже кожна національна правова система розвивала такий інститут права, як третейське врегулювання спорів. На думку деяких учених, виникнення арбітражу збігається з періодом становлення держав.



Pages:   || 2 | 3 | 4 | 5 |   ...   | 50 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО” НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС” Харків МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО” НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС” (галузь знань 0304 “Право”, освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”, напрям...»

«4-271-169-61(1) Цифровая Руководство по RU эксплуатации видеокамера HD/ Посібник з експлуатації UA Цифрова відеокамера HD RU/UA http://www.sony.net/ Напечатано на бумаге, изготовленной на 70% и более из бумажных отходов. Надруковано на вторинному папері (вміст переробленої сировини не менше 70%). 2011 Sony Corporation Printed in China HDR-CX360E/CX360VE/PJ10E/PJ30E/PJ30VE Прочтите перед началом работы Перед использованием устройства Замену следует выполнять только на внимательно прочтите данное...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Шпилька Андрiй Михайлович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) МП 26.05.2011 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2010 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Вiдкрите акцiонерне товариство Пiвнiчний...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Директор Пилипець Вiктор Тимофiйович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) МП (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю Оболонь-КСВ 1.2. Організаційно-правова...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2010. – №1 УДК 343.13 (477) Л. М. Лобойко доктор юридичних наук, доцент, (начальник кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ) ПРИНЦИП НАУКОВОЇ ОБҐРУНТОВАНОСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Реформування кримінальнопроцесуального законодавства...»

«Додаток 38 до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Директор Пархоменко Олександр Олександрович ( посада ) ( підпис ) ( прізвище, ім'я, по батькові керівника) МП 30.04.2014 Дата Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Львов Ігор Леонідович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 25.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік І. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акціонерне товариство Міжгалузева база комплектації...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2011. – №2(4) УДК 343.13 Л. М. Лобойко доктор юридичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ) РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ЧАСТИНІ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ДОКАЗУВАННЯ Діяльність із доказування у кримінальному процесі є дуже складною пізнавально-правовою категорією. Про докази і доказування в Україні написано багато теоретичних робіт і навчальних посібників....»

«СУДОВА ПРАКТИКА Особливості судового розгляду справ про примусове відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності Ільницький Олег Володимирович, доцент кафедри адміністративного і фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук Ільків Наталія Володимирівна, доцент кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, кандидат...»

«ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «Кримінальне право України (Особлива частина)» НЕ 1.1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України. Наукові засади кримінально-правової кваліфікації 1. Поняття Особливої частини кримінального права та її значення.2. Система Особливої частини кримінального права.3. Наукові засади кримінально-правової кваліфікації: поняття та підстави кримінально-правової кваліфікації; стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації;...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»