WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 64 |

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ 9-10 липня 2015 р. Міжнародний круглий стіл, присвячений 90-літтю з дня народження видатного вченого, героя України, академіка В.В. Сташиса ...»

-- [ Страница 2 ] --

1. Новели кримінального права України, спрямовані на інтеграцію України в Європейське співтовариство та запровадження кращого досвіду країн Західної Європи в цілому за своєю сутністю є позитивними.

2. Форма, в якій здійснюється реформування, потребує суттєвого доопрацювання через порушення принципів системності, правил законодавчої техніки, а в окремих випадках і основоположних принципів кримінального права.

3. Науковці в галузі кримінального права, спираючись на досягнення кримінально-правової науки і судової практики, а також кращій світовий досвід, мають можливість і повинні об’єднати зусилля з метою усунення зазначених недоліків, повернення КК форми чіткого, максимально лаконічного, несуперечливого, системного нормативно-правового акту з одночасним збереженням позитивних новел.

Література:

1. Тацій В.Я., Сташис В.В. Новий Кримінальний кодекс України / Тацій В.Я., Сташис В.В. // Право України. - № 7. – 2001. – с. 3Панов М.І. Вступ до курсу «Кримінальне право України» : лекція / М. І. Панов. – К. : Ін Юре, 2015. – 104 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / В.І.Борисов, В.Я.Тацій, В.І.Тютюгін та ін. ; за ред.. В.Я.Тація, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. – Х. : Право, 2015. – 528 с.

4. Андрушко П. Джерела кримінального права України / П.П.

Андрушко // Право України. – 2011. - № 9 – С. 25-40

–  –  –

ІНСТИТУТ ПРИМИРЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

Розвиток суспільства неминуче має бути пов’язаний із повагою до людини, її прав та свобод. Шлях, який торує Україна до стандартів європейського співтовариства, показав, що Україна періоду незалежності постійно переживає стан кризи через загострення політичних, соціальноекономічних проблем, а їх складність проецирується на усі прошарки населення: нестача коштів, відсутність кваліфікованих робочих місць, загальне зубожіння суспільства, занепад моральних цінностей, зниження рівня правосвідомості й культури тощо.

Водночас, вже третє десятиліття не досить вдало, а іноді й хаотично, відбувається реформування законодавства: його зміна, внесення доповнень, уточнень, розробка нових концепцій, моделей тощо. Усе це супроводжується міжгалузевою розбалансованістю, неузгодженістю, відсутністю глибокого наукового обгрунтування.

Нажаль, сьогодні проблеми загострилися настільки, що більшість громадян не в змозі адекватно і соціалізовано вийти із глухого кута, у якому вони опинилися. На цьому тлі, коли знищуються позитивні орієнтири, а рівень моральних, культурних, правових цінностей стає мізерним, зростання кількості злочинів є, нажаль, прогнозованим. Відповідно вказані чинники сприяють й посиленню каральної політики держави, яка витрачає значні сили на боротьбу із злочинністю. Усе частіше лунають заклики щодо посилення покарань, особливо збільшення строків позбавлення волі, розширення кількості злочинів, за які можливо призначати довічне позбавлення волі і, навіть, повернення смертної кари. Не так давно, а саме, у 2008 р. ми вже спостерігали наміри лідерів КПУ внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про тимчасове відновлення смертної кари за умисне вбивство. Хибність таких шляхів була засуджена як в Україні, так і більшістю європейського суспільства.

Сьогодні політики радикального спрямування також висловлюються за посилення кримінальної відповідальності, покарання та відновлення смертної кари в сучасних умовах, зокрема, щодо корупційних злочинів, терористичних дій, державної зради тощо.

Беззаперечно, дослідження інституту покарання в кримінальному праві дає всі підстави стверджувати, що кримінальне покарання є і буде залишатися, хоча і не єдиним, але необхідним й одним з головних засобів протидії злочинності. Однак практика призначення і реалізації тривалих строків покарання впевнено свідчить про те, що жорстокість санкцій і збільшення обсягу кари не приносить бажаних результатів. Більш того, чим частіше політика держави схиляється до репресій – тим поширенішим стає злочинність.

Нажаль, предметом сьогоднішньої дійсності усе частіше стає пошук привидів, ворогів, винних… Але боротьба за справедливість за допомогою надмірної кари – це страшенна омана людства. Ми починаємо всіх жорстоко карати і у відповідь розвиваємо ще більшу ненависть, оскільки правосуддя у нашому суспільстві визначається лише як застосування закону, а злочин як його порушення.

Замість того, щоб поставити на чільне місце примирення між жертвою та злочинцем, відшкодування нанесеної шкоди, ми фокусуємося лише на факті порушення закону, що зовсім не є тотожним і не призводить до вичерпання конфлікту.

Варто вказати, що прагнення до справедливості належить до основних потреб людини, без його задоволення примирення майже не можливо.

Безумовно, що відчуття повного досягнення справедливості є рожевим світом ідеалу, проте, навіть компроміс, часткове примирення є позитивним. Воно призводить до відчуття завершеності, сприяє врешті решт стабільності у суспільстві.

При обговоренні проблем правового інституту примирення виникає, насамперед, питання: у зв’язку з чим і з яких причин виникла проблема його обговорення і надалі впровадження в нашу практику? Це не просте запитання.

Мова йде не лише про те, щоб у національне законодавство і практику впровадити найбільш прогресивні і гуманні методи поводження з порушниками закону, проблема тут більш складна і глибока.

Як відомо, інститут примирення має глибоке історичне коріння.

Примирення було звичайною, буденною практикою давньоруського суспільства. Воно не було ексклюзивом, а налаштування на замирення було стійкою установкою суспільної та індивідуальної правосвідомості. Інститут примирення у вигляді князівського співправління та князівських з’їздів дозволяв вичерпати і, що найголовніше, попередити ймовірний конфлікт між владними інституціями. Було обґрунтовано можливість залагодження різноманітних конфліктів без участі державної влади, збереження компенсаційного характеру юридичної відповідальності за нанесення майнової та моральної шкоди, розуміння остаточного, такого що не підлягає апеляції, ухваленого у ході примирення рішення, наявність юридичної відповідальності за невиконання умов примирення. Якщо переглянути інші пам’ятки литовськоруського права, Гетьманщини, земель Австро-Угорської та Російської імперій тощо, можна стверджувати, що примирення продовжувало мати місце як альтернативний спосіб вирішення спорів протягом багатьох століть.

Інститут примирення, що досить успішно розвивався й до цього часу застосовується в розвинутих країнах (Великобританії, Голландії, Німеччині, Норвегії, США, Франції, Фінляндії, Швеції, Японії). У цих країнах існують різні програми примирення жертв і кривдників, яких не поспішають перетворювати на злочинців і замикати в тюрми, навіть якщо вони вчинили такі тяжкі злочини як, наприклад, пограбування, крадіжки зі зломом, заподіяння каліцтв і навіть не навмисні вбивства. Ці програми дозволяють організувати зустрічі сторін конфлікту, встановити між ними психологічний контакт, добитися від правопорушника усвідомлення відповідальності за вчинене, а також реально відшкодувати потерпілому або його родичам заподіяну фізичну, матеріальну та моральну шкоду. Якщо кривдник діяльно розкаявся, тобто відшкодував збитки, приніс вибачення потерпілому, продемонстрував готовність влитися у суспільство в якості його корисного члена (влаштувався на роботу, пройшов курс лікування від алкоголізму чи наркоманії тощо), його переслідування припиняється прокурором або суддею. До речі, програма примирення жертв і правопорушників на Заході успішно розвиваються ще й тому, що підтримується церквою, зацікавленої у встановленні заповіданої нам Богом гармонійного світопорядку.

На жаль доводиться констатувати, що вже в умовах суверенної України в теорії і практиці триває застосування традиційних за змістом для радянської системи видів покарань. Хоча, ми розуміємо, що зараз у нових умовах існування нашої держави і суспільства ці питання вимагають свого переосмислення. Адже одним з основних критеріїв оцінки ефективності організації і функціонування держави, окремих його владних структур, в тому числі і правосуддя, є не кількість вироків, щодо застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі чи смертної кари, а законів, які враховують, насамперед, ступінь задоволення суспільних потреб та інтересів окремих реально існуючих людей.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Ст. 46 КК України передбачено звільнення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, за виключенням корупційних злочинів, звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Примирення – це угода між потерпілим та злочинцем, наслідком якої є прощення потерпілим свого кривдника і, відповідно, останній повинен відшкодувати або усунути завдану злочином шкоду. Необхідною умовою такої угоди є також добровільність участі потерпілої особи або, як виключення, її представника.

Таким чином, примирення треба розуміти як акт прощення в результаті вільного волевиявлення потерпілим винної особи. Результатом примирення є угода між потерпілим та винною особою, відповідно до якої потерпілий не наполягає на притягненні винної особи до кримінальної відповідальності, а винний відшкодовує завдані злочином збитки або усуває заподіяну шкоду.

Сьогодні в Україні діє Кримінальний процесуальний кодекс який вміщує у розділі 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» норми регулювання примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Також подано склад інституту примирення у публічному праві: ініціювання та укладення угоди, зміст угоди про примирення; наслідки укладення та затвердження угоди;

загальний порядок судового провадження на підставі угоди; вирок на підставі угоди; наслідки невиконання угоди. Що стосується примирення потерпілого та засудженої особи яка відбуває покарання, то таких випадків у кримінальному законодавстві не передбачено, хоча вони теж мають право на життя, зокрема, при умовно-достроковому звільненні, заміні покарання більш м’яким, а також пом’якшенні призначеного покарання. Так, ч. 2 ст. 81 КК України передбачено, що УДЗ може бути застосоване до засудженої особи, якщо вона фактично відбула певну частину призначеного йому строку покарання та якщо «засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення». На наше переконання оціночне поняття «довів своє виправлення» потребує більшої конкретизації, наприклад, у виді відшкодування завданих злочином збитків тощо. Існує досвід за яким без примирення між потерпілим і особою, яка відбуває покарання, у застосуванні дострокового звільнення засудженому відмовляється.

Можна наводити приклади недосконалості запровадження примирення, проте завданням є не схоластична критика, а необхідність і можливість практичного втілення примирення. З урахуванням діючого кримінального (ст.

46 КК України) та кримінального процесуального законодавства, варто по новому переосмислити й охарактеризувати елементний склад інституту примирення: коло юридичних ситуацій (конфліктів), які могли б підпадати під дію норм примирного права; суб’єкти примирних відносин; ініціювання примирення; процедура примирення; гарантії виконання такої угоди.

Як вбачається, активне реформування судової системи України повинно передбачати одночасно і реформування правосуддя, щодо окремих категорій, наприклад, неповнолітніх, особливо тих, кому призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На наш погляд, цей процес повинен відбуватися, у тому числі, з впровадженням у практику інституту примирення.



Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 64 |
Похожие работы:

«УДК 349.6:001.891.3 А. П. Гетьман, д-р юрид. наук, професор, академік Національної академії правових наук України, м. Харків; В. В. Костицький, д-р юрид. наук, професор, член-кор. Національної академії правових наук України, м. Київ ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ І МІЖНАРОДНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ Статтю присвячено екологічним правам людини, які належать до фундаментальних природних прав, що мають неперевершене значення в сучасних умовах глобалізаційних процесів суспільного буття....»

«посад державної служби та згідно з рангами, які присвоюються державним службовцям, здійснюється прийняття на державну службу, просування по ній службовців, вирішується питання стимулювання їх праці тощо. Безперечно, законодавчо встановлена класифікація посад державних службовців позитивно вплинула на становлення та розвиток державної служби в Україні [3, с. 315, 2]. Таким чином, діяльність державного органу у сфері рибоохорони проявляється в реальному житті через діяльність його повноважних...»

«“Інформація і право”, № 3(3) / 2011 84 УДК 349.42 БУГЕРА С.І., кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Національна академія аграрних наук України ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ: ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ Анотація. Про вдосконалення інформаційно-правового забезпечення споживачів сільськогосподарської продукції щодо її якості у випадку використання у виробничих процесах генетично-модифікованих організмів. Аннотация. Об...»

«“Правова інформатика”, № 4(40) / 2013 35 УДК 340.12 САРЖАН С.Л., кандидат юридичних наук ПРАВОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ Анотація. У статті розглядається правова інформація, як похідна і властивість юридичних фактів, що обумовлюють форму і зміст такої інформації. Подано характеристики, ознаки класифікації такої інформації, право та власність на інформацію, а також роль правової інформації в діяльності правоохоронних органів. Ключові слова: інформація, інформаційне право,...»

«Сергій Бут Листи з того світу предоставлено правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=10967330 Сергій Бут «Листи з того світу: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»; Харків; 2015 ISBN 978-966-14-8331-5,978-966-14-8454-1 Аннотация Личаківський цвинтар. Скорботний кам’яний янгол склав долоні в молитві. Мабуть, він змусив Андрія заглянути в цей старий склеп. А ще привернули увагу дати життя та смерті. Двоє немовлят. Що з ними трапилось? На порозі гробівця Андрій знаходить...»

«УДК 343.9 : 340.15 В. Ф. Оболенцев, канд. юрид. наук, доцент Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО МЕТОДУ У КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Стаття присвячена практиці використання системного методу в кримінології. Розкривається зміст наукових теорій, розроблених з його застосуванням, обґрунтовується перспективність досліджень у цьому напрямку. Ключові слова: методика кримінологічних досліджень, кримінологія,...»

«“Правова інформатика”, № 2(14) / 2007 18 УДК 004:34(075) В. ЦИМБАЛЮК, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник ПРАВОВА ІНФОРМАТИКА В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ Анотація. У публікації розглядаються питання теоретичного обґрунтування організаційно-правового забезпечення системності інформатизації в органах прокуратури України на засадах комплексного застосування методології наук правової інформатики та інформаційного права. Актуальність проблематики інформатизації суспільства у...»

«“Інформація і право”, № 1(10) / 2014 106 Інформаційні ресурси з інших спеціальностей юридичних наук УДК 343.365:343.237(091)(477) )“11/19” БЕНІЦЬКИЙ А.С., кандидат юридичних наук, доцент, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРИЧЕТНІСТЬ ДО ЗЛОЧИНУ ТА СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТОЛІТТЯ Анотація. У роботі досліджено норми Соборного Уложення 1649 року, новоуказних статей про...»

«УДК 343.8 (477) М.В. Романов, канд. юрид. наук, доцент Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА ЗАСУДЖЕНИХ НА ЛИСТУВАННЯ І ЗВЕРНЕННЯ З ПРОПОЗИЦІЯМИ, ЗАЯВАМИ І СКАРГАМИ Вітчизняна доктрина виконання кримінальних покарань визнає беззаперечність позитивного впливу спілкування й установлення відносин із зовнішнім світом для засуджених до позбавлення волі. Дійсно, цей інститут має вирішальне значення для позитивних змін у...»

«УДК 349.415 (1-751.3) Т. В. Лісова, канд. юрид. наук, доцент, C. В. Шарапова, канд. юрид. наук, доцент Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Статтю присвячено комплексному дослідженню актуальних питань правової охорони земель природно-заповідного фонду в умовах сучасної земельної реформи. Всебічно обґрунтовується необхідність удосконалення чинних нормативно-правових актів, що...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»