WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«АДМІНІСТРАТИВНЕ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНО НЕОБХІДНИХ ФУНКЦІЙ Д. Голосніченко Київський національний університет ...»

-- [ Страница 1 ] --

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія юридична. 2008. Вип. 47. С. 76–82 Law Series. 2008. № 47. P. 76–

АДМІНІСТРАТИВНЕ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДНИХ

ПОВНОВАЖЕНЬ НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНО

НЕОБХІДНИХ ФУНКЦІЙ

Д. Голосніченко

Київський національний університет внутрішніх справ Пл. Солом’янська, 1, 03035 Київ, Україна Розглянуто питання співвідношення владних повноважень та об’єктивно необхідних функцій державного управління. На підставі вітчизняного законодавства та законодавства зарубіжних країн доведено, що модель політико-правової організації суспільства і особливо такої її складової частини, як держава, зумовлена необхідністю виконання відповідних загальних завдань і функцій, без яких суспільство не може обійтися. Усі функції є основою для встановлення владних повноважень.

Ключові слова: владні повноваження, об’єктивно необхідна функція, мета, завдання державного управління.

Питання співвідношення функцій і повноважень органів влади у вітчизняній літературі досліджені лише у працях із дотичною тематикою. Спеціальних робіт на таку тему в юридичній літературі немає. Законодавче визначення владних повноважень пов’язане з прийняттям законів, в яких вони встановлюються. У тих законах можуть бути цілком висвітлено компетенцію відповідного органу виконавчої влади. Такими, наприклад, є закони про уряд держави, які називаються по-різному (Про Кабінет Міністрів України [1], Про діяльність Уряду та організації Бюро Ради Міністрів Італії [2] тощо), про окремі центральні органи виконавчої влади (Про Службу безпеки України [3], Про Антимонопольний комітет України [4], Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) та виконавчих органів державної влади суб’єктів Російської Федерації [5] тощо). Інші законодавчі акти слугують з метою врегулювання певного напряму державної діяльності і своєю чергою визначають повноваження органів, на які покладено обов’язок здійснення державного управління у цій сфері.

З метою уникнення асистемності видання законодавчих актів, які б встановлювали владні повноваження, потрібно (спрограмувати прийняття таких правових документів, яке грунтувалося на з’ясовані і вивченні закономірностей розвитку державного управління й необхідності правового регулювання суспільних відносин. „Законодавець... не робить законів, він не винаходить їх, а тільки формулює, він виражає у свідомих позитивних законах внутрішні закони духовних відносин” [6]. На це спирається взаємозалежність сторін правотворчості. Перша полягає в обумовленості правотворчості об’єктивною реальністю, у втіленні об’єктивних закономірностей буття, реалізованих соціальною практикою у правових нормах, тобто об’єктивна сторона правотворчості [7]. У наведеному висловлюванні підкреслено колосальну значимість гносеологічної сторони діяльності законодавця, його статус суб’єкта соціального відображення. Законодавець повинен пізнати © Голосніченко Д., 2008

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНО НЕОБХІДНИХ ФУНКЦІЙ 77 внутрішні закони духовних (і, звичайно, матеріальних) відносин, виокремити головне для нього, адже пізнаваний предмет нескінченний; адекватно описати відображене у свідомих позитивних законах. Друга, суб’єктивна сторона правотворчості, реалізується в соціальному пізнанні й одержанні на цій основі специфічного духовного продукту, втіленого у правових текстах, що виражені у нормативній формі чи у формі теоретичних (доктринальних) суджень [8]. Обидві виділені сторони притаманні правотворчості щодо встановлення повноважень за будь-якої форми правління, але в умовах республіканської, парламентської і президентської форм вони більш суттєві за закономірностям прояву, при монархічній формі правління суб’єктивна сторона більш виражена і воля монарха інколи домінує над об’єктивною необхідністю.

Щодо встановлення повноважень,вважаємо що найважливішу роль відіграє необхідність управління справами суспільства. В.Г. Афанасьєв визначав управління суспільними процесами як цілеспрямований вплив людей на суспільну систему в цілому і на її окремі ланки на основі пізнання і використання притаманних їй об’єктивних закономірностей в інтересах забезпечення її оптимального функціонування та розвитку, досягнення поставленої мети [9].

Загалом управління суспільством здійснюють громадяни, держава та органи місцевого самоврядування, що утворюється за громадської активності, політичними партіями, іншими об’єднаннями громадян, трудовими колективами, органами громадської самодіяльності. Управління справами суспільства розділяють на управління справами держави і управління громадськими справами (від слова громада) та управління власне суспільними справами (суб’єкти управління – політичні партії, громадські організації тощо). Щоб вирішити проблему розподілу та встановлення повноважень, потрібно з’ясувати передусім проблему з тлумачення державного управління або управління державними справами. Як вважають деякі вчені, таке визначення важливе для аналізу загальносоціальної системи управління загалом та пов’язане з чітко визначеним теоретико-пізнавальним рівнем використання цього терміна [10]. Управління державою, державними справами – цілеспрямований організуючий вплив держави та її інститутів на сфери державного життя для їх зміни відповідно до мети державної політики [11].

Модель політико-правової організації суспільства [12] і особливо такої її складової частини, як держава зумовлена необхідністю виконання відповідних загальних завдань і функцій, без яких суспільство не може обійтися. Ці завдання держава має вирішувати, а функції виконувати залежно від потреб, інтересів, цілей, бажань, мотивів і можливостей усього суспільства, панівного класу або всієї нації [13]. За своєю суттю функції держави є похідними від цілей і завдань державного управління. Структурний аналіз цілей державного управління дає підстави виявити такі його складові: громадсько-політичні цілі, які охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, ті що відтворюють вплив громадсько-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємоумовленість її елементів, стан та рівень життя людей; духовні, пов’язані з одного боку і сприйняттям духовних, культурних цінностей, якими скеровується суспільство, а з іншого боку – з уведенням духовного потенціалу суспільства з метою реалізації громадсько-політичних та соціальних цілей; економічні цілі, які забезпечують втілення інших життєвих потреб. Серед інших Г.В. Атаманчук називає також виробничі, організаційні, праксиологічні, роз’яснювальні цілі, які є складовими Д. Голосніченко комплексу цілей, що властиві державному управлінню [14]. Мета державного управління залежить від інтересів тих соціальних сил, правлячих політичних партій, яким належить влада. Завдання представляють собою поставлені для виконання цілі, і залежать від реальної обстановки, в якій реалізується ця влада. Державне управління здійснюється шляхом владного впливу держави на суспільство в цілому, відповідні соціальні групи та окремо взятого індивіда, адже державне управління в широкому його сенсі „це практичний організуючий та регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її упорядкування, збереження або перетворення, що спирається на його владну силу” [15]. Водночас це визначення вже є достатньо застарілим. Адже демократична держава, побудована на принципах суспільного договору, як демократична, соціальна і правова, зобов’язана володарювати над людьми, а виконувати загальну забезпечувальну роль щодо них. І виражені в законі повноваження її органів для використання нацією держави саме з цією метою має безпосереднє і вагоме значення для людини, громадянина, яким вона служить.

Суспільні функції держави мають дати відповідь на питання, що повинна робити держава на відповідному етапі розвитку суспільства, як вона має керувати його справами. Ці функції тісно пов’язані з функціями державного управління, останні розкривають, у чому суспільна природа і роль держави, в якому взаємозв’язку, якими силами і засобами вона управляє справами. Функції державного управління розкривають і характеризують взаємозвязок держави як цілісного суб’єкта управління. Кожна з таких функцій є визначеним видом керуючого впливу, що наявний в ієрархії державних органів і є загальним, типовим для них.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Тому в структурі держави функція державного управління одержує відому диференціацію, розподіл і розосередження в управлінських функціях різних державних органів, їхніх ланок та підсистем. Однак реалізують ці функції органи держави не свавільно, а на основі чітко визначених в законі повноважень. Спершу ці функції розподіляються залежно від того, до якої гілки влади вони належать. Адже здійснення державних функцій тісно пов’язано із державною владою. Правий Г.В. Атаманчук, коли пише, що „Здавалося б, не вимагає особливих доказів та теза, що цілі, поставлені перед державним органом, і набір управлінських функцій, які він покликаний здійснювати в ім’я цих цілей, повинні бути ясно і вичерпно описані в його компетенції. Тоді стає зрозумілим, для чого створений державний орган і як він реально діє” [16]. До компетенції органу влади належить включення владних повноважень щодо здійснення відповідних функцій управління. Те, якої гілки влади стосуються ці владні повноваження, віжображене і на суспільних функціях держави і функціях державних органів, що створюються для їхньої реалізації. Функція прийняття довгострокових рішень (законодавча функція) головно покладена на парламент держави, виконавчорозпорядчу діяльність здійснюють виконавча влада, а функція правосуддя покладена на органи судової влади. Від форми державного правління залежать функції, що визначаються під час розподілу владних повноважень між президентом держави і її парламентом. Основою визначення владних повноважень у цьому разі є конституція.

Однак надалі повноваження розподіляються і визначаються у менш складний законотворчий спосіб.

Для того щоб встановлювати повноваження на виконання державних функцій, потрібно з’ясувати їх види та закономірності розподілу таких напрямів діяльності між відповідними органами, призначеними для їхнього виконання. В.Г. Вишняков виокремлює три види управлінських функцій: „об’єктивно необхідна функція”,

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

НА ОСНОВІ ВИЯВЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНО НЕОБХІДНИХ ФУНКЦІЙ 79 „функція органу управління”, „функція як конкретна дія” [17]. Поняття об’єктивно необхідної функції є досить важливим у моделюванні управлінської конструкції з метою організації апарату державної влади. Об’єктивно необхідні функції державного управління похідні від функцій держави та виокремлюються з метою деталізації головних напрямів дій для їхнього забезпечення. Потрібно зважати на те, що демократична, соціальна, правова держава перетворюється у соціальний політичний інститут, головним обов’язком якого має бути утвердження і забезпечення прав та свобод людини і громадянина, народного суверенітету і народного представництва [18]. Виділення і конструювання механізму державної влади передбачає сукупність відповідних функцій державного управління, які наповнюють державну систему і є складовою частиною в механізмі держави. Механізм держави – та реальна організаційна матеріальна сила, завдяки якій держава втілює владу. Механізм є структурним і предметним уособленням держави, вираження держави яке постійно функціонує, та цілісна ієрархічна система державних органів і установ, що практично здійснюють державну владу, завдання функції держави.

Між механізмом і функціями держави існує постійний прямий і нерозривний зв’язок. Через те, що механізм саме і створюється для виконання функцій держави, їм у цьому зв’язку належить визначальна роль. Органи держави й установи змушені підлаштовуватися під його функції, що змінюються. Єдиний і цілісний механізм держави диференціюють на складові частини – органи, підсистеми. Між ними наявна своя ієрархія: різні органи і підсистеми займають неоднакове місце в державному механізмі, знаходяться у складних відносинах субординації і координації. Структура механізму держави мінлива і різноманітна, але за цих умов він містить органи управління й органи правової охорони. Це, зрозуміло, не потрібно розуміти так, що одна частина державного механізму займається лише управлінням, а інша – правовою охороною.

У реальному житті управління і правова охорона тісно переплетені між собою. Механізм сучасної держави відрізняється високим ступенем складності, різноманіттям органів і установ, поділяється на великі підсистеми. Так, одну його підсистему (частину) утворять вищі органи держави: представницькі, глава держави, уряд. Вони звичайно знаходяться у полі зору громадськості, засобів масової інформації, навколо них формується суспільна думка. Інша підсистема – це органи правопорядку, суд, прокуратура, а також силові структури (армія, поліція, розвідка).

Вони виконують рішення вищих органів держави, у тому числі методами державного примусу. До органів держави примикають державні установи, що владними повноваженнями не володіють, а виконують загальносоціальні функції у сфері економіки, заклади охорони здоров’я, науки тощо. Первинним і найважливішим структурним елементом механізму держави є орган держави, який формує ланку (елемент) механізму держави, що бере участь у реалізіції функцій держави і наділений для цього владними повноваженнями.

Орган держави має визначену самостійність, автономію, однак він слугує частиною єдиного механізму держави, займає в ньому своє місце і тісно пов’язаний з іншими його частинами. Орган держави складається з державних службовців, між якими налагоджені особливі правовідносини. Положення, права й обов’язки державних службовців визначаються законом і забезпечують їхній правовий статус.

Обсяг і порядок використання ними владних повноважень установлюються теж законом і конкретизуються у постановах уряду, посадових інструкціях, штатних розкладах тощо [19].

Д. Голосніченко Частина державних службовців – це посадові особи, що мають владні повноваження, видають правові акти, самостійно впроваджують їх у життя.



Pages:   || 2 |
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Юридичний інститут Збірник наукових статей Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України Випуск XXVI м. Івано-Франківськ, 2011 ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВіВчАренко о.А. до Питання Про ПравоПорушення у сфері Правової охорони земель в україні УДК 347.214.23 Додержання земельного правопорядку є запорукою успішного та гармонійного існування...»

«Захаров Д. О., Руденко А. В. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 199-204. УДК 343.150.1 РОЛЬ СУДУ В ФОРМУВАННІ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ Захаров Д. О., Руденко А. В. Кримський юридичний інститут Національного університету “Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Сімфероппіль, Україна Стаття присвячена теоретичним та практичним проблемам участі суду в перевірці...»

«Міністерство надзвичайних ситуацій України НАКАЗ 27.06.2012 № 933 м. Київ (з основної діяльності) Держгірпромнагляд України Зареєстровано в Міністерстві Включено до Державного реєстру юстиції України нормативно-правових актів з питань охорони праці “ 20 ” липня 2012 р. “ 06 ” серпня 2012 р. за № 493 за № 1227/21539 НПАОП 0.00-1.61-12 Про затвердження Правил охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів Відповідно до вимог Закону...»

«Міністерство освіти і науки України Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Цивільне право Підручник У двох томах Том 1 За редакцією професорів В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів Харків «Право» ББК 67.9(4УКР)304я73 Ц 5 Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-3548 від 11 травня 2011 р.) Рекомендовано до видання...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО наказ директора держархіву Миколаївської області від 07 грудня 2010 року № 109 ПАМ’ЯТКА щодо порядку складання паспорту архівного підрозділу установи, організації та підприємства, що є джерелом комплектування державного архіву СХВАЛЕНО науково-методичною радою держархіву Миколаївської області (« 26 » листопада 2010 року протокол № 8) Укладач: начальник відділу формування Національного архівного фонду та діловодства Хозяшева Г.І Вступ Досвід роботи працівників відділу формування...»

«Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України Заснований у 2009 р. Вісник Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ № 15436-4008 ПР Запорізького національного 22 червня 2009 р. університету Адреса редакції: Україна, 69600, м. Запоріжжя, МСП-41, вул. Жуковського, 6 Юридичні науки Телефон для довідок: (061) 289-12-9 Факс: (061) 289-12Запорізький національний університет Запоріжжя 2013 Вісник...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 256-261. УДК 343.2 ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СТ. 130 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ЧИ ІНШОЇ НЕВИЛІКОВНОЇ ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ) Грейдіна К. І. Національний університет «Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого», м. Харків, Україна Статтю присвячено дослідженню проблемних питань застосування ст. 130...»

«Посібник користувача портативного комп’ютера © Copyright 2010 Hewlett-Packard Зауваження щодо використання Development Company, L.P. продукту Bluetooth є торговою маркою, яка У цьому посібнику користувача описано належить відповідному власнику й функції, спільні для більшості моделей. використовується компанією HewlettДеякі функції можуть бути недоступні на Packard згідно з ліцензією. Microsoft і вашому комп’ютері. Windows є зареєстрованими товарними знаками корпорації Майкрософт у Сполучених...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Виконуючий обов'язки Голови Правлiння Базилевська Н.В. (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) МП 24.04.2013 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2012 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Страхова компанiя...»

«СТЕНОГРАМА LIХ чергової сесії міської ради VІ скликання від 22.10.2013 Сесію міської ради відкриває та проводить міський голова Проценко В.В. Уважаемые депутаты, из 46 депутатов на 59 очередную сессию городского совета прибыло 30 депутатов. Остальные отсутствуют по уважительным причинам. Поэтому сессия, в соответствии со статьей 46 Закона Украины «О местном самоуправлении» правомочна. Кто за то, чтобы начать сессию? Прошу голосовать. Против? Воздержались? Принято единогласно, 31 голос. 59...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»