«ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор _ підпис прізвище, ініціали _ 200р. ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ...»

М ІН ІС ТЕ РС ТВ О ОС В ІТИ І Н АУ К И УК Р АЇН И

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _________ ____________________

підпис прізвище, ініціали

_____ ______________ 200__р.

ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ до автоматизованої розробки технологічних схем в системі "Компас" для студентів напряму 6.051701 "Харчові технології та інженерія" "Технологія зберігання, консервування та переробки молока " денної форми навчання Реєстраційний номер СВАЛЕНО електронних методичних на засіданні кафедри вказівок у НМУ _____________ інженерної графіки Протокол № 7 від 26 грудня 2008 року.

Київ НУХТ 2009 Інженерна та комп'ютерна графіка: Метод. вказівки та індивід. завдання до автоматизованої розробки технологічних схем в системі "КОМПАС" для студентів напряму 6.051701 " Харчові технології та інженерія " – "Технологія зберігання, консервування та переробки молока" денної форми навчання/ Уклад.: О.А.Єщенко, В.Г.Серпученко, Р.А.Ткачук.- К.: НУХТ, 2009. – 46 с.

Рецензент Ю.В. Осауленко, канд. техн. наук Укладачі: О.А.Єщенко В.Г.Серпученко, Р.А.Ткачук, кандидати техн. наук Відповідальний за випуск Б.Д.Коваленко, кандидат техн. наук, проф.

У забезпеченні високої ефективності та якості виробництва продуктів харчування важливе значення має проектування об'єктів, які повинні виробляти ці продукти. В комплект проектно-конструкторської документації входять виробничі схеми, які поряд з іншими документами дають можливість ознайомитись з технологічними процесами, апаратурою та напрямками руху продуктів на даній ділянці або на виробництві в цілому. Виконана у вигляді умовних зображень та позначень схема дозволяє спростити процес графічної побудови, збільшити обсяг пропонованої інформації та підвищити ефективність засвоєння принципів роботи устаткування, функціонування виробництва. Схеми разом з іншими документами містять потрібні дані для проектування, виготовлення, складання, регулювання, експлуатації устаткування, виробництва. Тому знання умовних позначень й правил графічного оформлення схем є важливою складовою частиною підготовки фахівців з інженерної графіки для більшості спеціальностей.

Мета методичних вказівок – на конкретних прикладах прищепити студентам навики правильного, згідно з вимогами системи конструкторської документації (СКД), виконання технологічних схем.

1 ЗМІСТ ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ “ВИКОНАННЯ СХЕМИ

ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ” Мета роботи – ознайомити з правилами графічного оформлення конструкторського документа “Схема технологічна функціональна”, прищепити навики правильного графічного оформлення схеми.

1.1 Зміст й теоретична база роботи В якості завдання надана схема технологічна функціональна ділянки виробництва молочної промисловості, та короткий опис її роботи з найменуванням технологічного обладнання, використовуваного в схемі.

Потрібно:

1. Скласти буквено-цифрове позиційне позначення елементів.

2. Скласти перелік елементів технологічного обладнання.

3. Скласти перелік потоків робочих середовищ.

4. Заповнити основний надпис.

Робота виконується на аркуші паперу формату А3.

Базою для виконання роботи є:

теоретичні знання та графічні навики, отримані у процесі вивчення дисципліни "Інженерна графіка"; досвід користування довідниковою літературою.

Приклад виконання роботи наведений у розділі 3 та на рис. 3 і 4.

2 ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Слово “схема” походить від грецького schema, що означає образ, вигляд.

Щодо креслення схема – це конструкторський документ, на якому у вигляді умовних зображень чи позначень показано складові частини виробу, зв’язки між ними.

–  –  –

2.2.1 Компонування креслення Технологічні схеми виконуються на аркушах креслярського паперу формати якого визначає ГОСТ 2.301-68. Переважно це формати А1 і А2, а для фрагментів схем – формати А3, А4. Розмір формату залежить від об'єму й складності зображення, що проектується, умов зберігання і обертання документа, особливостей розмноження і оброблення схем за допомогою обчислювальної техніки. Визначений формат повинен забезпечити компактне виконання схеми, не порушуючи її наочності та зручності користування нею.

Графічна частина схеми, як правило, розміщується у лівій більшій частині аркуша. Початок технологічного процесу на схемі зображується умовними графічними позначеннями ліворуч, а кінець – праворуч. Побудову виконують без масштабу та дійсного розміщення основних частин обладнання виробництва. За допомогою графічних зображень та ліній зв'язку на схемі потрібно забезпечити найкраще уявлення про структуру обладнання та взаємодію його складових частин.

Рамка основного напису схем виконується за ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 й розміщується в правому нижньому куті формату.

Перелік елементів схеми виконують у вигляді таблиці (див. підпараграф 2.2.6.) над рамкою основного напису на відстані не менше 12 мм від контурної лінії рамки або виконують у вигляді окремого документа.

Умовні позначення трубопроводів та потоків, прийняті у схемі, розшифровують в таблиці умовних позначень (див. підпараграф 2.2.7.), яка викреслюється лівіше таблиці переліку елементів.

2.2.2 Графічне виконання технологічної схеми Виконання технологічних схем починають з викреслювання тонкими суцільними лініями рівнів поверхів виробничих приміщень (в разі потреби) із зазначенням відміток по висоті. На цих лініях розміщують відповідні зображення технологічного обладнання, включаючи позначення допоміжного обладнання, наприклад збірників, мірників, різних рідинних приймачів, спеціальних транспортних пристроїв та ін.

Графічні позначення елементів (апарати, машини, насоси тощо) зображують на схемах суцільними тонкими лініями, а трубопроводи і арматуру – суцільними товстими основними лініями.

Під час виконання технологічних схем слід враховувати таке:

побудову виконувати без масштабу та врахування дійсного розміщення основних частин обладнання виробництва або з урахуванням їх приблизного розміщення та дійсних розмірів;

забезпечити найкраще уявлення про структуру обладнання виробництва та взаємодію його складових частин через графічні зображення та лінії зв'язку.

2.2.3 Виконання текстових написів

Текстові дані залежно від їх змісту та призначення можуть бути розміщені:

поруч з графічними зображеннями;

всередині графічних позначень;

над лініями зв’язку;

в розриві ліній зв’язку;

поруч з кінцями ліній зв’язку;

на вільному полі креслення схеми.

Текстові дані, що відносяться до ліній, орієнтують паралельно горизонтальним ділянкам відповідних ліній. За великої щільності схеми дозволяється вертикальна орієнтація даних.

–  –  –

За відсутності в стандартних графічних позначеннях якихось елементів допускається їх зображення у вигляді простих геометричних фігур (наприклад прямокутників або кружечків) чи спрощених проекцій.

Під час виконання схеми слід враховувати, що відстань між двома сусідніми лініями графічного позначення повинна бути не менше 1,0 мм, відстань між суміжними паралельними лініями зв'язку – не менше 3,0, а між окремими умовними графічними позначеннями – не менше 2,0 мм.

Розміри умовних графічних позначень, а також товщини їх ліній повинні бути однаковими на всіх схемах даного виробництва. Лінії зв'язку на схемах повинні складатися з горизонтальних та вертикальних відрізків і мати найменшу кількість зломів і взаємних перетинів. У місці перетину ліній зв'язку для запобігання плутанини одна з них виконується у вигляді дужки радіусом не більше 2,5 мм.

2.2.5 Заповнення основного напису У позначенні документа (місце нанесення шифру) вказують шифр документа та шифр схеми, який складається з літери, яка означає вид (технологічна – ТХ), і цифри, яка означає її тип (функціональна – 2). Наприклад 1, позначення технологічної функціональної схеми на виробництво продукту з порядковим номером рисунку, скажімо, 12:

У графі “Найменування виробу” під назвою виробу вказують найменування документа, наприклад “Схема технологічна функціональна.”.

2.2.6 Виконання переліку елементів Дані про всі елементи, зображені на принципових схемах, заносять до таблиць переліку елементів (рис. 1), які розташовують на першому аркуші схеми чи окремо на аркуші формату А4 як самостійний документ і заповнюють зверху вниз. Якщо перелік розміщують на першому аркуші, то його виконують над рамкою основного напису на відстані не менше 12 мм від контурної лінії рамки. Продовження переліку розміщують зліва від рамки основного напису.

Рис. 1. Таблиця переліку елементівУ графах таблиці зазначають такі дані:

Тільки для оформлення даної роботи “Поз. позн.” – “Позиційне позначення” – позиційне позначення елементів (буквене або цифрове);

"Найменування" – назву елемента згідно з документом та його позначенням;

"Кількість" – кількість елементів однієї позиції;

"Примітка" – технічні дані елемента, яких не має в його найменуванні.

До переліку елементи заносять групами за алфавітним порядком буквених позиційних позначень, а також за порядком номерів (за висхідною). Між окремими групами бажано, по можливості, залишати незаповнені рядки. Елементи одного типу з однаковими параметрами записуються одним рядком.

Апаратам, машинам та арматурі присвоюють буквені позначення відповідно до початкових букв їх назв, приміром: апарат – А, компресор – К, вентилятор – В, насос – Н, фільтр – Ф, підігрівник – П.

За наявності у схемі кількох елементів однієї назви використовують числові позначення, які розміщують праворуч від буквеного позначення. Причому для основних апаратів числове позначення розміщується на рівні букви (А1, А2), а для арматури чи приладів – в індексі (ВР1, ВР2, Т1, Т8). Позиційні позначення елементів схеми проставляються для апаратів, як правило, безпосередньо на їх зображеннях, а для арматури – поруч з її зображенням.

2.2.7 Виконання умовних позначень потоків та трубопроводів Технологічні комунікації, потоки та трубопроводи зображаються згідно з ГОСТ 2.784-96.

Лінії потоків орієнтують за головними напрямками (горизонтальному та вертикальному) і проводять з найменшою кількістю перетинів та зломів.

Допускається пропорційне потовщення ліній залежно від збільшення графічних позначень. Основні магістральні трубопроводи, від яких відводяться інші трубопроводи на схемі, зображують горизонтальними лініями.

На кожному потоці біля місця його відводу від магістрального або місця введення у апарат чи машину, проставляють стрілки, які вказують напрямок руху робочого середовища ( – газ, – рідина). Сторони трикутника стрілки повинні бути однакові за розміром.

Для того, щоб відрізнити потоки різного призначення застосовують цифрові позначення, які встановлюють згідно з ГОСТ 2.784-96 у розривах лінії потоку (табл.3).

Якщо в ГОСТ 2.784-96 відсутнє позначення якоїсь речовини, то вводяться довільні позначення цифрами, починаючи з 28. Відстань між цифрами на позначеннях потоку повинна бути не менше 50 мм. Для більш детальної характеристики речовини цифрове позначення може бути доповнено буквеним індексом.

Наприклад:

– вода гаряча

– вода холодна Умовні позначення потоків, прийняті в схемі, розшифровують у таблиці умовних позначень (рис. 2), яка викреслюється лівіше таблиці переліку елементів.

–  –  –